Газове сховище — природна або штучна ємність для резервування великих обсягів газу і регулювання його подачі відповідно до нерівномірності газоспоживання. Підземні газосховища розташовуються поблизу траси магістральних газопроводів і споживаючих центрів.
Газове сховище |
При зниженні споживання газу він закачується через свердловини у сховище, а при збільшенні споживання — відбирається із свердловин і знову надходить у газопровід.
Загальний опис
Розрізняють:
- Наземні Г.с. — газгольдери;
- Підземні поверхневі Г.с. — ділянки газопроводів від останньої компресорної станції до газорозподільної станції;
- Підземні сховища газу (ПСГ) — створюються в природних і штучних підземних резервуарах.
Найбільше значення мають ПСГ, здатні вміщувати сотні млн м³.
Особливий тип Г.с. — ізотермічні сховища скрапленого газу, призначені для покриття т. зв. пікових навантажень, тобто при необхідності прискореного відбору газу.
У районах, де неможливе створення ПСГ, але існує значна нерівномірність газоспоживання, розміщують сховища скраплених природних газів (СПГ). Найбільше поширені ПСГ.
Розрізняють пористі та порожнисті підземні резервуари. До пористих належать виснажені газові, газоконденсатні, газонафтові і нафтові родовища, водоносні пласти, а також поклади негорючих газів. У межах одного такого ПСГ може бути один або декілька покладів з газом, що зберігається.
До порожнистих підземних резервуарів належать порожнини, що створюються спец. методами у відкладах кам'яної солі (пластах, масивах, куполах, штоках), в непроникних або практично непроникних гірських породах (гіпс, ангідрит, граніт, глина та ін.), в покинутих шахтах, кар'єрах та ін. гірничих виробках, в щільних гірських породах.
Найбільше ПСГ у виснажених газових або газонафтових родовищах, що створюються шляхом закачування газу через свердловини у виснажений продуктивний пласт і ПСГ у водоносних пластах, де вода з порового простору витісняється газом. ПСГ в пористому середовищі — штучні газові поклади, які експлуатуються циклічно. Визначальними параметрами для ПСГ в пористому середовищі є проникність, товщина і глибина залягання пласта-колектора, об'єм порового простору, який може бути заповнений газом, наявність герметичної покришки над пластом-колектором, а також активність водонапірної системи. Із всіх типів ПСГ в непроникних гірських породах найпоширеніші Г.с. у відкладах кам'яної солі, які утворюються вимиванням порожнини в соляному пласті шляхом нагнітання в нього води з наступним закачуванням у порожнину газу через ту ж свердловину. Глибини залягання найчастіше 100—1000 м. Придатність об'єкта для створення сховища визначається герметичністю, міцністю і стійкістю відкладів кам'яної солі та її інертністю по відношенню до продукту, який зберігається, енерговитратами на розмивання.
До системи інженерних споруд ПСГ входять свердловини для закачування і відбирання газу, компресорна станція, система газопроводів, устаткування для охолодження, осушування і очищення газу (сепаратори, фільтри, абсорбери і адсорбери). Свердловини ПСГ обладнуються автоматичними вибійними клапанами для усунення можливості відкритого фонтанування. Важливою умовою успішного створення й експлуатації ПСГ є збереження його герметичності, тобто попередження можливих витікань газу, в основному у верхні проникні пласти.
Існують гідродинамічні, гідрохімічні, геологічні, газометричні і геофізичні методи контролю: спостереження за тиском, газонасиченістю, сольовим складом вод, складом розчинених газів як по горизонтах зберігання, так і по спеціально виділених у розрізі контрольних горизонтах. Для контролю за герметичністю застосовують також ґрунтово-газову і водно-газову зйомки, які дають змогу виявити і локалізувати всі тектонічні порушення і негерметичність свердловини.
ПСГ одночасно із зберіганням газу можуть виконувати й інші функції. На газоконденсатних родовищах для підвищення коефіцієнта вилучення конденсату застосовують зворотне закачування в пласт видобутого газу після відокремлення від нього конденсату (сайклінг-процес). Цим забезпечується підтримування пластового тиску. В холодну пору родовище працює за звичайною схемою на відбір. В теплу — газ, що видобувається, нагнітають у пласт. Причому з інших джерел нагнітають додаткову кількість газу, еквівалентну відібраній у холодну пору. Такий режим експлуатації газоконденсатних покладів, розміщених поблизу великих споживачів газу, дає змогу підвищити кінцевий коефіцієнт вилучення конденсату і створити резерви газу для відбирання у холодну пору. Якщо ПСГ створено в теригенних колекторах, які містять закисні форми заліза, то газ, який в них закачується, очищається від сірководню. Проводячи закачування газу, що містить сірководень, у такі пласти в літню пору, можна в зимову пору відбирати вже очищений газ.
Для нагнітання газу в сховище, як правило, будують компресорні станції з тиском до 15 МПа. Оскільки ПСГ зазвичай розташовані поблизу промислових об'єктів або великих населених пунктів, вимоги по підвищенню їх надійності дуже жорсткі. Крім того, надійність експлуатаційних свердловин в сховищах в значній мірі залежить від якості кріплення обсадних колон, які протягом календарного року працюють в режимах відбору або закачування. Відповідно, при цьому устаткування то розтягується, то стискається.
При будівництві ПСГ необхідно приділяти увагу герметичності обв'язки колон і їх кріплення. Для цього широко використовуються колонні головки типу ГМК, кульові зворотні клапани, кріплення свердловин трубами з шорсткою поверхнею і ін. Крім того, передбачається створення спеціальних конструкцій свердловин підземних сховищ, які забезпечують надійну ізоляцію ємності від поверхневих і проміжних верхніх водоносних горизонтів, буріння свердловин зменшеного діаметра при невеликих дебітах або підвищеного діаметра при великих дебітах газу і ряд інших технічних і технологічних заходів.
Розвиток дає змогу розробляти принципово нові методи зберігання природного газу, які ґрунтуються на отриманні і зберіганні СПГ. Крім соляних каверн для зберігання СПГ, можуть споруджуватися спеціальні ізотермічні сховища. Основними завданнями, які вирішуються при зберіганні охолодженого до −162°С СПГ, є забезпечення безпеки і зведення до мінімуму припливу тепла і випаровування газу.
Класифікація ПСГ
Підземні сховища природного газу розрізняються за своїм призначенням, об'єктом експлуатації, кількістю експлуатованих об'єктів.
- 1. За основним призначенням ПСГ поділяються на:
– базисні, призначені для забезпечення сезонної нерівномірності газоспоживання, що характеризуються відносно стабільними режимами у сезоні відбору газу;
– пікові — для забезпечення короткочасної (кілька діб) нерівномірності газоспоживання, що характеризуються значними змінами добової продуктивності під час відбору;
— стратегічні — для утворення довгострокового запасу газу, що використовується у виняткових випадках.
- 2. За кількістю об'єктів поділяються на: — однопластові; — багатопластові.
- 3. За видом пластової енергії поділяються на ПСГ з режимами: — з газовим (постійний газонасичений поровий об'єм); — з водонапірним (змінний газонасичений поровий об'єм); — Зі змішаним.
- 4. За наявністю в виснаженому родовищі (покладі) рідких вуглеводнів розрізняють газосховища: — без нафтової облямівки або з нафтовою облямівкою непромислового значення; — з нафтовим облямівкою (промислового значення); — із залишковою нафтонасиченістю; — із залишковим газовим конденсатом.
- 5. При створенні газосховища у нафтовому родовищі штучні газові поклади можуть бути утворені у: — газовій шапці нафтового покладу; — виробленій частині нафтового покладу.
- 6.ПСГ також поділяються залежно від способу будівництва та екрануючих характеристик гірських порід, у яких вони споруджуються: в пористих і непроникних породах.
Сховища, що споруджуються в пористих проникних породах (піски, пісковики, вапняки, ангідриди та глини), залежно від способу будівництва, поділяються на:
- сховища у виснажених газових чи газоконденсатних родовищах;
- сховища у виснажених нафтових родовищах;
- сховища у водоносних структурах.
Сховища в непроникних породах, залежно від способу будівництва, поділяються на утворені: методом розчинення гірської породи; гірничопрохідним методом. У ХХ ст. вважалося можливим застосувати також підземний атомний вибух, але після серії спроб цей спосіб створення ПСГ знято з порядку денного. Причина — радіоактивне забруднення і геологічного середовища, і газу та нафти.
Географія сховищ
Див. також Підземне сховище нафти, газу
Перше у світі ПСГ було побудоване в Канаді в 1915 р. Найбільший розвиток ПСГ отримали в США. Сховища СПГ побудовані в США, Канаді, Великій Британії, Франції, Україні, Німеччині, Нідерландах, Італії, Японії, Росії, Австрії, Латвії та ін. В Італії існує 10 ПСГ, у Франції — 15, в Австрії — 5, у Нідерландах — 3.
ПГС в Україні
Див. докладніше Підземні сховища природного газу в Україні
Комплекс українських підземних газосховищ за потужністю другий (після Росії) у Європі. Він забезпечує закачування та відбір понад 30 млрд м³ газу за сезон.
Наразі на площі України створено 13 ПСГ; їх формування розпочато з 1964 р. Вони розміщуються як у відпрацьованих газових і газоконденсатних родовищах (11), так і в водоносних пластах локальних структур (2). При теперішніх обсягах збереження газу комплекс ПСГ забезпечує 20-25 % річного і близько 30 % добового його споживання. За своїми показниками комплекс посідає третє місце у світі (після США і Росії). Цей комплекс вважають своєрідним мостом між газодобувними регіонами Росії та Середньої Азії й споживачами газу в Європі. Автором системи ПСГ і розробником проектної документації на її будівництво був УкрНДІгаз, який вирішує все коло питань по підземному збереженню.
Перші газосховища — Олишівське і Червонопартизанське були створені у водоносних структурах і призначені для надійного газопостачання м. Києва. Дослідне закачування газу в Олишківське ПГС розпочалося у 1964 році, а у Червонопартизанське — у 1968 році. Подальший розвиток підземного зберігання газу базувався переважно на використанні відпрацьованих газових родовищ Прикарпаття. ПГС виконували не лише функцію надійного забезпечення внутрішніх споживачів, а й стали запорукою стабільного експортного постачання газу в європейські країни.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Підземне зберігання газу (математичні моделі та методи): [монографія] / Н. М. Притула, Я. Д. П'янило, М. Г. Притула; НАН України, Центр мат. моделювання Ін-ту приклад. проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача, Філ. «НДІ трансп. газу» ПАТ «Укртрансгаз». — Львів: Растр-7, 2015. — 265 c. — Бібліогр.: с. 256—258.
- Фык М. И., Донской Д. Ф. Основы технологий R&D проектирования и эксплуатации подземных хранилищ нефти и газа. Конспект лекций с базовыми практическими упражнениями и вопросами для тестирования / Под общей редакцией докт. техн. наук., проф. Фык И. М. Фык М. И., Донской Д. Ф. — Харьков: НТУ «ХПИ»; ТО Эксклюзив, 2014. — 164 с.
Примітки
- Підземне газове сховище (ПСГ) в Англії — Saltfleetby. Активний обсяг — близько 0,7 млрд кубометрів.
- Підземне газове сховище (ПСГ) — Австрія (федеральна земля Зальцбург) — Haidach. Активний обсяг — понад 2,4. млрд кубометрів, розташоване у виснаженому газовому родовищі.
- У Латвії розташоване Інчукальне ПСГ. Воно знаходиться на північний схід від Риги і створене у водоносному шарі. Інчукальне ПСГ є єдиним функціонуючим сховищем у країнах Балтії та забезпечує стабільність газопостачання регіону. Обсяг становить 4, 46 млрд кубометрів, з яких 2,32 млрд кубометрів становить активний, або регулярно відбирається природний газ.
Посилання
- Газосховище // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 61. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gazove shovishe prirodna abo shtuchna yemnist dlya rezervuvannya velikih obsyagiv gazu i regulyuvannya jogo podachi vidpovidno do nerivnomirnosti gazospozhivannya Pidzemni gazoshovisha roztashovuyutsya poblizu trasi magistralnih gazoprovodiv i spozhivayuchih centriv Gazove shovishe Ris 1 Dlya zberigannya prirodnogo gazu mozhna vikoristovuvati A solyani plasti B pokinuti shahti C vodonosni plasti D visnazheni naftovi gazovi rodovisha E virobki v shilnih girskih porodah Ris 2 Shema pidzemnogo shovisha gazu 1 sverdlovina dlya vidboru gazu iz shovisha 2 liniya podachi gazu spozhivacham 3 magistralnij gazoprovid 4 kompresorna stanciya 5 nasos dlya podachi vodi u plast 6 vodozabirnij kolodyaz 7 sverdlovina dlya zakachuvannya gazu u shovishi 8 sverdlovina dlya zbirannya gazu sho vitikaye 9 sverdlovina dlya zakachuvannya vodi u plast 10 vapnyak 11 piskovik 12 vapnyak 13 14 glinisti vidkladennya 15 poristij piskovik 16 glinisti vidkladennya Pri znizhenni spozhivannya gazu vin zakachuyetsya cherez sverdlovini u shovishe a pri zbilshenni spozhivannya vidbirayetsya iz sverdlovin i znovu nadhodit u gazoprovid Zagalnij opisRozriznyayut Nazemni G s gazgolderi Pidzemni poverhnevi G s dilyanki gazoprovodiv vid ostannoyi kompresornoyi stanciyi do gazorozpodilnoyi stanciyi Pidzemni shovisha gazu PSG stvoryuyutsya v prirodnih i shtuchnih pidzemnih rezervuarah Najbilshe znachennya mayut PSG zdatni vmishuvati sotni mln m Osoblivij tip G s izotermichni shovisha skraplenogo gazu priznacheni dlya pokrittya t zv pikovih navantazhen tobto pri neobhidnosti priskorenogo vidboru gazu U rajonah de nemozhlive stvorennya PSG ale isnuye znachna nerivnomirnist gazospozhivannya rozmishuyut shovisha skraplenih prirodnih gaziv SPG Najbilshe poshireni PSG Rozriznyayut poristi ta porozhnisti pidzemni rezervuari Do poristih nalezhat visnazheni gazovi gazokondensatni gazonaftovi i naftovi rodovisha vodonosni plasti a takozh pokladi negoryuchih gaziv U mezhah odnogo takogo PSG mozhe buti odin abo dekilka pokladiv z gazom sho zberigayetsya Do porozhnistih pidzemnih rezervuariv nalezhat porozhnini sho stvoryuyutsya spec metodami u vidkladah kam yanoyi soli plastah masivah kupolah shtokah v neproniknih abo praktichno neproniknih girskih porodah gips angidrit granit glina ta in v pokinutih shahtah kar yerah ta in girnichih virobkah v shilnih girskih porodah Najbilshe PSG u visnazhenih gazovih abo gazonaftovih rodovishah sho stvoryuyutsya shlyahom zakachuvannya gazu cherez sverdlovini u visnazhenij produktivnij plast i PSG u vodonosnih plastah de voda z porovogo prostoru vitisnyayetsya gazom PSG v poristomu seredovishi shtuchni gazovi pokladi yaki ekspluatuyutsya ciklichno Viznachalnimi parametrami dlya PSG v poristomu seredovishi ye proniknist tovshina i glibina zalyagannya plasta kolektora ob yem porovogo prostoru yakij mozhe buti zapovnenij gazom nayavnist germetichnoyi pokrishki nad plastom kolektorom a takozh aktivnist vodonapirnoyi sistemi Iz vsih tipiv PSG v neproniknih girskih porodah najposhirenishi G s u vidkladah kam yanoyi soli yaki utvoryuyutsya vimivannyam porozhnini v solyanomu plasti shlyahom nagnitannya v nogo vodi z nastupnim zakachuvannyam u porozhninu gazu cherez tu zh sverdlovinu Glibini zalyagannya najchastishe 100 1000 m Pridatnist ob yekta dlya stvorennya shovisha viznachayetsya germetichnistyu micnistyu i stijkistyu vidkladiv kam yanoyi soli ta yiyi inertnistyu po vidnoshennyu do produktu yakij zberigayetsya energovitratami na rozmivannya Do sistemi inzhenernih sporud PSG vhodyat sverdlovini dlya zakachuvannya i vidbirannya gazu kompresorna stanciya sistema gazoprovodiv ustatkuvannya dlya oholodzhennya osushuvannya i ochishennya gazu separatori filtri absorberi i adsorberi Sverdlovini PSG obladnuyutsya avtomatichnimi vibijnimi klapanami dlya usunennya mozhlivosti vidkritogo fontanuvannya Vazhlivoyu umovoyu uspishnogo stvorennya j ekspluataciyi PSG ye zberezhennya jogo germetichnosti tobto poperedzhennya mozhlivih vitikan gazu v osnovnomu u verhni pronikni plasti Isnuyut gidrodinamichni gidrohimichni geologichni gazometrichni i geofizichni metodi kontrolyu sposterezhennya za tiskom gazonasichenistyu solovim skladom vod skladom rozchinenih gaziv yak po gorizontah zberigannya tak i po specialno vidilenih u rozrizi kontrolnih gorizontah Dlya kontrolyu za germetichnistyu zastosovuyut takozh gruntovo gazovu i vodno gazovu zjomki yaki dayut zmogu viyaviti i lokalizuvati vsi tektonichni porushennya i negermetichnist sverdlovini PSG odnochasno iz zberigannyam gazu mozhut vikonuvati j inshi funkciyi Na gazokondensatnih rodovishah dlya pidvishennya koeficiyenta viluchennya kondensatu zastosovuyut zvorotne zakachuvannya v plast vidobutogo gazu pislya vidokremlennya vid nogo kondensatu sajkling proces Cim zabezpechuyetsya pidtrimuvannya plastovogo tisku V holodnu poru rodovishe pracyuye za zvichajnoyu shemoyu na vidbir V teplu gaz sho vidobuvayetsya nagnitayut u plast Prichomu z inshih dzherel nagnitayut dodatkovu kilkist gazu ekvivalentnu vidibranij u holodnu poru Takij rezhim ekspluataciyi gazokondensatnih pokladiv rozmishenih poblizu velikih spozhivachiv gazu daye zmogu pidvishiti kincevij koeficiyent viluchennya kondensatu i stvoriti rezervi gazu dlya vidbirannya u holodnu poru Yaksho PSG stvoreno v terigennih kolektorah yaki mistyat zakisni formi zaliza to gaz yakij v nih zakachuyetsya ochishayetsya vid sirkovodnyu Provodyachi zakachuvannya gazu sho mistit sirkovoden u taki plasti v litnyu poru mozhna v zimovu poru vidbirati vzhe ochishenij gaz Dlya nagnitannya gazu v shovishe yak pravilo buduyut kompresorni stanciyi z tiskom do 15 MPa Oskilki PSG zazvichaj roztashovani poblizu promislovih ob yektiv abo velikih naselenih punktiv vimogi po pidvishennyu yih nadijnosti duzhe zhorstki Krim togo nadijnist ekspluatacijnih sverdlovin v shovishah v znachnij miri zalezhit vid yakosti kriplennya obsadnih kolon yaki protyagom kalendarnogo roku pracyuyut v rezhimah vidboru abo zakachuvannya Vidpovidno pri comu ustatkuvannya to roztyaguyetsya to stiskayetsya Pri budivnictvi PSG neobhidno pridilyati uvagu germetichnosti obv yazki kolon i yih kriplennya Dlya cogo shiroko vikoristovuyutsya kolonni golovki tipu GMK kulovi zvorotni klapani kriplennya sverdlovin trubami z shorstkoyu poverhneyu i in Krim togo peredbachayetsya stvorennya specialnih konstrukcij sverdlovin pidzemnih shovish yaki zabezpechuyut nadijnu izolyaciyu yemnosti vid poverhnevih i promizhnih verhnih vodonosnih gorizontiv burinnya sverdlovin zmenshenogo diametra pri nevelikih debitah abo pidvishenogo diametra pri velikih debitah gazu i ryad inshih tehnichnih i tehnologichnih zahodiv Rozvitok daye zmogu rozroblyati principovo novi metodi zberigannya prirodnogo gazu yaki gruntuyutsya na otrimanni i zberiganni SPG Krim solyanih kavern dlya zberigannya SPG mozhut sporudzhuvatisya specialni izotermichni shovisha Osnovnimi zavdannyami yaki virishuyutsya pri zberiganni oholodzhenogo do 162 S SPG ye zabezpechennya bezpeki i zvedennya do minimumu priplivu tepla i viparovuvannya gazu Klasifikaciya PSGPidzemni shovisha prirodnogo gazu rozriznyayutsya za svoyim priznachennyam ob yektom ekspluataciyi kilkistyu ekspluatovanih ob yektiv 1 Za osnovnim priznachennyam PSG podilyayutsya na bazisni priznacheni dlya zabezpechennya sezonnoyi nerivnomirnosti gazospozhivannya sho harakterizuyutsya vidnosno stabilnimi rezhimami u sezoni vidboru gazu pikovi dlya zabezpechennya korotkochasnoyi kilka dib nerivnomirnosti gazospozhivannya sho harakterizuyutsya znachnimi zminami dobovoyi produktivnosti pid chas vidboru strategichni dlya utvorennya dovgostrokovogo zapasu gazu sho vikoristovuyetsya u vinyatkovih vipadkah 2 Za kilkistyu ob yektiv podilyayutsya na odnoplastovi bagatoplastovi 3 Za vidom plastovoyi energiyi podilyayutsya na PSG z rezhimami z gazovim postijnij gazonasichenij porovij ob yem z vodonapirnim zminnij gazonasichenij porovij ob yem Zi zmishanim 4 Za nayavnistyu v visnazhenomu rodovishi pokladi ridkih vuglevodniv rozriznyayut gazoshovisha bez naftovoyi oblyamivki abo z naftovoyu oblyamivkoyu nepromislovogo znachennya z naftovim oblyamivkoyu promislovogo znachennya iz zalishkovoyu naftonasichenistyu iz zalishkovim gazovim kondensatom 5 Pri stvorenni gazoshovisha u naftovomu rodovishi shtuchni gazovi pokladi mozhut buti utvoreni u gazovij shapci naftovogo pokladu viroblenij chastini naftovogo pokladu 6 PSG takozh podilyayutsya zalezhno vid sposobu budivnictva ta ekranuyuchih harakteristik girskih porid u yakih voni sporudzhuyutsya v poristih i neproniknih porodah Shovisha sho sporudzhuyutsya v poristih proniknih porodah piski piskoviki vapnyaki angidridi ta glini zalezhno vid sposobu budivnictva podilyayutsya na shovisha u visnazhenih gazovih chi gazokondensatnih rodovishah shovisha u visnazhenih naftovih rodovishah shovisha u vodonosnih strukturah Shovisha v neproniknih porodah zalezhno vid sposobu budivnictva podilyayutsya na utvoreni metodom rozchinennya girskoyi porodi girnichoprohidnim metodom U HH st vvazhalosya mozhlivim zastosuvati takozh pidzemnij atomnij vibuh ale pislya seriyi sprob cej sposib stvorennya PSG znyato z poryadku dennogo Prichina radioaktivne zabrudnennya i geologichnogo seredovisha i gazu ta nafti Geografiya shovishDiv takozh Pidzemne shovishe nafti gazu Pershe u sviti PSG bulo pobudovane v Kanadi v 1915 r Najbilshij rozvitok PSG otrimali v SShA Shovisha SPG pobudovani v SShA Kanadi Velikij Britaniyi Franciyi Ukrayini Nimechchini Niderlandah Italiyi Yaponiyi Rosiyi Avstriyi Latviyi ta in V Italiyi isnuye 10 PSG u Franciyi 15 v Avstriyi 5 u Niderlandah 3 PGS v Ukrayini Div dokladnishe Pidzemni shovisha prirodnogo gazu v Ukrayini Kompleks ukrayinskih pidzemnih gazoshovish za potuzhnistyu drugij pislya Rosiyi u Yevropi Vin zabezpechuye zakachuvannya ta vidbir ponad 30 mlrd m gazu za sezon Narazi na ploshi Ukrayini stvoreno 13 PSG yih formuvannya rozpochato z 1964 r Voni rozmishuyutsya yak u vidpracovanih gazovih i gazokondensatnih rodovishah 11 tak i v vodonosnih plastah lokalnih struktur 2 Pri teperishnih obsyagah zberezhennya gazu kompleks PSG zabezpechuye 20 25 richnogo i blizko 30 dobovogo jogo spozhivannya Za svoyimi pokaznikami kompleks posidaye tretye misce u sviti pislya SShA i Rosiyi Cej kompleks vvazhayut svoyeridnim mostom mizh gazodobuvnimi regionami Rosiyi ta Serednoyi Aziyi j spozhivachami gazu v Yevropi Avtorom sistemi PSG i rozrobnikom proektnoyi dokumentaciyi na yiyi budivnictvo buv UkrNDIgaz yakij virishuye vse kolo pitan po pidzemnomu zberezhennyu Pershi gazoshovisha Olishivske i Chervonopartizanske buli stvoreni u vodonosnih strukturah i priznacheni dlya nadijnogo gazopostachannya m Kiyeva Doslidne zakachuvannya gazu v Olishkivske PGS rozpochalosya u 1964 roci a u Chervonopartizanske u 1968 roci Podalshij rozvitok pidzemnogo zberigannya gazu bazuvavsya perevazhno na vikoristanni vidpracovanih gazovih rodovish Prikarpattya PGS vikonuvali ne lishe funkciyu nadijnogo zabezpechennya vnutrishnih spozhivachiv a j stali zaporukoyu stabilnogo eksportnogo postachannya gazu v yevropejski krayini Div takozhSolyani shovisha nafti i gazu Shahtni shovisha Pidzemne shovishe nafti gazu Chervonopartizanske pidzemne shovishe gazu Bufernij ob yem gazu gazoshovisha Pidzemni shovisha prirodnogo gazu v Ukrayini Ukrtransgaz operator gazoshovish UkrayiniLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Pidzemne zberigannya gazu matematichni modeli ta metodi monografiya N M Pritula Ya D P yanilo M G Pritula NAN Ukrayini Centr mat modelyuvannya In tu priklad problem mehaniki i matematiki im Ya S Pidstrigacha Fil NDI transp gazu PAT Ukrtransgaz Lviv Rastr 7 2015 265 c Bibliogr s 256 258 Fyk M I Donskoj D F Osnovy tehnologij R amp D proektirovaniya i ekspluatacii podzemnyh hranilish nefti i gaza Konspekt lekcij s bazovymi prakticheskimi uprazhneniyami i voprosami dlya testirovaniya Pod obshej redakciej dokt tehn nauk prof Fyk I M Fyk M I Donskoj D F Harkov NTU HPI TO Eksklyuziv 2014 164 s PrimitkiPidzemne gazove shovishe PSG v Angliyi Saltfleetby Aktivnij obsyag blizko 0 7 mlrd kubometriv Pidzemne gazove shovishe PSG Avstriya federalna zemlya Zalcburg Haidach Aktivnij obsyag ponad 2 4 mlrd kubometriv roztashovane u visnazhenomu gazovomu rodovishi U Latviyi roztashovane Inchukalne PSG Vono znahoditsya na pivnichnij shid vid Rigi i stvorene u vodonosnomu shari Inchukalne PSG ye yedinim funkcionuyuchim shovishem u krayinah Baltiyi ta zabezpechuye stabilnist gazopostachannya regionu Obsyag stanovit 4 46 mlrd kubometriv z yakih 2 32 mlrd kubometriv stanovit aktivnij abo regulyarno vidbirayetsya prirodnij gaz PosilannyaGazoshovishe Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 61 ISBN 978 966 7407 83 4