Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рейна Торрес де Араус (30 жовтня 1932 — 26 лютого 1982) — видатна панамська освітянка, антропологиня, етнографка та захисниця панамської історичної спадщини. Творчиня та керівниця Національної дирекції історичної спадщини в Національному інституті культури. Авторка понад семидесяти статей з історії, екології та антропології в різних публікаціях та дев'яти книг, серед яких виділяється твір «Панамське доколумбове мистецтво» (1972).
| Рейна Торрес де Араус | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | ісп. Reina Cristina Torres Péra |
| Народилася | 30 жовтня 1932 Панама, Панама |
| Померла | 26 лютого 1982 (49 років) Панама, Панама |
| Країна | Аргентина Панама |
| Діяльність | антрополог |
| Alma mater | d |
| Автограф |  |
 Рейна Торрес де Араус у Вікісховищі | |
Життєпис
Рейна Торрес де Араус народилася 30 жовтня 1932 року в місті Панама. Навчалася в школі в провінції Вераґуас, пізніше — в ліцеї для молодих жінок.
З професором Амадо познайомилася у 1958 році під час проведення досліджень про корінні народи в провінції Даріен. Одружилася з ним 30 грудня 1959 року та народила трьох дітей. Незабаром після шлюбу вирушила в першу подорож автомобілем з міста Панами до Боготи під назвою «Трансдар'єнська експедиція», в якій провела з чоловіком чотири місяці і двадцять днів, здійснивши перший моторний переїзд з Північної в Південну Америку.
На початку 1980-х років від раку помер 23-річний старший син Оскар. Незабаром де Торрес діагностовано рак молочної залози, з яким вона боролася протягом двох з половиною років. Померла вранці 26 лютого 1982 у віці 49 років.
Під час останньої фази хвороби Рейна Торрес де Араус все ще працювала. Останніми її роботами був підбір частин Музею Читре та написання сторінок її нової книги «Новий Единбург Дар'єна», яку вона вже не змогла побачити завершеною.
Наукова діяльність
Бакалаврський ступінь здобула в Національному інституті в місті Панама.Вивчала філософію та предмети зі спеціалізації антропологія в університеті Буенос-Айресу, де здобула докторський ступінь у 1963 році. Там же отримала звання антропологині, етнографки, професора історії та музейного техніка. Докторська дисертація де Араус, опублікована в 1962 році, вважається важливим посиланням на тему культури мешканців Панами та Колумбії.
Вчена володіла п'ятьма мовами, включаючи латину.
Рейна де Араус зосередилася на дослідженні корінних панамців у їхньому власному середовищі. Це дозволило створити письмові та фотографічні записи, в яких детально описувалися релігійні вірування, спортивні ігри, танці, пісні та музика цих народів. Збереження відомостей про корінні народи Панами стало її головним напрямком діяльності де Араус.
Будучи професоркою антропології Національного інституту та Панамського університету, в останньому заснувала Центр антропологічних досліджень та сприяла створенню Національної комісії археології та історичних пам'яток. На базі цієї комісії було створено Національну Дирекцію Історичної Спадщини, якою де Араус керувала десятиріччя.
Під час керування Національною Дирекцією Історичної Спадщини, Рейна де Араус посприяла прийняттю закону 14 від 5 травня 1982 року, який диктує заходи щодо охорони, збереження та управління Національною Історичною Спадщиною.
Боротьба за панамську історичну спадщину
Рейна Торрес де Араус дорікала панамцям та американцям, які практикували незаконні розкопки та видобуток археологічних знахідок в місцях, де лежать останки корінних культур. Вона особисто та письмово просила декілька американських музеїв повернути панамські археологічні знахідки, які були на зберіганні у їх колекціях.
У 1979 році, через два роки після підписання договорів Торріхос-Картер, тодішній губернатор Зони Панамського каналу Гарольд Парфітт вилучив локомотив 299, частину першої трансконтинентальної залізниці (Панамська залізниця), щоб відправити його в музей промисловості в Нью-Джерсі. Цей локомотив раніше був включений до національної історичної спадщини, і переговори про його передачу в музеї Нью-Джерсі було проведено лише роком раніше, коли договори вже діяли. Ця ситуація обурила Рейну Торрес де Араус, яка раніше інформувала владу зони про свої наміри, що цей історичний експонат повинен залишитися в Панамі.
Досягнення та звання
Рейну Торрес Де Араус було обрано віце-президентом Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, вона працювала у координації багатонаціонального технічного комітету з питань культури.
За роботу викладачки та дослідниці у 1974 році Панамська академія історії офіційно визнала де Араус повноправним членом установи. Вона стала першою панамською жінкою, яка цього досягла.
Де Араус сприяла створенню кількох музеїв, таких як «Музей археологічного парку Ель Каньо» у провінції Кокле, «Музей національності Вілла де Лос Сантос», «Музей колоніального релігійного мистецтва», «Західноіндійський музей Панами», «Музей природознавства» та «Історичного музею Панами».
У 1976 році заснувала «Музей панамської людини», який згодом буде перенесено та названо «Антропологічний музей Рейни Торрес де Араус».
Примітки
- Daniel Domínguez Z., Diario La Prensa, ред. (17 березня 2000). Reina Torres: estudio y coraje (Іспанська) .
- Agustín del Rosario, Diario Panamá América, ред. (4 березня 2001). (Іспанська) . Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 9 березня 2020.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|fechaacceso=() - Amalia Aguilar Nicolau, ред. (11 липня 2003). Reina Torres de Araúz: una mujer de su tiempo (Іспанська) . Revista Ellas, Diario La Prensa.
- Alfredo Figueroa Navarro, Diario La Estrella de Panamá, ред. (10 березня 1982). Reina Torres de Araúz (Іспанська) .
- Diario La Estrella de Panamá, ред. (6 березня 1982). En el Sepelio de la Doctora Reina Torres de Araúz (Іспанська) .
- Omar Suárez Jaén, Diario La Estrella de Panamá, ред. (13 березня 1982). Reina Torres de Araúz: una panameña ejemplar (Spanish) .
- Marcela Camargo Ríos, ред. (21 березня 2008). Reina Torres de Araúz en mi recuerdo (Іспанська) . Revista Ellas, Diario La Prensa.
- Diario El Matutino, ред. (23 лютого 1979). Protesta patrimonio histórico por la remoción de la locomotora 299 (Іспанська) .
- Diario La Estrella de Panamá, ред. (20 червня 1974). La recibe la Academia de Historia (Іспанська) .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Torres a druge materine prizvishe Araus Rejna Torres de Araus 30 zhovtnya 1932 26 lyutogo 1982 vidatna panamska osvityanka antropologinya etnografka ta zahisnicya panamskoyi istorichnoyi spadshini Tvorchinya ta kerivnicya Nacionalnoyi direkciyi istorichnoyi spadshini v Nacionalnomu instituti kulturi Avtorka ponad semidesyati statej z istoriyi ekologiyi ta antropologiyi v riznih publikaciyah ta dev yati knig sered yakih vidilyayetsya tvir Panamske dokolumbove mistectvo 1972 Rejna Torres de ArausIm ya pri narodzhenniisp Reina Cristina Torres PeraNarodilasya30 zhovtnya 1932 1932 10 30 Panama PanamaPomerla26 lyutogo 1982 1982 02 26 49 rokiv Panama PanamaKrayinaArgentina PanamaDiyalnistantropologAlma materdAvtograf Rejna Torres de Araus u VikishovishiZhittyepisSvidoctvo pro vklyuchennya Rejni Torres de Araus u Panamsku akademiyu istoriyi Antropologichnij muzej Rejna Torres de Araus u m Panama Rejna Torres de Araus narodilasya 30 zhovtnya 1932 roku v misti Panama Navchalasya v shkoli v provinciyi Veraguas piznishe v liceyi dlya molodih zhinok Z profesorom Amado poznajomilasya u 1958 roci pid chas provedennya doslidzhen pro korinni narodi v provinciyi Darien Odruzhilasya z nim 30 grudnya 1959 roku ta narodila troh ditej Nezabarom pislya shlyubu virushila v pershu podorozh avtomobilem z mista Panami do Bogoti pid nazvoyu Transdar yenska ekspediciya v yakij provela z cholovikom chotiri misyaci i dvadcyat dniv zdijsnivshi pershij motornij pereyizd z Pivnichnoyi v Pivdennu Ameriku Na pochatku 1980 h rokiv vid raku pomer 23 richnij starshij sin Oskar Nezabarom de Torres diagnostovano rak molochnoyi zalozi z yakim vona borolasya protyagom dvoh z polovinoyu rokiv Pomerla vranci 26 lyutogo 1982 u vici 49 rokiv Pid chas ostannoyi fazi hvorobi Rejna Torres de Araus vse she pracyuvala Ostannimi yiyi robotami buv pidbir chastin Muzeyu Chitre ta napisannya storinok yiyi novoyi knigi Novij Edinburg Dar yena yaku vona vzhe ne zmogla pobachiti zavershenoyu Naukova diyalnistBakalavrskij stupin zdobula v Nacionalnomu instituti v misti Panama Vivchala filosofiyu ta predmeti zi specializaciyi antropologiya v universiteti Buenos Ajresu de zdobula doktorskij stupin u 1963 roci Tam zhe otrimala zvannya antropologini etnografki profesora istoriyi ta muzejnogo tehnika Doktorska disertaciya de Araus opublikovana v 1962 roci vvazhayetsya vazhlivim posilannyam na temu kulturi meshkanciv Panami ta Kolumbiyi Vchena volodila p yatma movami vklyuchayuchi latinu Rejna de Araus zoseredilasya na doslidzhenni korinnih panamciv u yihnomu vlasnomu seredovishi Ce dozvolilo stvoriti pismovi ta fotografichni zapisi v yakih detalno opisuvalisya religijni viruvannya sportivni igri tanci pisni ta muzika cih narodiv Zberezhennya vidomostej pro korinni narodi Panami stalo yiyi golovnim napryamkom diyalnosti de Araus Buduchi profesorkoyu antropologiyi Nacionalnogo institutu ta Panamskogo universitetu v ostannomu zasnuvala Centr antropologichnih doslidzhen ta spriyala stvorennyu Nacionalnoyi komisiyi arheologiyi ta istorichnih pam yatok Na bazi ciyeyi komisiyi bulo stvoreno Nacionalnu Direkciyu Istorichnoyi Spadshini yakoyu de Araus keruvala desyatirichchya Pid chas keruvannya Nacionalnoyu Direkciyeyu Istorichnoyi Spadshini Rejna de Araus pospriyala prijnyattyu zakonu 14 vid 5 travnya 1982 roku yakij diktuye zahodi shodo ohoroni zberezhennya ta upravlinnya Nacionalnoyu Istorichnoyu Spadshinoyu Borotba za panamsku istorichnu spadshinuRejna Torres de Araus dorikala panamcyam ta amerikancyam yaki praktikuvali nezakonni rozkopki ta vidobutok arheologichnih znahidok v miscyah de lezhat ostanki korinnih kultur Vona osobisto ta pismovo prosila dekilka amerikanskih muzeyiv povernuti panamski arheologichni znahidki yaki buli na zberiganni u yih kolekciyah U 1979 roci cherez dva roki pislya pidpisannya dogovoriv Torrihos Karter todishnij gubernator Zoni Panamskogo kanalu Garold Parfitt viluchiv lokomotiv 299 chastinu pershoyi transkontinentalnoyi zaliznici Panamska zaliznicya shob vidpraviti jogo v muzej promislovosti v Nyu Dzhersi Cej lokomotiv ranishe buv vklyuchenij do nacionalnoyi istorichnoyi spadshini i peregovori pro jogo peredachu v muzeyi Nyu Dzhersi bulo provedeno lishe rokom ranishe koli dogovori vzhe diyali Cya situaciya oburila Rejnu Torres de Araus yaka ranishe informuvala vladu zoni pro svoyi namiri sho cej istorichnij eksponat povinen zalishitisya v Panami Dosyagnennya ta zvannyaRejnu Torres De Araus bulo obrano vice prezidentom Komitetu vsesvitnoyi spadshini YuNESKO vona pracyuvala u koordinaciyi bagatonacionalnogo tehnichnogo komitetu z pitan kulturi Za robotu vikladachki ta doslidnici u 1974 roci Panamska akademiya istoriyi oficijno viznala de Araus povnopravnim chlenom ustanovi Vona stala pershoyu panamskoyu zhinkoyu yaka cogo dosyagla De Araus spriyala stvorennyu kilkoh muzeyiv takih yak Muzej arheologichnogo parku El Kano u provinciyi Kokle Muzej nacionalnosti Villa de Los Santos Muzej kolonialnogo religijnogo mistectva Zahidnoindijskij muzej Panami Muzej prirodoznavstva ta Istorichnogo muzeyu Panami U 1976 roci zasnuvala Muzej panamskoyi lyudini yakij zgodom bude pereneseno ta nazvano Antropologichnij muzej Rejni Torres de Araus PrimitkiDaniel Dominguez Z Diario La Prensa red 17 bereznya 2000 Reina Torres estudio y coraje Ispanska Agustin del Rosario Diario Panama America red 4 bereznya 2001 Ispanska Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 9 bereznya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr fechaacceso dovidka Amalia Aguilar Nicolau red 11 lipnya 2003 Reina Torres de Arauz una mujer de su tiempo Ispanska Revista Ellas Diario La Prensa Alfredo Figueroa Navarro Diario La Estrella de Panama red 10 bereznya 1982 Reina Torres de Arauz Ispanska Diario La Estrella de Panama red 6 bereznya 1982 En el Sepelio de la Doctora Reina Torres de Arauz Ispanska Omar Suarez Jaen Diario La Estrella de Panama red 13 bereznya 1982 Reina Torres de Arauz una panamena ejemplar Spanish Marcela Camargo Rios red 21 bereznya 2008 Reina Torres de Arauz en mi recuerdo Ispanska Revista Ellas Diario La Prensa Diario El Matutino red 23 lyutogo 1979 Protesta patrimonio historico por la remocion de la locomotora 299 Ispanska Diario La Estrella de Panama red 20 chervnya 1974 La recibe la Academia de Historia Ispanska