Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Петро Степанович Пастернак — український науковець, професор, лісівник, академік екологічної АН України.
| Пастернак Петро Степанович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 23 лютого 1925 м. Сквира, Київська область |
| Помер | 10 січня 1994 (68 років) Харків |
| Країна | СССР |
| Національність | українець |
| Галузь | лісівництво, ґрунтознавство |
| Вчене звання | професор, академік екологічної АН України |
| Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук |
| Нагороди |  |
Біографія
Петро Степанович Пастернак народився 23 лютого 1925 року у м. Сквира на Київщині в родині селянина. На початку Другої Світової війни 17-річним юнаком, не закінчивши школу, пішов на фронт і брав участь у бойових діях на Північному Кавказі. Після демобілізації у 1946 році П. С. Пастернак вступає до лісогосподарського факультету Київського лісогосподарського інституту, який закінчує з відзнакою 1950 року та вступає до аспірантури Інституту лісу Академії наук України. Закінчивши аспірантуру, працював молодшим, а потім-старшим науковим співробітником Інституту лісівництва (з 1955 року - Інститут лісу) АН України, до об'єднання цього Інституту в 1956 році з Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА). У 1956 році П. С. Пастернака призначено директором Закарпатської лісової науково-дослідної станції (ЛНДС) УкрНДІЛГА. Тоді розпочався плідний, наповнений творчою атмосферою період у житті станції. За порівняно короткий час Закарпатська ЛДС стала важливим науково-дослідним закладом з питань лісової науки у Карпатському регіоні. Працюючи в Карпатському регіоні, Петро Степанович був одним із ініціаторів створення в Івано-Франківську Карпатської філії Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації. У 1964 році він став її першим директором. За невеликий період часу було обладнано сучасні лабораторії, прийнято на роботу висококваліфікованих та енергійних, переважно молодих співробітників. У філіалі було виконано багато важливих завдань: розроблено ефективні способи та технології експлуатації лісів у горах; встановлено причини катастрофічних вітровалів і буреломів та розроблено заходи з їх запобігання; складено типи лісових культур на базі механізації трудомістких робіт; узагальнено дослідження з біологічного кругообігу поживних речовин. Під його керівництвом швидко підвищився рівень філіалу-до самостійного наукового закладу. Тепер це — Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва імені П. С. Пастернака. У серпні 1968 року Петра Степановича призначено директором УкрНДІЛГА. Відтоді почався новий, надзвичайно відповідальний етап у його житті-керівництво лісовою наукою в Україні. Значно активізувалася в цей період робота дослідної мережі інституту в різних регіонах, розширилися зв'язки з зарубіжними спеціалістами зі Швеції, Фінляндії та інших країн.
1976 року Петро Степанович створив в УкрНДІЛГА лабораторію екології лісу, де під його науковим керівництвом були проведені значні роботи зі створення стаціонарів для дослідження стійкості лісових екосистем при різних типах аеротехногенного забруднення у різних природно-кліматичних зонах України: Полісся, Лісостеп, Степ, Прикарпаття.
Помер П. С. Пастернак 10 січня 1994 року у м. Харкові.
Сім'я
Старший син Тарас — кандидат біологічних наук, працює у Німеччині, у Фрайбургському університеті імені Альберта і Людвіга за спеціальністю молекулярна біологія та генна інженерія. Молодший син Володимир — доктор сільськогосподарських наук, працює в лабораторії моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА на посаді провідного наукового співробітника.
Наукова діяльність
Після призначення директором Закарпатської ЛНДС основну увагу Петро Степанович приділяв вирішенню проблем відтворення й підвищення продуктивності лісів Карпат. Ним запропоновано нові методи створення лісових насаджень на еродованих схилах Карпат, розроблено критерії для розмежування типів лісорослинних умов і типів лісу. Наукові дослідження Петра Степановича зосереджуються на проблемах відтворення лісів Карпат, підвищення їхньої продуктивності та стійкості. У результаті вивчення впливу рубок головного користування на стан лісових ґрунтів, визначення особливостей біологічного колообігу речовин у системі «ліс-грунт» були запропоновані методи залісення еродованих схилів Карпат. Завдяки цим розробкам було проведено масові роботи із залісення кам'янистих розсипів у горах. Вивчення теоретичних питань ґрунтоутворення в лісах, встановлення зв'язків між типами ґрунтів і продуктивністю лісів дало можливість розробити класифікацію лісових ґрунтів Українських Карпат, на базі якої проведено ґрунтово-типологічне обстеження лісового фонду.
Однією з перших великих проблем, якою багато років займався П. С. Пастернак, було вивчення взаємовідносин деревних порід у різних типах лісу. Він розглядав ці процеси із широких загальнобіологічних позицій, відзначаючи що взаємовідносини деревних порід є дуже важливими. Вчений підкреслював, що визначальними для них є екологічні взаємозвязки-конкуренція за ресурси середовища-світло, вологу, елементи живлення. П. С. Пастернак детально проаналізував ріст найбільш типових мішаних природних і штучних насаджень основних деревних порід у Карпатах. Він показав, що взаємодії головних деревних порід, бука і ялини, залежить від клімату і режиму вологості та багатства ґрунтів. Результати досліджень взаємодії деревних порід використані вченим як теоретична база під час розв'язання питань створення стійких і високопродуктивних лісових культур. Ці матеріали викладено в монографії «Лісові культури в Карпатах».
Більшість лісотипологічних розробок професора П. С. Пастернака базувалась на ідеях і пропозиціях академіка П. С. Погребняка, найближчим учнем і сподвижником якого він був. Одна з перших узагальнюючих наукових праць Петра Степановича з типології лісів була присвячена смерековим лісам Карпат, які він вивчав, працюючи на Закарпатській лісовій дослідній станції. Ця робота стала складовою невеликої за обсягом, але місткої за змістом монографії про типи лісів Закарпаття, добре відомої як науковцям, так і практикам. Із притаманною йому ясністю викладання, Петро Степанович повів характеристику восьми типів смерекових лісів Закарпаття, вказав їхні діагностичні ознаки, умови місця зростання, характер поширення, запропонував залежно від цільового призначення лісів лісогосподарські заходи в них.
Згодом П. С. Пастернак продовжив дослідження лісу і лісових ґрунтів практично в усіх лісорослинних зонах України. Працював з великим колективом лісотипологів та фахівцями суміжних наук, збагачував їх своїми знаннями і сам черпав від них досвід і знання типів лісу. Наслідком цього стали узагальнюючі праці, у яких значно поглиблено закономірності формування типів лісу з позицій української лісоекологічної школи.
Нові виклики, які постали тоді перед лісівничою наукою, були пов'язані із збільшенням антропогенного пресу на довкілля та підтримка екологічних функцій лісу. Працюючи директором УкрНДІЛГА, Петро Степанович зосередив головну увагу на вивченні екологічної ролі лісів, їх стабілізуючого значення в охороні навколишнього середовища. Під його безпосереднім керівництвом були організовані масштабні дослідження з вивчення впливу промислових викидів в атмосферу на стан лісів у різних природніх зонах, досліджувалось роль лісу у збереженні чистоти річок, озер, інших водних об'єктів, розпочалися дослідження з моніторингу лісів України.
Багаторічні дослідження динаміки стану лісових екосистем, оцінка ступеня їх пошкодження залежно від характеру аеротехногенного забруднення, видів фітотоксикантів та їх концентрації у атмосферних опадах і грунтах дозволили розробити систему лісогосподарських заходів щодо підвищення стійкості лісових насаджень до техногенного забруднення атмосфери. Для основних типів лісу було визначено асортимент стійких до промислових викидів деревних і чагарникових порід, які можуть бути використані при лісовідновленні, лісорозведенні, а також озелененні місробіт де елітебних територій в умовах забруднення сполуками сірки та азоту, цементним пилом і важкими металами. Розроблено типи лісових культур та агротехніка їх створення в залежності від ґрунтово-кліматичних умов, визначенні інтенсивність і технологія рубок догляду, санітарних рубок різної інтенсивності диференційованого до природних зон України. Вивчена можливість підвищення стійкості соснових насаджень до фітотоксикантів шляхом застосування мінеральних добрив та мікроелементів. На прикладі типових джерел найпоширеніших фітотоксикантів проведено дослідження з проблеми екологічного нормування навантажень, що є необхідним для зниження аеротехногенного пресу на ліси та запобігання лісогосподарським збиткам. Проведені у лабораторії екології лісу дослідження переконливо довели, що ефективним засобом захисту водойми від забруднення поверхневим стоком є створення на водозборі лісових насаджень. У результаті їх меліоративного впливу на формування і поглинання поверхневого стоку є переведення поверхневого стоку у ґрунтовий значно зменшуються обсяги забрудненого стоку з сільськогосподарських угідь у водойми. Були визначені нормативи оптимальної і мінімальної водоохоронної лісистості водозбору малих і середніх річок, а також кількісні показники очікуваних змін річкового стоку при різній лісистості, складі та розміщенню лісонасаджень по території водозбору. Було встановлено, що під впливом лісових смуг і насаджень винесення біогенних елементів із сільськогосподарських земель зменшується: азоту в 2, 5-7 разів, фосфору-в 5, 5-32 рази.
З перших днів Чорнобильської катастрофи під керівництвом П. С. Пастернака розгорнулися дослідження лісів у тих регіонах України, що зазнали радіоактивного впливу. Результати досліджень дали можливість оцінити характер розподілу радіонуклідів у лісових екосистемах, визначити шляхи їх міграції, ухвалити рішення з режиму господарювання на територіях з різною щільністю радіаційного забруднення. На закладених під керівництвом П. С. Пастернака дослідницьких об'єктах дотепер проводяться науково-дослідні роботи. Накопичений досвід дозволив розробити перші «Тимчасові рекомендації з введення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення» (1988). Основні положення цього документа з доповненнями і уточненнями діють і нині. Наукові праці П. С. Пастернака, в яких аналізуються наслідки аварії на Чорнобильській АЕС для лісів, є одними з перших робіт де обґрунтовується система ведення лісового господарства на територіях, забруднених радіонуклідами.
На посаді директора УкрНДІЛГА Петро Степанович проявив себе як талановитий організатор лісівничої науки в Україні, який доклав багато зусиль для розвитку лісових наукових досліджень, зміцнення лісодослідної бази, він гармонійно поєднував теоретичні розробки і практичні аспекти наукових досліджень. Під його керівництвом та безпосередній участі було розроблене лісорослинне і лісогосподарське районування України, природньо-господарське районування лісових ґрунтів, районування за небезпекою забруднення природних вод стоками з сільськогосподарських угідь, інструкція з масштабного обстеження і картографування лісового фонду, критерії оцінки стану лісових екосистем при нормуванні аеротехногенного забруднення зовнішнього середовища, кадастр типів лісу у зв'язку з промисловим забрудненням.
Велику увагу П. С. Пастернак приділив підготовці наукових кадрів, створив власну школу лісівників-екологів, під його керівництвом понад 30 науковців захистили кандидатські дисертації.
Наукові праці
Петро Степанович опублікував понад 280 наукових праць, під його редагуванням вийшли у світ близько 80 наукових збірників, монографій. За його участі підготовлено і видано низку наукових монографій, які мають важливе значення для практичного застосування у лісовому господарстві: «Посібник Карпатського лісівника» (1980) «Довідник з агролісомеліорації» (1988) «Справочник лесовода» (1990).
Нагороди
За значні заслуги П. С. Пастернак нагороджений орденами та медалями, у 1979 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений лісівник України», у 1985 він нагороджений Почесною грамотою Верховної ради України, у лютому 1993 обраний академіком Української Екологічної Академії Наук України.
Література
Видатний діяч лісівничої науки: до 90-річчя від дня народження професора Петра Степановича Пастернака / І. Букша, В. Ворон, В. Ткач // Лісовий і мисливський журнал. — К.: ТОВ"Видавничий дім "ЕКО-інформ", 2015. — № 1. — С. 16-18.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Petro Stepanovich Pasternak ukrayinskij naukovec profesor lisivnik akademik ekologichnoyi AN Ukrayini Pasternak Petro StepanovichNarodivsya23 lyutogo 1925 1925 02 23 m Skvira Kiyivska oblastPomer10 sichnya 1994 1994 01 10 68 rokiv HarkivKrayinaSSSRNacionalnistukrayinecGaluzlisivnictvo gruntoznavstvoVchene zvannyaprofesor akademik ekologichnoyi AN UkrayiniNaukovij stupindoktor silskogospodarskih naukNagorodiZasluzhenij lisivnik Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pasternak BiografiyaPetro Stepanovich Pasternak narodivsya 23 lyutogo 1925 roku u m Skvira na Kiyivshini v rodini selyanina Na pochatku Drugoyi Svitovoyi vijni 17 richnim yunakom ne zakinchivshi shkolu pishov na front i brav uchast u bojovih diyah na Pivnichnomu Kavkazi Pislya demobilizaciyi u 1946 roci P S Pasternak vstupaye do lisogospodarskogo fakultetu Kiyivskogo lisogospodarskogo institutu yakij zakinchuye z vidznakoyu 1950 roku ta vstupaye do aspiranturi Institutu lisu Akademiyi nauk Ukrayini Zakinchivshi aspiranturu pracyuvav molodshim a potim starshim naukovim spivrobitnikom Institutu lisivnictva z 1955 roku Institut lisu AN Ukrayini do ob yednannya cogo Institutu v 1956 roci z Ukrayinskim naukovo doslidnim institutom lisovogo gospodarstva ta agrolisomelioraciyi UkrNDILGA U 1956 roci P S Pasternaka priznacheno direktorom Zakarpatskoyi lisovoyi naukovo doslidnoyi stanciyi LNDS UkrNDILGA Todi rozpochavsya plidnij napovnenij tvorchoyu atmosferoyu period u zhitti stanciyi Za porivnyano korotkij chas Zakarpatska LDS stala vazhlivim naukovo doslidnim zakladom z pitan lisovoyi nauki u Karpatskomu regioni Pracyuyuchi v Karpatskomu regioni Petro Stepanovich buv odnim iz iniciatoriv stvorennya v Ivano Frankivsku Karpatskoyi filiyi Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu lisovogo gospodarstva ta agrolisomelioraciyi U 1964 roci vin stav yiyi pershim direktorom Za nevelikij period chasu bulo obladnano suchasni laboratoriyi prijnyato na robotu visokokvalifikovanih ta energijnih perevazhno molodih spivrobitnikiv U filiali bulo vikonano bagato vazhlivih zavdan rozrobleno efektivni sposobi ta tehnologiyi ekspluataciyi lisiv u gorah vstanovleno prichini katastrofichnih vitrovaliv i burelomiv ta rozrobleno zahodi z yih zapobigannya skladeno tipi lisovih kultur na bazi mehanizaciyi trudomistkih robit uzagalneno doslidzhennya z biologichnogo krugoobigu pozhivnih rechovin Pid jogo kerivnictvom shvidko pidvishivsya riven filialu do samostijnogo naukovogo zakladu Teper ce Ukrayinskij naukovo doslidnij institut girskogo lisivnictva imeni P S Pasternaka U serpni 1968 roku Petra Stepanovicha priznacheno direktorom UkrNDILGA Vidtodi pochavsya novij nadzvichajno vidpovidalnij etap u jogo zhitti kerivnictvo lisovoyu naukoyu v Ukrayini Znachno aktivizuvalasya v cej period robota doslidnoyi merezhi institutu v riznih regionah rozshirilisya zv yazki z zarubizhnimi specialistami zi Shveciyi Finlyandiyi ta inshih krayin 1976 roku Petro Stepanovich stvoriv v UkrNDILGA laboratoriyu ekologiyi lisu de pid jogo naukovim kerivnictvom buli provedeni znachni roboti zi stvorennya stacionariv dlya doslidzhennya stijkosti lisovih ekosistem pri riznih tipah aerotehnogennogo zabrudnennya u riznih prirodno klimatichnih zonah Ukrayini Polissya Lisostep Step Prikarpattya Pomer P S Pasternak 10 sichnya 1994 roku u m Harkovi Sim yaStarshij sin Taras kandidat biologichnih nauk pracyuye u Nimechchini u Frajburgskomu universiteti imeni Alberta i Lyudviga za specialnistyu molekulyarna biologiya ta genna inzheneriya Molodshij sin Volodimir doktor silskogospodarskih nauk pracyuye v laboratoriyi monitoringu i sertifikaciyi lisiv UkrNDILGA na posadi providnogo naukovogo spivrobitnika Naukova diyalnistPislya priznachennya direktorom Zakarpatskoyi LNDS osnovnu uvagu Petro Stepanovich pridilyav virishennyu problem vidtvorennya j pidvishennya produktivnosti lisiv Karpat Nim zaproponovano novi metodi stvorennya lisovih nasadzhen na erodovanih shilah Karpat rozrobleno kriteriyi dlya rozmezhuvannya tipiv lisoroslinnih umov i tipiv lisu Naukovi doslidzhennya Petra Stepanovicha zoseredzhuyutsya na problemah vidtvorennya lisiv Karpat pidvishennya yihnoyi produktivnosti ta stijkosti U rezultati vivchennya vplivu rubok golovnogo koristuvannya na stan lisovih gruntiv viznachennya osoblivostej biologichnogo koloobigu rechovin u sistemi lis grunt buli zaproponovani metodi zalisennya erodovanih shiliv Karpat Zavdyaki cim rozrobkam bulo provedeno masovi roboti iz zalisennya kam yanistih rozsipiv u gorah Vivchennya teoretichnih pitan gruntoutvorennya v lisah vstanovlennya zv yazkiv mizh tipami gruntiv i produktivnistyu lisiv dalo mozhlivist rozrobiti klasifikaciyu lisovih gruntiv Ukrayinskih Karpat na bazi yakoyi provedeno gruntovo tipologichne obstezhennya lisovogo fondu Odniyeyu z pershih velikih problem yakoyu bagato rokiv zajmavsya P S Pasternak bulo vivchennya vzayemovidnosin derevnih porid u riznih tipah lisu Vin rozglyadav ci procesi iz shirokih zagalnobiologichnih pozicij vidznachayuchi sho vzayemovidnosini derevnih porid ye duzhe vazhlivimi Vchenij pidkreslyuvav sho viznachalnimi dlya nih ye ekologichni vzayemozvyazki konkurenciya za resursi seredovisha svitlo vologu elementi zhivlennya P S Pasternak detalno proanalizuvav rist najbilsh tipovih mishanih prirodnih i shtuchnih nasadzhen osnovnih derevnih porid u Karpatah Vin pokazav sho vzayemodiyi golovnih derevnih porid buka i yalini zalezhit vid klimatu i rezhimu vologosti ta bagatstva gruntiv Rezultati doslidzhen vzayemodiyi derevnih porid vikoristani vchenim yak teoretichna baza pid chas rozv yazannya pitan stvorennya stijkih i visokoproduktivnih lisovih kultur Ci materiali vikladeno v monografiyi Lisovi kulturi v Karpatah Bilshist lisotipologichnih rozrobok profesora P S Pasternaka bazuvalas na ideyah i propoziciyah akademika P S Pogrebnyaka najblizhchim uchnem i spodvizhnikom yakogo vin buv Odna z pershih uzagalnyuyuchih naukovih prac Petra Stepanovicha z tipologiyi lisiv bula prisvyachena smerekovim lisam Karpat yaki vin vivchav pracyuyuchi na Zakarpatskij lisovij doslidnij stanciyi Cya robota stala skladovoyu nevelikoyi za obsyagom ale mistkoyi za zmistom monografiyi pro tipi lisiv Zakarpattya dobre vidomoyi yak naukovcyam tak i praktikam Iz pritamannoyu jomu yasnistyu vikladannya Petro Stepanovich poviv harakteristiku vosmi tipiv smerekovih lisiv Zakarpattya vkazav yihni diagnostichni oznaki umovi miscya zrostannya harakter poshirennya zaproponuvav zalezhno vid cilovogo priznachennya lisiv lisogospodarski zahodi v nih Zgodom P S Pasternak prodovzhiv doslidzhennya lisu i lisovih gruntiv praktichno v usih lisoroslinnih zonah Ukrayini Pracyuvav z velikim kolektivom lisotipologiv ta fahivcyami sumizhnih nauk zbagachuvav yih svoyimi znannyami i sam cherpav vid nih dosvid i znannya tipiv lisu Naslidkom cogo stali uzagalnyuyuchi praci u yakih znachno poglibleno zakonomirnosti formuvannya tipiv lisu z pozicij ukrayinskoyi lisoekologichnoyi shkoli Novi vikliki yaki postali todi pered lisivnichoyu naukoyu buli pov yazani iz zbilshennyam antropogennogo presu na dovkillya ta pidtrimka ekologichnih funkcij lisu Pracyuyuchi direktorom UkrNDILGA Petro Stepanovich zoserediv golovnu uvagu na vivchenni ekologichnoyi roli lisiv yih stabilizuyuchogo znachennya v ohoroni navkolishnogo seredovisha Pid jogo bezposerednim kerivnictvom buli organizovani masshtabni doslidzhennya z vivchennya vplivu promislovih vikidiv v atmosferu na stan lisiv u riznih prirodnih zonah doslidzhuvalos rol lisu u zberezhenni chistoti richok ozer inshih vodnih ob yektiv rozpochalisya doslidzhennya z monitoringu lisiv Ukrayini Bagatorichni doslidzhennya dinamiki stanu lisovih ekosistem ocinka stupenya yih poshkodzhennya zalezhno vid harakteru aerotehnogennogo zabrudnennya vidiv fitotoksikantiv ta yih koncentraciyi u atmosfernih opadah i gruntah dozvolili rozrobiti sistemu lisogospodarskih zahodiv shodo pidvishennya stijkosti lisovih nasadzhen do tehnogennogo zabrudnennya atmosferi Dlya osnovnih tipiv lisu bulo viznacheno asortiment stijkih do promislovih vikidiv derevnih i chagarnikovih porid yaki mozhut buti vikoristani pri lisovidnovlenni lisorozvedenni a takozh ozelenenni misrobit de elitebnih teritorij v umovah zabrudnennya spolukami sirki ta azotu cementnim pilom i vazhkimi metalami Rozrobleno tipi lisovih kultur ta agrotehnika yih stvorennya v zalezhnosti vid gruntovo klimatichnih umov viznachenni intensivnist i tehnologiya rubok doglyadu sanitarnih rubok riznoyi intensivnosti diferencijovanogo do prirodnih zon Ukrayini Vivchena mozhlivist pidvishennya stijkosti sosnovih nasadzhen do fitotoksikantiv shlyahom zastosuvannya mineralnih dobriv ta mikroelementiv Na prikladi tipovih dzherel najposhirenishih fitotoksikantiv provedeno doslidzhennya z problemi ekologichnogo normuvannya navantazhen sho ye neobhidnim dlya znizhennya aerotehnogennogo presu na lisi ta zapobigannya lisogospodarskim zbitkam Provedeni u laboratoriyi ekologiyi lisu doslidzhennya perekonlivo doveli sho efektivnim zasobom zahistu vodojmi vid zabrudnennya poverhnevim stokom ye stvorennya na vodozbori lisovih nasadzhen U rezultati yih meliorativnogo vplivu na formuvannya i poglinannya poverhnevogo stoku ye perevedennya poverhnevogo stoku u gruntovij znachno zmenshuyutsya obsyagi zabrudnenogo stoku z silskogospodarskih ugid u vodojmi Buli viznacheni normativi optimalnoyi i minimalnoyi vodoohoronnoyi lisistosti vodozboru malih i serednih richok a takozh kilkisni pokazniki ochikuvanih zmin richkovogo stoku pri riznij lisistosti skladi ta rozmishennyu lisonasadzhen po teritoriyi vodozboru Bulo vstanovleno sho pid vplivom lisovih smug i nasadzhen vinesennya biogennih elementiv iz silskogospodarskih zemel zmenshuyetsya azotu v 2 5 7 raziv fosforu v 5 5 32 razi Z pershih dniv Chornobilskoyi katastrofi pid kerivnictvom P S Pasternaka rozgornulisya doslidzhennya lisiv u tih regionah Ukrayini sho zaznali radioaktivnogo vplivu Rezultati doslidzhen dali mozhlivist ociniti harakter rozpodilu radionuklidiv u lisovih ekosistemah viznachiti shlyahi yih migraciyi uhvaliti rishennya z rezhimu gospodaryuvannya na teritoriyah z riznoyu shilnistyu radiacijnogo zabrudnennya Na zakladenih pid kerivnictvom P S Pasternaka doslidnickih ob yektah doteper provodyatsya naukovo doslidni roboti Nakopichenij dosvid dozvoliv rozrobiti pershi Timchasovi rekomendaciyi z vvedennya lisovogo gospodarstva v umovah radioaktivnogo zabrudnennya 1988 Osnovni polozhennya cogo dokumenta z dopovnennyami i utochnennyami diyut i nini Naukovi praci P S Pasternaka v yakih analizuyutsya naslidki avariyi na Chornobilskij AES dlya lisiv ye odnimi z pershih robit de obgruntovuyetsya sistema vedennya lisovogo gospodarstva na teritoriyah zabrudnenih radionuklidami Na posadi direktora UkrNDILGA Petro Stepanovich proyaviv sebe yak talanovitij organizator lisivnichoyi nauki v Ukrayini yakij doklav bagato zusil dlya rozvitku lisovih naukovih doslidzhen zmicnennya lisodoslidnoyi bazi vin garmonijno poyednuvav teoretichni rozrobki i praktichni aspekti naukovih doslidzhen Pid jogo kerivnictvom ta bezposerednij uchasti bulo rozroblene lisoroslinne i lisogospodarske rajonuvannya Ukrayini prirodno gospodarske rajonuvannya lisovih gruntiv rajonuvannya za nebezpekoyu zabrudnennya prirodnih vod stokami z silskogospodarskih ugid instrukciya z masshtabnogo obstezhennya i kartografuvannya lisovogo fondu kriteriyi ocinki stanu lisovih ekosistem pri normuvanni aerotehnogennogo zabrudnennya zovnishnogo seredovisha kadastr tipiv lisu u zv yazku z promislovim zabrudnennyam Veliku uvagu P S Pasternak pridiliv pidgotovci naukovih kadriv stvoriv vlasnu shkolu lisivnikiv ekologiv pid jogo kerivnictvom ponad 30 naukovciv zahistili kandidatski disertaciyi Naukovi praciPetro Stepanovich opublikuvav ponad 280 naukovih prac pid jogo redaguvannyam vijshli u svit blizko 80 naukovih zbirnikiv monografij Za jogo uchasti pidgotovleno i vidano nizku naukovih monografij yaki mayut vazhlive znachennya dlya praktichnogo zastosuvannya u lisovomu gospodarstvi Posibnik Karpatskogo lisivnika 1980 Dovidnik z agrolisomelioraciyi 1988 Spravochnik lesovoda 1990 NagorodiZa znachni zaslugi P S Pasternak nagorodzhenij ordenami ta medalyami u 1979 roci jomu bulo prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenij lisivnik Ukrayini u 1985 vin nagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu Verhovnoyi radi Ukrayini u lyutomu 1993 obranij akademikom Ukrayinskoyi Ekologichnoyi Akademiyi Nauk Ukrayini LiteraturaVidatnij diyach lisivnichoyi nauki do 90 richchya vid dnya narodzhennya profesora Petra Stepanovicha Pasternaka I Buksha V Voron V Tkach Lisovij i mislivskij zhurnal K TOV Vidavnichij dim EKO inform 2015 1 S 16 18 Dzherela 1 2 3