Південні залізниці

Південні залізниці — засновані в українських губерніях у 1907 році внаслідок об'єднання Курсько-Харківсько-Севастопольської та казенної Харківсько-Миколаївської залізниць. Залізничне управління було розташоване в місті Харків (Привокзальний майдан).

Казенні Південні залізниці

Штаб-квартира	Харків, Слобожанщина
Роки функціонування	1907—1934
Країна	Українські губернії → УНР → Українська РСР
Південні залізниці у Вікісховищі

Передісторія

Початок так званої «Південної лінії» поклала казенна Московсько-Курська залізниця (1864—1868). Її подовженням стала приватна Курсько-Харківсько-Азовська залізниця, яка з'єднала Слобожанщину з Приазов'ям (Надазов'ям, Приозів'ям).

1874 року концесія на будівництво від станції Лозова до Севастополя передана (Петру Губоніну).

Будівництво Лозово-Севастопольської залізниці завершено у 1875 році, яка дійшла до станції Севастополь. Тоді ж була викуплена державною скарбницею.

У січні 1896 року об'єднана з Курсько-Харківсько-Азовською та часткою Костянтинівської в Курсько-Харківсько-Севастопольську залізницю.

Історія

У 1907 році Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця об'єднана з Харківсько-Миколаївською залізницею у казенні Південні залізниці.

У 1909 році побудована та відкрита дільниця Гребениківка — (Низи).

1 січня 1931 року, відповідно до Наказу НКШС від 22.12.1930 року № 1957, до Південних залізниць приєднані Донецькі залізниці (Північно-Донецька).

З 1 лютого 1934 року, згідно з Наказом НКШС від 17.12.1933 року № 499Ц Південні залізниці поділені на дві окремі — Південну та Донецьку залізниці.

• Вокзал станції Лозова
• Крюківський міст у Кременчуку наприкінці XIX століття
• Вокзал станції Кременчук
• Кременчук. Технічне залізничне училище.
  Видавництво книжкового магазину Амчиславського і Блюма
• Вокзал станції Крюків-на-Дніпрі

Вузлові станції

• Харків-Пасажирський
• Олександрівськ I
• Лозова
• Синельникове I
• Павлоград I
• Федорівка
• Новоолексіївка
• Джанкой
• Сарабуз

Гілки залізниці

• Синельникове I — Катеринослав  (54 версти)
• Новоолексіївка — Генічеськ  (14 верст)
• Сарабуз — Євпаторія

Схема об'єднання залізниць

Південні залізниці:

• Курськ — Севастополь, з гілками Бєлгород — Куп'янськ, Джанкой — Феодосія та Джанкой — Керч, Сарабуз — Євпаторія;
• Харків — Знам'янка — Миколаїв — Херсон, з гілками Люботин — Ворожба, Кременчук — Ромни, Користівка — П'ятихатки;
• Полтава — Лозова — Микитівка з гілками Краматорска — Попасна, Констянтинівка — Ясинувата.

Південні залізниці  (1930) ‒ (1934)	Південні  (1917)	Південні  (1907)	Курсько-Харківсько-Севастопольська (1896)	Курсько-Харківсько-Азовська (1870)	(1869)
				Лозово-Севастопольська (1872)
				(1881)
				(1892)
			Харківсько-Миколаївська (1878)	Харківсько-Миколаївська (1872)	(1869)
				(1878)
		(Бєлгород-Сумська) (1904)
		(Токмацька) (1914)
	Північно-Донецька (Донецькі залізниці) (1908)

Галерея

• Старовинні світлини станцій «Південної залізниці»
• Перший потяг на станції Харків-Пасажирський
• Вокзал станції Слов'янськ
• Станція Дружківка
• Ямський вокзал Курська на початку XX століття

Примітки

1. Афонина, 1996, с. 108.
2. Афонина, 1996, с. 110.

Див. також

• Харківсько-Миколаївська залізниця
• Південна залізниця
• Північно-Донецька залізниця
• Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця
• (Левченко Микола Іванович)

Посилання

• SOUTHERN RAILWAYS
• (Архів газети «Південна магістраль») (рос.)
• Южные железные дороги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Джерела

• РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 16. Доповідь № 51. 23 грудня 1869 «Про відкриття руху по залізницях: від Козлова до Тамбова і від Харкова до Таганрога».
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
• Краткие сведения о развитии отечественных железных дорог с 1838 по 1990 г / Сост. Афонина Г. М.. — М., 1996. — 223 с. (рос.)
• Історія залізничного транспорту Росії. Том 1. С.-Петербург. 1994.
• Раков В. А. Локомотиви вітчизняних залізниць. 1845—1955 рр. М.: «Транспорт». 1995 Стор. 19-23.
• Тищенко В. Н. Паровози залізниць Росії. 1837—1890. Том 1. М.: «О. Сергєєв/Локотранс». 2008.