Партія українських працюючих Румунії (рум. Partidul muncitorilor ucrainieni din România), також відома як «Визволення» (рум. Vîzvolenia) , — ліва політична організація в міжвоєнній Румунії, що діяла в основному в Північній Буковині .
Партія українських робітників Румунії | |
---|---|
Країна | Румунія |
Дата заснування | 1929 |
Дата розпуску | 1934 |
Союзники та блоки | Робітничо-селянський блок |
Виступала на захист прав трудящих і національних меншин, за аграрні перетворення і націоналізацію промисловості, а також домагалася приєднання тих територій Румунії, де більшість становили українці, до сусідньої Радянської України.
Створена в 1929 році членами підпільної Комуністичної партії Буковини (з 1926 року — складової Румунської комуністичної партії) і значною частиною української секції Міжнародної соціал-демократичної партії, партія «Визволення» протягом всього свого існування була пов'язана з Робітничо-селянським блоком — легальною організацією забороненої компартії.
Незважаючи на утиски з боку румунської влади, партія була в змозі добитися деякого успіху на рубежі 1920-1930-х років, в тому числі обрати на виборах одного зі своїх членів в парламент Румунії за списком Блоку.
Однак незабаром пішли репресії і заборона партії, більшість керівників якої відправили в тюрму. Перебуваючи в підпіллі, організація в кінцевому підсумку була розформована в 1934 році.
Примітки
- Romani︠u︡k, Myroslav Mykolaĭovych (1996). Ukraïnsʹka presa Pivnichnoï Bukovyny, 1918-1940 rr (укр.). Vydavnychyĭ t︠s︡entr "Feniks".
- Ukraïnsʹkyĭ istorychnyĭ zhurnal (укр.). Akademiya nauk Ukrainskoĭ, Instytut istorii. 1989.
- СТАСЮК ІВАН ДМИТРОВИЧ. resource.history.org.ua. Процитовано 13 березня 2019.
Посилання
НАН України, Інститут історії України, ©2016.
- Бібліографічне посилання: Марусик Т.В. СТАСЮК Іван Дмитрович [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Stasiuk_I (останній перегляд: 14.01.2024)
СТАСЮК Іван Дмитрович (1896—1945)
- буковинський громад. діяч, журналіст, учасник комуніст. руху на Буковині. Член ЦК Комуніст. партії Буковини, яка до 1926 діяла як складова частина КП(б)У, а потім була включена до складу Румун. комуніст. партії. Один із засновників і секретар Партії укр. працюючих Румунії "Визволення"; редактор газ. "Боротьба" (1925—28) і друкованого органу партії "Визволення" — "Борець" (1929—30), що виходив у Чернівцях. Переслідувався румун. сігуранцою, 1930—31 перебував в ув’язненні. У 2-й пол. 1930-х рр. перебрався в радянську Україну. На початку Другої світової війни евакуювався на схід, де працював сільс. учителем на Полтавщині.
- МАРУСИК Тамара Володимирівна.
- Література:
Жуковський А. Історія Буковини, ч. 1. Чернівці, 1991.
- Буковина: Історичний нарис. Чернівці, 1998.
Посилання: БУКОВИНА ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Partiya ukrayinskih pracyuyuchih Rumuniyi rum Partidul muncitorilor ucrainieni din Romania takozh vidoma yak Vizvolennya rum Vizvolenia liva politichna organizaciya v mizhvoyennij Rumuniyi sho diyala v osnovnomu v Pivnichnij Bukovini Partiya ukrayinskih robitnikiv RumuniyiKrayina RumuniyaData zasnuvannya1929Data rozpusku1934Soyuzniki ta blokiRobitnicho selyanskij blok Vistupala na zahist prav trudyashih i nacionalnih menshin za agrarni peretvorennya i nacionalizaciyu promislovosti a takozh domagalasya priyednannya tih teritorij Rumuniyi de bilshist stanovili ukrayinci do susidnoyi Radyanskoyi Ukrayini Stvorena v 1929 roci chlenami pidpilnoyi Komunistichnoyi partiyi Bukovini z 1926 roku skladovoyi Rumunskoyi komunistichnoyi partiyi i znachnoyu chastinoyu ukrayinskoyi sekciyi Mizhnarodnoyi social demokratichnoyi partiyi partiya Vizvolennya protyagom vsogo svogo isnuvannya bula pov yazana z Robitnicho selyanskim blokom legalnoyu organizaciyeyu zaboronenoyi kompartiyi Nezvazhayuchi na utiski z boku rumunskoyi vladi partiya bula v zmozi dobitisya deyakogo uspihu na rubezhi 1920 1930 h rokiv v tomu chisli obrati na viborah odnogo zi svoyih chleniv v parlament Rumuniyi za spiskom Bloku Odnak nezabarom pishli represiyi i zaborona partiyi bilshist kerivnikiv yakoyi vidpravili v tyurmu Perebuvayuchi v pidpilli organizaciya v kincevomu pidsumku bula rozformovana v 1934 roci PrimitkiRomani u k Myroslav Mykolaĭovych 1996 Ukrainsʹka presa Pivnichnoi Bukovyny 1918 1940 rr ukr Vydavnychyĭ t s entr Feniks Ukrainsʹkyĭ istorychnyĭ zhurnal ukr Akademiya nauk Ukrainskoĭ Instytut istorii 1989 STASYuK IVAN DMITROVICh resource history org ua Procitovano 13 bereznya 2019 PosilannyaNAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini c 2016 Bibliografichne posilannya Marusik T V STASYuK Ivan Dmitrovich Elektronnij resurs URL http www history org ua termin Stasiuk I ostannij pereglyad 14 01 2024 STASYuK Ivan Dmitrovich 1896 1945 bukovinskij gromad diyach zhurnalist uchasnik komunist ruhu na Bukovini Chlen CK Komunist partiyi Bukovini yaka do 1926 diyala yak skladova chastina KP b U a potim bula vklyuchena do skladu Rumun komunist partiyi Odin iz zasnovnikiv i sekretar Partiyi ukr pracyuyuchih Rumuniyi Vizvolennya redaktor gaz Borotba 1925 28 i drukovanogo organu partiyi Vizvolennya Borec 1929 30 sho vihodiv u Chernivcyah Peresliduvavsya rumun sigurancoyu 1930 31 perebuvav v uv yaznenni U 2 j pol 1930 h rr perebravsya v radyansku Ukrayinu Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni evakuyuvavsya na shid de pracyuvav sils uchitelem na Poltavshini MARUSIK Tamara Volodimirivna Literatura Zhukovskij A Istoriya Bukovini ch 1 Chernivci 1991 Bukovina Istorichnij naris Chernivci 1998 Posilannya BUKOVINA ChERNIVCI OBLASNIJ CENTR DRUGA SVITOVA VIJNA 1939 1945