Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Подойма (рос. Подойма; молд./рум. Podoima) — молдавське село в Кам'янському районі в Молдові (Придністров'ї). Центр Подойминської сільської ради. Розташоване в центральній частині району, за 8 км від Кам'янки на трасі Рибниця — Кам'янка.
| Село Подойма молд./рум. Podoima | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 47°59′36″ пн. ш. 28°46′34″ сх. д. / 47.99333° пн. ш. 28.77611° сх. д.Координати: 47°59′36″ пн. ш. 28°46′34″ сх. д. / 47.99333° пн. ш. 28.77611° сх. д. | ||||
| Країна |  Молдова | |||
| Район | Кам'янський район | |||
| Засновано | 1729 (1459) | |||
| Перша згадка | 1729[2] | |||
| Населення | 1780 (2004) | |||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) | MD-6625[3] | |||
| Відстань | ||||
| До районного центру | ||||
| До Кишинева | ||||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 617579 | |||
| Freebase | /m/0cz9n65 | |||
| Карта | ||||
  Подойма Подойма (Молдова) | ||||
Згідно з переписом населення 2004 року у селі проживало 1,9% українців.
Географія
Село розташоване на крутих терасах долини Дністра, у гирлі великого яру, що виходить в дністровську заплаву. Схили, що примикають до села, мають південну експозицію, що створює винятково сприятливі умови для терасованого виноградарства і садівництва, а близькість Дністра і його заплави — для городництва і баштанництва. Село має лінійну конфігурацію з нерегулярною забудовою, що повторює нерівності рельєфу. Головними планувальними осями села є шосе Рибниця — Кам'янка та яр, на схилах якого розташувалася північна частина села. Особливістю територіальної організації сільської соціально-побутової інфраструктури є її спільність з інфраструктурою сусіднього села Подоймиця.
Населення
Подойма — одне з найбільших сіл району, проте чисельність населення протягом останніх десятиріч неухильно зменшувалась.
- 1959 р. — 2313 чол.;
- 1979—2270;
- 1989—2062;
- 2004—1780 чол.
Етнічний склад населення головним чином представлений молдованами (більше 95 %), також в селі проживають українці, росіяни, німці. Переважна частина селян сповідують православ'я.
Історія
Люди здавна селились в околицях села. Тут археологами була виявлена стоянка первісної людини та давньослов'янське селище X—XII століть.
В XVII ст. вздовж лівого берега Дністра на старовиному торговому шляху між селом Кам'янка та містечком Рашків були побудовані невеликі хутори. Їх населення займалось переважно рибальством, полюванням та землеробством.
Датою заснування села вважається 1729 рік, коли Подойма була заселена подільськими українцями і бесарабськими молдованами.
В 1824 році відбулось освячення храму в ім'я Святої Трійці, побудованого на кошти прихожан. Про два храми, що існували раніше, не збереглось ніяких відомостей, крім того, що вони були дерев'яними та зруйнувались через їх старість.
У 1859 р. в селі проживало 838 чол. Це було одне з найбільших сіл в окрузі. Селяни переважно платили натуральний оброк поміщикам. У другій половині XIX ст. склалася стійка агарна спеціалізація на товарному баштанництві, городництві («капусники»), тютюнництві та особливо виноградарстві (1/3 сільськогосподарських угідь). Продукція селян вивозилася на ярмарку в Рашків і Кам'янку, а також за межі Поділля.
В 1861 році відкрита церковноприходська школа. В 1901 році в селі проживало 1525 православних прихожан, які займались землеробством, городництвом, розведенням виноградників, а деякі — ломкою каміння. За походженням половина жителів села — молдовани, половина — українці.
Соціальне розшарування в селі зростало і на початку ХХ ст. жителі села були залучені в селянські хвилювання і події громадянської війни. Після встановлення в селі радянської влади створено ревком, комбіди, організовані лікнепи і перший колгосп ім. Котовського (1929 р.), побудований невеликий консервний завод, проведена електрифікація. У 30-ті рр. місцеве заможне селянство піддалось репресіям і деякі сім'ї були змушені тікати на правий берег Дністра в румунську Бессарабію.
В липні 1941 року село було окуповане німецько-румунськими військами. При вступі окупантів в село були розстіляні в полі 11 чоловік, які везли продукти колгоспникам, що доглядали за евакуйованою колгоспною худобою. Біля свого дому був розстріляний сільський активіст орденоносець Г. В. Чеколтан. Під час окупації населення скоротилось майже вдвічі, село було сильно зруйнованим, а сільськогосподарська техніка була вивезена в Румунію. Збитки, що нанесені колгоспу, склали понад 13 млн рублів.
Подойма стала одним з перших придністровських сіл, звільнених від окупантів. Це сталося 23 березня 1944 року силами партизанського загону «Радянська Молдова» під командуванням Я. А. Мухіна і чотирма танками регулярних частин радянської армії. В пам'ять про ці події був споруджений монумент воїнам-визволителям.
В 1959 році Подойма і сусіднє село Подоймиця утворили один колгосп ім. Г. І. Котовського, який пізніше став найбільшим в районі господарством-«мільйонером». Колгосп спеціалізувався на овочівництві (60 % продукції), активно займались городництвом селяни і на своїх присадибних ділянках. Тому село жартівливо прозивали «помідорною столицею» району. Також колгоспники займались вирощуванням фруктів, тютюну, баштанових культур, вирощували свиней та велику рогату худобу. Овочева продукція господарства в свіжому вигляді вивозилась в інші республіки СРСР і частково перероблялась на Кам'янському консервному заводі. Була побудована велика овочебаза. В околицях села добували гравій та бутовий камінь.
В 1970-1980-і рр. колгосп досягнув найвищого розквіту. В селі були здані в експлуатацію виробничий комбінат, середня школа, Будинок культури, бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, Будинок побуту, відділення зв'язку, ресторан, кафе, магазини. Був розбитий сільський парк. При сільському Будинку культури було створено один з найкращих в Молдові ансаблів .
В 90-ті роки з розпадом Радянського Союзу і втратою традиційних ринків збуту, почалась важка соціально-економічна криза, колгосп розпався, рівень добробуту населення знизився. Село важко входить в нові ринкові відносини. На базі колишнього великого колгоспу створюються декілька малих вузькоспеціалізованих колективних сільськогосподарських підприємств (КСП), заснованих на орендних відносинах землеволодіння.
На територія села працюють середня школа, сільська лікувальна амбулаторія, відділення ощадкаси і зв'язку, дитячий садок, спортивно-технічний клуб, магазини.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці утворює загальний приход для сіл Подойма і Подоймиця. Це один з небагатьох храмів Придністров'я, що не припиняв свою діяльність і після хрущовських гонінь на церкву.
Джерела
- Кривенко А. В., Бурла М. П., Фоменко В. Г. и др. География Каменского района ПМР. -Тирасполь, 2009. -191 с.
Примітки
- Історичне Поділля у пізньому Середньовіччі [ 2020-05-13 у Wayback Machine.] (вебкарта на сайті Гарвардського університету)
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 151. — 434 с. —
- http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx
- Фоменко В. Г. Типология населенных пунктов Приднестровья // Экономика Приднестровья. — Тирасполь, 2004. — № 10. — С. 77–84.
- Сергиевский М. В. Молдавские этюды — М.;Л.: Изд-во АН СССР, 1936.
- История народного хозяйства Молдавской ССР (1917—1958 гг.). — Кишинев, 1974.
- История Приднестровской Молдавской Республики. — Т. 2, ч. 2. — Тирасполь: РИО ПГУ, 2001. — 512 с.
 | Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Podojma ros Podojma mold rum Podoima moldavske selo v Kam yanskomu rajoni v Moldovi Pridnistrov yi Centr Podojminskoyi silskoyi radi Roztashovane v centralnij chastini rajonu za 8 km vid Kam yanki na trasi Ribnicya Kam yanka selo selo rezidenciya Selo Podojma mold rum Podoima Osnovni dani 47 59 36 pn sh 28 46 34 sh d 47 99333 pn sh 28 77611 sh d 47 99333 28 77611 Koordinati 47 59 36 pn sh 28 46 34 sh d 47 99333 pn sh 28 77611 sh d 47 99333 28 77611Krayina MoldovaRajon Kam yanskij rajonZasnovano 1729 1459 Persha zgadka 1729 2 Naselennya 1780 2004 Poshtovi indeksi Poșta Moldovei MD 6625 3 Vidstan Do rajonnogo centru Do Kishineva Misceva vlada Identifikatori i posilannya GeoNames 617579Freebase m 0cz9n65KartaPodojmaPodojma Moldova Div takozh Pidojma Zgidno z perepisom naselennya 2004 roku u seli prozhivalo 1 9 ukrayinciv GeografiyaSelo roztashovane na krutih terasah dolini Dnistra u girli velikogo yaru sho vihodit v dnistrovsku zaplavu Shili sho primikayut do sela mayut pivdennu ekspoziciyu sho stvoryuye vinyatkovo spriyatlivi umovi dlya terasovanogo vinogradarstva i sadivnictva a blizkist Dnistra i jogo zaplavi dlya gorodnictva i bashtannictva Selo maye linijnu konfiguraciyu z neregulyarnoyu zabudovoyu sho povtoryuye nerivnosti relyefu Golovnimi planuvalnimi osyami sela ye shose Ribnicya Kam yanka ta yar na shilah yakogo roztashuvalasya pivnichna chastina sela Osoblivistyu teritorialnoyi organizaciyi silskoyi socialno pobutovoyi infrastrukturi ye yiyi spilnist z infrastrukturoyu susidnogo sela Podojmicya NaselennyaPodojma odne z najbilshih sil rajonu prote chiselnist naselennya protyagom ostannih desyatirich neuhilno zmenshuvalas 1959 r 2313 chol 1979 2270 1989 2062 2004 1780 chol Etnichnij sklad naselennya golovnim chinom predstavlenij moldovanami bilshe 95 takozh v seli prozhivayut ukrayinci rosiyani nimci Perevazhna chastina selyan spoviduyut pravoslav ya IstoriyaLyudi zdavna selilis v okolicyah sela Tut arheologami bula viyavlena stoyanka pervisnoyi lyudini ta davnoslov yanske selishe X XII stolit V XVII st vzdovzh livogo berega Dnistra na starovinomu torgovomu shlyahu mizh selom Kam yanka ta mistechkom Rashkiv buli pobudovani neveliki hutori Yih naselennya zajmalos perevazhno ribalstvom polyuvannyam ta zemlerobstvom Datoyu zasnuvannya sela vvazhayetsya 1729 rik koli Podojma bula zaselena podilskimi ukrayincyami i besarabskimi moldovanami V 1824 roci vidbulos osvyachennya hramu v im ya Svyatoyi Trijci pobudovanogo na koshti prihozhan Pro dva hrami sho isnuvali ranishe ne zbereglos niyakih vidomostej krim togo sho voni buli derev yanimi ta zrujnuvalis cherez yih starist U 1859 r v seli prozhivalo 838 chol Ce bulo odne z najbilshih sil v okruzi Selyani perevazhno platili naturalnij obrok pomishikam U drugij polovini XIX st sklalasya stijka agarna specializaciya na tovarnomu bashtannictvi gorodnictvi kapusniki tyutyunnictvi ta osoblivo vinogradarstvi 1 3 silskogospodarskih ugid Produkciya selyan vivozilasya na yarmarku v Rashkiv i Kam yanku a takozh za mezhi Podillya V 1861 roci vidkrita cerkovnoprihodska shkola V 1901 roci v seli prozhivalo 1525 pravoslavnih prihozhan yaki zajmalis zemlerobstvom gorodnictvom rozvedennyam vinogradnikiv a deyaki lomkoyu kaminnya Za pohodzhennyam polovina zhiteliv sela moldovani polovina ukrayinci Socialne rozsharuvannya v seli zrostalo i na pochatku HH st zhiteli sela buli zalucheni v selyanski hvilyuvannya i podiyi gromadyanskoyi vijni Pislya vstanovlennya v seli radyanskoyi vladi stvoreno revkom kombidi organizovani liknepi i pershij kolgosp im Kotovskogo 1929 r pobudovanij nevelikij konservnij zavod provedena elektrifikaciya U 30 ti rr misceve zamozhne selyanstvo piddalos represiyam i deyaki sim yi buli zmusheni tikati na pravij bereg Dnistra v rumunsku Bessarabiyu V lipni 1941 roku selo bulo okupovane nimecko rumunskimi vijskami Pri vstupi okupantiv v selo buli rozstilyani v poli 11 cholovik yaki vezli produkti kolgospnikam sho doglyadali za evakujovanoyu kolgospnoyu hudoboyu Bilya svogo domu buv rozstrilyanij silskij aktivist ordenonosec G V Chekoltan Pid chas okupaciyi naselennya skorotilos majzhe vdvichi selo bulo silno zrujnovanim a silskogospodarska tehnika bula vivezena v Rumuniyu Zbitki sho naneseni kolgospu sklali ponad 13 mln rubliv Podojma stala odnim z pershih pridnistrovskih sil zvilnenih vid okupantiv Ce stalosya 23 bereznya 1944 roku silami partizanskogo zagonu Radyanska Moldova pid komanduvannyam Ya A Muhina i chotirma tankami regulyarnih chastin radyanskoyi armiyi V pam yat pro ci podiyi buv sporudzhenij monument voyinam vizvolitelyam V 1959 roci Podojma i susidnye selo Podojmicya utvorili odin kolgosp im G I Kotovskogo yakij piznishe stav najbilshim v rajoni gospodarstvom miljonerom Kolgosp specializuvavsya na ovochivnictvi 60 produkciyi aktivno zajmalis gorodnictvom selyani i na svoyih prisadibnih dilyankah Tomu selo zhartivlivo prozivali pomidornoyu stoliceyu rajonu Takozh kolgospniki zajmalis viroshuvannyam fruktiv tyutyunu bashtanovih kultur viroshuvali svinej ta veliku rogatu hudobu Ovocheva produkciya gospodarstva v svizhomu viglyadi vivozilas v inshi respubliki SRSR i chastkovo pereroblyalas na Kam yanskomu konservnomu zavodi Bula pobudovana velika ovochebaza V okolicyah sela dobuvali gravij ta butovij kamin V 1970 1980 i rr kolgosp dosyagnuv najvishogo rozkvitu V seli buli zdani v ekspluataciyu virobnichij kombinat serednya shkola Budinok kulturi biblioteki feldshersko akusherskij punkt dityachi yasla Budinok pobutu viddilennya zv yazku restoran kafe magazini Buv rozbitij silskij park Pri silskomu Budinku kulturi bulo stvoreno odin z najkrashih v Moldovi ansabliv V 90 ti roki z rozpadom Radyanskogo Soyuzu i vtratoyu tradicijnih rinkiv zbutu pochalas vazhka socialno ekonomichna kriza kolgosp rozpavsya riven dobrobutu naselennya znizivsya Selo vazhko vhodit v novi rinkovi vidnosini Na bazi kolishnogo velikogo kolgospu stvoryuyutsya dekilka malih vuzkospecializovanih kolektivnih silskogospodarskih pidpriyemstv KSP zasnovanih na orendnih vidnosinah zemlevolodinnya Na teritoriya sela pracyuyut serednya shkola silska likuvalna ambulatoriya viddilennya oshadkasi i zv yazku dityachij sadok sportivno tehnichnij klub magazini Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici utvoryuye zagalnij prihod dlya sil Podojma i Podojmicya Ce odin z nebagatoh hramiv Pridnistrov ya sho ne pripinyav svoyu diyalnist i pislya hrushovskih gonin na cerkvu DzherelaKrivenko A V Burla M P Fomenko V G i dr Geografiya Kamenskogo rajona PMR Tiraspol 2009 191 s PrimitkiIstorichne Podillya u piznomu Serednovichchi 2020 05 13 u Wayback Machine vebkarta na sajti Garvardskogo universitetu Nicu V Localitățile Moldovei in documente și cărți vechi Indreptar bibliografic Volumul 2 M Z Chișinău Universitas 1991 S 151 434 s ISBN 5 362 00842 0 d Track Q113255704d Track Q113253800d Track Q113253896d Track Q113253739d Track Q21197 http date gov md ro system files resources 2015 11 coduri 20postale 20RM xlsx Fomenko V G Tipologiya naselennyh punktov Pridnestrovya Ekonomika Pridnestrovya Tiraspol 2004 10 S 77 84 Sergievskij M V Moldavskie etyudy M L Izd vo AN SSSR 1936 Istoriya narodnogo hozyajstva Moldavskoj SSR 1917 1958 gg Kishinev 1974 Istoriya Pridnestrovskoj Moldavskoj Respubliki T 2 ch 2 Tiraspol RIO PGU 2001 512 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi