Піві малюк ялиновий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство

Піві-малюк ялиновий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тиранові (Tyrannidae)
Рід:	Піві-малюк (Empidonax)
Вид:	Піві-малюк ялиновий

Біноміальна назва

Empidonax hammondii
(, 1858)

Ареал виду Гніздування Міграція Зимування

Посилання

Вікісховище:	Empidonax hammondii
Віківиди:	Empidonax hammondii
ITIS:	554254
МСОП:	22699857
NCBI:	158048

Піві-малюк ялиновий (Empidonax hammondii) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає на заході Північної Америки. Вид названий на честь американського військового медика і натураліста ^[en].

Опис

Довжина птаха становить 12-14 см, розмах крил 22 см, вага 8-12 г. Верхня частина тіла сірувато-оливкова, крила і хвіст більш темні, нижня частина тіла білувата, груди сіруваті, блоки жовтуваті. На крилах білі смуги, навколо очей білі кільця. Дзьоб невеликий, широкий. У молодих птахів смуги на крилах є ширшими, жовтуватими.

Поширення і екологія

Ялинові піві-малюки гніздяться на Алясці, на заході Канади (Юкон, Британська Колумбія, крайній захід Альберти) та на заході Сполучених Штатів Америки (Вашингтон, Орегон, Айдахо, Каліфорнія, Юта, Невада, захід Монтани, Вайомінгу і Колорадо, північ Аризони і Нью-Мексико). Взимку вони мігрують на південь, на високогір'я Мексики, Гватемали, Гондурасу, Нікарагуа і Сальвадору. Ялинові піві-малюки живуть в густих хвойних і мішаних лісах, на висоті від 1000 до 3000 м над рівнем моря.

Поведінка

Ялинові піві-малюки живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, на яких вони чатують серед рослинності або яких шукають серед листя. Сезон розмноження триває з кінця травня по серпень. Гніздо має чашоподібну форму, розміщується на високих деревах, в розвилці між гілками. В кладці 3-4 кремово-білих, іноді легко поцяткованих рудувато-коричневими плямками яйця. Інкубаційний період триває 15 днів.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція ялинових піві-малюків становить приблизно 20 мільйонів птахів і поступово зростає.

Примітки

BirdLife International (2016). Empidonax hammondii.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 червня 2022.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 185. ISBN .
Johnson, Ned K. (1966). Morphologic Stability versus Adaptive Variation in the Hammond's Flycatcher. The Auk. 83 (2): 179—200. doi:10.2307/4083013. JSTOR 4083013.
Beaver, Donald L.; Baldwin, Paul H. (1975). Ecological Overlap and the Problem of Competition and Sympatry in the Western and Hammond's Flycatchers. The Condor. 77 (1): 1—13. doi:10.2307/1366754. JSTOR 1366754.
Sedgwick, James A. (1993). Reproductive Ecology of Dusky Flycatchers in Western Montana. The Wilson Bulletin. 105 (1): 84—92. JSTOR 4163251.
Sakai, Howard F.; Noon, Barry R. (1991). Nest-Site Characteristics of Hammond's and Pacific-Slope Flycatchers in Northwestern California. The Condor. 93 (3): 563—574. doi:10.2307/1368188. JSTOR 1368188.

Посилання

Photo gallery - VIREO
Hammond's flycatcher species account - Cornell lab of Ornithology

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Empidonax hammondii.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 червня 2022.

[4] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 185. ISBN .

[:2-5] Johnson, Ned K. (1966). Morphologic Stability versus Adaptive Variation in the Hammond's Flycatcher. The Auk. 83 (2): 179—200. doi:10.2307/4083013. JSTOR 4083013.

[6] Beaver, Donald L.; Baldwin, Paul H. (1975). Ecological Overlap and the Problem of Competition and Sympatry in the Western and Hammond's Flycatchers. The Condor. 77 (1): 1—13. doi:10.2307/1366754. JSTOR 1366754.

[7] Sedgwick, James A. (1993). Reproductive Ecology of Dusky Flycatchers in Western Montana. The Wilson Bulletin. 105 (1): 84—92. JSTOR 4163251.

[8] Sakai, Howard F.; Noon, Barry R. (1991). Nest-Site Characteristics of Hammond's and Pacific-Slope Flycatchers in Northwestern California. The Condor. 93 (3): 563—574. doi:10.2307/1368188. JSTOR 1368188.