Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Радзнак (рос. Совзнак) — валюта РРФСР з 1919 до 1922 року і СРСР з 1922 до 1924 року. Випуском цієї валюти у 1919—1921 роках займався Народний комісаріат фінансів РРФСР, а у 1921—1922 роках — Державний банк РРФСР.
| Радзнак (рос. Совзнак) | |||
|---|---|---|---|
| Советский расчётный денежный знак (рос.) | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент | РРФСР | ||
| Офіційно | РРФСР, УРСР, БРСР, ЗСФРР | ||
| Похідні та паралельні одиниці | |||
| Паралельні | Червінець РРФСР | ||
| Монети і банкноти | |||
| Банкноти | 1, 2, 3, 5, 10, 15, 25, 30, 50, 60, 100, 250, 500, 1000, 5000, 10000, 25000, 50000 і 100000 рублів | ||
| Історія | |||
| Дата | 1919 | ||
| Валюта-попередниця | Рубль Російської імперії Рубль Тимчасового уряду Карбованець УНР Гривня УНР | ||
| Початок вилучення | 1924 | ||
| Валюта-наступниця | Радянський карбованець Червінець СРСР | ||
| Виробництво монет та банкнот | |||
| Емісійний центр | Народний комісаріат фінансів РРФСР (1919—1922) Державний банк РРФСР (1921—1922) | ||
Радзнаки, які являли собою паперові гроші, що називалися «грошовими знаками», приймалися тільки на територіях, контрольованих радянською владою — РРФСР, Білорусь, Туркестан, Україна і Закавказзя. На відміну від всіх інших випущених грошей, радзнаки не визнавалися білогвардійцями і УНР.
Радзнаки, фактично будучи грошима, офіційно грошима не називалися, так як заявленою метою радянського уряду було побудова комуністичного суспільства, в якому гроші будуть відсутні. Словосполучення «грошовий знак» з'явилося тільки на купюрах зразка 1922 року.
Починаючи з 1922 року, паралельно діяла ще одна грошова одиниця — «червінець». При цьому «червінець» був валютою із стійкою ціною, а радзнаки з падаючою. Швидке знецінення радзнаків було викликано їх масовою емісією без золотого вмісту для покриття бюджетного дефіциту. Мали ходіння понад року після створення СРСР в грудні 1922 року.
Згідно з декретом РНК СРСР від 7 березня 1924 року, емісія радзнаків була припинена, а випущені банкноти підлягали викупу за співвідношенням 1 карбованець золотом (казначейськими білетами) за 50 000 рублів радзнаками зразка 1923 року. Банкноти попередніх випусків також обмінювалися за курсом 1 карбованець за 5 000 000 рублів зразка 1922 року або 1 карбованець за 50 000 000 000 рублів більш ранніх випусків.
Знищення грошового обігу як частина політики воєнного комунізму
Однією з перших дій більшовиків під час Жовтневої революції було збройне захоплення Державного банку. Були захоплені будівлі і приватних банків. Декретом «про націоналізацію банків» від 14 (27) грудня 1917 року банківська справа була оголошена державною монополією. Націоналізація банків в грудні 1917 року була підкріплена конфіскацією грошей у населення. Конфісковувалося все золото і срібло в монетах і злитках, паперові гроші, якщо вони перевищували суму в 5000 рублів і були нажиті «нетрудовим шляхом». Для малих вкладів, які залишилися неконфіскованими, була встановлена норма отримання грошей з рахунків не більше 500 рублів на місяць, так що і неконфіскований залишок швидко «з'їдався» інфляцією.
За радянським планом побудови комунізму усі капіталістичні відносини мали зникнути, виробництво мало бути націоналізоване, а оплата праці мала проводитись натуральною платнею згідно гасла «Від кожного по здатності, кожному по потребі». В таких умовах гроші визнавались не лише зайвими, а навіть шкідливими. Саме тому у перші роки нової влади радянські ідеологи комунізму (М. Бухарін, Ю. Ларін й інші) пропонували різні проекти знищення грошового обігу. У підсумку було вирішено здійснити знищення грошей через тотальну гіперінфляцію, знецінені гроші шестизначних номіналів і більше мали перестати цікавити радянських громадян.
Після проголошення декрету «Про продовольчі комуни» ринкові відносини в житті окремих груп населення перестали існувати. Якщо у 1918 році робітник отримував 53 % заробітку грошима, а решту — натурою, то у 1919 році ця цифра становила 21 %, а у 1920 році — 7 %. Протягом 1920 року були прийняті декрети, які скасовували всі грошові операції в рамках державного господарства.
Наступний крок на шляху повного скасування грошей передбачав зведення нанівець їх значення для населення. З цією метою 4 грудня 1920 року було видано декрет «Про безкоштовне надання населенню продовольчих продуктів», а 17 грудня — «Про безкоштовне надання населенню предметів широкого вжитку». 27 січня 1921 року було скасовано оплату за житло. Пошта, телеграф, транспорт, лазні, пральні й інші установи і комунальні послуги теж стали безкоштовними.
Весною 1921 року були встановлені норми натурального обміну продуктів на промислові товари, для знищення грошей на селі. Наприклад, пуд пшениці вважався еквівалентом 10 фунтів солі, 30 голок, 20 ложок, 8 фунтів гасу тощо.
Всі ці соціалістичні перетворення до 1921 року привели до повного зубожіння усіх верств господарста (радянській владі, для розподілу навіть мінімальних благ серед населення, доводилось примусом вилучати в населення здобутки праці (наприклад, надмірна конфіскація хліба у селян в УРСР) й інтерес до подальшої праці швидко зник. В результаті цього уряду довелось повернутись до відновлення грошового обігу.
Невизнання радзнаків білими
Збройні сили Півдня Росії (1918—1920)
Наші війська займалися захопленням військовополонених, радянських штабів і різних установ, насичувалися цими грошима і також були незадоволені їх невизнанням.
- Особлива нарада вважала неприпустимим визнавати ці гроші хоча б і тимчасово. (Виняток з цього правила, в сенсі тимчасового визнання радянських грошей, наскільки пам'ятаю, було допущено тільки для району Північного Кавказу.) У разі тимчасового їх визнання, тобто призначення терміну на обмін їх на грошові знаки, що мають ходіння на території, звільненої від більшовиків, у нас не вистачило б грошей для втілення цієї операції.
Вільне ж допущення в обіг радянських грошей давало б в руки Радянського Уряду занадто могутнє знаряддя для боротьби з нами.
- Генерал Денікін, при об'їзді фронту, надіслав мені з Харкова (23 червня / 6 липня 1919 року) телеграму, в якій, між інши, вказуючи, що розпорядження про невизнання радянських, зокрема , грошей, збуджує населення, в яке випущено їх близько мільярда, повідомляє, що генерал Май-Маєвський це розпорядження призупинив, і просив дати пояснення.
- У відповідь на телеграму я послав (24 червня / 7 липня) Головнокомандувачу таку відповідь: «Питання щодо радянських грошей, зокрема п'ятаковських, детально обговорювалося Особливою нарадою з практичної і наукової точок зору. Одноголосно визнано, що якщо допустити і визнати ці гроші, то ми залишаємо страшне знаряддя в руках радянської влади і ведемо Росію до вірного банкрутства. Адже при подальшому просуванні ми зустрінемо ще більшу кількість мільярдів цих грошей. Те, що населення, яке має звичайно і романовські, і керенки, і українські, викидає на ринок саме радянські, перш за все, вказує на те, що воно саме усвідомлює неміцність цих грошей.
- Звичайно, і у військ радянських грошей виявилося багато. Характерний один з мотивів Май-Маєвського, що на армію жертвують багато цих грошей. Звичайно, ця операція (тобто невизнання) хвороблива, але Особлива нарада і Керуючий фінансами іншого виходу не бачили.
- Постановлено запропонувати всі радянські гроші здавати на поточний рахунок, оголосивши населенню, що поки їх доля не вирішується; але видавати можна кожному, незалежно від принесеної суми, не більше п'ятисот рублів визнаними знаками з відміткою на дозволі на проживання. (Цю поступку, тобто незначний розмін, визнано було необхідним зробити, так як дійсно міське населення, а особливо робоче, при повному невизнання радянських грошей ставилося в дуже скрутне становище.)
Єдине, що можливо — це дещо збільшити видачу, але навряд чи допустимо ці гроші визнавати».
- Генерал Денікін погодився з цим поясненням, і ним були викладено відповідні вказівки.
Але цей захід, особливо серед робітників, викликав велике невдоволення проти «білої армії».
— Генерал О. С. Лукомський, Архів російської революції Гессена, Берлін, 1921
Див. також
Примітки
- Шуст Р. М. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2009. — С.273-274
- Шуст Р. М. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2009. — С.271-272
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рубль РРФСР |
- Боны, банкноты, бумажные деньги bonistics.org (рос.)
- bonistikaweb.ru (рос.)
- Монеты СССР moneta-russia.ru (рос.)
- Каталог бумажных денежных знаков fox-notes.ru (рос.)
- Монеты СССР ussr-coins.ru (рос.)
- russian-money.ru (рос.)
- cbr.ru (рос.)
- Первые советские деньги
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radznak ros Sovznak valyuta RRFSR z 1919 do 1922 roku i SRSR z 1922 do 1924 roku Vipuskom ciyeyi valyuti u 1919 1921 rokah zajmavsya Narodnij komisariat finansiv RRFSR a u 1921 1922 rokah Derzhavnij bank RRFSR Radznak ros Sovznak Sovetskij raschyotnyj denezhnyj znak ros 250 rubliv radznakami 1919 roku Teritoriya obigu Emitent RRFSR Oficijno RRFSR URSR BRSR ZSFRR Pohidni ta paralelni odinici Paralelni Chervinec RRFSR Moneti i banknoti Banknoti 1 2 3 5 10 15 25 30 50 60 100 250 500 1000 5000 10000 25000 50000 i 100000 rubliv Istoriya Data 1919 Valyuta poperednicya Rubl Rosijskoyi imperiyi Rubl Timchasovogo uryadu Karbovanec UNR Grivnya UNR Pochatok viluchennya 1924 Valyuta nastupnicya Radyanskij karbovanec Chervinec SRSR Virobnictvo monet ta banknot Emisijnij centr Narodnij komisariat finansiv RRFSR 1919 1922 Derzhavnij bank RRFSR 1921 1922 Radznaki yaki yavlyali soboyu paperovi groshi sho nazivalisya groshovimi znakami prijmalisya tilki na teritoriyah kontrolovanih radyanskoyu vladoyu RRFSR Bilorus Turkestan Ukrayina i Zakavkazzya Na vidminu vid vsih inshih vipushenih groshej radznaki ne viznavalisya bilogvardijcyami i UNR Radznaki faktichno buduchi groshima oficijno groshima ne nazivalisya tak yak zayavlenoyu metoyu radyanskogo uryadu bulo pobudova komunistichnogo suspilstva v yakomu groshi budut vidsutni Slovospoluchennya groshovij znak z yavilosya tilki na kupyurah zrazka 1922 roku Pochinayuchi z 1922 roku paralelno diyala she odna groshova odinicya chervinec Pri comu chervinec buv valyutoyu iz stijkoyu cinoyu a radznaki z padayuchoyu Shvidke znecinennya radznakiv bulo viklikano yih masovoyu emisiyeyu bez zolotogo vmistu dlya pokrittya byudzhetnogo deficitu Mali hodinnya ponad roku pislya stvorennya SRSR v grudni 1922 roku Zgidno z dekretom RNK SRSR vid 7 bereznya 1924 roku emisiya radznakiv bula pripinena a vipusheni banknoti pidlyagali vikupu za spivvidnoshennyam 1 karbovanec zolotom kaznachejskimi biletami za 50 000 rubliv radznakami zrazka 1923 roku Banknoti poperednih vipuskiv takozh obminyuvalisya za kursom 1 karbovanec za 5 000 000 rubliv zrazka 1922 roku abo 1 karbovanec za 50 000 000 000 rubliv bilsh rannih vipuskiv Znishennya groshovogo obigu yak chastina politiki voyennogo komunizmuOdniyeyu z pershih dij bilshovikiv pid chas Zhovtnevoyi revolyuciyi bulo zbrojne zahoplennya Derzhavnogo banku Buli zahopleni budivli i privatnih bankiv Dekretom pro nacionalizaciyu bankiv vid 14 27 grudnya 1917 roku bankivska sprava bula ogoloshena derzhavnoyu monopoliyeyu Nacionalizaciya bankiv v grudni 1917 roku bula pidkriplena konfiskaciyeyu groshej u naselennya Konfiskovuvalosya vse zoloto i sriblo v monetah i zlitkah paperovi groshi yaksho voni perevishuvali sumu v 5000 rubliv i buli nazhiti netrudovim shlyahom Dlya malih vkladiv yaki zalishilisya nekonfiskovanimi bula vstanovlena norma otrimannya groshej z rahunkiv ne bilshe 500 rubliv na misyac tak sho i nekonfiskovanij zalishok shvidko z yidavsya inflyaciyeyu Shaslivij robitnik v Sovdepiyi bilogvardijskij plakat 1919 roku na yakomu zobrazheno golodnogo robitnika na kupi znecinenih radznakiv Za radyanskim planom pobudovi komunizmu usi kapitalistichni vidnosini mali zniknuti virobnictvo malo buti nacionalizovane a oplata praci mala provoditis naturalnoyu platneyu zgidno gasla Vid kozhnogo po zdatnosti kozhnomu po potrebi V takih umovah groshi viznavalis ne lishe zajvimi a navit shkidlivimi Same tomu u pershi roki novoyi vladi radyanski ideologi komunizmu M Buharin Yu Larin j inshi proponuvali rizni proekti znishennya groshovogo obigu U pidsumku bulo virisheno zdijsniti znishennya groshej cherez totalnu giperinflyaciyu znecineni groshi shestiznachnih nominaliv i bilshe mali perestati cikaviti radyanskih gromadyan Pislya progoloshennya dekretu Pro prodovolchi komuni rinkovi vidnosini v zhitti okremih grup naselennya perestali isnuvati Yaksho u 1918 roci robitnik otrimuvav 53 zarobitku groshima a reshtu naturoyu to u 1919 roci cya cifra stanovila 21 a u 1920 roci 7 Protyagom 1920 roku buli prijnyati dekreti yaki skasovuvali vsi groshovi operaciyi v ramkah derzhavnogo gospodarstva Nastupnij krok na shlyahu povnogo skasuvannya groshej peredbachav zvedennya nanivec yih znachennya dlya naselennya Z ciyeyu metoyu 4 grudnya 1920 roku bulo vidano dekret Pro bezkoshtovne nadannya naselennyu prodovolchih produktiv a 17 grudnya Pro bezkoshtovne nadannya naselennyu predmetiv shirokogo vzhitku 27 sichnya 1921 roku bulo skasovano oplatu za zhitlo Poshta telegraf transport lazni pralni j inshi ustanovi i komunalni poslugi tezh stali bezkoshtovnimi Vesnoyu 1921 roku buli vstanovleni normi naturalnogo obminu produktiv na promislovi tovari dlya znishennya groshej na seli Napriklad pud pshenici vvazhavsya ekvivalentom 10 funtiv soli 30 golok 20 lozhok 8 funtiv gasu tosho Vsi ci socialistichni peretvorennya do 1921 roku priveli do povnogo zubozhinnya usih verstv gospodarsta radyanskij vladi dlya rozpodilu navit minimalnih blag sered naselennya dovodilos primusom viluchati v naselennya zdobutki praci napriklad nadmirna konfiskaciya hliba u selyan v URSR j interes do podalshoyi praci shvidko znik V rezultati cogo uryadu dovelos povernutis do vidnovlennya groshovogo obigu Neviznannya radznakiv bilimiZbrojni sili Pivdnya Rosiyi 1918 1920 Nashi vijska zajmalisya zahoplennyam vijskovopolonenih radyanskih shtabiv i riznih ustanov nasichuvalisya cimi groshima i takozh buli nezadovoleni yih neviznannyam Osobliva narada vvazhala nepripustimim viznavati ci groshi hocha b i timchasovo Vinyatok z cogo pravila v sensi timchasovogo viznannya radyanskih groshej naskilki pam yatayu bulo dopusheno tilki dlya rajonu Pivnichnogo Kavkazu U razi timchasovogo yih viznannya tobto priznachennya terminu na obmin yih na groshovi znaki sho mayut hodinnya na teritoriyi zvilnenoyi vid bilshovikiv u nas ne vistachilo b groshej dlya vtilennya ciyeyi operaciyi Vilne zh dopushennya v obig radyanskih groshej davalo b v ruki Radyanskogo Uryadu zanadto mogutnye znaryaddya dlya borotbi z nami General Denikin pri ob yizdi frontu nadislav meni z Harkova 23 chervnya 6 lipnya 1919 roku telegramu v yakij mizh inshi vkazuyuchi sho rozporyadzhennya pro neviznannya radyanskih zokrema groshej zbudzhuye naselennya v yake vipusheno yih blizko milyarda povidomlyaye sho general Maj Mayevskij ce rozporyadzhennya prizupiniv i prosiv dati poyasnennya U vidpovid na telegramu ya poslav 24 chervnya 7 lipnya Golovnokomanduvachu taku vidpovid Pitannya shodo radyanskih groshej zokrema p yatakovskih detalno obgovoryuvalosya Osoblivoyu naradoyu z praktichnoyi i naukovoyi tochok zoru Odnogolosno viznano sho yaksho dopustiti i viznati ci groshi to mi zalishayemo strashne znaryaddya v rukah radyanskoyi vladi i vedemo Rosiyu do virnogo bankrutstva Adzhe pri podalshomu prosuvanni mi zustrinemo she bilshu kilkist milyardiv cih groshej Te sho naselennya yake maye zvichajno i romanovski i kerenki i ukrayinski vikidaye na rinok same radyanski persh za vse vkazuye na te sho vono same usvidomlyuye nemicnist cih groshej Zvichajno i u vijsk radyanskih groshej viyavilosya bagato Harakternij odin z motiviv Maj Mayevskogo sho na armiyu zhertvuyut bagato cih groshej Zvichajno cya operaciya tobto neviznannya hvorobliva ale Osobliva narada i Keruyuchij finansami inshogo vihodu ne bachili Postanovleno zaproponuvati vsi radyanski groshi zdavati na potochnij rahunok ogolosivshi naselennyu sho poki yih dolya ne virishuyetsya ale vidavati mozhna kozhnomu nezalezhno vid prinesenoyi sumi ne bilshe p yatisot rubliv viznanimi znakami z vidmitkoyu na dozvoli na prozhivannya Cyu postupku tobto neznachnij rozmin viznano bulo neobhidnim zrobiti tak yak dijsno miske naselennya a osoblivo roboche pri povnomu neviznannya radyanskih groshej stavilosya v duzhe skrutne stanovishe Yedine sho mozhlivo ce desho zbilshiti vidachu ale navryad chi dopustimo ci groshi viznavati General Denikin pogodivsya z cim poyasnennyam i nim buli vikladeno vidpovidni vkazivki Ale cej zahid osoblivo sered robitnikiv viklikav velike nevdovolennya proti biloyi armiyi General O S Lukomskij Arhiv rosijskoyi revolyuciyi Gessena Berlin 1921Div takozhVoyennij komunizm Karbovanec SRSR Chervinec Timchasovij uryad Rubl Timchasovogo UryaduPrimitkiShust R M Numizmatika istoriya groshovogo obigu ta monetnoyi spravi v Ukrayini Navch posib 2 ge vid ster K Znannya 2009 S 273 274 Shust R M Numizmatika istoriya groshovogo obigu ta monetnoyi spravi v Ukrayini Navch posib 2 ge vid ster K Znannya 2009 S 271 272PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rubl RRFSR Bony banknoty bumazhnye dengibonistics org ros bonistikaweb ru ros Monety SSSRmoneta russia ru ros Katalog bumazhnyh denezhnyh znakovfox notes ru ros Monety SSSRussr coins ru ros russian money ru ros cbr ru ros Pervye sovetskie dengi