Попі́вці — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Іква, на півночі району. До 2020 - адміністративний центр сільської ради, якій були підпорядковані села Весела, Нові та Старі Кокоріви.
село Попівці | |
---|---|
Дерев'яна церква | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький |
Громада | Кременецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61020070360071665 |
Облікова картка | Попівці |
Основні дані | |
Засноване | 1630 (394 роки) |
Населення | 371 |
Територія | 1,820 км² |
Густота населення | 203.85 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47034 |
Телефонний код | +380 3546 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°00′08″ пн. ш. 25°38′35″ сх. д. / 50.00222° пн. ш. 25.64306° сх. д.Координати: 50°00′08″ пн. ш. 25°38′35″ сх. д. / 50.00222° пн. ш. 25.64306° сх. д. |
Водойми | Іква |
Відстань до районного центру | 21 км |
Найближча залізнична станція | Кременець |
Відстань до залізничної станції | 23 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47000,Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, буд. 67 |
Карта | |
Попівці | |
Попівці | |
Мапа | |
Попівці у Вікісховищі |
Населення — 358 осіб (2007).
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, підкарпатської культури шнурованої кераміки, комарівсько-тшинецької культури, раннього Залізного часу і давньоруської культури.
Село Попівці вперше згадується в королівському привілеї за 23 серпня 1568 року, коли воно поряд з іншим невеликим містечком Андрієвим отримало Магдебурське право. При цьому король зазначив у документі, що питання про міську печатку він віддає на відкуп власнику цих поселень князю Андрію Вишновецькому.
У 1630 році с. Попівці від Вишнівецьких переходить у власність до Потоцьких.
Дерев'яна церква Св. Миколая збудована коштом парафіян у 1745 році.
За їхні ж кошти у 1877 році відремонтована (ймовірно, тоді до церкви добудували дзвіницю).
Церква з 1869 року була філіяльною до парафіяльної церкви в селі .
За часів царизму с.Попівці було селом у Бережецькій волості Кременецького повіту. У кінці ХІХ ст. тут було 89 будинків і 450 жителів. З 1794 року у селі діяла прикордонна митниця на російсько-австрійському кордоні.
Діяли «Просвіта» та інші товариства.
У 1934 році в селі було відкрито крамницю-кооператив, де селяни могли взяти в кредит сільськогосподарську техніку та побутові речі.
В 1936 році десять сімей (біля 50 осіб) села Попівці емігрували у Канаду та Аргентину.
На кладовищі села на місці захоронення Кості Місевича (1890-1943) кобзаря-бандуриста, члена центральної Ради Сотника Армії УНР надрайоннового провідника ОУН, споруджено пам’ятник.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
Мова | Число осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,73 | |
російська | 0,27 |
Пам'ятки
Соціальна сфера
- Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
- Дитячий дошкільний заклад
- Будинок культури
- Бібліотека
- ФАП
- Відділення поштового зв'язку
- Крамниці.
Відомі особистості
Народилися
- громадський діяч Я. Лавриченко,
- поет, фольклорист Вавровий Юхим Андрійович.
Примітки
- . sed.te.gov.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- Церква Попівці Кременецький район. decerkva.org.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.
Література
- М. Бігус, Мельничук Б. Попівці // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Popivci Popi vci selo v Ukrayini u Kremeneckij miskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Ikva na pivnochi rajonu Do 2020 administrativnij centr silskoyi radi yakij buli pidporyadkovani sela Vesela Novi ta Stari Kokorivi selo PopivciDerev yana cerkvaDerev yana cerkvaKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon KremeneckijGromada Kremenecka miska gromadaKod KATOTTG UA61020070360071665Oblikova kartka Popivci Osnovni daniZasnovane 1630 394 roki Naselennya 371Teritoriya 1 820 km Gustota naselennya 203 85 osib km Poshtovij indeks 47034Telefonnij kod 380 3546Geografichni daniGeografichni koordinati 50 00 08 pn sh 25 38 35 sh d 50 00222 pn sh 25 64306 sh d 50 00222 25 64306 Koordinati 50 00 08 pn sh 25 38 35 sh d 50 00222 pn sh 25 64306 sh d 50 00222 25 64306Vodojmi IkvaVidstan do rajonnogo centru 21 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya KremenecVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 23 kmMisceva vladaAdresa radi 47000 Ternopilska obl m Kremenec vul Shevchenka bud 67KartaPopivciPopivciMapa Popivci u Vikishovishi Naselennya 358 osib 2007 IstoriyaPoblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki piznogo paleolitu pidkarpatskoyi kulturi shnurovanoyi keramiki komarivsko tshineckoyi kulturi rannogo Zaliznogo chasu i davnoruskoyi kulturi Selo Popivci vpershe zgaduyetsya v korolivskomu privileyi za 23 serpnya 1568 roku koli vono poryad z inshim nevelikim mistechkom Andriyevim otrimalo Magdeburske pravo Pri comu korol zaznachiv u dokumenti sho pitannya pro misku pechatku vin viddaye na vidkup vlasniku cih poselen knyazyu Andriyu Vishnoveckomu U 1630 roci s Popivci vid Vishniveckih perehodit u vlasnist do Potockih Derev yana cerkva Sv Mikolaya zbudovana koshtom parafiyan u 1745 roci Za yihni zh koshti u 1877 roci vidremontovana jmovirno todi do cerkvi dobuduvali dzvinicyu Cerkva z 1869 roku bula filiyalnoyu do parafiyalnoyi cerkvi v seli Za chasiv carizmu s Popivci bulo selom u Berezheckij volosti Kremeneckogo povitu U kinci HIH st tut bulo 89 budinkiv i 450 zhiteliv Z 1794 roku u seli diyala prikordonna mitnicya na rosijsko avstrijskomu kordoni Diyali Prosvita ta inshi tovaristva U 1934 roci v seli bulo vidkrito kramnicyu kooperativ de selyani mogli vzyati v kredit silskogospodarsku tehniku ta pobutovi rechi V 1936 roci desyat simej bilya 50 osib sela Popivci emigruvali u Kanadu ta Argentinu Na kladovishi sela na misci zahoronennya Kosti Misevicha 1890 1943 kobzarya bandurista chlena centralnoyi Radi Sotnika Armiyi UNR nadrajonnovogo providnika OUN sporudzheno pam yatnik 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Kremeneckoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kremeneckogo 1940 2020 rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Kremeneckogo rajonu NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2001 roku movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Chislo osib Vidsotokukrayinska 99 73rosijska 0 27Pam yatkiCerkva svyatogo Mikolaya 1745 Pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni zvedenij 1975 roku Socialna sferaZagalnoosvitnya shkola I II stupeniv Dityachij doshkilnij zaklad Budinok kulturi Biblioteka FAP Viddilennya poshtovogo zv yazku Kramnici Vidomi osobistostiNarodilisya gromadskij diyach Ya Lavrichenko poet folklorist Vavrovij Yuhim Andrijovich Primitki sed te gov ua Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2021 Procitovano 9 zhovtnya 2021 Cerkva Popivci Kremeneckij rajon decerkva org ua Procitovano 8 zhovtnya 2021 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 5 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 24 travnya 2019 LiteraturaPortal Ternopilshina M Bigus Melnichuk B Popivci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2