Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Раєцький Саве лій Семе нович Рає цький при народженні Садук Шимонович

Раєцький Савелій Семенович

Раєцький Савелій Семенович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Раєцький.

Саве́лій Семе́нович Рає́цький (при народженні — Садук Шимонович Раєцький) (1883, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — 1925, СРСР) — російський журналіст і юрист, есер.

Раєцький Савелій Семенович
Народився26 квітня (8 травня) 1883
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер1925
Москва, СРСР
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьжурналіст
Alma materd (1914)
Мова творівросійська

Життєпис

Народився в караїмській родині. Один рік провчився в Олександрівському караїмською духовному училищі в Євпаторії. Потім отримав юридичну освіту в Московському університеті. Член ЦК ПСР. Перебував в організації соціалістів-революціонерів міста Миколаєва і був одним з лідерів Бакинської організації партії есерів. У 1904 році затриманий в Миколаєві за поширення прокламацій, але в грудні того ж року відпущений. Помітивши за собою стеження, поїхав до Санкт-Петербурга, де став співробітником однієї з революційних газет. Назад до Миколаєва повернувся в грудні 1906 року і знову розгорнув діяльність з організації місцевих есерів. Після чергового затримання висланий під нагляд поліції в Вологодську губернію. Під впливом Раєцького в Баку утворилася азербайджанська есерівська група «Еш-шемс» («Сонце») і залучена на сторону есерів група «Іттіфаг», яка оголосила себе «мусульманської організацією соціалістів-революціонерів». На сторінках органу бакинських есерів «Кавказьке слово» виступав за автономний статус Кавказу «щодо метрополії на федеративних засадах».

У 1911 році в Москва разом зі своїм племінником В. І. Сінані організував випуск першого караїмського російськомовного друкованого періодичного видання — журналу «Караїмська життя». Головним завданням «Караїмської життя» його видавці називали збирання «всього того, що існує в друкованому та рукописному вигляді» з історії караїмів, щоб «скласти таким чином з „Караїмського життя“ подобу караїмської національної енциклопедії». У журналі Раєцький помістив низку власних робіт: статтей, передовиць, нарисів, кореспонденцій та заміток. Всього вийшло 12 номерів журналу в восьми випусках. Припинення видання «Караїмського життя» в 1912 році пов'язане, на думку Б. С. Єльяшевича, з публікацією Раєцьким різких критичних статей на адресу чільних представників караїмського народу — С. М. Шапшала й І. Д. Пігіта, через що журнал почав втрачати своїх передплатників. Супутньою причиною закриття журналу було переслідування С. С. Раєцького владою за революційно-демократичні переконання. Конфлікт з С. М. Шапшалом, на той час претендента на посаду Таврійського й Одеського гахама, вилився в позов до В. І. Сінані та С. С. Раєцький щодо «надрукування і передруку помилкових або вигаданих відомостей, що ганьблять добре ім'я Шапшала» відповідно до частини 2 ст. 1535 «Про наклепи й розповсюдженні образливих для честі творів, зображень або чуток» «Положення про покарання карних і виправних» 1885 року. У підсумку відповідачі визнані невинуватими.

Вів листування з В. Е. Мейєрхольдом, Л. М. Андреєвим. Тривалий період часу був співробітником великих періодичних видань Москви і Санкт-Петербурга (Петрограда): газет «Ранок Росії», «Біржові відомості» та інших. У 1910 році вів репортаж із залізничної станції Астапово, де знаходився при смерті Л. М. Толстой. У газеті «Ранок Росії» розпочинав репортером, а з 1916 по лютий 1917 року був її редактором. До жовтня 1917 року перебував на посадах директора Петроградського телеграфного агентства і завідувача відділом друку Тимчасового уряду. Також був редактором Відомостей Московського військово-промислового комітету. Останнє місце роботи (на 1925 рік) — секретар Комісії з вивчення історії робітничого й професійного руху в Москві та губернії при Московському губернському раді професійних спілок.

Після Жовтневої революції захворів психічним розладом. Стан С. С. Раєцький погіршилося через трагічну загибель в 1925 році його 16-річного старшого сина Віктора, випадково застреленого товаришем при вправі в стрільбі з гвинтівки. Через якийсь час, після декількох невдалих спроб накласти на себе руки, Савелій Семенович викинувся з вікна 5-го поверху. Помер через чотири дні в Солдатенківській лікарні.

Сім'я

Дружина — Катерина Абрамівна Раєцька, єврейка. Мали синів Віктора й Бориса.

Адреса в Москві

  • 3-тя Тверська-Ямська вулиця, 50.

Бібліографія

  • Султанов С. С. Поэт книги : Д. В. Ульянинский и его библиотека. — М. : тип. т-ва Рябушинских, 1914. — 14 с.

Примітки

  1. Ельяшевич, 1993, с. 171.
  2. Белый О. Б. Караимская национальная периодика в первой половине XX в. // Проблемы истории и археологии Крыма : сб. научных трудов. — Симферополь, 1994. — С. 238.
  3. Багирова, 1997, с. 333.
  4. Щукин, 2009, с. 93.
  5. Багирова, 1997, с. 80.
  6. Багирова, 1997, с. 83.
  7. Прохоров Д. А. Фольклорные сюжеты и мотивы на страницах караимских периодических изданий середины XIX – начала XX века. — Устное и книжное в славянской и еврейской культурной традиции. — М. : «Сэфер», 2013. — С. 144—145. — (Академическая серия) — .
  8. Ельяшевич, 1993.
  9. Прохоров Д. А., Белый О. Б. Обзор документов фонда Таврического и Одесского караимского духовного правления из государственного архива в АР Крым // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии : сб.. — Симферополь, 2008. — Вип. XIV. — С. 552.
  10. Прохоров Д. А. Документы к биографии С. М. Шапшала в Государственном архиве Республики Крым. — Труды по еврейской истории и культуре. Материалы XXI Международной ежегодной конференции по иудаике. — М. : Издательство Пробел-2000, 2014. — С. 363—366. — (Академическая серия) — .
  11. Масанов И.Ф. Раецкий, Савелий Семенович // Словарь псевдонимов русских писателей, учёных и общественных деятелей. з джерела 2 червня 2021
  12. Звенигородская Н. Э. Провинциальные сезоны Всеволода Мейерхольда (1902—1905 гг.). — М. : УРСС, 2004. — 256 с.
  13. Представители караимских семей // Караимская народная энциклопедия. — М. : ОАО „Астра семь“, 2000. — Т. 6. — С. 150—151. — (Караимская народная энциклопедия) — ISBN S-201-14258-6(1).
  14. Еремеева С. Н. «Семь дней до бессмертия» // Родина : журнал. — М., 2001. — № 1. — С. 127. — ISSN 0235-7089.
  15. Хроника // День : газета. — 1917. — № 112. — Число 18 (июль). — С. 4.
  16. Библиография периодических изданий России. 1901—1916. Том 2. И—П. Ленинград, 1959. С. 39
  17. Вся Москва на 1925 год. — М., 1925. — С. 472, 610.
  18. Ельяшевич, 1993, с. 172.
  19. Самоубийство журналиста С. С. Раецкого // Возрождение : ежедневная газета. — Париж, 1925. — № 84. — Число 25 (август). — С. 3.

Література

  • Багирова И. С. Политические партии и организации Азербайджана в начале XX века (1900—1917). — Баку : Елм, 1997. — 336 с. — .
  • Ельяшевич Б. С. Часть II. Караимский биографический словарь (от конца XVIII в. до 1960 г.) // Караимский биографический словарь (от конца VIII в. до 1960 г.) / Б. С. Ельяшевич. — М. : Институт этнологии и антропологии РАН, 1993. — 238 с. — («Народы и культуры») — 250 прим.
  • Щукин В. В. Еврейское население Николаева во II половине XIX – начале ХХ вв. // Земляки. Очерки истории еврейской общины города Николаева (конец XVIII – начало ХХ вв.) / В. В. Щукин, А. Н. Павлюк. — Николаев : Издательство Ирины Гудым, 2009. — 352 с. — 1000 прим. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rayeckij Save lij Seme novich Raye ckij pri narodzhenni Saduk Shimonovich Rayeckij 1883 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya 1925 SRSR rosijskij zhurnalist i yurist eser Rayeckij Savelij SemenovichNarodivsya26 kvitnya 8 travnya 1883 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer1925 Moskva SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistzhurnalistAlma materd 1914 Mova tvorivrosijskaZhittyepisNarodivsya v karayimskij rodini Odin rik provchivsya v Oleksandrivskomu karayimskoyu duhovnomu uchilishi v Yevpatoriyi Potim otrimav yuridichnu osvitu v Moskovskomu universiteti Chlen CK PSR Perebuvav v organizaciyi socialistiv revolyucioneriv mista Mikolayeva i buv odnim z lideriv Bakinskoyi organizaciyi partiyi eseriv U 1904 roci zatrimanij v Mikolayevi za poshirennya proklamacij ale v grudni togo zh roku vidpushenij Pomitivshi za soboyu stezhennya poyihav do Sankt Peterburga de stav spivrobitnikom odniyeyi z revolyucijnih gazet Nazad do Mikolayeva povernuvsya v grudni 1906 roku i znovu rozgornuv diyalnist z organizaciyi miscevih eseriv Pislya chergovogo zatrimannya vislanij pid naglyad policiyi v Vologodsku guberniyu Pid vplivom Rayeckogo v Baku utvorilasya azerbajdzhanska eserivska grupa Esh shems Sonce i zaluchena na storonu eseriv grupa Ittifag yaka ogolosila sebe musulmanskoyi organizaciyeyu socialistiv revolyucioneriv Na storinkah organu bakinskih eseriv Kavkazke slovo vistupav za avtonomnij status Kavkazu shodo metropoliyi na federativnih zasadah U 1911 roci v Moskva razom zi svoyim pleminnikom V I Sinani organizuvav vipusk pershogo karayimskogo rosijskomovnogo drukovanogo periodichnogo vidannya zhurnalu Karayimska zhittya Golovnim zavdannyam Karayimskoyi zhittya jogo vidavci nazivali zbirannya vsogo togo sho isnuye v drukovanomu ta rukopisnomu viglyadi z istoriyi karayimiv shob sklasti takim chinom z Karayimskogo zhittya podobu karayimskoyi nacionalnoyi enciklopediyi U zhurnali Rayeckij pomistiv nizku vlasnih robit stattej peredovic narisiv korespondencij ta zamitok Vsogo vijshlo 12 nomeriv zhurnalu v vosmi vipuskah Pripinennya vidannya Karayimskogo zhittya v 1912 roci pov yazane na dumku B S Yelyashevicha z publikaciyeyu Rayeckim rizkih kritichnih statej na adresu chilnih predstavnikiv karayimskogo narodu S M Shapshala j I D Pigita cherez sho zhurnal pochav vtrachati svoyih peredplatnikiv Suputnoyu prichinoyu zakrittya zhurnalu bulo peresliduvannya S S Rayeckogo vladoyu za revolyucijno demokratichni perekonannya Konflikt z S M Shapshalom na toj chas pretendenta na posadu Tavrijskogo j Odeskogo gahama vilivsya v pozov do V I Sinani ta S S Rayeckij shodo nadrukuvannya i peredruku pomilkovih abo vigadanih vidomostej sho ganblyat dobre im ya Shapshala vidpovidno do chastini 2 st 1535 Pro naklepi j rozpovsyudzhenni obrazlivih dlya chesti tvoriv zobrazhen abo chutok Polozhennya pro pokarannya karnih i vipravnih 1885 roku U pidsumku vidpovidachi viznani nevinuvatimi Viv listuvannya z V E Mejyerholdom L M Andreyevim Trivalij period chasu buv spivrobitnikom velikih periodichnih vidan Moskvi i Sankt Peterburga Petrograda gazet Ranok Rosiyi Birzhovi vidomosti ta inshih U 1910 roci viv reportazh iz zaliznichnoyi stanciyi Astapovo de znahodivsya pri smerti L M Tolstoj U gazeti Ranok Rosiyi rozpochinav reporterom a z 1916 po lyutij 1917 roku buv yiyi redaktorom Do zhovtnya 1917 roku perebuvav na posadah direktora Petrogradskogo telegrafnogo agentstva i zaviduvacha viddilom druku Timchasovogo uryadu Takozh buv redaktorom Vidomostej Moskovskogo vijskovo promislovogo komitetu Ostannye misce roboti na 1925 rik sekretar Komisiyi z vivchennya istoriyi robitnichogo j profesijnogo ruhu v Moskvi ta guberniyi pri Moskovskomu gubernskomu radi profesijnih spilok Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi zahvoriv psihichnim rozladom Stan S S Rayeckij pogirshilosya cherez tragichnu zagibel v 1925 roci jogo 16 richnogo starshogo sina Viktora vipadkovo zastrelenogo tovarishem pri vpravi v strilbi z gvintivki Cherez yakijs chas pislya dekilkoh nevdalih sprob naklasti na sebe ruki Savelij Semenovich vikinuvsya z vikna 5 go poverhu Pomer cherez chotiri dni v Soldatenkivskij likarni Sim ya Druzhina Katerina Abramivna Rayecka yevrejka Mali siniv Viktora j Borisa Adresa v Moskvi3 tya Tverska Yamska vulicya 50 BibliografiyaSultanov S S Poet knigi D V Ulyaninskij i ego biblioteka M tip t va Ryabushinskih 1914 14 s PrimitkiElyashevich 1993 s 171 Belyj O B Karaimskaya nacionalnaya periodika v pervoj polovine XX v Problemy istorii i arheologii Kryma sb nauchnyh trudov Simferopol 1994 S 238 Bagirova 1997 s 333 Shukin 2009 s 93 Bagirova 1997 s 80 Bagirova 1997 s 83 Prohorov D A Folklornye syuzhety i motivy na stranicah karaimskih periodicheskih izdanij serediny XIX nachala XX veka Ustnoe i knizhnoe v slavyanskoj i evrejskoj kulturnoj tradicii M Sefer 2013 S 144 145 Akademicheskaya seriya ISBN 978 5 7576 0285 1 Elyashevich 1993 Prohorov D A Belyj O B Obzor dokumentov fonda Tavricheskogo i Odesskogo karaimskogo duhovnogo pravleniya iz gosudarstvennogo arhiva v AR Krym Materialy po arheologii istorii i etnografii Tavrii sb Simferopol 2008 Vip XIV S 552 Prohorov D A Dokumenty k biografii S M Shapshala v Gosudarstvennom arhive Respubliki Krym Trudy po evrejskoj istorii i kulture Materialy XXI Mezhdunarodnoj ezhegodnoj konferencii po iudaike M Izdatelstvo Probel 2000 2014 S 363 366 Akademicheskaya seriya ISBN 978 5 7576 0328 5 Masanov I F Raeckij Savelij Semenovich Slovar psevdonimov russkih pisatelej uchyonyh i obshestvennyh deyatelej z dzherela 2 chervnya 2021 Zvenigorodskaya N E Provincialnye sezony Vsevoloda Mejerholda 1902 1905 gg M URSS 2004 256 s Predstaviteli karaimskih semej Karaimskaya narodnaya enciklopediya M OAO Astra sem 2000 T 6 S 150 151 Karaimskaya narodnaya enciklopediya ISBN S 201 14258 6 1 Eremeeva S N Sem dnej do bessmertiya Rodina zhurnal M 2001 1 S 127 ISSN 0235 7089 Hronika Den gazeta 1917 112 Chislo 18 iyul S 4 Bibliografiya periodicheskih izdanij Rossii 1901 1916 Tom 2 I P Leningrad 1959 S 39 Vsya Moskva na 1925 god M 1925 S 472 610 Elyashevich 1993 s 172 Samoubijstvo zhurnalista S S Raeckogo Vozrozhdenie ezhednevnaya gazeta Parizh 1925 84 Chislo 25 avgust S 3 LiteraturaBagirova I S Politicheskie partii i organizacii Azerbajdzhana v nachale XX veka 1900 1917 Baku Elm 1997 336 s ISBN 5 8066 0767 4 Elyashevich B S Chast II Karaimskij biograficheskij slovar ot konca XVIII v do 1960 g Karaimskij biograficheskij slovar ot konca VIII v do 1960 g B S Elyashevich M Institut etnologii i antropologii RAN 1993 238 s Narody i kultury 250 prim Shukin V V Evrejskoe naselenie Nikolaeva vo II polovine XIX nachale HH vv Zemlyaki Ocherki istorii evrejskoj obshiny goroda Nikolaeva konec XVIII nachalo HH vv V V Shukin A N Pavlyuk Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym 2009 352 s 1000 prim ISBN 978 966 8592 52 2

Дата публікації:
Топ