Остророги

Остроруги (або Остророги; пол. Ostrorogowie, одн. пол. Ostroróg) — польський шляхетський магнатський та графський рід гербу Наленч, що існував з початку XIII століття до початку XIX століття. Найперший відомий представник цього роду був Доброгост, що походив з Великої Польщі. У 1226 році він стає воєводою Познанським. Всього рід Остроругів дав 1 єпископа, 6 воєвод, 11 каштелянів. Значною мірою Остроруги були очолювали каштелянства Познані, Мендзижеча, Каліша, Ґнєзна, часто займали посаду королівського чашника.

Герб магнатів Остроругів

Магнатський статус за ним визнано, починаючи з Сендзівоя Остроруга. Головні володіння були у Великій Польщі, Галичині та Волині. У XVI сторіччі з початком Реформації, значна кількість представників роду перейшла у лютеранство. Втім вже до середини XVII століття повернулося до католицизму.

Герб графів Остророгів

У 1783 році отримують титул імперських графів. Їх титул було визнано у Російській імперії після приєднання польських земель та утворення Царства Польського лише у 1844 році. У 1903 році рід припинив своє існування. Прізвище було дозволено носити родичу останнього Остророга — Антону Вольському.

Найвідоміші представники роду

• Доброгост — познанський воєвода в 1226 році
• Сендзівуй (1375—1441) — воєвода Познанський
• Ян (1436—1501) — магнат, політичний діяч Речі Посполитої, письменник-гуманіст
• Вацлав (пом. 1527) — каштелян Каліша
• (Миколай) — белзький каштелян
• (Миколай «Латина») (1593—1651), реґіментар часів Хмельниччини
• Леон (1867—1932) — представник та радник від Австро-Угорщини в Османській імперії
• Зигмунт — староста рогатинський, зять «Ревери».

Примітки

1. S. 527.

Джерела

• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 761 s. — S. 524—528. (пол.)
• . (пол.)

Посилання

• Osoby o nazwisku «Ostroróg» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego. (пол.)