Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Миколайович Родзевич (* 1875 — † 1919) — історик освіти.
| Родзевич Микола Миколайович | |
|---|---|
| Народився | 1875 Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія |
| Помер | 1919 |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
Життєпис та науковий доробок
Народився у Кутаїсі в родині дворян. Середню освіту отримав у 2-й Одеській гімназії. У 1894—1898 навчався на історико-філологічному факультетіті Імператорського Новоросійського університету.
Вплив на формування його наукових інтересів мав І. Линниченко. М. Родзевич спеціалізувався на вивченні історії Росії доби Івана Грозного. У 1896 р. під керівництвом І. Линниченка написав роботу «Губные учреждения эпохи Ивана Грозного». У 1897, за роботу «Земские реформы в эпоху Ивана Грозного», був нагороджений срібною медаллю. Після завершення навчання в університеті мав залишитись на кафедрі російської історії для підготовки до професорського звання під керівництвом І. Линниченка. Однак невдовзі відмовився від цієї перспективи на користь кар'єри викладача середньої школи.
На початку ХХ ст. викладав історію та географію у жіночій гімназії, реальному училищі Св. Павла, юнкерському училищі та кадетському корпусі в Одесі. Публікував підручники. На початку ХХ ст. він здійснив подорож до Західної Європи, де ознайомився зі станом шкільної освіти. У великому за обсягом есе намітив шляхи реформування російської шкільної освіти із залученням західного досвіду. У 1901 у доповіді на засіданні історико-філологічного товариства висловив своє бачення методики навчання історії у початкових класах середньої школи. Він закликав розпочинати викладання дітям з курсу краєзнавства, поєднуючи історію з географією, розповідати про біографії видатних осіб. Незважаючи на відмову від аспірантури не припинив історичних студій.
Під керівництвом І. Линниченка, використовуючи поради видатного київського історика В. Іконнікова, готував дисертацію про історію університетів у Російській імперії у 1850-х — 1860-х. Працював у С.-Петербурзьких архівах, з документами з архіву колишнього Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора в Одесі. Деякі результати своїх досліджень оприлюднив у доповідях на засіданнях ОТІС та ІФТ при ІНУ, які були надруковані у виданнях цих товариств.
На сторінках «Ведомостей Одесского градоначальства» наприкінці ХІХ ст. опублікував низку історико-краєзнавчих розвідок з історії освіти на Півдні України, що базувались на використанні архівних джерел. Внаслідок захоплення суспільно-політичною діяльністю відійшов від історико-наукових студій. Розірвав з ним стосунки і І. Линниченко, який був незадоволений радикалізмом поглядів свого учня. Організував та очолив чоловічу гімназію при Одеському Союзі російського народу, був одним з лідерів чорносотенного, право-монархічного руху в Одесі, брав участь у низці монархічних з'їздів та нарад. У жовтні 1906 організував та очолив «Одесский отдел Союза Русских Людей». Був гласним одеської міської думи. 1911 ініціював створення лекційного комітету при «Попечительстве о народной трезвости». У 1913 відкрив в Одесі губернський відділ «Всероссийского (дубровинского) Союза Русского Народа». У роки війни був редактором-видавцем газети «Русский голос», співпрацював у газетах «Армейский вестник» та «Киевлянин». 2.02.1919 був вбитий в Одесі за нез'ясованих обставин.
Творча спадщина нараховує приблизно 50 праць, здебільшого суспільно-політичного змісту. Частка історико-наукових робіт є невеликою (до 10). Як історик досліджував адміністративні реформи доби Івана Грозного у Московській державі, історію культури (переважно освіти) Півдня України у першій половині ХІХ ст. та історію університетської освіти у Російській імперії в першій половині ХІХ ст. У великій за обсягом студентській роботі хоча і опрацював велику кількість наукової літератури і полемізував з деякими висновками своїх попередників, все ж таки переважно переказував чи цитував їх думки. Виступив у ролі історика-архівіста та позитивіста, що прагнув оприлюднити якомога більшу кількість джерельного матеріалу. Найціннішим внеском в історичну науку слід вважати працю, присвячену аналізу другого статуту для ун-тів, який у 1835 запровадив міністр народної освіти С. Уваров. Використовуючи великий обсяг переважно друкованих джерел (статутів, програм, спогадів), він намагався спростувати погляд на цей статут як цілком регресивний для розвитку вищої освіти. У своїх наукових творах він не демонстрував крайнощів, що властиві його публіцистичним суспільно-політичним працям.
Праці
- Проект наделения землей в г. Старом Крыме братства Искупления // ЗООИД. — Т. 22. — 1900. — Смесь;
- Заведение ланкастерских школ в Новороссии // Там само;
- Из истории начального образования на Юге России // Летопись историко-филологического общества при Новороссийском университете. — Т. VIII. — Одесса, 1900 (Протоколы);
- Земские реформы эпохи Ивана Грозного // Научное обозрение. — 1901. — № 6; 1902. — № 3, № 5, № 6; № 7;
- К истории русских историко-филологических факультетов // Летопись историко-филологического общества при Новороссийском университете. — Т. ХІІ. — Одеса, 1905 (Протоколи); Уваровский университет. — Харьков, 1904.
Джерело
- Родзевич Микола Миколайович(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Mikolajovich Rodzevich 1875 1919 istorik osviti Rodzevich Mikola MikolajovichNarodivsya1875 Kutayisi Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiyaPomer1919Alma materONU im I I MechnikovaZhittyepis ta naukovij dorobokNarodivsya u Kutayisi v rodini dvoryan Serednyu osvitu otrimav u 2 j Odeskij gimnaziyi U 1894 1898 navchavsya na istoriko filologichnomu fakultetiti Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu Vpliv na formuvannya jogo naukovih interesiv mav I Linnichenko M Rodzevich specializuvavsya na vivchenni istoriyi Rosiyi dobi Ivana Groznogo U 1896 r pid kerivnictvom I Linnichenka napisav robotu Gubnye uchrezhdeniya epohi Ivana Groznogo U 1897 za robotu Zemskie reformy v epohu Ivana Groznogo buv nagorodzhenij sribnoyu medallyu Pislya zavershennya navchannya v universiteti mav zalishitis na kafedri rosijskoyi istoriyi dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya pid kerivnictvom I Linnichenka Odnak nevdovzi vidmovivsya vid ciyeyi perspektivi na korist kar yeri vikladacha serednoyi shkoli Na pochatku HH st vikladav istoriyu ta geografiyu u zhinochij gimnaziyi realnomu uchilishi Sv Pavla yunkerskomu uchilishi ta kadetskomu korpusi v Odesi Publikuvav pidruchniki Na pochatku HH st vin zdijsniv podorozh do Zahidnoyi Yevropi de oznajomivsya zi stanom shkilnoyi osviti U velikomu za obsyagom ese namitiv shlyahi reformuvannya rosijskoyi shkilnoyi osviti iz zaluchennyam zahidnogo dosvidu U 1901 u dopovidi na zasidanni istoriko filologichnogo tovaristva visloviv svoye bachennya metodiki navchannya istoriyi u pochatkovih klasah serednoyi shkoli Vin zaklikav rozpochinati vikladannya dityam z kursu krayeznavstva poyednuyuchi istoriyu z geografiyeyu rozpovidati pro biografiyi vidatnih osib Nezvazhayuchi na vidmovu vid aspiranturi ne pripiniv istorichnih studij Pid kerivnictvom I Linnichenka vikoristovuyuchi poradi vidatnogo kiyivskogo istorika V Ikonnikova gotuvav disertaciyu pro istoriyu universitetiv u Rosijskij imperiyi u 1850 h 1860 h Pracyuvav u S Peterburzkih arhivah z dokumentami z arhivu kolishnogo Novorosijskogo ta Bessarabskogo general gubernatora v Odesi Deyaki rezultati svoyih doslidzhen oprilyudniv u dopovidyah na zasidannyah OTIS ta IFT pri INU yaki buli nadrukovani u vidannyah cih tovaristv Na storinkah Vedomostej Odesskogo gradonachalstva naprikinci HIH st opublikuvav nizku istoriko krayeznavchih rozvidok z istoriyi osviti na Pivdni Ukrayini sho bazuvalis na vikoristanni arhivnih dzherel Vnaslidok zahoplennya suspilno politichnoyu diyalnistyu vidijshov vid istoriko naukovih studij Rozirvav z nim stosunki i I Linnichenko yakij buv nezadovolenij radikalizmom poglyadiv svogo uchnya Organizuvav ta ocholiv cholovichu gimnaziyu pri Odeskomu Soyuzi rosijskogo narodu buv odnim z lideriv chornosotennogo pravo monarhichnogo ruhu v Odesi brav uchast u nizci monarhichnih z yizdiv ta narad U zhovtni 1906 organizuvav ta ocholiv Odesskij otdel Soyuza Russkih Lyudej Buv glasnim odeskoyi miskoyi dumi 1911 iniciyuvav stvorennya lekcijnogo komitetu pri Popechitelstve o narodnoj trezvosti U 1913 vidkriv v Odesi gubernskij viddil Vserossijskogo dubrovinskogo Soyuza Russkogo Naroda U roki vijni buv redaktorom vidavcem gazeti Russkij golos spivpracyuvav u gazetah Armejskij vestnik ta Kievlyanin 2 02 1919 buv vbitij v Odesi za nez yasovanih obstavin Tvorcha spadshina narahovuye priblizno 50 prac zdebilshogo suspilno politichnogo zmistu Chastka istoriko naukovih robit ye nevelikoyu do 10 Yak istorik doslidzhuvav administrativni reformi dobi Ivana Groznogo u Moskovskij derzhavi istoriyu kulturi perevazhno osviti Pivdnya Ukrayini u pershij polovini HIH st ta istoriyu universitetskoyi osviti u Rosijskij imperiyi v pershij polovini HIH st U velikij za obsyagom studentskij roboti hocha i opracyuvav veliku kilkist naukovoyi literaturi i polemizuvav z deyakimi visnovkami svoyih poperednikiv vse zh taki perevazhno perekazuvav chi cituvav yih dumki Vistupiv u roli istorika arhivista ta pozitivista sho pragnuv oprilyudniti yakomoga bilshu kilkist dzherelnogo materialu Najcinnishim vneskom v istorichnu nauku slid vvazhati pracyu prisvyachenu analizu drugogo statutu dlya un tiv yakij u 1835 zaprovadiv ministr narodnoyi osviti S Uvarov Vikoristovuyuchi velikij obsyag perevazhno drukovanih dzherel statutiv program spogadiv vin namagavsya sprostuvati poglyad na cej statut yak cilkom regresivnij dlya rozvitku vishoyi osviti U svoyih naukovih tvorah vin ne demonstruvav krajnoshiv sho vlastivi jogo publicistichnim suspilno politichnim pracyam PraciProekt nadeleniya zemlej v g Starom Kryme bratstva Iskupleniya ZOOID T 22 1900 Smes Zavedenie lankasterskih shkol v Novorossii Tam samo Iz istorii nachalnogo obrazovaniya na Yuge Rossii Letopis istoriko filologicheskogo obshestva pri Novorossijskom universitete T VIII Odessa 1900 Protokoly Zemskie reformy epohi Ivana Groznogo Nauchnoe obozrenie 1901 6 1902 3 5 6 7 K istorii russkih istoriko filologicheskih fakultetov Letopis istoriko filologicheskogo obshestva pri Novorossijskom universitete T HII Odesa 1905 Protokoli Uvarovskij universitet Harkov 1904 DzhereloRodzevich Mikola Mikolajovich ros