Прага в мистецтві — значний розділ образотворчого мистецтва як художників Чехії, так і іноземних митців різних століть.
Прага на старовинних гравюрах
Графіка, як мистецкий вид, народилася напринінці XV ст. Вона продовжила обслуговувати релігійне мистецтво (як і чи сакральна скульптура), але добре відгукувалась на актуальні події.
Відгуком на актуальні тогочасні події стануть графічні портрети відомих можновладців чи володарів думок (письменників, релігійних реформаторів, богословів), а також краєвиди міст. В графіці швидко пройшло розмежування на графіку релігійного спрямування та графіку світську.
Важливою ознакою світської за призначенням графіки стануть і краєвиди Праги. Перші графічні краєвиди Праги створені вже наприкінці XV ст.
Прага на зламі XVI–XVII ст. в гравюрах
Прага на зламі XVI–XVII ст. доби правління імператора Рудольфа ІІ також була зафіксована у гравюрах. Рудольф ІІ зазвав на працю низку майстрів, серед котрих був і нідерландець за походженням, художник і гравер (1570—1629). Егідіус Заделер переводив у гравюри твори декількох європейських художників (Тиціан Парміджаніно, Паоло Веронезе), серед котрих був і швейцарець за походженням Йозеф Хайнц старший (1564–1609) з оточення Рудольфа ІІ. Хайнц в свою чергу порадив імператору запросити на працю у Прагу і Егідіуса Заделера молодшого. Останній мешкав в Празі до власної смерті, де створив гравюри з творів Бартоломеуса Шпрангера, свого земляка, в будинку котрого декотрий час мешкав.
Виконав Егідіус 1607 року і дев'ять аркушів з краєвидами Праги та Празького замку.
Прага в медальєрному мистецтві
(Цей розділ ще не написаний)
Дім у Мінути, Прага, та празькі сграффіто
Типовою для доби пізнього відродження була доля і історія створення Дому у Мінути. Він розташований неподалік Староміської ратуші. Первісно кам'яний будинок вибудували в добу готики. Він був нижчий за теперішній на один поверх. Наприкінці 15 ст. триповерховий будинок, що первісно мав назву У білого лева, надбудували невисоким четвертим поверхом, а стіни потинькували. Аби прикрасити будинок, запросили майстрів, що володіли технікою сграффіто. Було нанесено два шару контрастного тиньку, внутрішній — білий, наріжний був сірим. Дешевим засобом продряпування зробили низку малюнків з алегоричними та міфологічними фігурами, технікою, широко відомою в Італії доби відродження, перенесеної до Праги.
В агресивну добу бароко Дім у Мінути вже не сприймався ошатним. Всі малюнки на фасадах затинькували і пофарбували. Таким він простояв до кінця XIX ст.
Реконструкція старовинних будинків розпочалася на зламі XIX–XX ст. Тоді на фасаді Дому у Мінути був знайдений фрагмент сграффіто. В Празі вже діяла комісія по збереженню старовинних будівель. Комісія і не дала дозволу на перебудову старовинного будинку. Його відновили, а фасади розкрили на кінець XVI ст. та зберегли старовинні малюнки.
В техніці сграффіто в Празі збережено декілька споруд, серед котрих — * Велика зала для гри у м'яч (фасади), Королівський сад
- Ратуша у Градчанах
- Шварценберзький палац
- декілька споруд мають лише орнаментальні стрічки у техніці сграффіто.
Стінописи в добу бароко
(Цей розділ ще не написаний)
Графічний цикл, присвячений місту Прага (Шимон Тавік Франтішек)
- Площа перед храмом взимку, Старомеське наместі, Прага
- Карлів міст взимку, Прага
- Мешканці Праги на Карловому мосту взимку, офорт, акватінта
- Прага. Тинський храм в ранковому тумані, офорт, акватінта
Прага на екслібрисах
- Шимон Тавік Франтішек. «Екслібрис Арне Новака», дереворит 1916 р.
- Шимон Тавік Франтішек. «Екслібрис Фердинанда Хейна», 1918 р.
- Шимон Тавік Франтішек. «Екслібрис Д.Л та С.Л. Роуз», акватінта 1924 р.
- Шимон Тавік Франтішек. «Екслібрис Вацлава Мареша», акватінта 1927 р.
Прага на марках
- Альфонс Муха. «Градчани», 1918 р.
Прага в живопису і графічних творах
- Худ. Антонін Манес, «Краєвид з Празьким Градом», початок XIX ст.
- Худ. Антонін Славічек. «Собор Св. Віта, Південна вежа», 1909 р.
- Худ. Людек Марольд. «Прага, овочевий ринок», середина XIX ст.
- Людвиг Ернст Букой (Ludwig Ernst Buquoy). «Прага, Нова митниця», 1820 р.
- Людвиг Ернст Букой (Ludwig Ernst Buquoy). «Краєвид Праги з Карловим мостом і градчанами», малюнок з розфарбуванням 1820 р.
- Вацлав Янса (1859-1913), Дворик дому «У Золотого дерева», Довга вулиця, Прага. акварель кінця XIX ст.
- Ф. Сандман (F.X.Sandmann), «У Карлова Моста», акварель 1840 р
- Прага. Ротонда св. Хреста, акварель 1899 р.
-
- Едуард Томек (1912—2001), «Карлов міст», акварель 1984 р.
Джерела і посилання
- «Всеобщая история искусств», т 3, М., «Искусство», 1962, раздел «Искусство Чехии»
- J. E. Födisch, Gemälde von Prag und dessen Umgebungen. Topographisch geschildert und historisch erläutert. Ein Führer für Fremde und Einheimische. 9. Auflage, Prag, Reichenecker, 1869
- С. Брук. Прага и Чешская Республика. Путеводитель (Серия: The National Geographic Traveler). Изд-во Астрель/АСТ, 2006 г. — , , .
- Нойгебауер Роман. Прага. Город мечты на Влтавою. Прага: Виталис, 2012. — .
- Салфеллнер Гаральд. Прага — золотой город. Прага: Виталис, 2014. — .
Див. також
- Гравюра
- Живопис
- Ведута
- Архітектура Чехії
- Медальєрне мистецтво
- Санкт-Петербург у мистецтві
- Маріуполь у мистецтві
Це незавершена стаття про Чехію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Praga v mistectvi znachnij rozdil obrazotvorchogo mistectva yak hudozhnikiv Chehiyi tak i inozemnih mitciv riznih stolit Praga na starovinnih gravyurahPraga panorama 1493 roku Praga krayevid z Karlovim mostom 1606 rik Grafika yak misteckij vid narodilasya naprininci XV st Vona prodovzhila obslugovuvati religijne mistectvo yak i chi sakralna skulptura ale dobre vidgukuvalas na aktualni podiyi Vidgukom na aktualni togochasni podiyi stanut grafichni portreti vidomih mozhnovladciv chi volodariv dumok pismennikiv religijnih reformatoriv bogosloviv a takozh krayevidi mist V grafici shvidko projshlo rozmezhuvannya na grafiku religijnogo spryamuvannya ta grafiku svitsku Vazhlivoyu oznakoyu svitskoyi za priznachennyam grafiki stanut i krayevidi Pragi Pershi grafichni krayevidi Pragi stvoreni vzhe naprikinci XV st Praga viglyad Gradchan ta fortechnih muriv 1607 rik Graver Engedberg Praga 1740 rik Tinskij hram Praga gravyura z vidannya 1869 rokuPraga na zlami XVI XVII st v gravyurahPraga na zlami XVI XVII st dobi pravlinnya imperatora Rudolfa II takozh bula zafiksovana u gravyurah Rudolf II zazvav na pracyu nizku majstriv sered kotrih buv i niderlandec za pohodzhennyam hudozhnik i graver 1570 1629 Egidius Zadeler perevodiv u gravyuri tvori dekilkoh yevropejskih hudozhnikiv Tician Parmidzhanino Paolo Veroneze sered kotrih buv i shvejcarec za pohodzhennyam Jozef Hajnc starshij 1564 1609 z otochennya Rudolfa II Hajnc v svoyu chergu poradiv imperatoru zaprositi na pracyu u Pragu i Egidiusa Zadelera molodshogo Ostannij meshkav v Prazi do vlasnoyi smerti de stvoriv gravyuri z tvoriv Bartolomeusa Shprangera svogo zemlyaka v budinku kotrogo dekotrij chas meshkav Vikonav Egidius 1607 roku i dev yat arkushiv z krayevidami Pragi ta Prazkogo zamku Praga v medalyernomu mistectvi Cej rozdil she ne napisanij Dim u Minuti Praga ta prazki sgraffitoDim u Minuti bilya Staromiskoyi ratushi Tipovoyu dlya dobi piznogo vidrodzhennya bula dolya i istoriya stvorennya Domu u Minuti Vin roztashovanij nepodalik Staromiskoyi ratushi Pervisno kam yanij budinok vibuduvali v dobu gotiki Vin buv nizhchij za teperishnij na odin poverh Naprikinci 15 st tripoverhovij budinok sho pervisno mav nazvu U bilogo leva nadbuduvali nevisokim chetvertim poverhom a stini potinkuvali Abi prikrasiti budinok zaprosili majstriv sho volodili tehnikoyu sgraffito Bulo naneseno dva sharu kontrastnogo tinku vnutrishnij bilij narizhnij buv sirim Deshevim zasobom prodryapuvannya zrobili nizku malyunkiv z alegorichnimi ta mifologichnimi figurami tehnikoyu shiroko vidomoyu v Italiyi dobi vidrodzhennya perenesenoyi do Pragi V agresivnu dobu baroko Dim u Minuti vzhe ne sprijmavsya oshatnim Vsi malyunki na fasadah zatinkuvali i pofarbuvali Takim vin prostoyav do kincya XIX st Rekonstrukciya starovinnih budinkiv rozpochalasya na zlami XIX XX st Todi na fasadi Domu u Minuti buv znajdenij fragment sgraffito V Prazi vzhe diyala komisiya po zberezhennyu starovinnih budivel Komisiya i ne dala dozvolu na perebudovu starovinnogo budinku Jogo vidnovili a fasadi rozkrili na kinec XVI st ta zberegli starovinni malyunki V tehnici sgraffito v Prazi zberezheno dekilka sporud sered kotrih Velika zala dlya gri u m yach fasadi Korolivskij sad Ratusha u Gradchanah Shvarcenberzkij palac dekilka sporud mayut lishe ornamentalni strichki u tehnici sgraffito Stinopisi v dobu baroko Cej rozdil she ne napisanij Praga kostel domikanciv freska na steliGrafichnij cikl prisvyachenij mistu Praga Shimon Tavik Frantishek Plosha pered hramom vzimku Staromeske namesti Praga Karliv mist vzimku Praga Meshkanci Pragi na Karlovomu mostu vzimku ofort akvatinta Praga Tinskij hram v rankovomu tumani ofort akvatintaPraga na ekslibrisahShimon Tavik Frantishek Ekslibris Arne Novaka derevorit 1916 r Shimon Tavik Frantishek Ekslibris Ferdinanda Hejna 1918 r Shimon Tavik Frantishek Ekslibris D L ta S L Rouz akvatinta 1924 r Shimon Tavik Frantishek Ekslibris Vaclava Maresha akvatinta 1927 r Praga na markahAlfons Muha Gradchani 1918 r Praga v zhivopisu i grafichnih tvorahHud Antonin Manes Krayevid z Prazkim Gradom pochatok XIX st Hud Antonin Slavichek Sobor Sv Vita Pivdenna vezha 1909 r Hud Lyudek Marold Praga ovochevij rinok seredina XIX st Lyudvig Ernst Bukoj Ludwig Ernst Buquoy Praga Nova mitnicya 1820 r Lyudvig Ernst Bukoj Ludwig Ernst Buquoy Krayevid Pragi z Karlovim mostom i gradchanami malyunok z rozfarbuvannyam 1820 r Vaclav Yansa 1859 1913 Dvorik domu U Zolotogo dereva Dovga vulicya Praga akvarel kincya XIX st F Sandman F X Sandmann U Karlova Mosta akvarel 1840 r Praga Rotonda sv Hresta akvarel 1899 r Shimon Tavik Frantishek Stara Praga derevorit na chorvonomu tli 1930 r Eduard Tomek 1912 2001 Karlov mist akvarel 1984 r Dzherela i posilannya Vseobshaya istoriya iskusstv t 3 M Iskusstvo 1962 razdel Iskusstvo Chehii J E Fodisch Gemalde von Prag und dessen Umgebungen Topographisch geschildert und historisch erlautert Ein Fuhrer fur Fremde und Einheimische 9 Auflage Prag Reichenecker 1869 S Bruk Praga i Cheshskaya Respublika Putevoditel Seriya The National Geographic Traveler Izd vo Astrel AST 2006 g ISBN 5 271 14656 1 ISBN 5 17 038820 9 ISBN 0 7922 4147 9 Nojgebauer Roman Praga Gorod mechty na Vltavoyu Praga Vitalis 2012 ISBN 978 8 07253 352 7 Salfellner Garald Praga zolotoj gorod Praga Vitalis 2014 ISBN 978 80 7253 322 0 Div takozhGravyura Zhivopis Veduta Arhitektura Chehiyi Medalyerne mistectvo Sankt Peterburg u mistectvi Mariupol u mistectvi Ce nezavershena stattya pro Chehiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi