Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Петрович Опаренко (21 січня 1915, Київ — 21 квітня 1995, м. Челтнем, Велика Британія) — український льотчик у Польських військово-повітряних силах та Королівських військово-повітряних сил Великої Британії, громадський діяч.
| Михайло Петрович Опаренко | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Майор | |||||||||||
 225px | |||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||
| Народження | 21 січня 1915 Київ,  Російська імперія | ||||||||||
| Смерть | 21 квітня 1995 (80 років) Челтнем, графство Глостершир, Англія,  Велика Британія | ||||||||||
| Національність | українець | ||||||||||
| Військова служба | |||||||||||
| Роки служби | 1937–1949 | ||||||||||
| Приналежність |  УНР | ||||||||||
| Вид ЗС | Військово-повітряні сили Польщі Королівські військово-повітряні сили Великої Британії | ||||||||||
| Рід військ | Авіація | ||||||||||
| Війни / битви | Друга світова війна: | ||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||
| |||||||||||
Дитячі роки та навчання
Михайло Опаренко народився у сім'ї банківського службовця Петра Опаренка, який під час Першої світової війни був призваний до Російської армії як військовий чиновник. У 1918 році він перейшов на українську службу, у 1920 році — особистий секретар при військовому міністрі УНР Володимирові Сальському. Наприкінці листопада 1920 року ранговий Петро Опаренко після поразки Армії УНР разом зі своєю сім'єю опинився у таборі для інтернованих українських вояків у м. Каліш, згодом у Чехословаччині, звідки повернулися до Польщі. Михайло продовжив навчання в Українській гімназії ім. Тараса Шевченка у м. Каліш.
Влітку 1932 року Михайло Опаренко закінчував гімназію, мав складати випускні екзамени, мав мрію стати військовим. Його батько звернувся за допомогою до військового міністра еміграційного уряду УНР генерала Володимира Сальського, який відмовив, пояснивши, що випускники Української гімназії не мають достатньої підготовки для навчання військовій справі у польських закладах. Після цього батько забрав свого сина з Української гімназії й відправив його на навчання до Варшави. У столиці він відвідував спеціальні підготовчі курси для дорослих, з січня 1933 року розпочав навчання у 6-му класі варшавської V міської державної гімназії, яку успішно закінчив у травні 1935. Під час навчання він зайнявся активною суспільно-громадською діяльністю, був одним з членів управи української студентської корпорації «Запоріжжя» у Варшаві.
Служба у польському війську
Після закінчення гімназії, за клопотанням генерала Володимира Сальського, 28 серпня 1935 року Михайло поступив до офіцерського училища. Але його мрією була авіація, тому він декілька разів безуспішно просив про переведення до школи підхорунжих авіації. Тільки, після залучення генерала В. Сальського, 18 січня 1937 року він приступив до навчання у престижній «Школі орлят», як часто називали школу підхорунжих авіації у м. Демблін над Віслою. У червні 1939 року після проходження повного циклу навчання за програмою льотчика-спостерігача, він як і інші курсанти, був направлений до військової частин для проходження тримісячної практики, після якої мали отримати перший офіцерський чин підпоручика.
1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу. Внаслідок цього всім випускникам військових шкіл були достроково присвоєнні військові звання. Михайлові Опаренку надано перше офіцерське звання — підпоручик. Проте як син українських емігрантів він не мав громадянства, тому для дальшого проходження військової служби підписав контракт з польським військовим міністерством.
Ескадрилья, в якій служив Михайло Опаренко, виконувала бойові завдання (бомбардування та розвідка). Вранці 18 вересня ескадрилья була евакуйована до Румунії. Після короткого інтернування Михайлу Опаренку вдалося через Югославію та Грецію у січні 1940 року добратися до Франції, де на той перебував еміграційний польський уряд, формувалося Військо Польське і яке потребувало кваліфікованих авіаційних кадрів.
У Великій Британії
У червні 1940 року після поразки Франції Михайло Опаренко, як і 4,5 тис. польських військових льотчиків, польський еміграційний уряд, перебрався до Великої Британії. Залишаючись польським контрактним офіцером, у липні того ж року він вступив за вільним наймом до Королівських Військово-Повітряних Сил.
Упродовж майже всієї Другої світової війни Михайло Опаренко служив у навчальних частинах, де літав на різних бойових літаках. У подальшому його перевели до польського 307-го дивізіону нічних винищувачів, а потім у травні 1945 року до 51-го Осередку бойової підготовки екіпажів, де й готував екіпажі нічних винищувачів.
На початку січня 1947 року Польські Збройні Сили у Великій Британії були розформовані, тому контрактна служба Михайла Опаренка в польській військовій авіації завершилася, а ще через два роки був демобілізований із Королівських військово-повітряних сил.
На цей час він мав звання флайт-лейтенант (відповідає званню капітана), був відзначений нагородами різних країн: двічі польським «Хрестом хоробрих» («Krzyż Walecznych»), британськими «Зіркою за війну 1939—1945» («1939 — 1945 Star»), «Зіркою за Атлантику» («Atlantic Star»), «Медаллю оборони» («Defense Medal») та «Медаллю за війну 1939—1945» («War Medal 1939—1945»), а також французькими «Хрестом комбатанта-добровольця» («Croix du Combattant Volontaire»), «Хрестом комбатанта» («Croix du Combattant») та «Пам'ятною медаллю за війну 1939—1945» («Medaille Commemorative 1939—1945»).
Після завершення своєї військової кар'єри Михайло Опаренко здобув диплом фахівця з англійського конституційного права, закінчивши Кембріджський університет. Декілька років працював у радіокомпанії ВВС. У 1955 році він перейшов до британського Міністерства закордонних справ, де працював до самого виходу на пенсію. Паралельно також займався приватною перекладацькою діяльністю.
Михайло Опаренко помер 21 квітня 1995 року у м. Челтенхем у графстві Глочестершір і був похований на місцевому цвинтарі.
Михайло Опаренко був двічі одружений. Від першого шлюбу мав одну дитину — дочку Христину, яка мешкає у Великій Британії. Вона авторка кількох праць про Україну та український фольклор.
Громадська діяльність
У другій половині 1940-х — 1960-х Михайло Опаренко активно включився до суспільно-громадського життя української еміграції у Сполученому Королівстві. У 1946—1948 роках він був обраний генеральним секретарем Союзу українців у Великій Британії та головою Контрольної комісії цієї організації. У липні 1949 роках він був призначений головою Представництва Виконавчого Органу у Великій Британії.
Михайло Опаренко, як син військового емігранта та випускник польської військової школи, мав бути зарахований на дійсну військову службу в Армії УНР з присвоєнням першого старшинського рангу хорунжого. Проте через війну такий наказ Війська УНР не був виданий. 16 березня 1950 року Опаренко подав до Міністерства військових справ Уряду УНР в екзилі свою «анкету-освідчення» і після розгляду спеціальною комісією 27 березня 1950 року йому було присвоєне звання сотника. Згодом український еміграційний уряд 1 лютого 1961 року надав йому чергове звання майора та нагородив Військовим Хрестом.
Див. також
Джерела
- Руккас А. О. Михайло Опаренко — Український льотчик у Польських військово-повітряних силах у роки Другої світової війни[недоступне посилання з липня 2019] // Вісник Черкаського Університету, Серія — Історичні науки, 2011, випуск 202, частина ІІ, с.30-35.
Посилання
- До початків Союзу Українців у Великій Британії
- Українці проти нацизму: 10 історій про співвітчизників-героїв 7 армій/ Український інститут національної пам'яті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Oparenko Mihajlo Petrovich Oparenko 21 sichnya 1915 19150121 Kiyiv 21 kvitnya 1995 m Cheltnem Velika Britaniya ukrayinskij lotchik u Polskih vijskovo povitryanih silah ta Korolivskih vijskovo povitryanih sil Velikoyi Britaniyi gromadskij diyach Mihajlo Petrovich OparenkoMajor225pxZagalna informaciyaNarodzhennya21 sichnya 1915 1915 01 21 Kiyiv Rosijska imperiyaSmert21 kvitnya 1995 1995 04 21 80 rokiv Cheltnem grafstvo Glostershir Angliya Velika BritaniyaNacionalnistukrayinecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1937 1949Prinalezhnist UNRVid ZSVijskovo povitryani sili Polshi Korolivski vijskovo povitryani sili Velikoyi BritaniyiRid vijskAviaciyaVijni bitviDruga svitova vijna Nagorodi ta vidznaki Voyennij hrest UNR Hrest Horobrih Polsha Hrest Horobrih Polsha Dityachi roki ta navchannyaMihajlo Oparenko narodivsya u sim yi bankivskogo sluzhbovcya Petra Oparenka yakij pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv prizvanij do Rosijskoyi armiyi yak vijskovij chinovnik U 1918 roci vin perejshov na ukrayinsku sluzhbu u 1920 roci osobistij sekretar pri vijskovomu ministri UNR Volodimirovi Salskomu Naprikinci listopada 1920 roku rangovij Petro Oparenko pislya porazki Armiyi UNR razom zi svoyeyu sim yeyu opinivsya u tabori dlya internovanih ukrayinskih voyakiv u m Kalish zgodom u Chehoslovachchini zvidki povernulisya do Polshi Mihajlo prodovzhiv navchannya v Ukrayinskij gimnaziyi im Tarasa Shevchenka u m Kalish Vlitku 1932 roku Mihajlo Oparenko zakinchuvav gimnaziyu mav skladati vipuskni ekzameni mav mriyu stati vijskovim Jogo batko zvernuvsya za dopomogoyu do vijskovogo ministra emigracijnogo uryadu UNR generala Volodimira Salskogo yakij vidmoviv poyasnivshi sho vipuskniki Ukrayinskoyi gimnaziyi ne mayut dostatnoyi pidgotovki dlya navchannya vijskovij spravi u polskih zakladah Pislya cogo batko zabrav svogo sina z Ukrayinskoyi gimnaziyi j vidpraviv jogo na navchannya do Varshavi U stolici vin vidviduvav specialni pidgotovchi kursi dlya doroslih z sichnya 1933 roku rozpochav navchannya u 6 mu klasi varshavskoyi V miskoyi derzhavnoyi gimnaziyi yaku uspishno zakinchiv u travni 1935 Pid chas navchannya vin zajnyavsya aktivnoyu suspilno gromadskoyu diyalnistyu buv odnim z chleniv upravi ukrayinskoyi studentskoyi korporaciyi Zaporizhzhya u Varshavi Sluzhba u polskomu vijskuPislya zakinchennya gimnaziyi za klopotannyam generala Volodimira Salskogo 28 serpnya 1935 roku Mihajlo postupiv do oficerskogo uchilisha Ale jogo mriyeyu bula aviaciya tomu vin dekilka raziv bezuspishno prosiv pro perevedennya do shkoli pidhorunzhih aviaciyi Tilki pislya zaluchennya generala V Salskogo 18 sichnya 1937 roku vin pristupiv do navchannya u prestizhnij Shkoli orlyat yak chasto nazivali shkolu pidhorunzhih aviaciyi u m Demblin nad Visloyu U chervni 1939 roku pislya prohodzhennya povnogo ciklu navchannya za programoyu lotchika sposterigacha vin yak i inshi kursanti buv napravlenij do vijskovoyi chastin dlya prohodzhennya trimisyachnoyi praktiki pislya yakoyi mali otrimati pershij oficerskij chin pidporuchika 1 veresnya 1939 roku Nimechchina napala na Polshu Vnaslidok cogo vsim vipusknikam vijskovih shkil buli dostrokovo prisvoyenni vijskovi zvannya Mihajlovi Oparenku nadano pershe oficerske zvannya pidporuchik Prote yak sin ukrayinskih emigrantiv vin ne mav gromadyanstva tomu dlya dalshogo prohodzhennya vijskovoyi sluzhbi pidpisav kontrakt z polskim vijskovim ministerstvom Eskadrilya v yakij sluzhiv Mihajlo Oparenko vikonuvala bojovi zavdannya bombarduvannya ta rozvidka Vranci 18 veresnya eskadrilya bula evakujovana do Rumuniyi Pislya korotkogo internuvannya Mihajlu Oparenku vdalosya cherez Yugoslaviyu ta Greciyu u sichni 1940 roku dobratisya do Franciyi de na toj perebuvav emigracijnij polskij uryad formuvalosya Vijsko Polske i yake potrebuvalo kvalifikovanih aviacijnih kadriv U Velikij BritaniyiU chervni 1940 roku pislya porazki Franciyi Mihajlo Oparenko yak i 4 5 tis polskih vijskovih lotchikiv polskij emigracijnij uryad perebravsya do Velikoyi Britaniyi Zalishayuchis polskim kontraktnim oficerom u lipni togo zh roku vin vstupiv za vilnim najmom do Korolivskih Vijskovo Povitryanih Sil Uprodovzh majzhe vsiyeyi Drugoyi svitovoyi vijni Mihajlo Oparenko sluzhiv u navchalnih chastinah de litav na riznih bojovih litakah U podalshomu jogo pereveli do polskogo 307 go divizionu nichnih vinishuvachiv a potim u travni 1945 roku do 51 go Oseredku bojovoyi pidgotovki ekipazhiv de j gotuvav ekipazhi nichnih vinishuvachiv Na pochatku sichnya 1947 roku Polski Zbrojni Sili u Velikij Britaniyi buli rozformovani tomu kontraktna sluzhba Mihajla Oparenka v polskij vijskovij aviaciyi zavershilasya a she cherez dva roki buv demobilizovanij iz Korolivskih vijskovo povitryanih sil Na cej chas vin mav zvannya flajt lejtenant vidpovidaye zvannyu kapitana buv vidznachenij nagorodami riznih krayin dvichi polskim Hrestom horobrih Krzyz Walecznych britanskimi Zirkoyu za vijnu 1939 1945 1939 1945 Star Zirkoyu za Atlantiku Atlantic Star Medallyu oboroni Defense Medal ta Medallyu za vijnu 1939 1945 War Medal 1939 1945 a takozh francuzkimi Hrestom kombatanta dobrovolcya Croix du Combattant Volontaire Hrestom kombatanta Croix du Combattant ta Pam yatnoyu medallyu za vijnu 1939 1945 Medaille Commemorative 1939 1945 Pislya zavershennya svoyeyi vijskovoyi kar yeri Mihajlo Oparenko zdobuv diplom fahivcya z anglijskogo konstitucijnogo prava zakinchivshi Kembridzhskij universitet Dekilka rokiv pracyuvav u radiokompaniyi VVS U 1955 roci vin perejshov do britanskogo Ministerstva zakordonnih sprav de pracyuvav do samogo vihodu na pensiyu Paralelno takozh zajmavsya privatnoyu perekladackoyu diyalnistyu Mihajlo Oparenko pomer 21 kvitnya 1995 roku u m Cheltenhem u grafstvi Glochestershir i buv pohovanij na miscevomu cvintari Mihajlo Oparenko buv dvichi odruzhenij Vid pershogo shlyubu mav odnu ditinu dochku Hristinu yaka meshkaye u Velikij Britaniyi Vona avtorka kilkoh prac pro Ukrayinu ta ukrayinskij folklor Gromadska diyalnistU drugij polovini 1940 h 1960 h Mihajlo Oparenko aktivno vklyuchivsya do suspilno gromadskogo zhittya ukrayinskoyi emigraciyi u Spoluchenomu Korolivstvi U 1946 1948 rokah vin buv obranij generalnim sekretarem Soyuzu ukrayinciv u Velikij Britaniyi ta golovoyu Kontrolnoyi komisiyi ciyeyi organizaciyi U lipni 1949 rokah vin buv priznachenij golovoyu Predstavnictva Vikonavchogo Organu u Velikij Britaniyi Mihajlo Oparenko yak sin vijskovogo emigranta ta vipusknik polskoyi vijskovoyi shkoli mav buti zarahovanij na dijsnu vijskovu sluzhbu v Armiyi UNR z prisvoyennyam pershogo starshinskogo rangu horunzhogo Prote cherez vijnu takij nakaz Vijska UNR ne buv vidanij 16 bereznya 1950 roku Oparenko podav do Ministerstva vijskovih sprav Uryadu UNR v ekzili svoyu anketu osvidchennya i pislya rozglyadu specialnoyu komisiyeyu 27 bereznya 1950 roku jomu bulo prisvoyene zvannya sotnika Zgodom ukrayinskij emigracijnij uryad 1 lyutogo 1961 roku nadav jomu chergove zvannya majora ta nagorodiv Vijskovim Hrestom Div takozhVolodimir YanivDzherelaRukkas A O Mihajlo Oparenko Ukrayinskij lotchik u Polskih vijskovo povitryanih silah u roki Drugoyi svitovoyi vijni nedostupne posilannya z lipnya 2019 Visnik Cherkaskogo Universitetu Seriya Istorichni nauki 2011 vipusk 202 chastina II s 30 35 PosilannyaDo pochatkiv Soyuzu Ukrayinciv u Velikij Britaniyi Ukrayinci proti nacizmu 10 istorij pro spivvitchiznikiv geroyiv 7 armij Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati