Пандзький район тадж. Ноҳияи Панҷ | |
---|---|
| |
Країна | Таджикистан |
Область | Хатлонська |
На честь | річки Пяндж |
Адміністративний центр | селище |
Площа | 880,6 км² |
Населення | 108200 осіб (2016) |
Густота населення | 122,87 осіб/км² |
Мапа | |
Па́ндзький район (Пяндзький район, Пянджський район; тадж. Ноҳияи Панҷ) — адміністративний район у складі Хатлонської області Таджикистану. Центр — селище Пяндж, розташоване за 206 км від Душанбе.
Район називається на честь річки Пяндж (у таджиків Пандж), що протікає районом. Вона одночасно є і державним кордоном між Афганістаном та Таджикистаном.
Населення — 12150 осіб (1929).
Географія
На заході межує з Кумсангірським, на сході — з Фархорським, на півночі — з Румійським районами Хатлонської області, на півдні має кордон з Афганістаном.
На сході знаходяться південні відроги нагір'я , на заході — родюча долина річки Пяндж.
Клімат району різко континентальний. Немає чітких розмежувань сезонів. Зима м'яка, коротка, з додатними температурами. Пересічні температури січня-лютого складають +10…+15 °C. Навесні проходять значні дощі на фоні помірних температур. Літо сухе та спекотне, пересічні температури складають +35…+37 °C. Максимум становить +50 °C. Осінь настає у кінці жовтня, збільшується хмарність. Температури знижуються, стає прохолодно. Повітряні маси з Індійського океану можуть приносити невеликі порції вологого повітря. За рік у районі випадає всього 120—210 мм опадів.
Район лежить у напівпустельній природній зоні. Через велику сухість повітря, малу кількість опадів та високі літні температури повітря рослинний світ дуже бідний.
Адміністративний поділ
Адміністративно район поділяється на селище та 5 джамоатів, до складу яких входять:
Район | Площа, км² | Населення, осіб (2008) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|
селище | - | 7917 | 1 селище | |
імені Кабута Сайфутдінова джамоат | - | 16390 | 12 сіл | |
Мехварський джамоат | - | 13570 | 13 сіл | |
Намунський джамоат | - | 15178 | 15 сіл | |
Нурі-Вахдатський джамоат | - | 10119 | 5 сіл | |
Озодаґонський джамоат | - | 15524 | 11 сіл |
Історія
Територія району була заселена з древніх часів, в давнину регіон називався Бактрією, у якому проживали іраномовні народи. Пізніше територія входила до складу перської імперії Ахеменідів, яку у завоював Олександр Македонський. Пізніше тут виникло Греко-Бактрійське царство, яке ще пізніше зникло під тиском сусідніх держав. У 8-9 століттях до регіону потрапив іслам. З 17 століття територією володіли Бухарські еміри.
До 1920 року район існував як Сарай-Камарський амлок Бухарського емірату. Потім до 1924 року тут існував Сарай-Камарський туман Бухарської НРР, до 1927 року — у складі Таджицької АРСР, до 1929 року — вілоят був ліквідований і туман знаходився напряму у складі Таджицької АРСР. 16 жовтня 1929 року туман був перетворений у Сарай-Камарський район Таджицької РСР з центром у селі . На той час площа району становила 383 км², він складався з 3 сільрад, до складу яких входили 33 населених пункти.
29 серпня 1930 року округ був ліквідований і район напряму перейшов до складу республіки. 1931 року район був перейменований у Бауманабадський, з 27 жовтня 1939 року — в Кіровабадський район Сталінабадської області з центром у смт . Станом на 1941 рік площа району становила 1200 км², він складався з 3 сільрад та 2 селищ (Кіровабад та Кіров). 7 січня 1944 року район увійшов до складу , а 27 січня 1947 року знову у складі Сталінабадської області. З 10 квітня 1951 року район знову був у прямому підпорядкуванні Таджицької РСР.
1963 року район був перейменований у Пяндзький, 29 грудня 1973 року він увійшов до складу Кулябської області. 6 грудня 1979 року район відійшов до складу Кургантюбинської області, 8 вересня 1988 року — до складу Хатлонської області, 1990 року — повернувся до складу Кургантюбинської області. 9 вересня 1991 року, після здобуття Таджикистаном незалежності, район отримав сучасну назву, з 2 грудня 1992 року — у складі Хатлонської області.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Це незавершена стаття з географії Таджикистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pandzkij rajon tadzh Noҳiyai Panҷ Krayina Tadzhikistan Oblast Hatlonska Na chest richki Pyandzh Administrativnij centr selishe Plosha 880 6 km Naselennya 108200 osib 2016 Gustota naselennya 122 87 osib km Mapa Pa ndzkij rajon Pyandzkij rajon Pyandzhskij rajon tadzh Noҳiyai Panҷ administrativnij rajon u skladi Hatlonskoyi oblasti Tadzhikistanu Centr selishe Pyandzh roztashovane za 206 km vid Dushanbe Rajon nazivayetsya na chest richki Pyandzh u tadzhikiv Pandzh sho protikaye rajonom Vona odnochasno ye i derzhavnim kordonom mizh Afganistanom ta Tadzhikistanom Naselennya 12150 osib 1929 GeografiyaNa zahodi mezhuye z Kumsangirskim na shodi z Farhorskim na pivnochi z Rumijskim rajonami Hatlonskoyi oblasti na pivdni maye kordon z Afganistanom Na shodi znahodyatsya pivdenni vidrogi nagir ya na zahodi rodyucha dolina richki Pyandzh Klimat rajonu rizko kontinentalnij Nemaye chitkih rozmezhuvan sezoniv Zima m yaka korotka z dodatnimi temperaturami Peresichni temperaturi sichnya lyutogo skladayut 10 15 C Navesni prohodyat znachni doshi na foni pomirnih temperatur Lito suhe ta spekotne peresichni temperaturi skladayut 35 37 C Maksimum stanovit 50 C Osin nastaye u kinci zhovtnya zbilshuyetsya hmarnist Temperaturi znizhuyutsya staye proholodno Povitryani masi z Indijskogo okeanu mozhut prinositi neveliki porciyi vologogo povitrya Za rik u rajoni vipadaye vsogo 120 210 mm opadiv Rajon lezhit u napivpustelnij prirodnij zoni Cherez veliku suhist povitrya malu kilkist opadiv ta visoki litni temperaturi povitrya roslinnij svit duzhe bidnij Administrativnij podilAdministrativno rajon podilyayetsya na selishe ta 5 dzhamoativ do skladu yakih vhodyat Rajon Plosha km Naselennya osib 2008 Centr Naseleni punkti selishe 7917 1 selishe imeni Kabuta Sajfutdinova dzhamoat 16390 12 sil Mehvarskij dzhamoat 13570 13 sil Namunskij dzhamoat 15178 15 sil Nuri Vahdatskij dzhamoat 10119 5 sil Ozodagonskij dzhamoat 15524 11 silIstoriyaTeritoriya rajonu bula zaselena z drevnih chasiv v davninu region nazivavsya Baktriyeyu u yakomu prozhivali iranomovni narodi Piznishe teritoriya vhodila do skladu perskoyi imperiyi Ahemenidiv yaku u zavoyuvav Oleksandr Makedonskij Piznishe tut viniklo Greko Baktrijske carstvo yake she piznishe zniklo pid tiskom susidnih derzhav U 8 9 stolittyah do regionu potrapiv islam Z 17 stolittya teritoriyeyu volodili Buharski emiri Do 1920 roku rajon isnuvav yak Saraj Kamarskij amlok Buharskogo emiratu Potim do 1924 roku tut isnuvav Saraj Kamarskij tuman Buharskoyi NRR do 1927 roku u skladi Tadzhickoyi ARSR do 1929 roku viloyat buv likvidovanij i tuman znahodivsya napryamu u skladi Tadzhickoyi ARSR 16 zhovtnya 1929 roku tuman buv peretvorenij u Saraj Kamarskij rajon Tadzhickoyi RSR z centrom u seli Na toj chas plosha rajonu stanovila 383 km vin skladavsya z 3 silrad do skladu yakih vhodili 33 naselenih punkti 29 serpnya 1930 roku okrug buv likvidovanij i rajon napryamu perejshov do skladu respubliki 1931 roku rajon buv perejmenovanij u Baumanabadskij z 27 zhovtnya 1939 roku v Kirovabadskij rajon Stalinabadskoyi oblasti z centrom u smt Stanom na 1941 rik plosha rajonu stanovila 1200 km vin skladavsya z 3 silrad ta 2 selish Kirovabad ta Kirov 7 sichnya 1944 roku rajon uvijshov do skladu a 27 sichnya 1947 roku znovu u skladi Stalinabadskoyi oblasti Z 10 kvitnya 1951 roku rajon znovu buv u pryamomu pidporyadkuvanni Tadzhickoyi RSR 1963 roku rajon buv perejmenovanij u Pyandzkij 29 grudnya 1973 roku vin uvijshov do skladu Kulyabskoyi oblasti 6 grudnya 1979 roku rajon vidijshov do skladu Kurgantyubinskoyi oblasti 8 veresnya 1988 roku do skladu Hatlonskoyi oblasti 1990 roku povernuvsya do skladu Kurgantyubinskoyi oblasti 9 veresnya 1991 roku pislya zdobuttya Tadzhikistanom nezalezhnosti rajon otrimav suchasnu nazvu z 2 grudnya 1992 roku u skladi Hatlonskoyi oblasti Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 10 serpnya 2017 Procitovano 8 lyutogo 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Tadzhikistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi