Абраам Ісакович Пастак (нар. 1861 або 1862, Сімферополь, Таврійська губернія, Російська імперія — пом. березень 1932, Ташкент, Узбецька РСР) — російський і радянський підприємець-садівник і благодійник.
Пастак Абрам Ісаакович | |
---|---|
Народився | 1861 або 1862 Сімферополь, Російська імперія |
Помер | березень 1932 Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | садівник, агроном |
Alma mater | Петровська сільськогосподарська академія (1888) |
Галузь | агрономія і садівництво |
Заклад | Національний університет Узбекистану |
Науковий ступінь | кандидат університету |
Діти | Q112661369? |
Нагороди |
Життєпис
Народився 1861 року (за іншими даними — 1862 року) в багатій караїмській родині. Його батько — почесний громадянин Ісаак Йосипович Пастак, був великим землевласником у Сімферополі; в їхньому господарстві, яке займало 80 гектарів, були сади, виноградники, городи, розплідник. Після смерті батька маєток перейшов у спадок Абраму Ісааковичу.
Після служби в армії, в 1888 році Абрам Пастак закінчив Петровсько-Разумовську землеробську й лісову академію в Москві (нині Петровська сільськогосподарська академія), отримавши диплом магістра сільського господарства та лісівництва. Після цього він працював у власному розпліднику, неодноразово бував за кордоном, зокрема у Франції разом зі своїм братом Шаббетаєм знайомився з досвідом зарубіжних садівників. Оскільки розвиток садівництва в Таврійській губернії вимагав залучення кваліфікованих фахівців, А. І. Пастак виступав за створення на базі маєтку «Салгирка» школи садівництва й помологічної станції. У 1890 році написав листа до Сімферопольського відділення Імператорського російського товариства садівництва з пропозицією відкрити школу в його маєтку й безоплатно передати для цього власні вільні приміщення з можливістю її учням брати участь роботах у розпліднику й саду». У 1895 році «Школа садівництва, городництва й виноградарства» Міністерства землеробства Росії була офіційно відкрита в маєтку «Салгирка», який став також базою для цього навчального закладу. У 1897 році почався прийом садових робітників, найкращі з яких відправлялися стажуватися за кордон. Пізніше Абрам Ісаакович заснував в Балаклаві на паях з севастопольським промисловцем й купцем Йосипом Семеновичем Кефелі фабрику, призначену для консервування готової продукції.
Успіхи Абрама Ісаковича Пастак в помологічно-селекційній роботі були оцінені золотими медалями на садово-плодівницьких виставках в Нижньому Новгороді, Москві і Санкт-Петербурзі, а також у Парижі й Турині. У 1908 році Імператорська російське товариство садівництва святкувало своє 50-річчя, і в Санкт-Петербурзі організували Всеросійську ювілейну промислову виставкк садівництва, плодівництва та городництва, після закінчення якої деяким учасникам, серед яких був й А. І. Пастак, вручені медалі. У 1906 році удостоєний подяки від Таврійського губернського земського зібрання за ініціативу в справі облаштування приватних садівничих шкіл, а в 1908 році на виставці плодівництва в Геленджику йому вручили почесний диплом.
Також Абрам Пастак займався підприємницькою й громадською діяльністю. У 1902 році обраний в утворену членами «Сімферопольського відділення Імператорського Російського товариства садівництва» комісію з опрацювання питань, пов'язаних з потребами сільськогосподарської промисловості. У 1912 році разом іншими кримськими землевласниками включений в список осіб, які мали право брати участь у з'їзді землевласників з виборів до Державної Думи (Пастак володів 1 360 десятинами землі при селі Сарайли-Кият, нині село Мирне Сімферопольського району Криму). Абрам Ісаакович став ініціатором створення першого в Криму Сільськогосподарського товариства взаємного кредиту й банку взаємного кредиту, директором якого був з 1911 по 1920 рік; один з організаторів Кримської фруктової й винної біржі, створеної за сприяння Санкт-Петербурзької фруктової, винної, чайною та рибної біржі. Брав участь в роботі Сімферопольського повітового земського зібрання, разом з іншими видними діячами земства, входив до складу різних його комісій. Продукція господарства Пастака, користувалася попитом в Росії та за її межами, експортувалася до Франції, США, Туркестану. Абраму Ісаакович вдалося організувати поставки кримських фруктів до двору перського валіахди (спадкоємець престолу) Мохаммеда-Алі, за що 1904 року удостоєний ордена Лева й Сонця 3-го ступеня.
На терені благодійності Абрам Ісаакович Пастак брав участь в будівництві в Сімферополі будівлі караїмської кенаси, зробивши значне пожертвування. Від нього також надходили пожертвування на користь Сімферопольського благодійного товариства й Сімферопольського товариства «Дитяча допомога». Обирався й входив до складу опікунської ради Сімферопольської чоловічої казенної гімназії.
Жовтневий переворот і наступна за нею Громадянська війна завдали непоправної шкоди господарству А. І. Пастака: його сім'я втратила майже все, а сам він декілька разів заарештовувався й знаходився у в'язниці. Після завершення Громадянської війни Абрам Ісаакович працював рознощиком «караїмських пиріжків», які пекли його дружина й домробітниця. На початку 1920-их років відкрив курси, де передавав слухачам досвід своєї практичної роботи. Однак і на новому терені трудової діяльності Пастак як і раніше залишався для влади одним з «колишніх». У 1925 році репресований та висланий до Ташкенту, куди поїхав разом з дружиною. Тут він вивчив узбецьку мову, влаштувався на роботу агрономом і читав лекції з сільського господарства й садівництва в Ташкентському університеті (нині Національний університет Узбекистану), займався геліотехнікою. Також відкрив бухгалтерські курси при Окрпрофосві (Відділ окружної професійної освіти).
Помер у березні 1932 року, похований у Ташкенті.
У музеї історії радгоспу імені Ф. Я. Дзержинського, розташованого в селі Мирне Сімферопольського району, є музейна експозиція «Абрам Пастак — гідний син караїмського народу», присвячена науковій та господарської діяльності Абрама Пастака, а також історії та культурі караїмського народу.
Сім'я
Зовнішні зображення | |
---|---|
Фотографії Софії Пастак | |
Фотографія з дружиною та Софією |
Абрам Ісаакаович був одружений на Берухі (Вірі) Самуїловні Крим (1870-1944) — рідній сестрі Соломона Самійловича Криму — прем'єр-міністра Кримського крайового уряду в 1919 році, члена Державної Ради й депутата Державної Думи Російської імперії першого та четвертого скликань від Таврійської губернії.
У подружжя Пастак було сім дітей — троє синів:
- Ісаак (1894—1965), поручик Добровольчої армії, вчений-хімік, винахідник, кавалер Ордену Почесного легіону
- Себастьян (Шаббетай, 1896—1985)
- Ілля (?—1930-ті роки)
та чотири дочки:
- Євгенія (Естер, 1897—1953)
- Софія (1898—1942), завідувачка Контрольно-наглядової дослідницької станції на Сакської озері
- Анна (1900—1942), дружина диригента Арона Брискіна
- Єлизавета (1906—1993).
Онук (син Анни Пастак) — Анатолій Аркадійович Бріскін (1923-2005), радянський і російський диригент, педагог, піаніст.
Правнук — Валерій Левович Сигалевич (нар. 1950), піаніст, син Ірини Аркадіївни Брискін (дочка Анни Пастак, вчитель по фортепіано А. С. Караманова).
Література
- Д. А. Прохоров. «История караимской общины Крыма в персоналиях: ученый, садовод и благотворитель А.И. Пастак» (Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. Вып. XVIII; Симферополь, 2013).
Примітки
- ПАСТАК Абрам Исаакович [ 2019-07-08 у Wayback Machine.] (рос.)
- Хранительница сакского озера Софья Абрамовна Пастак [ 2021-06-22 у Wayback Machine.] (рос.)
- Аркадий Румянцев (20 квітня 2020). . Сайт о Мирновском сельском поселении. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 25 червня 2020.
Посилання
- ИСТОРИЯ КАРАИМСКОЙ ОБЩИНЫ КРЫМА В ПЕРСОНАЛИЯХ: УЧЕНЫЙ, САДОВОД И БЛАГОТВОРИТЕЛЬ А.И. ПАСТАК (рос.)
- Караим Абрам Пастак (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abraam Isakovich Pastak nar 1861 abo 1862 Simferopol Tavrijska guberniya Rosijska imperiya pom berezen 1932 Tashkent Uzbecka RSR rosijskij i radyanskij pidpriyemec sadivnik i blagodijnik Pastak Abram IsaakovichNarodivsya1861 abo 1862 Simferopol Rosijska imperiyaPomerberezen 1932 Tashkent Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistsadivnik agronomAlma materPetrovska silskogospodarska akademiya 1888 Galuzagronomiya i sadivnictvoZakladNacionalnij universitet UzbekistanuNaukovij stupinkandidat universitetuDitiQ112661369 NagorodiZhittyepisNarodivsya 1861 roku za inshimi danimi 1862 roku v bagatij karayimskij rodini Jogo batko pochesnij gromadyanin Isaak Josipovich Pastak buv velikim zemlevlasnikom u Simferopoli v yihnomu gospodarstvi yake zajmalo 80 gektariv buli sadi vinogradniki gorodi rozplidnik Pislya smerti batka mayetok perejshov u spadok Abramu Isaakovichu Pislya sluzhbi v armiyi v 1888 roci Abram Pastak zakinchiv Petrovsko Razumovsku zemlerobsku j lisovu akademiyu v Moskvi nini Petrovska silskogospodarska akademiya otrimavshi diplom magistra silskogo gospodarstva ta lisivnictva Pislya cogo vin pracyuvav u vlasnomu rozplidniku neodnorazovo buvav za kordonom zokrema u Franciyi razom zi svoyim bratom Shabbetayem znajomivsya z dosvidom zarubizhnih sadivnikiv Oskilki rozvitok sadivnictva v Tavrijskij guberniyi vimagav zaluchennya kvalifikovanih fahivciv A I Pastak vistupav za stvorennya na bazi mayetku Salgirka shkoli sadivnictva j pomologichnoyi stanciyi U 1890 roci napisav lista do Simferopolskogo viddilennya Imperatorskogo rosijskogo tovaristva sadivnictva z propoziciyeyu vidkriti shkolu v jogo mayetku j bezoplatno peredati dlya cogo vlasni vilni primishennya z mozhlivistyu yiyi uchnyam brati uchast robotah u rozplidniku j sadu U 1895 roci Shkola sadivnictva gorodnictva j vinogradarstva Ministerstva zemlerobstva Rosiyi bula oficijno vidkrita v mayetku Salgirka yakij stav takozh bazoyu dlya cogo navchalnogo zakladu U 1897 roci pochavsya prijom sadovih robitnikiv najkrashi z yakih vidpravlyalisya stazhuvatisya za kordon Piznishe Abram Isaakovich zasnuvav v Balaklavi na payah z sevastopolskim promislovcem j kupcem Josipom Semenovichem Kefeli fabriku priznachenu dlya konservuvannya gotovoyi produkciyi Uspihi Abrama Isakovicha Pastak v pomologichno selekcijnij roboti buli ocineni zolotimi medalyami na sadovo plodivnickih vistavkah v Nizhnomu Novgorodi Moskvi i Sankt Peterburzi a takozh u Parizhi j Turini U 1908 roci Imperatorska rosijske tovaristvo sadivnictva svyatkuvalo svoye 50 richchya i v Sankt Peterburzi organizuvali Vserosijsku yuvilejnu promislovu vistavkk sadivnictva plodivnictva ta gorodnictva pislya zakinchennya yakoyi deyakim uchasnikam sered yakih buv j A I Pastak vrucheni medali U 1906 roci udostoyenij podyaki vid Tavrijskogo gubernskogo zemskogo zibrannya za iniciativu v spravi oblashtuvannya privatnih sadivnichih shkil a v 1908 roci na vistavci plodivnictva v Gelendzhiku jomu vruchili pochesnij diplom Takozh Abram Pastak zajmavsya pidpriyemnickoyu j gromadskoyu diyalnistyu U 1902 roci obranij v utvorenu chlenami Simferopolskogo viddilennya Imperatorskogo Rosijskogo tovaristva sadivnictva komisiyu z opracyuvannya pitan pov yazanih z potrebami silskogospodarskoyi promislovosti U 1912 roci razom inshimi krimskimi zemlevlasnikami vklyuchenij v spisok osib yaki mali pravo brati uchast u z yizdi zemlevlasnikiv z viboriv do Derzhavnoyi Dumi Pastak volodiv 1 360 desyatinami zemli pri seli Sarajli Kiyat nini selo Mirne Simferopolskogo rajonu Krimu Abram Isaakovich stav iniciatorom stvorennya pershogo v Krimu Silskogospodarskogo tovaristva vzayemnogo kreditu j banku vzayemnogo kreditu direktorom yakogo buv z 1911 po 1920 rik odin z organizatoriv Krimskoyi fruktovoyi j vinnoyi birzhi stvorenoyi za spriyannya Sankt Peterburzkoyi fruktovoyi vinnoyi chajnoyu ta ribnoyi birzhi Brav uchast v roboti Simferopolskogo povitovogo zemskogo zibrannya razom z inshimi vidnimi diyachami zemstva vhodiv do skladu riznih jogo komisij Produkciya gospodarstva Pastaka koristuvalasya popitom v Rosiyi ta za yiyi mezhami eksportuvalasya do Franciyi SShA Turkestanu Abramu Isaakovich vdalosya organizuvati postavki krimskih fruktiv do dvoru perskogo valiahdi spadkoyemec prestolu Mohammeda Ali za sho 1904 roku udostoyenij ordena Leva j Soncya 3 go stupenya Na tereni blagodijnosti Abram Isaakovich Pastak brav uchast v budivnictvi v Simferopoli budivli karayimskoyi kenasi zrobivshi znachne pozhertvuvannya Vid nogo takozh nadhodili pozhertvuvannya na korist Simferopolskogo blagodijnogo tovaristva j Simferopolskogo tovaristva Dityacha dopomoga Obiravsya j vhodiv do skladu opikunskoyi radi Simferopolskoyi cholovichoyi kazennoyi gimnaziyi Zhovtnevij perevorot i nastupna za neyu Gromadyanska vijna zavdali nepopravnoyi shkodi gospodarstvu A I Pastaka jogo sim ya vtratila majzhe vse a sam vin dekilka raziv zaareshtovuvavsya j znahodivsya u v yaznici Pislya zavershennya Gromadyanskoyi vijni Abram Isaakovich pracyuvav roznoshikom karayimskih pirizhkiv yaki pekli jogo druzhina j domrobitnicya Na pochatku 1920 ih rokiv vidkriv kursi de peredavav sluhacham dosvid svoyeyi praktichnoyi roboti Odnak i na novomu tereni trudovoyi diyalnosti Pastak yak i ranishe zalishavsya dlya vladi odnim z kolishnih U 1925 roci represovanij ta vislanij do Tashkentu kudi poyihav razom z druzhinoyu Tut vin vivchiv uzbecku movu vlashtuvavsya na robotu agronomom i chitav lekciyi z silskogo gospodarstva j sadivnictva v Tashkentskomu universiteti nini Nacionalnij universitet Uzbekistanu zajmavsya geliotehnikoyu Takozh vidkriv buhgalterski kursi pri Okrprofosvi Viddil okruzhnoyi profesijnoyi osviti Pomer u berezni 1932 roku pohovanij u Tashkenti U muzeyi istoriyi radgospu imeni F Ya Dzerzhinskogo roztashovanogo v seli Mirne Simferopolskogo rajonu ye muzejna ekspoziciya Abram Pastak gidnij sin karayimskogo narodu prisvyachena naukovij ta gospodarskoyi diyalnosti Abrama Pastaka a takozh istoriyi ta kulturi karayimskogo narodu Sim ya Zovnishni zobrazhennya Fotografiyi Sofiyi Pastak Fotografiya z druzhinoyu ta Sofiyeyu Abram Isaakaovich buv odruzhenij na Beruhi Viri Samuyilovni Krim 1870 1944 ridnij sestri Solomona Samijlovicha Krimu prem yer ministra Krimskogo krajovogo uryadu v 1919 roci chlena Derzhavnoyi Radi j deputata Derzhavnoyi Dumi Rosijskoyi imperiyi pershogo ta chetvertogo sklikan vid Tavrijskoyi guberniyi U podruzhzhya Pastak bulo sim ditej troye siniv Isaak 1894 1965 poruchik Dobrovolchoyi armiyi vchenij himik vinahidnik kavaler Ordenu Pochesnogo legionu Sebastyan Shabbetaj 1896 1985 Illya 1930 ti roki ta chotiri dochki Yevgeniya Ester 1897 1953 Sofiya 1898 1942 zaviduvachka Kontrolno naglyadovoyi doslidnickoyi stanciyi na Sakskoyi ozeri Anna 1900 1942 druzhina dirigenta Arona Briskina Yelizaveta 1906 1993 Onuk sin Anni Pastak Anatolij Arkadijovich Briskin 1923 2005 radyanskij i rosijskij dirigent pedagog pianist Pravnuk Valerij Levovich Sigalevich nar 1950 pianist sin Irini Arkadiyivni Briskin dochka Anni Pastak vchitel po fortepiano A S Karamanova LiteraturaD A Prohorov Istoriya karaimskoj obshiny Kryma v personaliyah uchenyj sadovod i blagotvoritel A I Pastak Materialy po arheologii istorii i etnografii Tavrii Vyp XVIII Simferopol 2013 PrimitkiPASTAK Abram Isaakovich 2019 07 08 u Wayback Machine ros Hranitelnica sakskogo ozera Sofya Abramovna Pastak 2021 06 22 u Wayback Machine ros Arkadij Rumyancev 20 kvitnya 2020 Sajt o Mirnovskom selskom poselenii Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 25 chervnya 2020 PosilannyaISTORIYa KARAIMSKOJ OBShINY KRYMA V PERSONALIYaH UChENYJ SADOVOD I BLAGOTVORITEL A I PASTAK ros Karaim Abram Pastak ros