Природні небезпеки вивчає фізична географія, динамічна геологія, астрофізика, космогонія, космологія.
Природні небезпеки | |
Природні небезпеки у Вікісховищі |
Катастрофічні природні геологічні небезпеки
Ті з них, прояви яких є небезпечними для людства, потрапляють у розряд катастрофічних і стають предметом геоекологічних досліджень. Це, в першу чергу, такі ендогенні процеси, як вулканізм і землетруси, а також діяльність підземних вод, що зумовлює зсуви і карст, або поверхневих вод, що народжують селеві потоки в гірських районах, повені, цунамі. Всі подібні процеси стають небезпечними в тому випадку, коли людиною виконано будівництво без їх урахування, в так званій небезпечній зоні. Іноді подібні катастрофи — результат технічних або інженерно-геологічних прорахунків (наприклад, руйнування греблі річковим паводком, будівництво будівель без урахування сейсмічності району). Всі подібні явища стають предметом геолого-екологічних спостережень.
Аналіз людських жертв від природних катастроф показує, що найбільше людина страждає від водної стихії — повені і цунамі. Це природно, тому що більшість поселень зосереджено в долинах великих річок, здатних забезпечити розвиток сільського господарства, або на мальовничих морських узбережжях, зручних для проживання і відпочинку. Досить підступною є і зовні непомітна сейсмічність, яка, однак, може проявлятися епізодичними катастрофічними «струсами». Землетруси часто руйнували великі міста. Крім того, їх передбачення поки ще перебуває в стадії розробки. Найчастіше число жертв визначається не силою землетрусу, а непідготовленістю самих міст і населення до цього стихійного лиха. Потрібно підкреслити, що такі процеси проявляються нерівномірно в часі, про що свідчить різка їх активізація протягом 1983—1989 років.
Більш зрозумілим є поселення по сусідству з діючими вулканами; це очевидний ризик. Проте жителі багатьох барвистих районів Середземномор'я, східних околиць Індійського океану або західних околиць Америки нехтують небезпекою такого сусідства. Загальний підсумок проявів природних катастроф такий. За останнє сторіччя від повеней у світі загинуло 9 млн чол., від землетрусів і ураганів — 2 млн чол., від вулканічних вивержень до 50 тис. чол., від посух до 2 млн чол. Таким чином, катастрофічні процеси, пов'язані з впливом гідросфери, майже на порядок перевищили число жертв у порівнянні з подіями в надрах, літосфері.
Природні геофізичні процеси, наслідки яких є негативними для людини
Крім природних процесів, що трактували як катастрофічні, існує досить велика їх група, яка може належати до негативних. Відносно невеликі обсяги їх проявів зазвичай не можуть розглядатися як катастрофічні; таку загрозу несуть лише великі масштаби їх поширення. До числа таких слід відносити наступ моря або пустель, засолення ґрунтів або скорочення ґрунтового шару, зміна клімату внаслідок порушення рослинного покриву, розростання або скорочення водних басейнів, інші природні або техногенні екологічні зміни довкілля. Такі питання в більшості своїй вивчає географічний напрям екології. Але геологія, більш повно володіє палеографічною інформацією, найчастіше самостійно береться вирішувати деякі з них.
Прикладом природної зміни довкілля може бути розростання пустель, яке спостерігається вже в період існування людини, ізоляція окремих морських басейнів і зміна солоності їх вод, що ми бачимо при ліквідації басейну Паратетіса та утворення з його частин Аральського і Каспійського морів. А також затоки Кара-Богаз-гол у складі останнього або затоки Сиваш в Чорному морі. Протягом четвертинного періоду фіксується досить велика кількість потеплінь і похолодань, різко змінюють екологічні обстановки на великих площах. В даний час скорочується крижаний покрив в Антарктиді і на вершинах гір. У ряді випадків природні процеси прискорюються або посилюються діяльністю людини, виразними прикладами якої є різке скорочення площі Аральського моря, штучне створення випарників на Сиваші, осушення заболочених площ в Поліссі. Особливу групу природних процесів і явищ становить багаторічна мерзлота, що займає великі площі приполярних районів Землі, яка ускладнює життя людини і навіть органічного світу в цілому в цих регіонах.
Див. також
Література
- Рудько Г. Екологічний моніторинг геологічного середовища: підручник / Г. Рудько, О. Адаменко. — Львів: Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. — 260 с.
Джерела
- Природне явище [ 4 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Стихійні явища [ 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- from
- Natural Hazards [ 18 грудня 2017 у Wayback Machine.] of the U.S. Geological Survey
Посилання
- Несприятливі та небезпечні природні явища // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 128.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prirodni nebezpeki vivchaye fizichna geografiya dinamichna geologiya astrofizika kosmogoniya kosmologiya Prirodni nebezpeki Prirodni nebezpeki u VikishovishiKatastrofichni prirodni geologichni nebezpekiTi z nih proyavi yakih ye nebezpechnimi dlya lyudstva potraplyayut u rozryad katastrofichnih i stayut predmetom geoekologichnih doslidzhen Ce v pershu chergu taki endogenni procesi yak vulkanizm i zemletrusi a takozh diyalnist pidzemnih vod sho zumovlyuye zsuvi i karst abo poverhnevih vod sho narodzhuyut selevi potoki v girskih rajonah poveni cunami Vsi podibni procesi stayut nebezpechnimi v tomu vipadku koli lyudinoyu vikonano budivnictvo bez yih urahuvannya v tak zvanij nebezpechnij zoni Inodi podibni katastrofi rezultat tehnichnih abo inzhenerno geologichnih prorahunkiv napriklad rujnuvannya grebli richkovim pavodkom budivnictvo budivel bez urahuvannya sejsmichnosti rajonu Vsi podibni yavisha stayut predmetom geologo ekologichnih sposterezhen Analiz lyudskih zhertv vid prirodnih katastrof pokazuye sho najbilshe lyudina strazhdaye vid vodnoyi stihiyi poveni i cunami Ce prirodno tomu sho bilshist poselen zoseredzheno v dolinah velikih richok zdatnih zabezpechiti rozvitok silskogo gospodarstva abo na malovnichih morskih uzberezhzhyah zruchnih dlya prozhivannya i vidpochinku Dosit pidstupnoyu ye i zovni nepomitna sejsmichnist yaka odnak mozhe proyavlyatisya epizodichnimi katastrofichnimi strusami Zemletrusi chasto rujnuvali veliki mista Krim togo yih peredbachennya poki she perebuvaye v stadiyi rozrobki Najchastishe chislo zhertv viznachayetsya ne siloyu zemletrusu a nepidgotovlenistyu samih mist i naselennya do cogo stihijnogo liha Potribno pidkresliti sho taki procesi proyavlyayutsya nerivnomirno v chasi pro sho svidchit rizka yih aktivizaciya protyagom 1983 1989 rokiv Bilsh zrozumilim ye poselennya po susidstvu z diyuchimi vulkanami ce ochevidnij rizik Prote zhiteli bagatoh barvistih rajoniv Seredzemnomor ya shidnih okolic Indijskogo okeanu abo zahidnih okolic Ameriki nehtuyut nebezpekoyu takogo susidstva Zagalnij pidsumok proyaviv prirodnih katastrof takij Za ostannye storichchya vid povenej u sviti zaginulo 9 mln chol vid zemletrusiv i uraganiv 2 mln chol vid vulkanichnih viverzhen do 50 tis chol vid posuh do 2 mln chol Takim chinom katastrofichni procesi pov yazani z vplivom gidrosferi majzhe na poryadok perevishili chislo zhertv u porivnyanni z podiyami v nadrah litosferi Prirodni geofizichni procesi naslidki yakih ye negativnimi dlya lyudiniKrim prirodnih procesiv sho traktuvali yak katastrofichni isnuye dosit velika yih grupa yaka mozhe nalezhati do negativnih Vidnosno neveliki obsyagi yih proyaviv zazvichaj ne mozhut rozglyadatisya yak katastrofichni taku zagrozu nesut lishe veliki masshtabi yih poshirennya Do chisla takih slid vidnositi nastup morya abo pustel zasolennya gruntiv abo skorochennya gruntovogo sharu zmina klimatu vnaslidok porushennya roslinnogo pokrivu rozrostannya abo skorochennya vodnih basejniv inshi prirodni abo tehnogenni ekologichni zmini dovkillya Taki pitannya v bilshosti svoyij vivchaye geografichnij napryam ekologiyi Ale geologiya bilsh povno volodiye paleografichnoyu informaciyeyu najchastishe samostijno beretsya virishuvati deyaki z nih Prikladom prirodnoyi zmini dovkillya mozhe buti rozrostannya pustel yake sposterigayetsya vzhe v period isnuvannya lyudini izolyaciya okremih morskih basejniv i zmina solonosti yih vod sho mi bachimo pri likvidaciyi basejnu Paratetisa ta utvorennya z jogo chastin Aralskogo i Kaspijskogo moriv A takozh zatoki Kara Bogaz gol u skladi ostannogo abo zatoki Sivash v Chornomu mori Protyagom chetvertinnogo periodu fiksuyetsya dosit velika kilkist poteplin i poholodan rizko zminyuyut ekologichni obstanovki na velikih ploshah V danij chas skorochuyetsya krizhanij pokriv v Antarktidi i na vershinah gir U ryadi vipadkiv prirodni procesi priskoryuyutsya abo posilyuyutsya diyalnistyu lyudini viraznimi prikladami yakoyi ye rizke skorochennya ploshi Aralskogo morya shtuchne stvorennya viparnikiv na Sivashi osushennya zabolochenih plosh v Polissi Osoblivu grupu prirodnih procesiv i yavish stanovit bagatorichna merzlota sho zajmaye veliki ploshi pripolyarnih rajoniv Zemli yaka uskladnyuye zhittya lyudini i navit organichnogo svitu v cilomu v cih regionah Div takozhPrirodne yavishe Stihijne lihoLiteraturaRudko G Ekologichnij monitoring geologichnogo seredovisha pidruchnik G Rudko O Adamenko Lviv Vidav centr LNU im I Franka 2001 260 s DzherelaPrirodne yavishe 4 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Stihijni yavisha 12 zhovtnya 2012 u Wayback Machine from Natural Hazards 18 grudnya 2017 u Wayback Machine of the U S Geological SurveyPosilannyaNespriyatlivi ta nebezpechni prirodni yavisha navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 128