Премедика́ція (лат. pre— перед; лат. medicamentum— ліки) — попередня медикаментозна підготовка пацієнта (в день операції) до загального знеболювання при хірургічному втручанні з метою профілактики, попередження чи зменшення виникнення можливих ускладнень.
Залежно від типу оперативного втручання премедикацію виконують у відділенні хірургічного профілю або безпосередньо в операційній на операційному столі. Виконує постова медична сестра або сестра-анестезистка за розпорядженням лікаря-куратора або анестезіолога.
Премедикацію виконують після усіх інших підготовчих, діагностичних та лікувальних маніпуляцій безпосередньо перед початком операції: при планових та ургентних щонайменше за 30 хв, щонайбільше за 1,5 години до початку втручання. Це зумовлено тим, що введені ліки мають подіяти (30 хв) та мають певний термін дії в організмі людини (до 2 годин з моменту введення).
Існує багато схем премедикації, найрозповсюдженіші — класична та сучасна(модернова).
Класифікація
За схемою введення медикаментів:
- Класична
- Модернова
- ...
За часом виконання:
- Планова
- Екстрена
- Повторна (вторинна пізня)
Введення
Препарати для премедикації найчастіше вводять внутрішньом'язово, рідше внутрішньовенно(довенно), та зовсім рідко перорально чи ректально.
Класична схема передбачає введення трьох груп препаратів:
- антихолінергічні засоби (холінолітики, холіноблокатори — М-холінолітики: атропін, , скополамін та інш.)
- анальгетики (наркотичні: морфін та інш..)
- антигістамінні (димедрол, супрастин та інш.)
Сучасна схема передбачає введення :
- анальгетиків або психотропних засобів заспокійливої дії (транквілізатори, нейролептики)
При використанні холінергічних препаратів (галотан, фторотан) або можливому подразненні дихальних шляхів (інтубація трахеї, бронхоскопія), обов'язковим препаратом премедикації є холінолітик (антихолінергічні препарати) для блокади вагальних рефлексів. Порушення цього правила може призвести до виникнення брадикардії з можливим зниженням артеріального тиску і розвитком більш серйозних порушень серцевого ритму.
Дозування
Дозу препаратів для медикаментозної підготовки визначають відповідно до ваги та віку пацієнта. Після її проведення не можна вставати з ліжка та самостійно пересуватись, в тому числі і до операційної.
Література
- Скрипниченко Д. Ф. Хірургія : підручник. — 4-е вид., випр. і доповн.. — Київ : Вища школа, 1992. — С. 58. — 581 с. — .
- Кіт О. М. та інш. Хірургія.— Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.- 644 с. . - C.80
- Ковальчук Л. Я. та інш. Анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія невідкладних станів. Навч.посібник.— Тернопіль: Укрмедкнига, 2003.— 324 с. (С.13-15)
- Анестезіологія та інтенсивна терапія:підручник / Л.П.Чепкий та інш..- К.:Вищ.шк., 2003.- 399 с. (C.59-63)
Посилання
- (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Premedika ciya lat pre pered lat medicamentum liki poperednya medikamentozna pidgotovka paciyenta v den operaciyi do zagalnogo znebolyuvannya pri hirurgichnomu vtruchanni z metoyu profilaktiki poperedzhennya chi zmenshennya viniknennya mozhlivih uskladnen Zalezhno vid tipu operativnogo vtruchannya premedikaciyu vikonuyut u viddilenni hirurgichnogo profilyu abo bezposeredno v operacijnij na operacijnomu stoli Vikonuye postova medichna sestra abo sestra anestezistka za rozporyadzhennyam likarya kuratora abo anesteziologa Premedikaciyu vikonuyut pislya usih inshih pidgotovchih diagnostichnih ta likuvalnih manipulyacij bezposeredno pered pochatkom operaciyi pri planovih ta urgentnih shonajmenshe za 30 hv shonajbilshe za 1 5 godini do pochatku vtruchannya Ce zumovleno tim sho vvedeni liki mayut podiyati 30 hv ta mayut pevnij termin diyi v organizmi lyudini do 2 godin z momentu vvedennya Isnuye bagato shem premedikaciyi najrozpovsyudzhenishi klasichna ta suchasna modernova KlasifikaciyaZa shemoyu vvedennya medikamentiv Klasichna Modernova Za chasom vikonannya Planova Ekstrena Povtorna vtorinna piznya VvedennyaPreparati dlya premedikaciyi najchastishe vvodyat vnutrishnom yazovo ridshe vnutrishnovenno dovenno ta zovsim ridko peroralno chi rektalno Klasichna shema peredbachaye vvedennya troh grup preparativ antiholinergichni zasobi holinolitiki holinoblokatori M holinolitiki atropin skopolamin ta insh analgetiki narkotichni morfin ta insh antigistaminni dimedrol suprastin ta insh Suchasna shema peredbachaye vvedennya analgetikiv abo psihotropnih zasobiv zaspokijlivoyi diyi trankvilizatori nejroleptiki Pri vikoristanni holinergichnih preparativ galotan ftorotan abo mozhlivomu podraznenni dihalnih shlyahiv intubaciya traheyi bronhoskopiya obov yazkovim preparatom premedikaciyi ye holinolitik antiholinergichni preparati dlya blokadi vagalnih refleksiv Porushennya cogo pravila mozhe prizvesti do viniknennya bradikardiyi z mozhlivim znizhennyam arterialnogo tisku i rozvitkom bilsh serjoznih porushen sercevogo ritmu DozuvannyaDozu preparativ dlya medikamentoznoyi pidgotovki viznachayut vidpovidno do vagi ta viku paciyenta Pislya yiyi provedennya ne mozhna vstavati z lizhka ta samostijno peresuvatis v tomu chisli i do operacijnoyi LiteraturaSkripnichenko D F Hirurgiya pidruchnik 4 e vid vipr i dopovn Kiyiv Visha shkola 1992 S 58 581 s ISBN 5 11 003837 6 Kit O M ta insh Hirurgiya Ternopil Ukrmedkniga 2004 644 s ISBN 966 673 063 4 C 80 Kovalchuk L Ya ta insh Anesteziologiya reanimaciya ta intensivna terapiya nevidkladnih staniv Navch posibnik Ternopil Ukrmedkniga 2003 324 s ISBN 966 673 027 8 S 13 15 Anesteziologiya ta intensivna terapiya pidruchnik L P Chepkij ta insh K Vish shk 2003 399 s ISBN 966 642 152 6 C 59 63 Posilannya ukr