Папірус Гарріса Папірус Гарріса I є й інші папіруси в колекції давньоєгипетський папірус із зібрання Британського музею

Папірус Гарріса, Папірус Гарріса I (є й інші папіруси в колекції ) — давньоєгипетський папірус із зібрання Британського музею. Є сувоєм завдовжки 41 метр із текстом з 1 500 рядків, вважається найдовшим папірусом.

Папірус Гарріса

Мова твору або назви	єгипетська мова^[1]
З матеріалу	папірус^[1]
У збірках	Британська бібліотека^[1]
Папірус Гарріса у Вікісховищі

Був знайдений у похованні в районі Медінет-Абу та придбаний англійським колекціонером Ентоні Гаррісом 1855 року. Британський музей придбав папірус 1872 року. Факсимільне видання папірусу було підготовлено Британським музеєм під назвою: «Факсиміле єгипетського ієратичного папірусу часів царювання фараона Рамсеса III» (англ. Facsimile of an Egyptian Hieratic papyrus of the reign of Ramses III) 1876 року.

Зміст

Папірус, написаний ієратичним письмом, містить список храмових пожертв і коротку характеристику правління фараона XX династії Рамсеса III. В огляді правління зазначено, що попередник і батько Рамсеса III фараон Сетнахт відновив у Єгипті порядок та зміцнив центральну владу після політичної кризи, спричиненої повстанням правителя Таніса Ірсу. Рамсес III реорганізував бюрократичну машину держави і провів реформи в армії. Він воював з прибульцями — «народами моря», переміг їх і змусив сплачувати данину Єгипту. Він також розбив , на заході він зупинив вторгнення лівійців і племен мешвеш, розселивши переможених у західній частині дельти Нілу.

Його економічна активність включала іригаційні роботи, організацію експедицій до Пунту й на Синайський півострів за товарами й коштовним камінням, імпорт міді з Аттики.

За наказом Рамсеса III в країні посадили багато дерев. Відзначається, що він видав укази щодо захисту прав жінок на вільне пересування, за його правління в Єгипті настав мир. Найняті для захисту кордонів іноземні найманці жили зі своїми родинами у гарнізонних містечках. Загальна оцінка Рамсеса III є дуже позитивною, як з боку населення Стародавнього Єгипту, так і з боку іноземців.

Сам текст було складено за часів наступника Рамсеса III, його сина Рамсеса IV.

Примітки

https://www.britishmuseum.org/research/collection_online/collection_object_details.aspx?objectId=114374&partId=1
Bryce, Trevor (1998). The Kingdom of the Hittites. Oxford University Press. с. 370. ISBN .
Heinrich Brugsch, My Life and My Travels, Berlin 1894, стор. 298
Facsimile of an Egyptian Hieratic papyrus of the reign of Ramses III, now in the British Museum
Сонце Володарів. Давньоєгипетська цивілізація доби Рамессидів. М., 2000, стор. 172–190
Breasted, James Henry. 1906. Ancient Records of Egypt, Chicago, Part Four, §§ 397 to 412

Посилання

Британський музей
August Eisenlohr's German edition of the Harris Papyrus at the Internet Archive

[[https://www.britishmuseum.org/research/collection_online/collection_object_details.aspx?objectId=114374&partId=1_https://www.britishmuseum.org/research/collection_online/collection_object_details.aspx?objectId=114374&partId=1]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.britishmuseum.org/research/collection_online/collection_object_details.aspx?objectId=114374&partId=1

[Bryce-2] Bryce, Trevor (1998). The Kingdom of the Hittites. Oxford University Press. с. 370. ISBN .

[3] Heinrich Brugsch, My Life and My Travels, Berlin 1894, стор. 298

[4] Facsimile of an Egyptian Hieratic papyrus of the reign of Ramses III, now in the British Museum

[5] Сонце Володарів. Давньоєгипетська цивілізація доби Рамессидів. М., 2000, стор. 172–190

[6] Breasted, James Henry. 1906. Ancient Records of Egypt, Chicago, Part Four, §§ 397 to 412

[1]