Петро Аксентійович Юрченко (12 грудня 1918 — 9 вересня 1995) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 9-го гвардійського авіаційного полку 7-ї гвардійської авіаційної дивізії 3-го гвардійського авіаційного корпусу Авіації далекої дії (АДД).
Петро Аксентійович Юрченко | |
---|---|
Народження | 12 грудня 1918 с. Бараниківка |
Смерть | 9 вересня 1995 (76 років) Полтава, Україна |
Поховання | Полтава |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Авіація далекої дії |
Освіта | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна |
Роки служби | 1937–1969 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Юрченко Петро Аксентійович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 12 грудня 1918 року в селі Бараниківка (нині Біловодського району Луганської області) у селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів і школу ФЗУ в Луганську. Працював на паровозобудівному заводі, навчався в аероклубі.
У Червоній Армії з 1937 року. У 1939 році закінчив Ворошиловградську військово-авіаційну школу пілотів.
У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Був на посаді заступника командира ескадрильї 9-го гвардійського авіаційного полку (7-а гвардійська авіаційна дивізія, 3-й гвардійський авіаційний корпус Авіації далекої дії). Гвардії капітан Петро Юрченко до серпня 1943 здійснив 290 успішних бойових вильотів, з них 239 — нічних, на бомбардування військових об'єктів в глибокому тилу противника, завдавши ворогові значних втрат у живій силі і бойовій техніці.
Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1740) гвардії капітану Юрченко П. А. присвоєно 18 вересня 1943 року.
Після війни П. А. Юрченко продовжував службу у ВПС. У 1955 році закінчив Військово-повітряну академію.
У 1960—1969 роках — командир 13-й гвардійської Дніпропетровсько-Будапештської ордена Суворова важкої бомбардувальної авіаційної дивізії (базувалась на Полтавській авіабазі, Українська РСР).
З 1969 року генерал-майор авіації П. А. Юрченко — у запасі. Жив у Полтаві. Працював на кафедрі цивільної оборони в Полтавському сільськогосподарському інституті. Помер 9 вересня 1995 року. Похований на Центральному кладовищі в Полтаві.
Вшанування пам'яті
Ім'ям П. А. Юрченка названа одна з вулиць міста Полтави.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том 1: — Москва: Воениздат, 1987. — стор. 823
Посилання
- Біографія П. А. Юрченка на сайті авіаційної Інтернет-енциклопедії «Уголок Неба» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Aksentijovich Yurchenko 12 grudnya 1918 19181212 9 veresnya 1995 radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 u roki nimecko radyanskoyi vijni zastupnik komandira eskadrilyi 9 go gvardijskogo aviacijnogo polku 7 yi gvardijskoyi aviacijnoyi diviziyi 3 go gvardijskogo aviacijnogo korpusu Aviaciyi dalekoyi diyi ADD Petro Aksentijovich YurchenkoNarodzhennya12 grudnya 1918 1918 12 12 s BaranikivkaSmert9 veresnya 1995 1995 09 09 76 rokiv Poltava UkrayinaPohovannyaPoltavaKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskAviaciya dalekoyi diyiOsvitaVijskovo povitryana akademiya imeni Yu O GagarinaRoki sluzhbi1937 1969PartiyaKPRSZvannya General major aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi 1740 Yurchenko Petro Aksentijovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yurchenko BiografiyaNarodivsya 12 grudnya 1918 roku v seli Baranikivka nini Bilovodskogo rajonu Luganskoyi oblasti u selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv 7 klasiv i shkolu FZU v Lugansku Pracyuvav na parovozobudivnomu zavodi navchavsya v aeroklubi U Chervonij Armiyi z 1937 roku U 1939 roci zakinchiv Voroshilovgradsku vijskovo aviacijnu shkolu pilotiv U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Buv na posadi zastupnika komandira eskadrilyi 9 go gvardijskogo aviacijnogo polku 7 a gvardijska aviacijna diviziya 3 j gvardijskij aviacijnij korpus Aviaciyi dalekoyi diyi Gvardiyi kapitan Petro Yurchenko do serpnya 1943 zdijsniv 290 uspishnih bojovih vilotiv z nih 239 nichnih na bombarduvannya vijskovih ob yektiv v glibokomu tilu protivnika zavdavshi vorogovi znachnih vtrat u zhivij sili i bojovij tehnici Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1740 gvardiyi kapitanu Yurchenko P A prisvoyeno 18 veresnya 1943 roku Pislya vijni P A Yurchenko prodovzhuvav sluzhbu u VPS U 1955 roci zakinchiv Vijskovo povitryanu akademiyu U 1960 1969 rokah komandir 13 j gvardijskoyi Dnipropetrovsko Budapeshtskoyi ordena Suvorova vazhkoyi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi bazuvalas na Poltavskij aviabazi Ukrayinska RSR Z 1969 roku general major aviaciyi P A Yurchenko u zapasi Zhiv u Poltavi Pracyuvav na kafedri civilnoyi oboroni v Poltavskomu silskogospodarskomu instituti Pomer 9 veresnya 1995 roku Pohovanij na Centralnomu kladovishi v Poltavi Vshanuvannya pam yatiIm yam P A Yurchenka nazvana odna z vulic mista Poltavi LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 tomah Tom 1 Moskva Voenizdat 1987 stor 823PosilannyaBiografiya P A Yurchenka na sajti aviacijnoyi Internet enciklopediyi Ugolok Neba ros