Рамон-Беренгер I (кат. Ramon Berenguer I el Vell) — граф Барселони (1035—1076). За правління Рамона-Беренгера І було створено перший каталонський та перший повний європейський кодекс феодального права «Барселонські звичаї» (кат. Usatges de Barcelona, лат. Usatici Barchinonae).
Рамон-Беренгер I кат. Ramon Berenguer I el Vell | ||
| ||
---|---|---|
1035 — 1076 | ||
Попередник: | Беренгер-Рамон І | |
Наступник: | Рамон-Беренгер II | |
Народження: | 1023 | |
Смерть: | 26 травня 1076 Барселона, Іспанія | |
Поховання: | Барселонський собор | |
Рід: | Барселонська | |
Батько: | Баранґе Рамон І | |
Мати: | d[1] | |
Шлюб: | d, d і d | |
Діти: | Баранґе Рамон II, Рамон Баранґе II, d, d, d, d і d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Рамон-Беренгер І народився 1024 року, став графом Барселони після смерті свого батька Беренгер-Рамона І Горбатого у 1035. Саме за Рамона-Беренгера І домінування графства Барселони серед інших каталонських графств стала очевидним.
Рамон-Беренгер І відзначився своєю боротьбою з маврами, розширив свої володіння на захід до м. Барбастро в сучасному Арагоні та обклав маврів податками, що призвело до першого економічного підйому в Каталонії.
Також за часи правління Рамона-Беренгера І було організовано перші морські походи каталонців у Західному Середземномор'ї. Граф був першим володарем Каталонії, який придбав землі на північ від Піренеїв ( та регіон Разес).
За часів Рамона-Беренгера І вперше у Західній Європі, а саме в Каталонії, у 1027 році місцеві феодали були змушені обмежити свої міжусобні війни системою так званого «Миру Божого» (лат. Pax et Treuga Dei).
Граф є засновником Собору св. Аулалії в Барселоні, де його й було поховано разом з третьою дружиною Алмодіс.
Примітки
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Джерела
- Charles Julian Bishko (1968–9), «Fernando I and the Origins of the Leonese-Castilian Alliance with Cluny» Studies in Medieval Spanish Frontier History.
- Bernard F. Reilly, The Contest of Christian and Muslim Spain, 1031-1157, Blackwell Publishing, 1995.
- Ermessenda of Barcelona. The status of her authority, Patricia Humphrey, Queens, Regents and Potentates, ed. Theresa M. Vann, Academia Press, 1993.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рамон-Беренгер I
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ramon Berenger Ramon Berenger I kat Ramon Berenguer I el Vell graf Barseloni 1035 1076 Za pravlinnya Ramona Berengera I bulo stvoreno pershij katalonskij ta pershij povnij yevropejskij kodeks feodalnogo prava Barselonski zvichayi kat Usatges de Barcelona lat Usatici Barchinonae Ramon Berenger I kat Ramon Berenguer I el VellGraf Barselonskij1035 1076Poperednik Berenger Ramon INastupnik Ramon Berenger II Narodzhennya 1023Smert 26 travnya 1076 Barselona IspaniyaPohovannya Barselonskij soborRid BarselonskaBatko Barange Ramon IMati d 1 Shlyub d d i dDiti Barange Ramon II Ramon Barange II d d d d i d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaRamon Berenger I narodivsya 1024 roku stav grafom Barseloni pislya smerti svogo batka Berenger Ramona I Gorbatogo u 1035 Same za Ramona Berengera I dominuvannya grafstva Barseloni sered inshih katalonskih grafstv stala ochevidnim Ramon Berenger I vidznachivsya svoyeyu borotboyu z mavrami rozshiriv svoyi volodinnya na zahid do m Barbastro v suchasnomu Aragoni ta obklav mavriv podatkami sho prizvelo do pershogo ekonomichnogo pidjomu v Kataloniyi Takozh za chasi pravlinnya Ramona Berengera I bulo organizovano pershi morski pohodi katalonciv u Zahidnomu Seredzemnomor yi Graf buv pershim volodarem Kataloniyi yakij pridbav zemli na pivnich vid Pireneyiv ta region Razes Za chasiv Ramona Berengera I vpershe u Zahidnij Yevropi a same v Kataloniyi u 1027 roci miscevi feodali buli zmusheni obmezhiti svoyi mizhusobni vijni sistemoyu tak zvanogo Miru Bozhogo lat Pax et Treuga Dei Graf ye zasnovnikom Soboru sv Aulaliyi v Barseloni de jogo j bulo pohovano razom z tretoyu druzhinoyu Almodis PrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326DzherelaCharles Julian Bishko 1968 9 Fernando I and the Origins of the Leonese Castilian Alliance with Cluny Studies in Medieval Spanish Frontier History Bernard F Reilly The Contest of Christian and Muslim Spain 1031 1157 Blackwell Publishing 1995 Ermessenda of Barcelona The status of her authority Patricia Humphrey Queens Regents and Potentates ed Theresa M Vann Academia Press 1993 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ramon Berenger I