Потрійна туманність Мессьє 20 NGC 6514 трироздільна туманність англ Trifid Nebula борозенчаста емісійна туманність в суз

Потрійна туманність (Мессьє 20, NGC 6514, трироздільна туманність, англ. Trifid Nebula) — борозенчаста емісійна туманність в сузір'ї Стрільця. Назва туманності запропонована Вільямом Гершелем і означає «розділена на три пелюстки».

*Потрійна туманність*
Емісійна туманність
Область H II
Відбивна туманність та темна туманність
Потрійна туманність, фото камери Wide-Field Imager, підключеної до телескопа MPG/ESO в обсерваторії ESO La Silla на півночі Чилі
Дані спостережень: епоха J2000.0
Пряме піднесення	18^г 02.3^х 00^с
Схилення	-23° 02′ 00″
Відстань	2000—9000 св. р.
Видима зоряна величина (V)	8-9
Видимі виміри (V)	~28′
Сузір'я	Стрілець

Позначення	M20, Мессьє 20, NGC 6514, Sharpless 30, RCW 147, Gum 76, OCL 23, ESO 521-N*13, LBN 27
Відкривач	Мессьє Шарль
Дата відкриття	5 червня 1764
Див. також:

Відкрита Шарлем Мессьє 5 червня 1764. Точна відстань до неї невідома, за різними оцінками може становити від 2 до 9 тис. світлових років. Ширина — близько 50 світлових років. Представлена одразу трьома основними типами туманностей — емісійною (рожевий колір), відбиваючою (блакитний колір) і (чорний колір). Темні волокна пилу, які оздоблюють потрійну туманність, сформувалися в атмосферах холодних зірок-гігантів.

Природа туманності

Туманність є молодою областю зореутворення в молекулярній CO-хмарі. Власне туманність є областю H II іонізованого водню, яка утворилася навколо зірки HD 164492A спектрального класу O7, флуоресценція іонізованого водню обумовлює рожевувате світіння південної частини туманності. Радіус цієї області туманності становить ~ 2 пк, і вік 3-4 × 10⁵ років (оцінка в залежності від розміру та віку областей H II). На спектр іонізованого водню накладається суцільний спектр центральної зірки, відбитий пилом: концентрація пилу росте в південно-західному напрямку, де фронт іонізації — межа області HII змикається з масивною (більше 1300 сонячних мас) молекулярною хмарою. Спостереження в інфрачервоному діапазоні цієї хмари показали наявність у ньому конденсацій (TC2, TC3 і TC4) протозіркового типу з масами до 90 сонячних (TC3).

Північна частина туманності є відбиваючою туманністю, тобто її блакитне випромінювання обумовлене розсіюванням випромінювання зовнішніх по відношенню до неї зірок на її пилових компонентах, зірки — джерела «підсвічування» в наш час (2013) не встановлені.

Спостереження

Це одна із найцікавіших туманностей літнього південного неба для аматорських спостережень у телескоп середньої та великої апертури (від 150 мм). Якщо в польовий бінокль трохи північніше «Лагуни» її видно тільки як непоказну плямочку, то у великий аматорський телескоп на хорошому безмісячному небі цю туманність можна розглядати нескінченно. Поступово очі адаптуються і вихоплюють все нові і нові подробиці.

Спочатку звертає на себе увагу пара зірок прямо в центрі яскравої частини туманності. Потім стає видно, що туманність ніби розірвана темним провалом на двоє. Потім стає видно темну перетинку над головним розривом, темна лінія набуває Т-подібної форми і стає зрозуміло, звідки пішла назва туманності. При уважному вивченні і якщо пощастить з місцем спостереження, можна побачити, що насправді темні лінії ділять тіло туманності на чотири частини, а на північний схід від головної туманності розташувалася ще одна, але менш яскрава.

Дуже допомагає в спостереженнях Потрійної туманності «діпскай»-фільтр (UHC, O _III), він надає зображенню туманності більшого контрасту і візуально збільшує її розміри. Щоправда, разом з фоном і зірками він гасить і сусідню відбиваючу туманність.

Сусіди по небу з каталогу Мессьє

M21 — (трохи на північ) невелике розсіяне скупчення;
M8 — (трохи на південь) велика туманність «Лагуна», вона більш яскрава, але має не такий контрастний малюнок;
M28 і M22 — два кулястих скупчення на схід;
M24 — (на північ) фрагмент Чумацького Шляху;
M6 і M7 — (на південний захід) пара багатих розсіяних скупчень у Скорпіоні.

Послідовність спостереження в «Марафоні Мессьє»

… М25 → М8 →М20 → М21 → М7 …

Зображення

M20 з аматорського телескопу
Зображення з Хаббла
Мессьє 20 в інфрачервоному, фото з космічного телескопа Спітцер
Трироздільна туманність є рідкісним поєднанням трьох типів туманностей. Фото: ESO
Фото Паломарської Обсерваторії в псевдокольорі в лініях випромінювання йонізованих водню, сірки, і кисню (виділена ділянка показана праворуч)
Фото телескопу Хаббл в псевдокольорі, в лініях випромінювання йонізованих водню, сірки, і кисню

У літературі

Туманність під ім'ям Тріфід згадана в романі «Лицар ордену Ллорнів» (2001), написаної за мотивами творів . У ній розташована прихована пиловим потоком «Райдужна зірка», світло якої дарує людям безсмертя. Планета вівтар цієї зірки — батьківщина рас Других, Третіх і Четвертих людей.

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 5 лютого 2006. Процитовано 30 березня 2011.
Bertrand Lefloch, José Cernicharo. Pre-Orion Cores in the Trifid Nebula, The Astrophysical Journal, 545:340-352, 2000 December 10.^{[недоступне посилання]}

Зовнішні посилання

NGC 6514 в Новому загальному каталозі: англійською, французькою
Інформація про NGC 6514 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
NGC 6514 в базі SIMBAD(англ.)
NGC 6514 в базі Vizier(англ.)
NGC 6514 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)

Потрійна туманність в каталозі Мессьє на сторінках SEDS [ 10 травня 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
Стовпи й струмені в Потрійній туманності (фото телескопа ім. Хаббла) [ 30 серпня 2009 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Координати: 18^г 02^м 23^с, −23° 01′ 48″

[1] . Архів оригіналу за 5 лютого 2006. Процитовано 30 березня 2011.

[Age1-2] Bertrand Lefloch, José Cernicharo. Pre-Orion Cores in the Trifid Nebula, The Astrophysical Journal, 545:340-352, 2000 December 10.^{[недоступне посилання]}