|
Реконкіста (ісп. Reconquista) — період в історії Чилі та його війни за незалежність, що розпочався після поразки чилійських патріотів при Ранкагуа 2 жовтня 1814 року та завершився їхньою перемогою при Чакабуко 12 лютого 1817 року. Характеризувався відновленням у Чилі колоніальної іспанської влади після створення та діяльності чилійських органів самоуправління в 1810—1814 роках.
Передумови
1810 року внаслідок французького завоювання Іспанії в Чилі були організовані власні органи самоуправління, відмінні від органів іспанської колоніальної влади. Було утворено Першу хунту, та інші. Хоча вони не проголошували незалежності від Іспанії та не диференціювались від неї, ці події вважаються початком війни за незалежність Чилі.
Наприкінці 1811 року владу в Чилі захопив Хосе Мігель Каррера. Ним було встановлено військову диктатуру. 1812 року Каррера видав Конституцію, яка передбачала статус Чилі як автономії в складі Іспанії. Водночас Каррера проводив цілком самостійну внутрішню та зовнішню політику. Було створено та Національну бібліотеку, запрошено консула США до Сантьяго.
Такі події в Чилі занепокоїли перуанського віцекороля . У 1813—1814 роках він відправив кілька військових експедицій, які виявилися невдалими.
Початок Реконкісти
Влітку 1814 року чергову військову експедицію до Чилі розпочав Маріано Осоріо. За результатами битви при Ранкагуа, яка відбулася 1-2 жовтня 1814 року, чилійські патріоти на чолі з Хосе Мігелем Каррерою та Бернардо О'Гіґґінсом зазнали поразки. Вони були вимушені емігрувати закордон — до аргентинської провінції Мендоса.
Відновлення іспанського колоніального режиму
Станом на 9 жовтня 1814 року керівник військової експедиції Маріано Осоріо відновив усі органи колоніальної іспанської влади. Віцекороль призначив його губернатором Чилі.
Спочатку віцекороль Перу наказав Осоріо оголосити амністію та помилування усіх солдатів, що воювали на боці патріотів та залишилися в Чилі. Але проти цього виступив командир . За його сприяння було створено віндикаційні (виправдовувальні) суди, які мали розглянути справи щодо всіх патріотів та тих, хто підозрювався у співпраці з ними. Більшість підсудних засудили до сплати штрафів, а за важчі обвинувачення відправляли у заслання на архіпелаг Хуан-Фернандес. Перший такий корабель відплив у листопаді 1814 року з міста Вальпараїсо. На архіпелазі патріоти зіткнулися з великими труднощами, шукаючи прихистку в печерах. Від тих, хто втік до Мендоси, конфіскували майно.
У лютому 1815 року Вісенте Сан-Бруно вдав, що збирається відпустити всіх патріотів із в'язниці, щоб вони могли покинути Чилі, проте на виході з будівлі на в'язнів чекав стрілецький загін, який розстріляв їх. Такий крок обурив навіть найбільших роялістів.
За час свого губернаторства Маріано Осоріо відновив діяльність та Королівського університету Сан-Феліпе і ліквідував створені Каррерою та бібліотеку.
Через суперечності з віцекоролем Осоріо був звільнений 1815 року та замінений . Новий губернатор мав добрі стосунки із Вісенте Сан-Бруно, якого було призначено президентом Трибуналу громадської безпеки та спостереження. Цей орган займався організацією в Сантьяго терору. Крім того, було заборонено пересування по країні без дозволу губернатора. Було закрито — публічні розважальні заклади.
Чилійські патріоти, перебуваючи у вигнанні, організували в Чилі партизанський рух. Його очолив Мануель Родрігес. За його голову губернатор дель Понт оголосив значну винагороду. Одного разу Родрігес відчинив двері карети дель Понта; той кинув йому срібну монету, не знаючи, що перед ним стоїть його ворог.
Завершення Іспанської Реконкісти
Емігрувавши до Мендоси, чилійські патріоти на чолі з Бернардо О'Гіґґінсом почали разом із Хосе Франсіско де Сан-Мартіном, борцем за незалежність Аргентини, формувати сили для наступу на Чилі — Андську армію. 12 лютого 1817 року у битві при Чакабуко чилійці завдали поразки роялістським силам. Ця подія вважається завершенням періоду Реконкісти в Чилі. За кілька днів патріоти взяли Сантьяго.
Коментарі
- Такі історики як та називають цей період абсолютистською Реставрацією, зазначаючи, що йдеться про повернення до влади часів Іспанської імперії
Література
- Barros Arana, Diego (1850). Estudios históricos sobre Vicente Benavides i las campañas del Sur: 1818–1822 (ісп.). Santiago: Imprenta de Julio Belin i Compañia.
- Barros Arana, Diego (1855). Historia Jeneral de la Independencia de Chile (ісп.). Т. I—IV. Santiago: Imprenta del Ferrocarril.
- Barros Arana, Diego (1884–1902). Historia Jeneral de Chile (ісп.). Т. I—XVI. Santiago: Rafael Jover. ISBN .
- Castedo, Leopoldo (1954). Resumen de la Historia de Chile de Francisco Antonio Encina (ісп.). Т. 2. Santiago: Empresa Editora Zig-Zag.
- Encina, Francisco Antonio (1940–1952). Historia de Chile: desde la prehistoria hasta 1891 (ісп.). Т. I—XX. Santiago: Editorial Nascimento.
- Gay, Claudio (1856). Historia de la Independencia Chilena (ісп.). Т. I & II. Paris: Imprenta de E. Thunot y Cia.
- Harvey, Robert. «Liberators: Latin America's Struggle For Independence, 1810—1830». John Murray: London (2000).
- Herring, Hubert (1968). A History of Latin America. New York: Alfred A Knopf.
- Prago, Albert (1970). The Revolutions in Spanish America. New York: The Macmillan Company.
- Vicuña Mackenna, Benjamín (1849). El sitio de Chillán (ісп.). Santiago: Periodico La Tribuna.
- Vicuña Mackenna, Benjamín (1868). La guerra a muerte: memoria sobre las últimas campañas de la Independencia de Chile (1819–1824) (ісп.). Santiago: Imprenta Nacional. с. 562.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
General kapitanstvo Chili periodu Rekonkisti isp Capitania General de Chile koloniya Ispaniyi 2 zhovtnya 1814 12 lyutogo 1817 Prapor Gerb Teritoriyi general kapitanstva Stolicya Santyago Mova i ispanska Religiya katolicizm Naselennya 823 685 Forma pravlinnya monarhiya Dinastiya Burboni Korol 1808 1818 Fernando VII Gubernator 1814 1815 Mariano Osorio 1815 1818 Istoriya bitva pri Rankagua 2 zhovtnya 1814 bitva pri Chakabuko 12 lyutogo 1817 Rekonkista isp Reconquista period v istoriyi Chili ta jogo vijni za nezalezhnist sho rozpochavsya pislya porazki chilijskih patriotiv pri Rankagua 2 zhovtnya 1814 roku ta zavershivsya yihnoyu peremogoyu pri Chakabuko 12 lyutogo 1817 roku Harakterizuvavsya vidnovlennyam u Chili kolonialnoyi ispanskoyi vladi pislya stvorennya ta diyalnosti chilijskih organiv samoupravlinnya v 1810 1814 rokah Peredumovi1810 roku vnaslidok francuzkogo zavoyuvannya Ispaniyi v Chili buli organizovani vlasni organi samoupravlinnya vidminni vid organiv ispanskoyi kolonialnoyi vladi Bulo utvoreno Pershu huntu ta inshi Hocha voni ne progoloshuvali nezalezhnosti vid Ispaniyi ta ne diferenciyuvalis vid neyi ci podiyi vvazhayutsya pochatkom vijni za nezalezhnist Chili Naprikinci 1811 roku vladu v Chili zahopiv Hose Migel Karrera Nim bulo vstanovleno vijskovu diktaturu 1812 roku Karrera vidav Konstituciyu yaka peredbachala status Chili yak avtonomiyi v skladi Ispaniyi Vodnochas Karrera provodiv cilkom samostijnu vnutrishnyu ta zovnishnyu politiku Bulo stvoreno ta Nacionalnu biblioteku zaprosheno konsula SShA do Santyago Taki podiyi v Chili zanepokoyili peruanskogo vicekorolya U 1813 1814 rokah vin vidpraviv kilka vijskovih ekspedicij yaki viyavilisya nevdalimi Pochatok RekonkistiBitva pri Rankagua Vlitku 1814 roku chergovu vijskovu ekspediciyu do Chili rozpochav Mariano Osorio Za rezultatami bitvi pri Rankagua yaka vidbulasya 1 2 zhovtnya 1814 roku chilijski patrioti na choli z Hose Migelem Karreroyu ta Bernardo O Gigginsom zaznali porazki Voni buli vimusheni emigruvati zakordon do argentinskoyi provinciyi Mendosa Vidnovlennya ispanskogo kolonialnogo rezhimuMariano Osorio Burgundskij hrest yakij vikoristovuvali ispanski royalisti Stanom na 9 zhovtnya 1814 roku kerivnik vijskovoyi ekspediciyi Mariano Osorio vidnoviv usi organi kolonialnoyi ispanskoyi vladi Vicekorol priznachiv jogo gubernatorom Chili Spochatku vicekorol Peru nakazav Osorio ogolositi amnistiyu ta pomiluvannya usih soldativ sho voyuvali na boci patriotiv ta zalishilisya v Chili Ale proti cogo vistupiv komandir Za jogo spriyannya bulo stvoreno vindikacijni vipravdovuvalni sudi yaki mali rozglyanuti spravi shodo vsih patriotiv ta tih hto pidozryuvavsya u spivpraci z nimi Bilshist pidsudnih zasudili do splati shtrafiv a za vazhchi obvinuvachennya vidpravlyali u zaslannya na arhipelag Huan Fernandes Pershij takij korabel vidpliv u listopadi 1814 roku z mista Valparayiso Na arhipelazi patrioti zitknulisya z velikimi trudnoshami shukayuchi prihistku v pecherah Vid tih hto vtik do Mendosi konfiskuvali majno U lyutomu 1815 roku Visente San Bruno vdav sho zbirayetsya vidpustiti vsih patriotiv iz v yaznici shob voni mogli pokinuti Chili prote na vihodi z budivli na v yazniv chekav strileckij zagin yakij rozstrilyav yih Takij krok oburiv navit najbilshih royalistiv Za chas svogo gubernatorstva Mariano Osorio vidnoviv diyalnist ta Korolivskogo universitetu San Felipe i likviduvav stvoreni Karreroyu ta biblioteku Cherez superechnosti z vicekorolem Osorio buv zvilnenij 1815 roku ta zaminenij Novij gubernator mav dobri stosunki iz Visente San Bruno yakogo bulo priznacheno prezidentom Tribunalu gromadskoyi bezpeki ta sposterezhennya Cej organ zajmavsya organizaciyeyu v Santyago teroru Krim togo bulo zaboroneno peresuvannya po krayini bez dozvolu gubernatora Bulo zakrito publichni rozvazhalni zakladi Chilijski patrioti perebuvayuchi u vignanni organizuvali v Chili partizanskij ruh Jogo ocholiv Manuel Rodriges Za jogo golovu gubernator del Pont ogolosiv znachnu vinagorodu Odnogo razu Rodriges vidchiniv dveri kareti del Ponta toj kinuv jomu sribnu monetu ne znayuchi sho pered nim stoyit jogo vorog Zavershennya Ispanskoyi RekonkistiBitva pri Chakabuko Emigruvavshi do Mendosi chilijski patrioti na choli z Bernardo O Gigginsom pochali razom iz Hose Fransisko de San Martinom borcem za nezalezhnist Argentini formuvati sili dlya nastupu na Chili Andsku armiyu 12 lyutogo 1817 roku u bitvi pri Chakabuko chilijci zavdali porazki royalistskim silam Cya podiya vvazhayetsya zavershennyam periodu Rekonkisti v Chili Za kilka dniv patrioti vzyali Santyago KomentariTaki istoriki yak ta nazivayut cej period absolyutistskoyu Restavraciyeyu zaznachayuchi sho jdetsya pro povernennya do vladi chasiv Ispanskoyi imperiyiLiteraturaBarros Arana Diego 1850 Estudios historicos sobre Vicente Benavides i las campanas del Sur 1818 1822 isp Santiago Imprenta de Julio Belin i Compania Barros Arana Diego 1855 Historia Jeneral de la Independencia de Chile isp T I IV Santiago Imprenta del Ferrocarril Barros Arana Diego 1884 1902 Historia Jeneral de Chile isp T I XVI Santiago Rafael Jover ISBN 978 0598482358 Castedo Leopoldo 1954 Resumen de la Historia de Chile de Francisco Antonio Encina isp T 2 Santiago Empresa Editora Zig Zag Encina Francisco Antonio 1940 1952 Historia de Chile desde la prehistoria hasta 1891 isp T I XX Santiago Editorial Nascimento Gay Claudio 1856 Historia de la Independencia Chilena isp T I amp II Paris Imprenta de E Thunot y Cia Harvey Robert Liberators Latin America s Struggle For Independence 1810 1830 John Murray London 2000 ISBN 0 7195 5566 3 Herring Hubert 1968 A History of Latin America New York Alfred A Knopf Prago Albert 1970 The Revolutions in Spanish America New York The Macmillan Company Vicuna Mackenna Benjamin 1849 El sitio de Chillan isp Santiago Periodico La Tribuna Vicuna Mackenna Benjamin 1868 La guerra a muerte memoria sobre las ultimas campanas de la Independencia de Chile 1819 1824 isp Santiago Imprenta Nacional s 562