Попович-Боярська Климентина Карлівна

Климентина Карлівна Попович-Боярська (3 лютого 1863, с. Велдіж, нині село Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області — 7 травня 1945, с. Бабинці Борщівського району Тернопільської області) — українська письменниця, громадська діячка, діяльна в галицькому жіночому русі.

Климентина Попович-Боярська
Ім'я при народженні	Климентина Карлівна Попович
Народилася	3 лютого 1863(1863-02-03) Шевченкове, Вигодська селищна громада, Україна
Померла	7 травня 1945(1945-05-07)^[1] (82 роки) Бабинці, Борщівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Австро-Угорщина  ЗУНР  Польща  Українська держава (1941)  УРСР
Діяльність	письменниця, вчителька
Мова творів	українська
Попович-Боярська Климентина Карлівна у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попович.

Життєпис

Закінчила гімназію у місті Львів. Вчителювала у селах Жовтанці та Честині (обидва нині — Кам'янка-Бузького району Львівської області).

1890 переселена на Буковину, 1900–1944 проживала у селі Новосілка-Костюкова (нині Новосілка Заліщицького району).

Підтримувала дружні зв'язки з Іваном Франком (відвідував її; зберегла листування з ним) і Наталією Кобринською, залишила про них спогади. Дружба з Франком протривала майже 20 років та переросла в невзаємне кохання.

Після загибелі чоловіка, священика О. Боярського (розстріляний підрозділом ЧА на порозі храму), від 1944 р. проживала у селі Бабинці на Тернопільщині.

Творчість

Серед творів Климентини Попович-Боярської — вірші, оповідання, поема «Звичайна історія».

Вперше надрукувалася в феміністичному альманасі Наталії Кобринської «Перший вінок» (1887, Львів): тут вийшли її поема «Звичайна історія» («Грішно бідним любишся! Люди насміються», с. 112—120) та один ліричний вірш «Де Бог мій?» («Бог мій, го сила, то світ безмежний…», с. 395—396).

1990 у Львові видано збірку творів письменниці (упорядник Петро Баб'як).

Свої літературні праці, оповідання та вірші видавала в часописах «Зоря», «Діло», «Літературно-науковий вісник».

Пам'ять

У Бабинцях на будинку, де мешкала Попович-Боярська, відкрито пам'ятну таблицю (1988).

Примітки

1. Encyclopedia of Ukraine: Volume IV: Ph-Sr — University of Toronto Press. —
   d:Track:Q7896496
2. Весняна квітка Івана Франка, або нещасливе кохання Климентії Попович - lvivyanka.info (укр.). 13 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.
3. Олена Луцишин. Іван Франко. Зміст «Альманаху жіночого».
4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 червня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Література

• В. Олійник, Б. Пиндус. Попович-Боярська Климентина Карлівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 120.
• Петро Довгошия. Забута доля // Журнал «Тернопіль», 1993 р., № 4.
• Петро Довгошия. Вони і час // Тернопіль, «Збруч», 2008 р.
• Петро Довгошия. Увійти в таємниці духу. Іван Франко і Борщівський край // Тернопіль, «Астон», 2012

Посилання

• Вона теж вплела квітку до Франкового тернового вінка