Ра́йполе — село в Україні, в Синельниківському районі Дніпропетровської області. Входить до складу Межівської селищної громади. Населення становить 806 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Райпільська сільська рада.
село Райполе | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Синельниківський район |
Громада | Межівська селищна громада |
Облікова картка | Райполе |
Основні дані | |
Засноване | 1906 |
Населення | 806 |
Площа | 2,01 км² |
Густота населення | 403 осіб/км² |
Поштовий індекс | 52940 |
Телефонний код | +380 5630 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°15′53″ пн. ш. 36°50′08″ сх. д. / 48.26472° пн. ш. 36.83556° сх. д.Координати: 48°15′53″ пн. ш. 36°50′08″ сх. д. / 48.26472° пн. ш. 36.83556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 175 м |
Відстань до обласного центру | 172 км |
Відстань до районного центру | 10 км |
Найближча залізнична станція | Межова |
Відстань до залізничної станції | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Райполе, вул. Приозерна, 35 |
Сільський голова | во Тимошенко Ірина Василівна |
Карта | |
Райполе | |
Райполе | |
Мапа | |
Географія
Село Райполе до 23017 року було центром Райпільської сільської ради. Розташоване за 10 км на схід від центру громади та залізничної станції Межова. Село Райполе знаходиться за 0,5 км від села Сухарева Балка, за 1,5 км від села Колона-Межова і за 10 км від селища Межова. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0406 і залізниця, станція Платформа 364 км за 1,5 км.
Розташоване у східній частині області за 130 кілометрів від обласного центру. Колишній центр сільської ради. Райпільський сільській раді були підпорядковані села Колона Межова, Краснознам'янка, Мар'ївка, Новоолександрівка, Новопідгородне, Сухарева Балка. Населення сільської ради складало 1946 осіб.
Історія
Село Райполе заснувалося на землях поміщика Парафієвського, який проживав на хуторі Липчине за 5 кілометрів від теперішнього села в 1906 році. (з 2001 року на хуторі Липчине ніхто не проживає)
У дев'яностих роках дев'ятнадцятого століття частину його землі купило Старо-Підгороднянське товариство по 91 карбованцю за десятину. З 1919 року частина селян почала переселятися з села Стара-Підгородня в теперішнє село Райполе.
Так почало засновуватись село Райполе. В 1921 році землі, які лежали навколо села були націоналізовані у заможних господарів: Головченка, Цибулька, Лійки. З цих земель був утворений державний земельний фонд, куди й почали переселяти людей з різних малоземельних місць.
На хуторі Ключик (з кінця 90х хутір не існує) поселилися люди з села Олександрівки Веселівської сільської ради Межівського району. На хутір Шевченко приїхали люди з Полтавської області.
На території Колони-Межової (село поряд) жив поміщик Барнашов, який мав кріпаків. У кінці дев'ятнадцятого століття (приблизно в 1888-85 рр) він продав ці землі німцям, які приїхали сюди гарбами з міста Генічеська.
Першими переселилися в село Райполе Кутній Пилип, Радченко Яків, Тищенко Федір, Улько Євген, Дзюба Никифор. Першу зиму зимувало 12 сімей. Основна частина селян переселилася в 1920 році. Земля на садиби розподілялась за жеребками.
Новому селу дали назву Райполе, тому що це було дійсно для селян раєм. Коли вони жили в селі Стара Підгородня, поля були розміщені від села за десятки кілометрів. У Райполі поля зразу ж за селом. Тому селяни й назвали своє село Райполем.
Питання про назву вирішувалось на сходці всього села. Під час організації села утворилось п'ять вулиць, яким було дано назви: «П'ятихатки» (вул. Калініна), тому що вона далеко від центру, наступна вулиця напроти кладовища — «Кладбищенська» (зараз вул. Гоголя), третя напроти ставка –"Озерна" (вул. Котовського, під час декомунізації перейменовано на вул. Приозерна), четверта –"Агрономічна" (вул. Пушкіна), п'ята, де поселилися пізніше –"Новоселівка" (вул. Роза-Люксембург, зараз вул. Сонячна).
Спочатку село Райполе належало до Старопідгороднянської волості. Організована сільська рада в Райполі була в 1920 році. Першим головою сільської ради був Братусь Сафроній Улянович, секретарем Коріненко Федір Трохимович, другим головою був Радченко Сидір Олександрович, секретарем –Кутній Тимофій Пилипович.
Свого приміщення сільська рада не мала і розміщалась спочатку по селянських хатах. Вона знаходилась у хаті Омельченка Йосипа Тарасовича, потім в Олексенка Федора Архиповича та інших.
У 1921 році в селі побудували народною будовою школу, яка розміщалась там, де пізніше була колгоспна електростанція. Це була початкова школа з двох класних кімнат. До цього школа була розміщена в сараї Дрегваля Якова.
Першим учителем у селі був Білий, потім Чорняк Федір Романович. У цій же школі було відведене приміщення і для сільської ради.
У 1924 році сільська рада переїхала в Колону-Межову, де й знаходилася до 1927 року.
У 1927 році за рахунок державних коштів у селі почали будувати нову школу. У 1929 році почалося заняття в новому приміщенні, а в старому в приміщенні початкової школи відкрили клуб, де він знаходився до 1930 року. 1930 року клуб зробили з церкви.
Восени 1929 року в селі почалася колективізація.
Було проведено розкуркулення, під яке потрапили Панченко, Чорняк, Шевченко, Косенко. В будинку Косенка розмістилася сільська рада, в Панченка — школа, в Шевченка — магазин.
На початку 1929 року на території сільської ради в хуторі Шевченко був організований колгосп «Нове життя», куди входило 12 одноосібних господарств. А на осінь 1929 року до колгоспу вступили всі селяни хутора. У 1930 році весь колгосп перейшов на устав комуни. Комуна існувала до 1933 року, а потім знову перейшли на устав артілі. Утворився колгосп імені Воровського.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 69 жителів села.
У період Другої світової війни колгосп імені Воровського евакуювався у Волгоградську область. Весь сільськогосподарський інвентар був зданий у колгосп «Райполе». В самому селі Райполе був організований колгосп у кінці 1929 року і названий « Райполе». На початку 1930 року до колгоспу вступили майже всі одноосібні господарства.
На хуторі Ключик був організований колгосп імені Ворошилова в 1931 році. В 1932 році цей колгосп з'єднався з колгоспом «Райполе». На території Колони-Межової в 1930 році був організований колгосп, який називався «Роте Фане».
У 1943 році колгосп ім.. Воровського повернувся з евакуації і влився в колгосп «Райполе» Після війни колгосп «Роте Фане» перейменувався на колгосп імені Кошового. У 1951 році колгосп імені Кошового злився з «Рай- полем», і утворився один колгосп імені Кошового.
В 1955 році Райпільську сільську раду злили з Новопідгороднянською в одну Райпільську сільську раду.
В боротьбі проти нацистів брали участь 242 жителі села, з них 134 загинули смертю хоробрих, 50 — відзначені урядовими нагородами. В 1956 році був збудований пам'ятник на честь воїнів-односельців, загиблих в роки війни.
З 1960 по 1970-ті роки головою сільської ради працювала Кошарна Віра Іллівна, секретарем — Сачура Надія Антонівна.
Територія нашого населеного пункту складає 12236,30 га. Населення — 1946 осіб. 1976 року в селі збудована нова двоповерхова школа, загальною площею 1999 м². Першим директором цієї школи був Стрільчук Анатолій Іванович. Проектна місткість школи — 320 учнів.
Після реформування колгоспів на території села утворились спочатку товариства з обмеженою відповідальністю, а згодом і фермерські господарства.
Сьогодення
У Райполі є школа, дитячий садок, ФАП, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку. Працює декілька сільськогосподарських підприємств.
Пам'ятки
Неподалік села знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення Сухарева балка.
Братська могила с. Райполе
Стела «Скорботна мати»
Меморіальний комплекс у с. Новопідгородне.
Відомі уродженці
- Бондарчук Володимир Григорович — колишній перший заступник голови Дніпропетровської обласної ради;
- — декан історичного факультету Дніпропетровського хіміко-технологічного університету.
Див. також
Примітки
- Райполе. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971 — С. 434
- Межівщина: історія та сьогодення. Історія окремих населених пунктів Межівського району. — Л. Г. Давиденко, 2013 — с. 261
Література
- Ра́йполе // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.434
Посилання
- Сайт Межівської РДА
- (рос.)
- http://www.megev-rn.dp.gov.ua/
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ra jpole selo v Ukrayini v Sinelnikivskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti Vhodit do skladu Mezhivskoyi selishnoyi gromadi Naselennya stanovit 806 osib Do 2017 organ miscevogo samovryaduvannya Rajpilska silska rada selo Rajpole Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Sinelnikivskij rajon Gromada Mezhivska selishna gromada Oblikova kartka Rajpole Osnovni dani Zasnovane 1906 Naselennya 806 Plosha 2 01 km Gustota naselennya 403 osib km Poshtovij indeks 52940 Telefonnij kod 380 5630 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 15 53 pn sh 36 50 08 sh d 48 26472 pn sh 36 83556 sh d 48 26472 36 83556 Koordinati 48 15 53 pn sh 36 50 08 sh d 48 26472 pn sh 36 83556 sh d 48 26472 36 83556 Serednya visota nad rivnem morya 175 m Vidstan do oblasnogo centru 172 km Vidstan do rajonnogo centru 10 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Mezhova Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 km Misceva vlada Adresa radi s Rajpole vul Priozerna 35 Silskij golova vo Timoshenko Irina Vasilivna Karta Rajpole Rajpole Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rajpole GeografiyaSelo Rajpole do 23017 roku bulo centrom Rajpilskoyi silskoyi radi Roztashovane za 10 km na shid vid centru gromadi ta zaliznichnoyi stanciyi Mezhova Selo Rajpole znahoditsya za 0 5 km vid sela Suhareva Balka za 1 5 km vid sela Kolona Mezhova i za 10 km vid selisha Mezhova Poruch prohodit avtomobilna doroga T 0406 i zaliznicya stanciya Platforma 364 km za 1 5 km Roztashovane u shidnij chastini oblasti za 130 kilometriv vid oblasnogo centru Kolishnij centr silskoyi radi Rajpilskij silskij radi buli pidporyadkovani sela Kolona Mezhova Krasnoznam yanka Mar yivka Novooleksandrivka Novopidgorodne Suhareva Balka Naselennya silskoyi radi skladalo 1946 osib IstoriyaSelo Rajpole zasnuvalosya na zemlyah pomishika Parafiyevskogo yakij prozhivav na hutori Lipchine za 5 kilometriv vid teperishnogo sela v 1906 roci z 2001 roku na hutori Lipchine nihto ne prozhivaye U dev yanostih rokah dev yatnadcyatogo stolittya chastinu jogo zemli kupilo Staro Pidgorodnyanske tovaristvo po 91 karbovancyu za desyatinu Z 1919 roku chastina selyan pochala pereselyatisya z sela Stara Pidgorodnya v teperishnye selo Rajpole Tak pochalo zasnovuvatis selo Rajpole V 1921 roci zemli yaki lezhali navkolo sela buli nacionalizovani u zamozhnih gospodariv Golovchenka Cibulka Lijki Z cih zemel buv utvorenij derzhavnij zemelnij fond kudi j pochali pereselyati lyudej z riznih malozemelnih misc Na hutori Klyuchik z kincya 90h hutir ne isnuye poselilisya lyudi z sela Oleksandrivki Veselivskoyi silskoyi radi Mezhivskogo rajonu Na hutir Shevchenko priyihali lyudi z Poltavskoyi oblasti Na teritoriyi Koloni Mezhovoyi selo poryad zhiv pomishik Barnashov yakij mav kripakiv U kinci dev yatnadcyatogo stolittya priblizno v 1888 85 rr vin prodav ci zemli nimcyam yaki priyihali syudi garbami z mista Genicheska Pershimi pereselilisya v selo Rajpole Kutnij Pilip Radchenko Yakiv Tishenko Fedir Ulko Yevgen Dzyuba Nikifor Pershu zimu zimuvalo 12 simej Osnovna chastina selyan pereselilasya v 1920 roci Zemlya na sadibi rozpodilyalas za zherebkami Novomu selu dali nazvu Rajpole tomu sho ce bulo dijsno dlya selyan rayem Koli voni zhili v seli Stara Pidgorodnya polya buli rozmisheni vid sela za desyatki kilometriv U Rajpoli polya zrazu zh za selom Tomu selyani j nazvali svoye selo Rajpolem Pitannya pro nazvu virishuvalos na shodci vsogo sela Pid chas organizaciyi sela utvorilos p yat vulic yakim bulo dano nazvi P yatihatki vul Kalinina tomu sho vona daleko vid centru nastupna vulicya naproti kladovisha Kladbishenska zaraz vul Gogolya tretya naproti stavka Ozerna vul Kotovskogo pid chas dekomunizaciyi perejmenovano na vul Priozerna chetverta Agronomichna vul Pushkina p yata de poselilisya piznishe Novoselivka vul Roza Lyuksemburg zaraz vul Sonyachna Spochatku selo Rajpole nalezhalo do Staropidgorodnyanskoyi volosti Organizovana silska rada v Rajpoli bula v 1920 roci Pershim golovoyu silskoyi radi buv Bratus Safronij Ulyanovich sekretarem Korinenko Fedir Trohimovich drugim golovoyu buv Radchenko Sidir Oleksandrovich sekretarem Kutnij Timofij Pilipovich Svogo primishennya silska rada ne mala i rozmishalas spochatku po selyanskih hatah Vona znahodilas u hati Omelchenka Josipa Tarasovicha potim v Oleksenka Fedora Arhipovicha ta inshih U 1921 roci v seli pobuduvali narodnoyu budovoyu shkolu yaka rozmishalas tam de piznishe bula kolgospna elektrostanciya Ce bula pochatkova shkola z dvoh klasnih kimnat Do cogo shkola bula rozmishena v sarayi Dregvalya Yakova Pershim uchitelem u seli buv Bilij potim Chornyak Fedir Romanovich U cij zhe shkoli bulo vidvedene primishennya i dlya silskoyi radi U 1924 roci silska rada pereyihala v Kolonu Mezhovu de j znahodilasya do 1927 roku U 1927 roci za rahunok derzhavnih koshtiv u seli pochali buduvati novu shkolu U 1929 roci pochalosya zanyattya v novomu primishenni a v staromu v primishenni pochatkovoyi shkoli vidkrili klub de vin znahodivsya do 1930 roku 1930 roku klub zrobili z cerkvi Voseni 1929 roku v seli pochalasya kolektivizaciya Bulo provedeno rozkurkulennya pid yake potrapili Panchenko Chornyak Shevchenko Kosenko V budinku Kosenka rozmistilasya silska rada v Panchenka shkola v Shevchenka magazin Na pochatku 1929 roku na teritoriyi silskoyi radi v hutori Shevchenko buv organizovanij kolgosp Nove zhittya kudi vhodilo 12 odnoosibnih gospodarstv A na osin 1929 roku do kolgospu vstupili vsi selyani hutora U 1930 roci ves kolgosp perejshov na ustav komuni Komuna isnuvala do 1933 roku a potim znovu perejshli na ustav artili Utvorivsya kolgosp imeni Vorovskogo Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 69 zhiteliv sela U period Drugoyi svitovoyi vijni kolgosp imeni Vorovskogo evakuyuvavsya u Volgogradsku oblast Ves silskogospodarskij inventar buv zdanij u kolgosp Rajpole V samomu seli Rajpole buv organizovanij kolgosp u kinci 1929 roku i nazvanij Rajpole Na pochatku 1930 roku do kolgospu vstupili majzhe vsi odnoosibni gospodarstva Na hutori Klyuchik buv organizovanij kolgosp imeni Voroshilova v 1931 roci V 1932 roci cej kolgosp z yednavsya z kolgospom Rajpole Na teritoriyi Koloni Mezhovoyi v 1930 roci buv organizovanij kolgosp yakij nazivavsya Rote Fane U 1943 roci kolgosp im Vorovskogo povernuvsya z evakuaciyi i vlivsya v kolgosp Rajpole Pislya vijni kolgosp Rote Fane perejmenuvavsya na kolgosp imeni Koshovogo U 1951 roci kolgosp imeni Koshovogo zlivsya z Raj polem i utvorivsya odin kolgosp imeni Koshovogo V 1955 roci Rajpilsku silsku radu zlili z Novopidgorodnyanskoyu v odnu Rajpilsku silsku radu V borotbi proti nacistiv brali uchast 242 zhiteli sela z nih 134 zaginuli smertyu horobrih 50 vidznacheni uryadovimi nagorodami V 1956 roci buv zbudovanij pam yatnik na chest voyiniv odnoselciv zagiblih v roki vijni Z 1960 po 1970 ti roki golovoyu silskoyi radi pracyuvala Kosharna Vira Illivna sekretarem Sachura Nadiya Antonivna Teritoriya nashogo naselenogo punktu skladaye 12236 30 ga Naselennya 1946 osib 1976 roku v seli zbudovana nova dvopoverhova shkola zagalnoyu plosheyu 1999 m Pershim direktorom ciyeyi shkoli buv Strilchuk Anatolij Ivanovich Proektna mistkist shkoli 320 uchniv Pislya reformuvannya kolgospiv na teritoriyi sela utvorilis spochatku tovaristva z obmezhenoyu vidpovidalnistyu a zgodom i fermerski gospodarstva SogodennyaU Rajpoli ye shkola dityachij sadok FAP budinok kulturi biblioteka viddilennya zv yazku Pracyuye dekilka silskogospodarskih pidpriyemstv Pam yatkiNepodalik sela znahoditsya landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Suhareva balka Bratska mogila s Rajpole Stela Skorbotna mati Memorialnij kompleks u s Novopidgorodne Vidomi urodzhenciBondarchuk Volodimir Grigorovich kolishnij pershij zastupnik golovi Dnipropetrovskoyi oblasnoyi radi dekan istorichnogo fakultetu Dnipropetrovskogo himiko tehnologichnogo universitetu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast PrimitkiRajpole Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Tom 4 Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 434 Mezhivshina istoriya ta sogodennya Istoriya okremih naselenih punktiv Mezhivskogo rajonu L G Davidenko 2013 s 261LiteraturaRa jpole Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 434PosilannyaSajt Mezhivskoyi RDA ros http www megev rn dp gov ua Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi