Простір Бервальда — Моора — простір (або диференційовний многовид) розмірності з метрикою Бервальда — Моора, тобто нормою (метричною функцією), визначеною на дотичному просторі в кожній точці з координатами формулою
У випадку метрика Бервальда—Моора збігається (з точністю до лінійної заміни координат) з метрикою псевдоевклідової площини, проте при вона не є ні псевдоевклідовою метрикою, ні класичною фінслерівською метрикою.
Уперше така метрика була розглянута (англ. Ludwig Berwald) у роботі «Sui differenziali secondi covarianti» (1927) і трохи пізніше — Моором (англ. Arthur Moor).
Примітки
- Х. Рунд. Дифференциальная геометрия финслеровых пространств, — М: «Наука», 1981, стр. 406.
- Х. Рунд. Дифференциальная геометрия финслеровых пространств, — М: «Наука», 1981, стр. 414.
Література
- Г. С. Асанов. Финслерово пространство с алгебраической метрикой, определяемой полем реперов. — Итоги науки и техн. Сер. Пробл. геом., 8, ВИНИТИ, М., 1977, 67-87.
- Х. Рунд. Дифференциальная геометрия финслеровых пространств, — М.: «Наука», 1981.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prostir Bervalda Moora prostir abo diferencijovnij mnogovid rozmirnosti n 2 displaystyle n geq 2 z metrikoyu Bervalda Moora tobto normoyu metrichnoyu funkciyeyu viznachenoyu na dotichnomu prostori v kozhnij tochci z koordinatami x1 xn displaystyle x 1 ldots x n formuloyu ds dx1 dxn 1n displaystyle ds dx 1 times cdots times dx n frac 1 n U vipadku n 2 displaystyle n 2 metrika Bervalda Moora zbigayetsya z tochnistyu do linijnoyi zamini koordinat z metrikoyu psevdoevklidovoyi ploshini prote pri n gt 2 displaystyle n gt 2 vona ne ye ni psevdoevklidovoyu metrikoyu ni klasichnoyu finslerivskoyu metrikoyu Upershe taka metrika bula rozglyanuta angl Ludwig Berwald u roboti Sui differenziali secondi covarianti 1927 i trohi piznishe Moorom angl Arthur Moor PrimitkiH Rund Differencialnaya geometriya finslerovyh prostranstv M Nauka 1981 str 406 H Rund Differencialnaya geometriya finslerovyh prostranstv M Nauka 1981 str 414 LiteraturaG S Asanov Finslerovo prostranstvo s algebraicheskoj metrikoj opredelyaemoj polem reperov Itogi nauki i tehn Ser Probl geom 8 VINITI M 1977 67 87 H Rund Differencialnaya geometriya finslerovyh prostranstv M Nauka 1981 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij