Пантале р від фр bandoulière нім Bandalier бандольєр перев яз через плече призначений для носіння прапора або для кріпле

Пантале́р (від фр. bandoulière, нім. Bandalier — «бандольєр») — перев'яз через плече, призначений для носіння прапора або для кріплення кавалерійської довгоствольної зброї (карабіна, штуцера, мушкетона).

Панталери прапороносця і його асистентів. День Незалежності України, 2015 р.

Естандарт-юнкер Катеринославського полка (ліворуч) з панталером

Панталер прапороносців

Панталер прапороносця — перев'яз, призначений для носіння прапора або штандарта і елемент обмундирування асистентів прапороносця, він входить до прапорового комплексу і є його елементом.

У Збройних Силах СРСР панталер («перев'язь парадна») прапороносця складався з довгого і короткого плечових ременів і шкіряного стаканчика для древка прапора. Ширина ременів становила 80 мм, вони обтягалися червоним (у ВПС і ВМФ — блакитним) сукном, по якому нашивався золотий галун завширшки 60 мм. Панталер асистентів прапороносця також складався з довгого і короткого ременів 80 мм завширшки, але замість стаканчика він мав китицю золотистого кольору. Ремені обтягалися прапоровим або лампасним сукном (залежно від виду збройних сил червоним або блакитним) і обшивалися по краях золоченим галуном 13 мм завширшки.

Кавалерійський панталер

Панталер у XVIII — першій половині XIX — елемент спорядження кавалеристів (гусарів, кірасирів, драгунів) у вигляді широкого черезплічного ременя, спорядженого гаком або замочком-карабіном. Панталер надягався через ліве плече, на ньому кріпилася скобою на цівці кавалерійська вогнепальна зброя (карабін, штуцер, мушкетон), а також ладівниця для набоїв (її могли носити і на окремому перев'язу через те ж саме або інше плече). Спереду на панталері були передбачені кріплення для двох протравників — металевих стрижнів на ланцюжках, призначених для прочищання запалювальних отворів дульнозарядних карабінів (штуцерів, мушкетонів) і пістолетів.

За гак (замочок-карабін) панталеру прапороносців кріпився держака прапора (штандарта), нижній кінець якого вставлявся у шкіряний стаканчик-бушмат на стремені. У драгунів і кінних єгерів у видовжений бушмат вставлявся дульний кінець карабіна.

У Словнику Даля варіант панта́лер наводиться тільки для позначення кавалерійського перев'язу, тоді як військовий перев'яз взагалі позначається як бандулье́ра або бандале́р. У Військовій енциклопедії Ситіна згадується тільки варіант банделер (у значенні перев'язу взагалі).

Див. також

Примітки

Епишкин Н. И. Панталер // Исторический словарь галлицизмов русского языка. — М. : Словарное издательство ЭТС, 2010. (рос.)
Приказ Министра обороны СССР № 29, 16 февраля 1971 г., г. Москва. «Об изменении особой парадной формы одежды для личного состава рот почётного караула» Интернет-журнал для любителей униформалогии.
Бушмат // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва ^[ru], 1911—1915. (рос.)
Банда // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
Берендейки // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва ^[ru], 1911—1915. (рос.)

Джерела

Висковатов А. З. Историческое описание одежды и вооружения российских войск с рисунками, составленное по высочайшему повелению. (Изд. 2-е), чч. 2, 3, 6. Спб., 1899.
Бегунова А. И. Гусары в России. Из истории русской кавалерии., журнал Коневодство и конный спорт. 1981 г., № 12.
Военный энциклопедический словарь. М., Воениздат, 1983 г..
Васильев А. А., Космолинский П. Ф. Сабля, ташка, конь гусарский… (рукопись). 1985 г. Москва.
Бегунова А. И., Космолинский П. Ф. От войны Северной до войны Семилетней. журнал Советский музей. 1988 г., № 4.
Т. Н. Шевяков, О. Н. Пархаев Знамёна и штандарты Российской императорской армии конца XIX — начала XX вв.
Николаев, «Историческом очерке о регалиях и знаках отличия русской армии»
Лукиан Яковлев, «Русских старинных знаменах».
Л. В. Беловинский. Иллюстрированный энциклопедический историко-бытовой словарь русского народа. XVIII — начало XIX в / под ред. Н. Ерёминой. — М. : Эксмо, 2007. — С. 460. — 5000 прим. — .

Посилання

Знамена пехоты русской армии периода царствования Екатерины II (1763—1796)
Роспись знамен, штандартов и особых знаков отличий, в войсках состоящих. — СПб.: Военная Типография, 1853.— 302 с. на сайте Руниверс
Интернет-журнал для любителей униформалогии

[1] Епишкин Н. И. Панталер // Исторический словарь галлицизмов русского языка. — М. : Словарное издательство ЭТС, 2010. (рос.)

[2] Приказ Министра обороны СССР № 29, 16 февраля 1971 г., г. Москва. «Об изменении особой парадной формы одежды для личного состава рот почётного караула» Интернет-журнал для любителей униформалогии.

[3] Бушмат // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва ^[ru], 1911—1915. (рос.)

[4] Банда // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)

[5] Берендейки // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва ^[ru], 1911—1915. (рос.)