Пряшівська єпархія єпархія на західному Закарпатті тепер у східній частині Словаччини з кафедрою в місті Пряшів d Пряшів

^d

Пряшівська єпархія
	Кафедральний собор єпархії
	Основні дані
Церква	Православна церква в чеських землях і в Словаччині
Єпархіальний центр	Пряшів
Кафедральний собор	в Пряшеві
Монастирів	1
Сайт	orthodoxia.wz.cz
	Правлячий архієрей
	Пряшівський; (Ростислав (Гонт)), архієпископ Пряшівський митрополит Чеських земель і Словаччини
	Пряшівська православна єпархія у Вікісховищі

Пряшівська єпархія — єпархія на західному Закарпатті, тепер у східній частині Словаччини з кафедрою в місті Пряшів.

Історія

Історично територія відносилася до канонічного підпорядкування Мукачівської православної єпархії Київської митрополії. На Ужгородскому соборі 1646 року була переведена до унії. З початку ХХ ст. входила до складу Сербської православної церкви, РПЦ, згодом до УПЦ (МП).

З 1816 року в Пряшеві існувала окрема (Греко-католицька єпархія).

У 1929 році після возз'єднанням з Православ'ям частини греко-католиків на Закарпатті була відновлена Мукачівсько-Пряшівська єпархія, що входила в юрисдикцію Сербської православної церкви. До її складу входили парафії Підкарпатської Русі та Східної Словаччини.

У 1945 році у зв'язку з приєднанням Закарпатської України до СРСР Мукачівсько-Ужгородська єпархія за домовленістю із Сербським патріархатом опинилася у складі Українського екзархату Російської православної церкви.

28 квітня 1950 року на , під тиском комуністичної влади, греко-католицька церква у Чехословаччині ліквідована, а паства переведена у Православ'я. Монастирі були ліквідовані, обидва єпископи ув'язнені, духовенство здебільшого вивезене до концентраційних таборів, а все майно релігійних громад було передано Російській православній церкві.

Московський патріарх на території Чехословаччини заснував 4 православні єпархії: Празьку, Оломоуцько-Брненську, (з парохом колишньої Мукачівської адміністратури) та Пряшівську (в історичних її кордонах). 23 листопада 1951 було створено Автокефальну Православну Церкву ЧССР, що її очолив росіянин , призначений Московським патріархом; а потім — митрополит (Дорофей (Филип)) (з 1964 по 1999 рр.), уродженець Закарпаття.

13 червня 1968 у час Празької весни уряд дозволив відновлення (Греко-католицької церкви) у . Тоді впродовж року з 246 православних парафій на Пряшівщині до неї повернулося 204 парафії та 69 священиків.

Ієрархія

Правлячі архієреї:

(12 лютого 1950 — 19 серпня 1955)
(Дорофей (Филип)) (19 серпня 1955 — 25 жовтня 1964)
(Миколай (Коцвар)) (28 лютого 1965 — 30 січня 2006)
(Йоан (Голоніч)) (7 квітня 2006 — 2 серпня 2012)
(Ростислав (Гонт)) (18 листопада 2012 — )

Устрій

На початку (2000-х) років на території Пряшівської єпархії знаходилося 100 храмів та 3 каплиці, об'єднаних у 79 парафій. Парафії розділені на 8 архідеканатів (благочинь). 28 громад, які не мають храмів, здійснюють богослужіння на переносних престолах. Дві громади використовують храми спільно з римо-католиками. Одна громада звершує богослужіння у храмі . Існував 1 чоловічий монастир (на честь ).

Значна кількість громад не мають приміщення для здійснення богослужінь. Вони приєднані до територіально найближчих до них парафій, які мають храми або переносні престоли.

У складі єпархії існує Комаренський вікаріат.

Див. також

(Пряшівська єпархія)
(Пряшівська греко-католицька єпархія)
Православна церква в чеських землях та в Словаччині
(Єпархії Православної) в чеських землях та в Словаччині
(Міхаловська єпархія)

Примітки

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Посилання

. (рос.)
Прешовская епархия (Древо)^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)
(чеськ.)

[1] Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .