Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

О сієцька ударна бригада сербохорв Osječka udarna brigada військове тактичне формування Народно визвольної армії Югослав

Осієцька ударна бригада

Осієцька ударна бригада


О́сієцька ударна бригада (сербохорв. Osječka udarna brigada) — військове тактичне формування Народно-визвольної армії Югославії (НВАЮ), яке брало участь у визволенні Хорватії в роки Другої світової війни. Була другою у НВАЮ за чисельністю громадян СРСР, які воювали в її лавах. Бійцями бригади стали близько 380 колишніх радянських військовополонених і примусових робітників, яких воєнні події закинули в історичну область Хорватії — Славонію.

Осієцька ударна бригада
image
4-й батальйон Осієцької ударної бригади, осінь 1944 року
На службі1 березня 1944 — травень 1945
Країнаimage Югославія
НалежністьНВАЮ
Рольсухопутні війська
Чисельність600 бійців на день формування
У складі

Війни/битвиДруга світова війна
Почесні найменуванняimage image
Командування
Визначні
командувачі		Мілан Йока
Мілівой Обіліч Бабац
Мілан Бобіц
Франьо Шліваріч
image
Славонія

Створена 1 березня 1944 року на терені села Слободна Власт (громада Леваньська Варош) у складі 3-х батальйонів чисельністю 600 бійців. При формуванні в бригаду увійшли по одному батальйону з Дільського і Пожезького партизанських загонів, батальйон 1-ї Чехословацької бригади «Ян Жижка», укомплектований хорватами і сербами, а також бійці Посавського партизанського загону. Свою назву отримала на честь міста О́сієк. 5 березня включена до складу 12-ї Славонської дивізії 6-го Славонського корпусу НВАЮ. Активно брала участь у бойових діях на території Славонії і Подравини. Відзначилася під час оборонних боїв у районі Славонської Пожеґи у липні 1944 року. 5 жовтня 1944 року, після 40-годинного штурму, спільно із 12-ю Славонською ударною бригадою визволила Вировитицю. Найбільшу перемогу здобула 13 листопада 1944 року в бою за село Пишкоревці, де повністю розбила німецький 2-й поліцейський батальйон. 14 квітня 1945 року першою увійшла у визволене місто Осієк.

Почесне звання «ударна» присвоєно бригаді 1 жовтня 1944 року. Бойові заслуги бригади були відмічені орденами «За заслуги перед народом» І-го ступеня (1961 р.) і «Братерства та єдності» І-го ступеня (1980 р.).

20 грудня 1951 року першому командиру Осієцької бригади Мілану Йока (1922—1991) присвоєно звання Народного героя Югославії.

«Російські» формування бригади

Вже з часу створення в оперативних документах бригади і 6-го корпусу зустрічаються повідомлення про «руський» взвод (сербохорв. ruski vod). За традицією того часу в Югославії росіянами називали громадян СРСР незалежно від їхньої національності. Відповідно «руськими», або «російськими» називали і військові формування НВАЮ, які повністю або частково складалися із радянських громадян.

У травні 1944 року у бригаді формується «руська» 3-тя рота (сербохорв. ruska četa) 3-го батальйону чисельністю 80-85 осіб. Більшість її бійців становили радянські військовополонені, які утікали з табору у місті Славонський Брод. Багато з них виривалися з робочих команд, складених із молоді, примусово мобілізованої німцями на тимчасово окупованих територіях СРСР. Частина бійців роти були перебіжчиками з підрозділів 1-ї козачої дивізії вермахту.

У зв'язку зі зростанням чисельності радянських бійців у бригаді, 20 липня 1944 року штаб 6-го корпусу повідомив Головний штаб НВАЮ у Хорватії: «Росіян у Осієцькій бригаді посилили сербами і хорватами та сформували 4-й батальйон». Створення батальйону було завершено 2 серпня 1944 року. У цей час у бригаді числилося 147 радянських громадян.

Першим командиром радянської роти вважають москвича Петра Москвитіна. У звіті штабу 6-го корпусу, серед осіб, які відзначилися в бою 29 травня, командиром роти вказується Олександр Шляповський. Вже у документах, що датуються червнем 1944 року, командиром значиться Павло Максимович Гутіков, який став у подальшому заступником командира 3-го батальйону. В роті поруч воювали сибіряк Єгор Котомін, уродженець Пензенської області Дмитро Козелков, українці Григорій Луценко, Микола Шестопал, Іван Шпак тощо.

Свою боєздатність і згуртованість радянська рота показала незабаром після формування в бою 29 травня 1944 року на горі Диль в районі сіл Чаглин та Мигаловці. Відступаючи під тиском переважаючих сил противника, Осієцька бригада потрапила у засідку двох батальйонів усташів і домобранів. Сильний вогонь з близької відстані й атака усташів зім'яли її ряди. У цей критичний момент 3-й батальйон і його «руська» рота пішли у контратаку, відкинули противника та забезпечили прорив головних сил бригади з усім важким озброєнням. Після бою штаб 6-го корпусу в оперативному повідомленні Головному штабу у Хорватії відмітив всю «руську роту, яка своїми контратаками найбільше сприяла виходу з оточення підрозділів Осієцької бригади».

image
Карта територій Югославії, підконтрольних НВАЮ, вересень 1944 року

21 червня радянські бійці узяли участь у нападі на велику німецьку колону коло селища Брачевці на дорозі Джаково — Нашиці і примусили рятуватися втечею 8-й поліцейський батальйон СС. Через декілька днів ворог знов випробував їхню стійкість. Батальйон був оточений противником вночі у підковоподібній долині на північний схід від села Паучє. У нічному бою отримали поранення командир і комісар батальйону. Командування взяв на себе помічник комбата Павло Новіков. Через незайнятий німцями яр йому вдалось вивести радянських бійців з оточення. Партизани швидко разгорнулися для атаки і вдарили в тил німців. Батальйон вийшов із пастки. Далі бійці вели оборонні бої з усташами біля Славонської Пожеґи, відбивали атаки ворога коло міста Пакрац. Вони знов відзначилися під час визволення Вировитиці, Джурджеваца і в бою у Пішкоревцях. Були у радянських бійців не тільки успіхи, але й поразки. 14 грудня 1944 року під час бою за село Широко Поле вони опинилися між двох вогнів і, відбиваючись від противника, посиленого танками, зазнали найважчих втрат за весь час існування батальйону.

За хоробрість, проявлену в боях, радянські воїни бригади неодноразово відзначалися у документах 12-ї дивізії і 6-го корпусу. У списках відмічених осіб, крім згадуваного вище П. М. Гутікова, є: кулеметник Григорій Стефанович Болотов, комісар роти Олексій Горян, боєць Іван Гречаний, боєць Олександр Летнєв, кулеметник Анатолій Олексійович Мащенкін, командир взводу Іван Уколов, командир роти Петро Українець, мінометник Олексій Шмихалов, командир роти Олександр Шляповський.

Незважаючи на втрати, ряди радянських бійців Осієцької бригади швидко поповнювалися. Станом на 1 жовтня 1944 року в бригаді воювали 199 громадян СРСР. На 1 грудня в бригаді налічувалося 258 радянських громадян, а в кінці цього місяця — 340. То був період найвищої чисельності радянських підрозділів бригади. 23 грудня німці розпочали із Джаково наступ проти Осієцької бригади в районі населеного пункту Леваньська Варош, що тривав п'ять днів. Це були останні бої, в яких у складі бригади брав участь «руський» батальйон. Фронт швидко наближувався. З кінця грудня за наказом штабу 6-го корпусу розпочався перехід радянських бійців Осієцької бригади на Вировитицький плацдарм у розташування Червоної армії. Протягом січня 1945 року туди прибула більшість бійців радянського батальйону. Решта комбатантів через складну воєнну обстановку продовжувала боротися на хорватській землі.

Точні відомості про втрати радянського батальйону відсутні. У неповному списку загиблих бійців Осієцької ударної бригади значаться установчі дані та дати загибелі 39 осіб, серед них один з перших українців у лавах партизан Хорватії Іван Бандура.

За подвиги, вчинені у складі Осієцької бригади, сержант Червоної армії П. М. Гутіков нагороджений югославським орденом «За хоробрість» і в 1947 році Орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня. Радянським бійцям бригади присвячена глава Г. К. Платонова «За сигналом червоної ракети» у збірнику «Про що не говорилося у зведеннях».

Версія про «російсько-український» батальйон

За повідомленням науковця із Чернівців I. Г. Буркута, у складі 6-го ударного корпусу НВАЮ у Славонії діяв «російсько-український» батальйон під командуванням капітана Мілоша Вуйіча-Бєлаца. Першоджерелом цієї інформації вказується хорватський автор М. Вуйічич і його публікація в журналі русинів та українців Хорватії «Нова Думка». Єдиний «руський» батальйон у 6-му корпусі був у складі Осієцької бригади. Тут воювала і переважна більшість бійців 6-го Славонського корпусу — югославських українців за походженням. Так, у листопаді 1944 року 44 із 64 українців 6-го корпусу значилися саме у лавах Осієцької бригади. У звіті 12-ї Славонської дивізії містяться дані про перебування станом на 1 грудня 1944 року у лавах Осієцької бригади 36 із 44 українців цього з'єднання.

Репатріація бійців батальйону

Для радянських бійців Осієцької бригади процес репатріації почався з кінця грудня 1944 року. Події розвивалися наступним чином. 8 грудня радянські війська зайняли угорське місто Барч на лівому березі річки Драва. Починаючи із цього дня на правий берег Драви були переправлені два полки 233-ї стрілецької дивізії 57-ї армії, які зайняли позиції в районі Питомачі і Вировитиці. Таким чином, на визволеній території Славонії був створений плацдарм Червоної армії. З цього часу частини 6-го Славонського і 10-го Загребського корпусів отримали флангове сполучення із радянськими військами і частинами НВАЮ. Визволена територія Славонії отримала значення оперативного плацдарму радянсько-югославських військ у Хорватії. За цією територією закріпилася умовна назва «Вировитицький плацдарм».

Депеша Головного штабу НВАЮ у Хорватії від 14 грудня 1944 року містить вказівку штабу 6-го корпусу «проінформувати росіян (громадян СРСР) у підпорядкованих підрозділах про те, що питання щодо їхньої репатріації поставлене перед командуванням Червоної армії і буде вирішено за узгодженням із радянською стороною».

На кінець грудня рішення було прийняте. В цей час бої за Вировитицький плацдарм були у самому розпалі. Попри це, першою через плацдарм у розташування Червоної армії виходила 3-тя «руська» рота 3-го батальйону Осієцької бригади. У звіті штабу в штаб 6-го корпусу про бойові дії в районі села , датованому від 29 грудня 1944 року, повідомляється про її відбуття у повному складі чисельністю 61 боєць через село Лонджиця на . Доповідь містить посилання на відомості від населення, які підтверджують проходження роти через Кутєво на Ораховицю. В документі є дані про склад озброєння радянських бійців: 4 ручні кулемети (сербохорв. puškomitraljeza), 1 легкий міномет, один легкий кулемет (сербохорв. laki mitraljez), 4 автомати, 35 гвинтівок, 37 гранат, 2700 гвинтівкових патронів, 3500 кулеметних патронів, 370 автоматних патронів. Подібний запис зберігся також у «Оперативному щоденнику 12-ї дивізії» за період з 1 жовтня 1944 року до 15 травня 1945 року.

Перехід радянських громадян із підрозділів 6-го корпусу відбувався у складних умовах боїв за Вировитицький плацдарм. На час прибуття роти у Вировитицю німці були вже на околицях міста і дерлись до переправи в селі Терезино Полє. Штабне листування містить відомості про прибулу радянську роту. Із нього відомо, що шлях 3-ї роти у розташування Червоної армії видався не простим. У доповіді 18-ї Славонської ударної бригади у штаб дивізії від 3 січня 1945 року повідомляється, що «руська» рота 3-го батальйону Осиєцької ударної бригади на шляху слідування в пункт призначення була тимчасово придана для підсилення 3-му батальйону 18-ї бригади. 3 січня 1945 року рота взяла участь в контрударі 32-ї, 33-ї і 40-ї дивізій на західному секторі оборони Вировитицького плацдарму. В ході двухгодинного запеклого нічного бою радянські бійці разом із 3-м батальйоном 18-ї бригади з третьої атаки взяли висоту в районі на південь від селища Голо Брдо та відкинули підрозділи німецькой 1-ї козачої дивізії СС до села Шпишич-Буковиця.

13 січня 1945 року штаб 3-ї армії НВАЮ адресував 6-му і 10-му корпусам наказ наступного змісту:

Згідно з домовленостями із представниками Червоної армії, Вам доручається зібрати усіх радянських громадян, незалежно від того, хто, коли і як вступив у народно-визвольну армію.

Доручіть підпорядкованим підрозділам провести ревізію відомостей про особовий склад, відберіть тих, кого стосується цей наказ і зберіть цих людей при штабі дивізії або корпуса тощо для подальшого організованого відправлення в розташування компетентного радянського командування.

На кожного бійця комісари батальйонів мають подати комісару бригади, по можливості, повну характеристику. По відношенню до кожної особи надайте наступну інформацію: № 1 і № 2 — прізвище, по батькові і ім'я, № 3 — рік народження, № 4 — громадянство, № 5 — коли потрапив у полон і де, № 6 — коли приєднався до партизанів і як, № 7 — стисла характеристика за час перебування в НВАЮ, № 8 — примітки. Збір і відправлення зазначених осіб розпочати негайно.

Вищезазначені громадяни Радянського Союзу підлягають відправленню військовими і цивільними установами в термін до 25 січня 1945 року в село Цабуна, розташоване між населеними пунктами Слатина і Сухополє. Зазначеним особам надати сухий пайок на 3 доби. Особисту зброю здати, за винятком револьверів.

Через Вировитицький плацдарм у розташування Червоної армії в кінці грудня 1944 року — січні 1945 року вийшли декілька великих груп радянських громадян. Інші з причин ускладненого воєнного стану продовжували воювати в югославській армії.

Прізвища багатьох репатріантів містяться у реєстраційних списках збірно-пересильного пункту (ЗПП) 57-ї армії. Тут починався перший етап перевірки колишніх військовополонених і чоловіків призовного віку. Термін перебування в ЗПП для цих категорій не повинен був перевищувати 10 днів. У матеріалах, представлених на . Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 6 листопада 2015., є документи ЗПП № 61, дислокованого у місті Суботиця. З них відомо, що більшість прибулих партизан, колишні військовополонені рядового та сержантського складу, направлялися до 200-го і 233-го запасних полків, а звідти розподілялися у діючі частини III-го Українського фронту. Молодь, яка раніше не служила в армії, призивалася тут же на службу польовим військкоматом. Менша частина репатріантів, колишні офіцери, а також особи, які прийшли до лав партизанів з різних німецьких частин або підозрювані в співпраці з противником, відправлялися для подальшої перевірки до перевірочно-фільтраційних таборів (ПФТ) НКВС. Згідно зі списками ЗПП № 61, репатріантів транспортували до ПФТ (спецтаборів) № 174 і № 318.

Останні знайдені відомості щодо окремих репатріантів зі складу «російських» підрозділів Осієцької бригади датовані жовтнем 1945 року.

Пам'ять

У 1979 році в селі Слободна-Власт (громада Леваньська-Варош) був відкритий пам'ятник 27-й Осієцькій ударній бригаді. В даний час меморіал значиться в списку знесених пам'ятників.

Посилання

. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2016.(хор.)

Коментарі

  1. Йдеться про 1-й Посавський ударний батальйон, який був створений влітку 1943 року для боротьби із четниками. Командиром батальйону був призначений Мілан Йока. 26 жовтня 1943 року батальйон увійшов до складу 1-ї Чехословацької бригади 6-го Славонського корпуса (із 3 листопада у складі 12-ї Славонської дивізії).
  2. На час утворення бригади в Славонії у лавах партизанів вже воювали громадяни СРСР. За повідомленням командування району від 13 листопада 1943 року, кожен день супроводжувався прибуттям втікачів — військовополонених і перебіжчиків з німецьких частин, які добровільно переходили зі зброєю на сторону НВАЮ. Близько 60 осіб вступили до Дільського та Осієцького партизанських загонів. Станом на 10 січня 1944 року у Східній групі партизанських загонів 6-го Славонського корпусу значилося 102 радянських бійця, яких тут для спрощення врахували як «росіян», розподілених за такими загонами: Дільський загін - 50 (росіян - 27, українців - 23), Осієцький загін - 63.
  3. Іван Бандура був одним із перших радянських партизан Хорватії. 22 грудня 1942 року газета партизанського руху визволення Югославії «Борба» повідомила на своїх шпальтах: «Хорватські партизани отримали велику перемогу. В Хорватському Загір'ї вони визволили з німецького полону п'ятьох радянських офіцерів…». Усі звільнені були уродженцями України: Микола Герасимович Фостик, Іван Васильович Бандура, Данило Павлович Гвоздик, Семен Михайлович Кухаренко та Володимир Васильович Лепешкін. За вказівкою Тіто, усіх членів групи розподілили по різних партизанських корпусах. Івана Васильовича Бандуру направили до Славонського корпусу (з жовтня 1943 - 6-й Славонський), якій діяв у Хорватії. У березні 1945 року М. Г. Фостик отримав повідомлення про загибель Івана Бандури у боях за звільнення Югославії. Югославсько — радянський історик Іван Очак у книзі «В єдиному пориві» пише, що в Славонії І. В. Бандура воював командиром Посавського батальйону і загинув восени 1944 року у важкому бою з німецькими танками невдовзі після звільнення Белграду. В НВАЮ назву «Посавський батальйон» мав 1-й Посавський ударний батальйон.

Примітки

  1. Советские люди в освободительной борьбе югославского народа 1941—1945 гг.: Воспоминания, документы и материалы /Сост. Бушуева Т. С., АН СССР, Ин-т военной истории М-ва обороны СССР. — Москва: Наука, 1973. — С.197-204.
  2. Zdravko B. Cvetković. Osječka udarna brigada. Monografija. — Beograd: Vojnoizdavački zavod, 1981.
  3. Nikola Anić, Sekula Joksimović, Mirko Gutić. Narodno oslobodilačka vojska Jogoslavije. Pregled Razvoja Oruzanih Snaga Narodnooslobodilnackog pokreta 1941—1945. — Beograd: Izdaje Vojnoistorijski institut, 1982.
  4. Hrečkovski, Slavica. Građa za historiju narodnooslobodilačkog pokreta u Slavoniji. — Slavonski Brod: Historijski institut Slavonije i Baranje, 1973 — Knjiga 8. — S.439-440.
  5. Hrečkovski, Slavica. Građa za historiju narodnooslobodilačkog pokreta u Slavoniji. — Slavonski Brod: Historijski institut Slavonije i Baranje, 1984 — Knjiga 10. — S.117.
  6. Бушуєва Т. С. «Русские» роты и батальоны в Народно-освободительной армии Югославии. // Советское славяноведение: журнал. — 1972. — № 3.— С.11.
  7. Казак В. Н. Побратимы: Советские люди в антифашистской борьбе народов балканских стран 1941—1945 — Москва: Мысль, 1975. — С. 22-24.
  8. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1963. — t.5, knj.29, S.329.
  9. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1964. — t.5, knj.31, S.13.
  10. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1963. — t.5, knj.28, S.226-227.
  11. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1963. — t. 5, knj. 34. — S.122-123
  12. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1966. — t. 5, knj. 34, S.43.
  13. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1968. — t. 5, knj. 36, S.13.
  14. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1968. — t. 5, knj. 36. — S.499.
  15. Советские люди в освободительной борьбе югославского народа 1941—1945 гг.: Воспоминания, документы и материалы /Сост. Бушуева Т. С., АН СССР, Ин-т военной истории М-ва обороны СССР. — Москва: Наука, 1973. — С.45-57.
  16. «В едином порыве»: сборник / Под ред. Г. А. Нечаева. — Москва: ДОСААФ, 1971. — С. 190.
  17. . Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
  18. Буркут Ігор. Югославские русины и украинцы во Второй мировой войне 1941—1945 гг.// Русин: журнал. — Випуск № 2 (24) — 2011 рік.
  19. Vujičić M. «Nadmudren zloglasmi nemački „Trup“ u Trnavi». — журнал Нова думка — 1982 — № 31. С. 40-41.
  20. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1967. — t. 5, knj. 35. — S.332.
  21. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1968. — t. 5, knj. 36. — S.12-13.
  22. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1968. — t. 5, knj. 37. — S.75.
  23. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1968. — t. 5, knj. 36. — S.587.
  24. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1968 — t. 5, knj. 36 — S.499.
  25. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda. — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1968 — t. 5, knj. 37 — S.51-53.
  26. Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilačkom ratu jugoslovenskih naroda — Beograd: Vojnoistorijski institut, 1968 — t. 5, knj. 37 — S.213-214.
  27. Prostorni plan uređenja Općine Levanjska Varoš. Knjiga 1. — Tekstualni dio. — Osijek, «Službeni glasnik» Općine Levanjska Varoš, srpanj 2004. — br. 5/04. — S. 14.

Література

  • Zdravko B. Cvetković. Osječka udarna brigada, monografija. — Beograd: Vojnoizdavački zavod. — 1981.
  • О чем не говорилось в сводках [сост.: И. Н. Куликов, Ю. А. Плотников, Б. Л. Сахаров]. — Москва: Госполитиздат, 1962 — С. 142—151.
  • Nikola Anić, Sekula Joksimović, Mirko Gutić. Narodno oslobodilačka vojska Jogoslavije. Pregled Razvoja Oruzanih Snaga Narodnooslobodilnackog pokreta 1941—1945. — Beograd: Izdaje Vojnoistorijski institut, 1982.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

O siyecka udarna brigada serbohorv Osjecka udarna brigada vijskove taktichne formuvannya Narodno vizvolnoyi armiyi Yugoslaviyi NVAYu yake bralo uchast u vizvolenni Horvatiyi v roki Drugoyi svitovoyi vijni Bula drugoyu u NVAYu za chiselnistyu gromadyan SRSR yaki voyuvali v yiyi lavah Bijcyami brigadi stali blizko 380 kolishnih radyanskih vijskovopolonenih i primusovih robitnikiv yakih voyenni podiyi zakinuli v istorichnu oblast Horvatiyi Slavoniyu Osiyecka udarna brigada4 j bataljon Osiyeckoyi udarnoyi brigadi osin 1944 rokuNa sluzhbi1 bereznya 1944 traven 1945KrayinaYugoslaviyaNalezhnistNVAYuRolsuhoputni vijskaChiselnist600 bijciv na den formuvannyaU skladiVijni bitviDruga svitova vijna Yugoslavskij frontPochesni najmenuvannyaKomanduvannyaViznachni komanduvachiMilan Joka Milivoj Obilich Babac Milan Bobic Frano ShlivarichSlavoniya Stvorena 1 bereznya 1944 roku na tereni sela Slobodna Vlast gromada Levanska Varosh u skladi 3 h bataljoniv chiselnistyu 600 bijciv Pri formuvanni v brigadu uvijshli po odnomu bataljonu z Dilskogo i Pozhezkogo partizanskih zagoniv bataljon 1 yi Chehoslovackoyi brigadi Yan Zhizhka ukomplektovanij horvatami i serbami a takozh bijci Posavskogo partizanskogo zagonu Svoyu nazvu otrimala na chest mista O siyek 5 bereznya vklyuchena do skladu 12 yi Slavonskoyi diviziyi 6 go Slavonskogo korpusu NVAYu Aktivno brala uchast u bojovih diyah na teritoriyi Slavoniyi i Podravini Vidznachilasya pid chas oboronnih boyiv u rajoni Slavonskoyi Pozhegi u lipni 1944 roku 5 zhovtnya 1944 roku pislya 40 godinnogo shturmu spilno iz 12 yu Slavonskoyu udarnoyu brigadoyu vizvolila Viroviticyu Najbilshu peremogu zdobula 13 listopada 1944 roku v boyu za selo Pishkorevci de povnistyu rozbila nimeckij 2 j policejskij bataljon 14 kvitnya 1945 roku pershoyu uvijshla u vizvolene misto Osiyek Pochesne zvannya udarna prisvoyeno brigadi 1 zhovtnya 1944 roku Bojovi zaslugi brigadi buli vidmicheni ordenami Za zaslugi pered narodom I go stupenya 1961 r i Braterstva ta yednosti I go stupenya 1980 r 20 grudnya 1951 roku pershomu komandiru Osiyeckoyi brigadi Milanu Joka 1922 1991 prisvoyeno zvannya Narodnogo geroya Yugoslaviyi Rosijski formuvannya brigadiVzhe z chasu stvorennya v operativnih dokumentah brigadi i 6 go korpusu zustrichayutsya povidomlennya pro ruskij vzvod serbohorv ruski vod Za tradiciyeyu togo chasu v Yugoslaviyi rosiyanami nazivali gromadyan SRSR nezalezhno vid yihnoyi nacionalnosti Vidpovidno ruskimi abo rosijskimi nazivali i vijskovi formuvannya NVAYu yaki povnistyu abo chastkovo skladalisya iz radyanskih gromadyan U travni 1944 roku u brigadi formuyetsya ruska 3 tya rota serbohorv ruska ceta 3 go bataljonu chiselnistyu 80 85 osib Bilshist yiyi bijciv stanovili radyanski vijskovopoloneni yaki utikali z taboru u misti Slavonskij Brod Bagato z nih virivalisya z robochih komand skladenih iz molodi primusovo mobilizovanoyi nimcyami na timchasovo okupovanih teritoriyah SRSR Chastina bijciv roti buli perebizhchikami z pidrozdiliv 1 yi kozachoyi diviziyi vermahtu U zv yazku zi zrostannyam chiselnosti radyanskih bijciv u brigadi 20 lipnya 1944 roku shtab 6 go korpusu povidomiv Golovnij shtab NVAYu u Horvatiyi Rosiyan u Osiyeckij brigadi posilili serbami i horvatami ta sformuvali 4 j bataljon Stvorennya bataljonu bulo zaversheno 2 serpnya 1944 roku U cej chas u brigadi chislilosya 147 radyanskih gromadyan Pershim komandirom radyanskoyi roti vvazhayut moskvicha Petra Moskvitina U zviti shtabu 6 go korpusu sered osib yaki vidznachilisya v boyu 29 travnya komandirom roti vkazuyetsya Oleksandr Shlyapovskij Vzhe u dokumentah sho datuyutsya chervnem 1944 roku komandirom znachitsya Pavlo Maksimovich Gutikov yakij stav u podalshomu zastupnikom komandira 3 go bataljonu V roti poruch voyuvali sibiryak Yegor Kotomin urodzhenec Penzenskoyi oblasti Dmitro Kozelkov ukrayinci Grigorij Lucenko Mikola Shestopal Ivan Shpak tosho Svoyu boyezdatnist i zgurtovanist radyanska rota pokazala nezabarom pislya formuvannya v boyu 29 travnya 1944 roku na gori Dil v rajoni sil Chaglin ta Migalovci Vidstupayuchi pid tiskom perevazhayuchih sil protivnika Osiyecka brigada potrapila u zasidku dvoh bataljoniv ustashiv i domobraniv Silnij vogon z blizkoyi vidstani j ataka ustashiv zim yali yiyi ryadi U cej kritichnij moment 3 j bataljon i jogo ruska rota pishli u kontrataku vidkinuli protivnika ta zabezpechili proriv golovnih sil brigadi z usim vazhkim ozbroyennyam Pislya boyu shtab 6 go korpusu v operativnomu povidomlenni Golovnomu shtabu u Horvatiyi vidmitiv vsyu rusku rotu yaka svoyimi kontratakami najbilshe spriyala vihodu z otochennya pidrozdiliv Osiyeckoyi brigadi Karta teritorij Yugoslaviyi pidkontrolnih NVAYu veresen 1944 roku 21 chervnya radyanski bijci uzyali uchast u napadi na veliku nimecku kolonu kolo selisha Brachevci na dorozi Dzhakovo Nashici i primusili ryatuvatisya vtecheyu 8 j policejskij bataljon SS Cherez dekilka dniv vorog znov viprobuvav yihnyu stijkist Bataljon buv otochenij protivnikom vnochi u pidkovopodibnij dolini na pivnichnij shid vid sela Pauchye U nichnomu boyu otrimali poranennya komandir i komisar bataljonu Komanduvannya vzyav na sebe pomichnik kombata Pavlo Novikov Cherez nezajnyatij nimcyami yar jomu vdalos vivesti radyanskih bijciv z otochennya Partizani shvidko razgornulisya dlya ataki i vdarili v til nimciv Bataljon vijshov iz pastki Dali bijci veli oboronni boyi z ustashami bilya Slavonskoyi Pozhegi vidbivali ataki voroga kolo mista Pakrac Voni znov vidznachilisya pid chas vizvolennya Virovitici Dzhurdzhevaca i v boyu u Pishkorevcyah Buli u radyanskih bijciv ne tilki uspihi ale j porazki 14 grudnya 1944 roku pid chas boyu za selo Shiroko Pole voni opinilisya mizh dvoh vogniv i vidbivayuchis vid protivnika posilenogo tankami zaznali najvazhchih vtrat za ves chas isnuvannya bataljonu Za horobrist proyavlenu v boyah radyanski voyini brigadi neodnorazovo vidznachalisya u dokumentah 12 yi diviziyi i 6 go korpusu U spiskah vidmichenih osib krim zgaduvanogo vishe P M Gutikova ye kulemetnik Grigorij Stefanovich Bolotov komisar roti Oleksij Goryan boyec Ivan Grechanij boyec Oleksandr Letnyev kulemetnik Anatolij Oleksijovich Mashenkin komandir vzvodu Ivan Ukolov komandir roti Petro Ukrayinec minometnik Oleksij Shmihalov komandir roti Oleksandr Shlyapovskij Nezvazhayuchi na vtrati ryadi radyanskih bijciv Osiyeckoyi brigadi shvidko popovnyuvalisya Stanom na 1 zhovtnya 1944 roku v brigadi voyuvali 199 gromadyan SRSR Na 1 grudnya v brigadi nalichuvalosya 258 radyanskih gromadyan a v kinci cogo misyacya 340 To buv period najvishoyi chiselnosti radyanskih pidrozdiliv brigadi 23 grudnya nimci rozpochali iz Dzhakovo nastup proti Osiyeckoyi brigadi v rajoni naselenogo punktu Levanska Varosh sho trivav p yat dniv Ce buli ostanni boyi v yakih u skladi brigadi brav uchast ruskij bataljon Front shvidko nablizhuvavsya Z kincya grudnya za nakazom shtabu 6 go korpusu rozpochavsya perehid radyanskih bijciv Osiyeckoyi brigadi na Virovitickij placdarm u roztashuvannya Chervonoyi armiyi Protyagom sichnya 1945 roku tudi pribula bilshist bijciv radyanskogo bataljonu Reshta kombatantiv cherez skladnu voyennu obstanovku prodovzhuvala borotisya na horvatskij zemli Tochni vidomosti pro vtrati radyanskogo bataljonu vidsutni U nepovnomu spisku zagiblih bijciv Osiyeckoyi udarnoyi brigadi znachatsya ustanovchi dani ta dati zagibeli 39 osib sered nih odin z pershih ukrayinciv u lavah partizan Horvatiyi Ivan Bandura Za podvigi vchineni u skladi Osiyeckoyi brigadi serzhant Chervonoyi armiyi P M Gutikov nagorodzhenij yugoslavskim ordenom Za horobrist i v 1947 roci Ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Radyanskim bijcyam brigadi prisvyachena glava G K Platonova Za signalom chervonoyi raketi u zbirniku Pro sho ne govorilosya u zvedennyah Versiya pro rosijsko ukrayinskij bataljonZa povidomlennyam naukovcya iz Chernivciv I G Burkuta u skladi 6 go udarnogo korpusu NVAYu u Slavoniyi diyav rosijsko ukrayinskij bataljon pid komanduvannyam kapitana Milosha Vujicha Byelaca Pershodzherelom ciyeyi informaciyi vkazuyetsya horvatskij avtor M Vujichich i jogo publikaciya v zhurnali rusiniv ta ukrayinciv Horvatiyi Nova Dumka Yedinij ruskij bataljon u 6 mu korpusi buv u skladi Osiyeckoyi brigadi Tut voyuvala i perevazhna bilshist bijciv 6 go Slavonskogo korpusu yugoslavskih ukrayinciv za pohodzhennyam Tak u listopadi 1944 roku 44 iz 64 ukrayinciv 6 go korpusu znachilisya same u lavah Osiyeckoyi brigadi U zviti 12 yi Slavonskoyi diviziyi mistyatsya dani pro perebuvannya stanom na 1 grudnya 1944 roku u lavah Osiyeckoyi brigadi 36 iz 44 ukrayinciv cogo z yednannya Repatriaciya bijciv bataljonuDlya radyanskih bijciv Osiyeckoyi brigadi proces repatriaciyi pochavsya z kincya grudnya 1944 roku Podiyi rozvivalisya nastupnim chinom 8 grudnya radyanski vijska zajnyali ugorske misto Barch na livomu berezi richki Drava Pochinayuchi iz cogo dnya na pravij bereg Dravi buli perepravleni dva polki 233 yi strileckoyi diviziyi 57 yi armiyi yaki zajnyali poziciyi v rajoni Pitomachi i Virovitici Takim chinom na vizvolenij teritoriyi Slavoniyi buv stvorenij placdarm Chervonoyi armiyi Z cogo chasu chastini 6 go Slavonskogo i 10 go Zagrebskogo korpusiv otrimali flangove spoluchennya iz radyanskimi vijskami i chastinami NVAYu Vizvolena teritoriya Slavoniyi otrimala znachennya operativnogo placdarmu radyansko yugoslavskih vijsk u Horvatiyi Za ciyeyu teritoriyeyu zakripilasya umovna nazva Virovitickij placdarm Depesha Golovnogo shtabu NVAYu u Horvatiyi vid 14 grudnya 1944 roku mistit vkazivku shtabu 6 go korpusu proinformuvati rosiyan gromadyan SRSR u pidporyadkovanih pidrozdilah pro te sho pitannya shodo yihnoyi repatriaciyi postavlene pered komanduvannyam Chervonoyi armiyi i bude virisheno za uzgodzhennyam iz radyanskoyu storonoyu Na kinec grudnya rishennya bulo prijnyate V cej chas boyi za Virovitickij placdarm buli u samomu rozpali Popri ce pershoyu cherez placdarm u roztashuvannya Chervonoyi armiyi vihodila 3 tya ruska rota 3 go bataljonu Osiyeckoyi brigadi U zviti shtabu v shtab 6 go korpusu pro bojovi diyi v rajoni sela datovanomu vid 29 grudnya 1944 roku povidomlyayetsya pro yiyi vidbuttya u povnomu skladi chiselnistyu 61 boyec cherez selo Londzhicya na Dopovid mistit posilannya na vidomosti vid naselennya yaki pidtverdzhuyut prohodzhennya roti cherez Kutyevo na Orahovicyu V dokumenti ye dani pro sklad ozbroyennya radyanskih bijciv 4 ruchni kulemeti serbohorv puskomitraljeza 1 legkij minomet odin legkij kulemet serbohorv laki mitraljez 4 avtomati 35 gvintivok 37 granat 2700 gvintivkovih patroniv 3500 kulemetnih patroniv 370 avtomatnih patroniv Podibnij zapis zberigsya takozh u Operativnomu shodenniku 12 yi diviziyi za period z 1 zhovtnya 1944 roku do 15 travnya 1945 roku Perehid radyanskih gromadyan iz pidrozdiliv 6 go korpusu vidbuvavsya u skladnih umovah boyiv za Virovitickij placdarm Na chas pributtya roti u Viroviticyu nimci buli vzhe na okolicyah mista i derlis do perepravi v seli Terezino Polye Shtabne listuvannya mistit vidomosti pro pribulu radyansku rotu Iz nogo vidomo sho shlyah 3 yi roti u roztashuvannya Chervonoyi armiyi vidavsya ne prostim U dopovidi 18 yi Slavonskoyi udarnoyi brigadi u shtab diviziyi vid 3 sichnya 1945 roku povidomlyayetsya sho ruska rota 3 go bataljonu Osiyeckoyi udarnoyi brigadi na shlyahu sliduvannya v punkt priznachennya bula timchasovo pridana dlya pidsilennya 3 mu bataljonu 18 yi brigadi 3 sichnya 1945 roku rota vzyala uchast v kontrudari 32 yi 33 yi i 40 yi divizij na zahidnomu sektori oboroni Virovitickogo placdarmu V hodi dvuhgodinnogo zapeklogo nichnogo boyu radyanski bijci razom iz 3 m bataljonom 18 yi brigadi z tretoyi ataki vzyali visotu v rajoni na pivden vid selisha Golo Brdo ta vidkinuli pidrozdili nimeckoj 1 yi kozachoyi diviziyi SS do sela Shpishich Bukovicya 13 sichnya 1945 roku shtab 3 yi armiyi NVAYu adresuvav 6 mu i 10 mu korpusam nakaz nastupnogo zmistu Zgidno z domovlenostyami iz predstavnikami Chervonoyi armiyi Vam doruchayetsya zibrati usih radyanskih gromadyan nezalezhno vid togo hto koli i yak vstupiv u narodno vizvolnu armiyu Doruchit pidporyadkovanim pidrozdilam provesti reviziyu vidomostej pro osobovij sklad vidberit tih kogo stosuyetsya cej nakaz i zberit cih lyudej pri shtabi diviziyi abo korpusa tosho dlya podalshogo organizovanogo vidpravlennya v roztashuvannya kompetentnogo radyanskogo komanduvannya Na kozhnogo bijcya komisari bataljoniv mayut podati komisaru brigadi po mozhlivosti povnu harakteristiku Po vidnoshennyu do kozhnoyi osobi nadajte nastupnu informaciyu 1 i 2 prizvishe po batkovi i im ya 3 rik narodzhennya 4 gromadyanstvo 5 koli potrapiv u polon i de 6 koli priyednavsya do partizaniv i yak 7 stisla harakteristika za chas perebuvannya v NVAYu 8 primitki Zbir i vidpravlennya zaznachenih osib rozpochati negajno Vishezaznacheni gromadyani Radyanskogo Soyuzu pidlyagayut vidpravlennyu vijskovimi i civilnimi ustanovami v termin do 25 sichnya 1945 roku v selo Cabuna roztashovane mizh naselenimi punktami Slatina i Suhopolye Zaznachenim osobam nadati suhij pajok na 3 dobi Osobistu zbroyu zdati za vinyatkom revolveriv Cherez Virovitickij placdarm u roztashuvannya Chervonoyi armiyi v kinci grudnya 1944 roku sichni 1945 roku vijshli dekilka velikih grup radyanskih gromadyan Inshi z prichin uskladnenogo voyennogo stanu prodovzhuvali voyuvati v yugoslavskij armiyi Prizvisha bagatoh repatriantiv mistyatsya u reyestracijnih spiskah zbirno peresilnogo punktu ZPP 57 yi armiyi Tut pochinavsya pershij etap perevirki kolishnih vijskovopolonenih i cholovikiv prizovnogo viku Termin perebuvannya v ZPP dlya cih kategorij ne povinen buv perevishuvati 10 dniv U materialah predstavlenih na Arhiv originalu za 27 kvitnya 2021 Procitovano 6 listopada 2015 ye dokumenti ZPP 61 dislokovanogo u misti Suboticya Z nih vidomo sho bilshist pribulih partizan kolishni vijskovopoloneni ryadovogo ta serzhantskogo skladu napravlyalisya do 200 go i 233 go zapasnih polkiv a zvidti rozpodilyalisya u diyuchi chastini III go Ukrayinskogo frontu Molod yaka ranishe ne sluzhila v armiyi prizivalasya tut zhe na sluzhbu polovim vijskkomatom Mensha chastina repatriantiv kolishni oficeri a takozh osobi yaki prijshli do lav partizaniv z riznih nimeckih chastin abo pidozryuvani v spivpraci z protivnikom vidpravlyalisya dlya podalshoyi perevirki do perevirochno filtracijnih taboriv PFT NKVS Zgidno zi spiskami ZPP 61 repatriantiv transportuvali do PFT spectaboriv 174 i 318 Ostanni znajdeni vidomosti shodo okremih repatriantiv zi skladu rosijskih pidrozdiliv Osiyeckoyi brigadi datovani zhovtnem 1945 roku Pam yatU 1979 roci v seli Slobodna Vlast gromada Levanska Varosh buv vidkritij pam yatnik 27 j Osiyeckij udarnij brigadi V danij chas memorial znachitsya v spisku znesenih pam yatnikiv Posilannya Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 2 kvitnya 2016 hor KomentariJdetsya pro 1 j Posavskij udarnij bataljon yakij buv stvorenij vlitku 1943 roku dlya borotbi iz chetnikami Komandirom bataljonu buv priznachenij Milan Joka 26 zhovtnya 1943 roku bataljon uvijshov do skladu 1 yi Chehoslovackoyi brigadi 6 go Slavonskogo korpusa iz 3 listopada u skladi 12 yi Slavonskoyi diviziyi Na chas utvorennya brigadi v Slavoniyi u lavah partizaniv vzhe voyuvali gromadyani SRSR Za povidomlennyam komanduvannya rajonu vid 13 listopada 1943 roku kozhen den suprovodzhuvavsya pributtyam vtikachiv vijskovopolonenih i perebizhchikiv z nimeckih chastin yaki dobrovilno perehodili zi zbroyeyu na storonu NVAYu Blizko 60 osib vstupili do Dilskogo ta Osiyeckogo partizanskih zagoniv Stanom na 10 sichnya 1944 roku u Shidnij grupi partizanskih zagoniv 6 go Slavonskogo korpusu znachilosya 102 radyanskih bijcya yakih tut dlya sproshennya vrahuvali yak rosiyan rozpodilenih za takimi zagonami Dilskij zagin 50 rosiyan 27 ukrayinciv 23 Osiyeckij zagin 63 Ivan Bandura buv odnim iz pershih radyanskih partizan Horvatiyi 22 grudnya 1942 roku gazeta partizanskogo ruhu vizvolennya Yugoslaviyi Borba povidomila na svoyih shpaltah Horvatski partizani otrimali veliku peremogu V Horvatskomu Zagir yi voni vizvolili z nimeckogo polonu p yatoh radyanskih oficeriv Usi zvilneni buli urodzhencyami Ukrayini Mikola Gerasimovich Fostik Ivan Vasilovich Bandura Danilo Pavlovich Gvozdik Semen Mihajlovich Kuharenko ta Volodimir Vasilovich Lepeshkin Za vkazivkoyu Tito usih chleniv grupi rozpodilili po riznih partizanskih korpusah Ivana Vasilovicha Banduru napravili do Slavonskogo korpusu z zhovtnya 1943 6 j Slavonskij yakij diyav u Horvatiyi U berezni 1945 roku M G Fostik otrimav povidomlennya pro zagibel Ivana Banduri u boyah za zvilnennya Yugoslaviyi Yugoslavsko radyanskij istorik Ivan Ochak u knizi V yedinomu porivi pishe sho v Slavoniyi I V Bandura voyuvav komandirom Posavskogo bataljonu i zaginuv voseni 1944 roku u vazhkomu boyu z nimeckimi tankami nevdovzi pislya zvilnennya Belgradu V NVAYu nazvu Posavskij bataljon mav 1 j Posavskij udarnij bataljon PrimitkiSovetskie lyudi v osvoboditelnoj borbe yugoslavskogo naroda 1941 1945 gg Vospominaniya dokumenty i materialy Sost Bushueva T S AN SSSR In t voennoj istorii M va oborony SSSR Moskva Nauka 1973 S 197 204 Zdravko B Cvetkovic Osjecka udarna brigada Monografija Beograd Vojnoizdavacki zavod 1981 Nikola Anic Sekula Joksimovic Mirko Gutic Narodno oslobodilacka vojska Jogoslavije Pregled Razvoja Oruzanih Snaga Narodnooslobodilnackog pokreta 1941 1945 Beograd Izdaje Vojnoistorijski institut 1982 Hreckovski Slavica Građa za historiju narodnooslobodilackog pokreta u Slavoniji Slavonski Brod Historijski institut Slavonije i Baranje 1973 Knjiga 8 S 439 440 Hreckovski Slavica Građa za historiju narodnooslobodilackog pokreta u Slavoniji Slavonski Brod Historijski institut Slavonije i Baranje 1984 Knjiga 10 S 117 Bushuyeva T S Russkie roty i batalony v Narodno osvoboditelnoj armii Yugoslavii Sovetskoe slavyanovedenie zhurnal 1972 3 S 11 Kazak V N Pobratimy Sovetskie lyudi v antifashistskoj borbe narodov balkanskih stran 1941 1945 Moskva Mysl 1975 S 22 24 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1963 t 5 knj 29 S 329 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1964 t 5 knj 31 S 13 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1963 t 5 knj 28 S 226 227 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1963 t 5 knj 34 S 122 123 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1966 t 5 knj 34 S 43 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1968 t 5 knj 36 S 13 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1968 t 5 knj 36 S 499 Sovetskie lyudi v osvoboditelnoj borbe yugoslavskogo naroda 1941 1945 gg Vospominaniya dokumenty i materialy Sost Bushueva T S AN SSSR In t voennoj istorii M va oborony SSSR Moskva Nauka 1973 S 45 57 V edinom poryve sbornik Pod red G A Nechaeva Moskva DOSAAF 1971 S 190 Arhiv originalu za 30 chervnya 2015 Procitovano 6 listopada 2015 Burkut Igor Yugoslavskie rusiny i ukraincy vo Vtoroj mirovoj vojne 1941 1945 gg Rusin zhurnal Vipusk 2 24 2011 rik Vujicic M Nadmudren zloglasmi nemacki Trup u Trnavi zhurnal Nova dumka 1982 31 S 40 41 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1967 t 5 knj 35 S 332 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1968 t 5 knj 36 S 12 13 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1968 t 5 knj 37 S 75 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1968 t 5 knj 36 S 587 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1968 t 5 knj 36 S 499 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1968 t 5 knj 37 S 51 53 Zbornik dokumenata i podataka o Narodnooslobodilackom ratu jugoslovenskih naroda Beograd Vojnoistorijski institut 1968 t 5 knj 37 S 213 214 Prostorni plan uređenja Opcine Levanjska Varos Knjiga 1 Tekstualni dio Osijek Sluzbeni glasnik Opcine Levanjska Varos srpanj 2004 br 5 04 S 14 LiteraturaZdravko B Cvetkovic Osjecka udarna brigada monografija Beograd Vojnoizdavacki zavod 1981 O chem ne govorilos v svodkah sost I N Kulikov Yu A Plotnikov B L Saharov Moskva Gospolitizdat 1962 S 142 151 Nikola Anic Sekula Joksimovic Mirko Gutic Narodno oslobodilacka vojska Jogoslavije Pregled Razvoja Oruzanih Snaga Narodnooslobodilnackog pokreta 1941 1945 Beograd Izdaje Vojnoistorijski institut 1982

Дата публікації:
Топ