Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Палацова площа або Шлосплац нім Schlossplatz площа перед палацом Карлсруе Німеччина Площа була створена як бароковий сад

Палацова площа (Карлсруе)

Палацова площа (Карлсруе)

Палацова площа або Шлосплац (нім. Schlossplatz) — площа перед палацом Карлсруе, Німеччина. Площа була створена як бароковий сад під час заснування барокового [de]Карлсруе. За 300-річну історію значення Палацової площі змінилося від курдонеру до саду насолод і, нарешті, міського саду. На початок XXI сторіччя Шлосплац і палац належать землі Баден-Вюртемберг.

Палацова площа
image
Країна image Німеччина
Адміністративна одиниця Карлсруе
Статус спадщини пам'ятка культури[d]
image Палацова площа у Вікісховищі

Координати: 49°00′42″ пн. ш. 8°24′15″ сх. д. / 49.01192400002777561° пн. ш. 8.404273000028° сх. д. / 49.01192400002777561; 8.404273000028

Площа

Палацова площа розташована на південь від палацу Карлсруе. На сході межує з будівлями економічного факультету Технологічного інституту Карлсруе, на заході з Федеральним конституційним судом і ботанічним садом. На південному заході розташована Державна картинна галерея. Вулиця Шлосфіртель прямує уздовж межі як на схід, так і на захід від Шлосплац.

Центр міста знаходиться на південь від площі. Межу утворює вулиця, паралельна [en]. [en] прямує від палацу через центральну вісь Палацової площі, яка утворює центральний промінь із 9 променів віяла Карлсруе, які виходять на південь від Палацової площі.

Південь площі утворений рівномірним рядом будівель, спроектованих Вайнбреннером. Спочатку ці будівлі використовувалися як будинки для привілейованих громадян, державних службовців і офіцерів, а пізніше там розташувалися деякі міністерства Бадена. Територія сильно постраждала під час Другої світової війни, тому будівлі були перебудовані у функціональному стилі як урядові будівлі. Знову були враховані єдині арки до Палацової площі, сплановані Вайнбреннером. Рівномірна висота будівлі та безперервний фасад зберігають єдине тло та візуальне відношення до палацу.

Між Палацовою та Ринковою площами, на Тріумфальній дорозі, розташована центральна частина Площі Основних Прав, яка утворює вхід із Палацової площі у місто.

  • image
    Шлосплац з підземним переходом.
  • image
    Вид на кафе на Шлосплац над підземним переходом.
  • image
    Районний суд
  • image
    Площа Основних прав вночі.

Історія

image
Фотохромний відбиток 1890-1900 рр.
image
Фотохромний відбиток приблизно 1900 року.
image
Листівка із Палацовою площею і палацом (дата невідома)

Після заснування міста 17 червня 1715 року і подальшого будівництва палацу, Палацова площа була ботанічним садом для засновника міста Карла Вільгельма. На той час із палацу не було прямого доступу до міста. Поступово на півдні Шлосплацу будували будинки привілейованих громадян, державних службовців і офіцерів, а пізніше також будівлі міністерств Бадена. У 1803 році деякі будівлі виявилися напівзруйнованими, що призвело до будівництва нової офісної будівлі за проектом Фрідріха Вайнбреннера. Вимогою було дотримання симетрії до Тріумфальної дороги. Однак, коли в 1813 році було вирішено, що всі будівлі на вулиці повинні бути однаковими, плани Вайнбреннера не змогли реалізувати, як було заплановано.

У 1808 році був відкритий придворний театр, також спроектований Фрідріхом Вайнбреннером, під керівництвом [de]. Трохи пізніше, в 1810 році, він отримав назву Великогерцозького придворного театру. У 1853 році було відкрито нову будівлю театру, цього разу за проектом [de]. Пізніше театр став частиною [de].

До 1872 році на Шлосплац проводилися ярмарки. У 1873 році площа була перепланована.

Під час Першої світової війни на Палацовій площі відбувалися святкування та зустрічі, наприклад, після перемоги Німеччини на Меці і Вогезах. На початку Третього рейху в 1933 році на Шлосплац відбулося кілька великих демонстрацій з десятками тисяч учасників, у тому числі «Святкування національного повстання» за захоплення влади з появою Роберта Вагнера, який згодом став рейхсштатгальтером і гауляйтером Бадена. Того ж року на Палацовій площі було висаджено липу на честь Адольфа Гітлера. Крім того, 17 червня 1933 року гітлерюгенд спалив книги. Під час Другої світової війни на Палацовій площі вирощували овочі з 1941 року. Значні частини центру міста були цілями повітряних нальотів союзників, включаючи театр, який був зруйнований в 1944 році.

У 1960-х і 1970-х роках на Шлосплац і навколо неї відбулися масштабні реконструкції. У 1957 році вісім із початкових десяти скульптур Ігнаца Ленгелахера були знову встановлені перед палацом. Нова будівля Федерального конституційного суду була відкрита в 1969 році. Після ювілею міста в 1967 році відбулася Федеральна садова виставка. На додаток до повної реконструкції Шлосплац, підземний паркінг і підземний перехід були побудовані на півдні Шлосплац.

Під час підготовки до наступного ювілею міста («275 років Карлсруе») площа знову була значно перепланована в 1988 — 1990 рр.. У 1992 році на Шлосплац відбувся перший музейний фестиваль Баденського державного музею з нагоди відновлення колекції ранньої історії.

У 2005 році на центральній осі між Шлосплац і Циркель була відкрита площа Основних прав. Згодом, у 2006 — 2011 рр., Шлосплац було повністю відремонтовано та переплановано. Ремонт був спричинений серйозними пошкодженнями внаслідок інтенсивного використання та руйнацією матеріалів. Було використано нагоду, щоб провести редизайни одночасно без окремого планування фінансування. Концепція дизайну, розроблена туніським ландшафтним архітектором Анрі Бава, який на той час також був професором KIT. Загальна сума витрат склала 5,5 млн євро. Реконструкція та редизайн Шлосплац була відзначена нагородою «Карлсруе Місто 2005–2012» за зразкову будівлю від Палати архітекторів Баден-Вюртемберга.

  • image
    Краєвид на Палацову площу та нічний палац.
  • image
    Краєвид на Палацову площу та палац взимку 2005 року.
  • image
    Краєвид на середню секцію по центральній осі.
  • image
    Світлоілюмінація палацу 2016.

Фонтани та пам'ятники

На Палацовій площі є кілька культурних пам’яток. Пам'ятник Великому Герцогу Карлу Фрідріху був споруджений на Шлосплац в 1844 році скульптором Людвігом Шванталером за вказівкою Великого Герцога Леопольда. На ній зображено великого герцога Карла Фрідріха Баденського з документом про скасування кріпацтва в Бадені в 1783 році, у правій руці. Основу прикрашає великогерцозький герб 1807—1830 рр. На кожному куті основи — жіноча постать. Під час підготовки до майбутньої Федеральної садової виставки в 1967 році пам'ятник був перенесений і повернутий на південь. Під час перепланування площі у 2011 — 2012 рр. пам’ятник знову перебудували, а навколо пам’ятника було створено рів.

Уздовж центральної осі Шлосплац є два паралельні ряди скульптур із загалом десятьма міфологічними скульптурами Ігнаца Фрідріха Ленгелахера, які представляють різних богів або героїв. Спочатку зведені в 1782 році, Фрідріх Вайнбреннер видалив фігури в 1814 році. Копії груп фігур були встановлені в 1965 і 1966 роках. У ході цього на півночі кожного паралельного ряду скульптур було встановлено додаткову фігуру [de].

Також перед палацом є ​​два фонтани, які також розташовані симетрично до центральної осі. Ці фонтани були створені [de] в 1864 році за наказом великого герцога Фрідріха I Баденського.

  • image
    Пам'ятник великому герцогу Карлу Фрідріху
  • image
    Міфологічні фігури
  • image
    Один із двох фонтанів Наяди
  • image
    Фонтан ХІХ століття на осі замку, демонтований у 2010 році

Примітки

  1. Innenstadt-West. Landesarchiv Baden-Württemberg, abgerufen am 14. Dezember 2014.
  2. Karlsruhe: Leben und Arbeiten - Parks und Grünanlagen. Schlossplatz. Stadt Karlsruhe, 22. November 2012, abgerufen am 14. Dezember 2014.
  3. Vortrag von Dr. Gottfried Leiber, Karlsruhe. Ungebaute Visionen für Karlsruhe: Über Friedrich Weinbrenners nicht genehmigte Planungen. Arbeitsgemeinschaft für geschichtliche Landeskunde am Oberrhein e.V., 8. Oktober 2010, abgerufen am 14. Dezember 2014.
  4. Vortrag von Ernst Otto Bräunche. Die Bücherverbrennung am 17. Juni 1933 auf dem Schloßplatz in Karlsruhe. Stadt Karlsruhe, 10. Mai 2013, abgerufen am 14. Dezember 2014.
  5. Schlossplatz Karlsruhe. Sanierung und Umgestaltung. Vermögen und Bau Baden-Württemberg, Amt Karlsruhe, 8. September 2011, abgerufen am 13. Dezember 2014.
  7. 5. Landschaftsarchitektur-Quartett: AKBW Architektenkammer Baden-Württemberg. Abgerufen am 20. November 2023.
  8. Datenbank der Kulturdenkmale. Schlossplatz. Stadt Karlsruhe, 12. Dezember 2014, abgerufen am 13. Dezember 2014.

Література

  • Manfred Koch (Hg.): Stadtplätze in Karlsruhe. Veröffentlichungen des Karlsruher Stadtarchivs Bd. 26, Info Verlag, Karlsruhe 2003.
  • Franz Sales Meyer: Die Haupt- und Residenzstadt Karlsruhe, ein Führer für deren Gäste. Selbstverlag der Stadt, Karlsruhe 1898.

Посилання

  • Schlossplatz (Straße) im

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Palacova plosha abo Shlosplac nim Schlossplatz plosha pered palacom Karlsrue Nimechchina Plosha bula stvorena yak barokovij sad pid chas zasnuvannya barokovogo de Karlsrue Za 300 richnu istoriyu znachennya Palacovoyi ploshi zminilosya vid kurdoneru do sadu nasolod i nareshti miskogo sadu Na pochatok XXI storichchya Shlosplac i palac nalezhat zemli Baden Vyurtemberg Palacova ploshaKrayina NimechchinaAdministrativna odinicyaKarlsrueStatus spadshinipam yatka kulturi d Palacova plosha u Vikishovishi Koordinati 49 00 42 pn sh 8 24 15 sh d 49 01192400002777561 pn sh 8 404273000028 sh d 49 01192400002777561 8 404273000028PloshaPalacova plosha roztashovana na pivden vid palacu Karlsrue Na shodi mezhuye z budivlyami ekonomichnogo fakultetu Tehnologichnogo institutu Karlsrue na zahodi z Federalnim konstitucijnim sudom i botanichnim sadom Na pivdennomu zahodi roztashovana Derzhavna kartinna galereya Vulicya Shlosfirtel pryamuye uzdovzh mezhi yak na shid tak i na zahid vid Shlosplac Centr mista znahoditsya na pivden vid ploshi Mezhu utvoryuye vulicya paralelna en en pryamuye vid palacu cherez centralnu vis Palacovoyi ploshi yaka utvoryuye centralnij promin iz 9 promeniv viyala Karlsrue yaki vihodyat na pivden vid Palacovoyi ploshi Pivden ploshi utvorenij rivnomirnim ryadom budivel sproektovanih Vajnbrennerom Spochatku ci budivli vikoristovuvalisya yak budinki dlya privilejovanih gromadyan derzhavnih sluzhbovciv i oficeriv a piznishe tam roztashuvalisya deyaki ministerstva Badena Teritoriya silno postrazhdala pid chas Drugoyi svitovoyi vijni tomu budivli buli perebudovani u funkcionalnomu stili yak uryadovi budivli Znovu buli vrahovani yedini arki do Palacovoyi ploshi splanovani Vajnbrennerom Rivnomirna visota budivli ta bezperervnij fasad zberigayut yedine tlo ta vizualne vidnoshennya do palacu Mizh Palacovoyu ta Rinkovoyu ploshami na Triumfalnij dorozi roztashovana centralna chastina Ploshi Osnovnih Prav yaka utvoryuye vhid iz Palacovoyi ploshi u misto Shlosplac z pidzemnim perehodom Vid na kafe na Shlosplac nad pidzemnim perehodom Rajonnij sud Plosha Osnovnih prav vnochi IstoriyaFotohromnij vidbitok 1890 1900 rr Fotohromnij vidbitok priblizno 1900 roku Listivka iz Palacovoyu plosheyu i palacom data nevidoma Pislya zasnuvannya mista 17 chervnya 1715 roku i podalshogo budivnictva palacu Palacova plosha bula botanichnim sadom dlya zasnovnika mista Karla Vilgelma Na toj chas iz palacu ne bulo pryamogo dostupu do mista Postupovo na pivdni Shlosplacu buduvali budinki privilejovanih gromadyan derzhavnih sluzhbovciv i oficeriv a piznishe takozh budivli ministerstv Badena U 1803 roci deyaki budivli viyavilisya napivzrujnovanimi sho prizvelo do budivnictva novoyi ofisnoyi budivli za proektom Fridriha Vajnbrennera Vimogoyu bulo dotrimannya simetriyi do Triumfalnoyi dorogi Odnak koli v 1813 roci bulo virisheno sho vsi budivli na vulici povinni buti odnakovimi plani Vajnbrennera ne zmogli realizuvati yak bulo zaplanovano U 1808 roci buv vidkritij pridvornij teatr takozh sproektovanij Fridrihom Vajnbrennerom pid kerivnictvom de Trohi piznishe v 1810 roci vin otrimav nazvu Velikogercozkogo pridvornogo teatru U 1853 roci bulo vidkrito novu budivlyu teatru cogo razu za proektom de Piznishe teatr stav chastinoyu de Do 1872 roci na Shlosplac provodilisya yarmarki U 1873 roci plosha bula pereplanovana Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni na Palacovij ploshi vidbuvalisya svyatkuvannya ta zustrichi napriklad pislya peremogi Nimechchini na Meci i Vogezah Na pochatku Tretogo rejhu v 1933 roci na Shlosplac vidbulosya kilka velikih demonstracij z desyatkami tisyach uchasnikiv u tomu chisli Svyatkuvannya nacionalnogo povstannya za zahoplennya vladi z poyavoyu Roberta Vagnera yakij zgodom stav rejhsshtatgalterom i gaulyajterom Badena Togo zh roku na Palacovij ploshi bulo visadzheno lipu na chest Adolfa Gitlera Krim togo 17 chervnya 1933 roku gitleryugend spaliv knigi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na Palacovij ploshi viroshuvali ovochi z 1941 roku Znachni chastini centru mista buli cilyami povitryanih nalotiv soyuznikiv vklyuchayuchi teatr yakij buv zrujnovanij v 1944 roci U 1960 h i 1970 h rokah na Shlosplac i navkolo neyi vidbulisya masshtabni rekonstrukciyi U 1957 roci visim iz pochatkovih desyati skulptur Ignaca Lengelahera buli znovu vstanovleni pered palacom Nova budivlya Federalnogo konstitucijnogo sudu bula vidkrita v 1969 roci Pislya yuvileyu mista v 1967 roci vidbulasya Federalna sadova vistavka Na dodatok do povnoyi rekonstrukciyi Shlosplac pidzemnij parking i pidzemnij perehid buli pobudovani na pivdni Shlosplac Pid chas pidgotovki do nastupnogo yuvileyu mista 275 rokiv Karlsrue plosha znovu bula znachno pereplanovana v 1988 1990 rr U 1992 roci na Shlosplac vidbuvsya pershij muzejnij festival Badenskogo derzhavnogo muzeyu z nagodi vidnovlennya kolekciyi rannoyi istoriyi U 2005 roci na centralnij osi mizh Shlosplac i Cirkel bula vidkrita plosha Osnovnih prav Zgodom u 2006 2011 rr Shlosplac bulo povnistyu vidremontovano ta pereplanovano Remont buv sprichinenij serjoznimi poshkodzhennyami vnaslidok intensivnogo vikoristannya ta rujnaciyeyu materialiv Bulo vikoristano nagodu shob provesti redizajni odnochasno bez okremogo planuvannya finansuvannya Koncepciya dizajnu rozroblena tuniskim landshaftnim arhitektorom Anri Bava yakij na toj chas takozh buv profesorom KIT Zagalna suma vitrat sklala 5 5 mln yevro Rekonstrukciya ta redizajn Shlosplac bula vidznachena nagorodoyu Karlsrue Misto 2005 2012 za zrazkovu budivlyu vid Palati arhitektoriv Baden Vyurtemberga Krayevid na Palacovu ploshu ta nichnij palac Krayevid na Palacovu ploshu ta palac vzimku 2005 roku Krayevid na serednyu sekciyu po centralnij osi Svitloilyuminaciya palacu 2016 Fontani ta pam yatnikiNa Palacovij ploshi ye kilka kulturnih pam yatok Pam yatnik Velikomu Gercogu Karlu Fridrihu buv sporudzhenij na Shlosplac v 1844 roci skulptorom Lyudvigom Shvantalerom za vkazivkoyu Velikogo Gercoga Leopolda Na nij zobrazheno velikogo gercoga Karla Fridriha Badenskogo z dokumentom pro skasuvannya kripactva v Badeni v 1783 roci u pravij ruci Osnovu prikrashaye velikogercozkij gerb 1807 1830 rr Na kozhnomu kuti osnovi zhinocha postat Pid chas pidgotovki do majbutnoyi Federalnoyi sadovoyi vistavki v 1967 roci pam yatnik buv perenesenij i povernutij na pivden Pid chas pereplanuvannya ploshi u 2011 2012 rr pam yatnik znovu perebuduvali a navkolo pam yatnika bulo stvoreno riv Uzdovzh centralnoyi osi Shlosplac ye dva paralelni ryadi skulptur iz zagalom desyatma mifologichnimi skulpturami Ignaca Fridriha Lengelahera yaki predstavlyayut riznih bogiv abo geroyiv Spochatku zvedeni v 1782 roci Fridrih Vajnbrenner vidaliv figuri v 1814 roci Kopiyi grup figur buli vstanovleni v 1965 i 1966 rokah U hodi cogo na pivnochi kozhnogo paralelnogo ryadu skulptur bulo vstanovleno dodatkovu figuru de Takozh pered palacom ye dva fontani yaki takozh roztashovani simetrichno do centralnoyi osi Ci fontani buli stvoreni de v 1864 roci za nakazom velikogo gercoga Fridriha I Badenskogo Pam yatnik velikomu gercogu Karlu Fridrihu Mifologichni figuri Odin iz dvoh fontaniv Nayadi Fontan HIH stolittya na osi zamku demontovanij u 2010 rociPrimitkiInnenstadt West Landesarchiv Baden Wurttemberg abgerufen am 14 Dezember 2014 Karlsruhe Leben und Arbeiten Parks und Grunanlagen Schlossplatz Stadt Karlsruhe 22 November 2012 abgerufen am 14 Dezember 2014 Vortrag von Dr Gottfried Leiber Karlsruhe Ungebaute Visionen fur Karlsruhe Uber Friedrich Weinbrenners nicht genehmigte Planungen Arbeitsgemeinschaft fur geschichtliche Landeskunde am Oberrhein e V 8 Oktober 2010 abgerufen am 14 Dezember 2014 Vortrag von Ernst Otto Braunche Die Bucherverbrennung am 17 Juni 1933 auf dem Schlossplatz in Karlsruhe Stadt Karlsruhe 10 Mai 2013 abgerufen am 14 Dezember 2014 Schlossplatz Karlsruhe Sanierung und Umgestaltung Vermogen und Bau Baden Wurttemberg Amt Karlsruhe 8 September 2011 abgerufen am 13 Dezember 2014 5 Landschaftsarchitektur Quartett AKBW Architektenkammer Baden Wurttemberg Abgerufen am 20 November 2023 Datenbank der Kulturdenkmale Schlossplatz Stadt Karlsruhe 12 Dezember 2014 abgerufen am 13 Dezember 2014 LiteraturaManfred Koch Hg Stadtplatze in Karlsruhe Veroffentlichungen des Karlsruher Stadtarchivs Bd 26 Info Verlag Karlsruhe 2003 Franz Sales Meyer Die Haupt und Residenzstadt Karlsruhe ein Fuhrer fur deren Gaste Selbstverlag der Stadt Karlsruhe 1898 PosilannyaSchlossplatz Strasse im

Дата публікації:
Топ