Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олéна Блава тська рос Елена Петровна Блаватская уроджена Геле на фон Ган нім Helena von Hahn 31 липня 12 серпня 1831 Кат

Олена Петрівна Блаватська

Олена Петрівна Блаватська

Олéна Блава́тська (рос. Елена Петровна Блаватская, уроджена Геле́на фон Ган нім. Helena von Hahn; 31 липня (12 серпня) 1831, Катеринослав (зараз Дніпро) — 26 квітня (8 травня) 1891, Лондон) — філософ, письменниця, мандрівниця, теософ. Одна з засновників Теософічного товариства. У 17-річному віці вийшла заміж за 60-річного барона Блаватського.

Олена Петрівна Блаватська
Елена Петровна Блаватская
image
Фотопортрет Олени Блаватської 1877 року
Ім'я при народженніОлена Петрівна Ган
Народилася31 липня (12 серпня) 1831(1831-08-12)
Катеринослав
Померла26 квітня (8 травня) 1891(1891-05-08) (59 років)
Лондон, Англія
·Грип
Країнаimage США (1878—1891)image Російська імперія (1831—1878)
Діяльністьписьменниця, засновниця Теософського товариства
Знання мованглійська[1][2] і російська[1][2]
ЧленствоТеософське товариство[1]
Magnum opusТаємна доктрина
КонфесіяПравославна церква та буддизм
БатькоПетро Олексійович Ган
МатиОлена Андріївна Ган
Брати, сестриЖеліховська Віра Петрівна
У шлюбі зНикифор Васильович Блаватський
Нагороди

d (1888)

За деякими західними джерелами, Олена Блаватська — прибічниця окультизму та спіритуалізму; за російськими джерелами (деякі філософські словники, енциклопедії, підручники), вона філософ, науковець та релігієзнавець.

У 1848–1875 роках здійснила фактично триразову навколосвітню подорож.

1875 року в Нью-Йорку разом з полковником Г. С. Олкоттом заснувала Теософське товариство, головною метою якого було «створити ядро Всесвітнього Братерства, де не буде мати значення різниця раси, колір шкіри, стать, каста й віросповідання».


Біографія

Родовід

Родовід Олени Петрівни Блаватської з материнського боку сходить через Михайла Чернігівського до засновника державності на Русі — Рюрика.

Прямим предком О. П. Блаватської, з материнської лінії, був Сергій Григорович Долгорукий (відомий дипломат свого часу) — брат Олексія Григоровича Долгорукова, члена Верховної таємної ради при Петрі II. Сергій Григорович був прадід Олени Павлівни Фадєєвої-Долгорукої (бабуся Блаватської) і прапрадід Олени Петрівни Блаватської.

image
Андрій Михайлович Фадєєв,
дідусь О. П. Блаватської

Прадід Олени Блаватської, князь Павло Васильович Долгоруков (1755—1837), генерал-майор часів Катерини II, мав найвищу військову нагороду — Орден Святого Георгія і був другом та товаришем по службі Кутузова. Деякі автори вважають, що П. В. Долгоруков був відомим масоном і розенкрейцером, і навіть, ходили чутки, що він зустрічався з Каліостро та .

Проте найбільш відомі й авторитетні біографії графа Сен-Жермена про таку зустріч нічого не говорять, до того ж під час перебування графа Сен-Жермена в Росії (1762) Павлові Васильовичу було тільки 7 років.

image
Олена Павлівна Долгорука,
бабуся О. П. Блаватської

Його дружиною була Генрієтта де Бандре дю Плессі, донька Адольфа Францовича, який командував армійським корпусом у Кримській кампанії й, зі слів А. М. Фадєєва, був улюбленцем Суворова. Донька Павла Васильовича й Генрієтти Адольфівни, князівна Олена Павлівна, бабуся О. П. Блаватської, здобула гідну домашню освіту, знала 5 іноземних мов, розумілася на археології, нумізматиці, ботаніці. Гербарії Фадєєвої та її малюнки різних рослин, що на цей час зберігаються в архіві Академії наук, були відомі багатьом ученим і викликали захоплення. Олена Павлівна листувалася з німецьким ученим Александром Гумбольдтом, англійським геологом, засновником Географічного товариства Родріком Мерчісоном, шведським ботаніком Христіяном Стевеном, який вивчав флору й фауну Криму та Кавказу. Як повідомляє О. Ф. Писарєва, ботанік Гомер-де-Гель назвав знайдену ним раковину на честь Олени Павлівни — Venus-Fadeeff.

1813 року князівна взяла шлюб із Андрієм Михайловичем Фадєєвим, державним чиновником, який згодом став таємним радником, губернатором Саратова й Тифліса, чий родовід сходить до російських стовпових дворян та ліфляндських німців фон Краузе. Прадід Андрія Михайловича — Петро Михайлович Фадєєв, був капітаном армії Петра І. В Олени Павлівни й Андрія Михайловича було четверо дітей: старша донька — Олена Ган — відома письменниця (її називали російською Жорж Санд), мати Олени Петрівни Блаватської, Віри Петрівни Желіховської та Леоніда Гана; син — Ростислав Фадєєв — генерал, військовий письменник і реформатор; донька Катерина Андріївна — мати видатного російського державного діяча Сергія Юлійовича Вітте; донька — Надія Андріївна, активний член Теософського товариства.

image
Ростислав Андрійович Фадєєв,
дядько О. П. Блаватської

С. Ю. Вітте повідомляв, що його прадід П. В. Долгоруков під час весілля доньки благословив її й зятя древнім хрестом, який, за сімейними переказами, належав Великому князеві Київському, святому Михайлові Чернігівському. Пізніше цей хрест перейшов до Олени Павлівні, а потім й до самого С. Ю. Вітте.

По лінії свого батька — Петра Олексійовича Гана, Олена Петрівна належала до прибалтійського німецького роду Ган. Борис Цирков, редактор і активний пропаґандист теософського вчення, у передмові до зібрання творів Блаватської вказує на належність Ганів (предків ОПБ з батьківської лінії) до графського роду von Hahn з Базедова (Мекленбург), який, за іншими джерелами, сходить до жіночої лінії династії Каролингів і німецьких лицарів-хрестоносців. Але дотепер не знайдено жодних документів, які підтверджували б родинні зв'язки родини Олени Блаватської з мекленбурзькими графами: у службовому списку «Олексій Федоров, син Ган» (1751—1815) — дід ОПБ, комендант фортеці Каменець-Подільск  — зазначений як виходець з «Естляндських жителів, батько його іноземний підданий, був в Естляндії крайскомісаром»; в архівах зберігаються документи, що підтверджують існування «крайскомісара» Йоганна Фрідріха (Федора) Гана (Johann Friedrich Hahn), який народився 1719 року в Нарві й помер там 31 травня 1803 року, але в яких нічого не написано про походження й родинні зв'язки родини. Цікаво, що сам Цирков — з жіночої лінії — був причетним до роду Ган, але не Йоганна Фрідріха, а Йоганна Августа фон Гана (документально не пов'язаного з родиною ОПБ). Григорій Клімов "https://www.youtube.com/watch?v=GqQxTq_BLJ8» зазначає, що той Ган був з єврейського роду.

Дитинство та юність

Народилася у будинку по вулиці Петербурзькій у Катеринославі (зараз по вулиці Князя Ярослава Мудрого, 11 у Дніпрі). Початкову освіту здобула вдома. У 5 років вже вивчала з гувернантками англійську та французьку мови, брала уроки танців та музики. У 10 років почала вивчати німецьку, водночас навчилася їздити на конях.

Через нове призначення діда Олени - Андрія Фадєєва - сім'я у 1834 році переїхала з Катеринослава до Одеси, де жила з 1835 по 1937, потім до Астрахані, у 1839 році знов повертаються до Одеси через погіршення стану здоров’я матері Олени. В листопаді 1839 року сім'я переїздить до Саратова, де Фадєєв був призначений на посаду губернатора.

У 1842, коли Олені було 11 років, від сухоти у віці 28 років померла її мати. Батько, офіцер-артилерист, через воєнну службу не мав змоги опікуватися дітьми, і вони виховувалась у родині діда Бабуся Олени успадкувала бібліотеку свого батька, князя Павла Долгорукого, який вивчав алхімію та магію та був членом масонської ложі. В юності Олена цікавилася книгами з алхімії, магії, окультних наук. Вихованням й освітою дітей займалася бабуся і ще три вчителі. У 1844 Олену відправили до Парижу, а потім до Лондона - навчатися музиці.

У 1847 році сім'я переїхала до Тифліса. 7 липня 1849 Олена взяла шлюб із 42-річним єреванським віце-губернатором Еріваньської губернії Никифором Блаватським, який був значно старшим за неї. За одними даними, вона пішла від чоловіка за три місяці, за іншими — одразу ж після вінчання. Біографи характеризують цей шлюб, який тривав кілька місяців, як спосіб здобути незалежність і свободу. Після повернення до рідних на родинній раді Олену було вирішено відправити до батька, але дорогою вона вирішила вирушити в подорож.

Подорожі

Блаватська вирушила до Константинополю. За спогадами князя Дондукова-Корсакова, сама вона розповідала, що в там вона рік працювала вершницею в цирку, але після того як зламала руку, виступи у цій якості довелося припинити. Блаватська також відвідала Єгипет, За словами самої Олени, вона разом із батьком ще відвідала Европу, водночас брала уроки гри на фортепіано, завдяки яким надалі виступала на концертах і тим самим заробляла гроші на життя.

У 1851 році вона поїхала до Лондону, де за одними відомостями дебютувала в кількох драматичних театрах, за іншими - жила там на кошти батька, який допомагав їй матеріяльно. Там же зустріла Магатму Моріа, який, за її твердженням, з дитинства являвся їй у снах і видіннях.У 1851—1852 Блаватська подорожувала до Канади, США, Мексики, Перу, Цейлону та Індії; у 1853—1854 — до Америки, Японії, Індії. У 1854—1855 рр. двічі намагалася в'їхати до Тибету. Перша спроба була невдалою, друга виявилася нетривалою через початок тібетських повстань.

У 1859 повернулася до Європи, а згодом — на батьківщину. Разом із сестрою Вірою вона жила у Києві, Санкт-Петербурзі, Одесі, на Кавказі. У 1864 році Блаватська втретє вирушила до Тибету.

У 1867 році вона кілька місяців подорожувала Угорщиною та Балканами, відвідала Венецію та Флоренцію. Нандор Фодор стверджував, що 3 листопада 1867 року Блаватська, переодягнена в чоловічий одяг, взяла участь в битві при Ментані на стороні гарібальдійців. Та була поранена. Оговтавшись від поранень, на початку 1868 року, відвідала Флоренцію, а потім знов повернулася в Індію та Тибет.

У 1871 році вона приїхала до родичів в Одесу, де провела 9 місяців. Звідти вирушила до Європи. Весною 1873 прибула до Парижа, влітку — до Нью-Йорка. У жовтні 1874 на спіритичному сеансі Блаватська зустрілася з полковником Генрі Олкоттом, який став її другом і поплічником до кінця життя.

Заснування Теософського товариства та творчість

7 вересня 1875 р. у Нью-Йорку Блаватська разом з Олкоттом, Вільямом Кван Джаджем та ще 15 однодумцями створила Теософське товариство — організацію з вивчення окультних учень, стародавніх релігійних і філософських текстів. Олкотт очолив організацію, а Блаватська обійняла в ній посаду секретарки зв’язку з кореспондентами. Незабаром Блаватська почала роботу над рукописом своєї праці «Викрита Ізіда» («Isis Unveiled»), яка вийшла друком у 1877 році.

8 липня 1878 р. Блаватська отримала американське громадянство. Цього ж року разом з Олкоттом вирушила до Індії. У 1879 у Бомбеї вони заснували штаб-квартиру Теософського товариства. У жовтні вони почали видання в Індії журналу «Теософ» («The Theosophist»), Блаватська стала його головним редактором .

У 1880 Блаватська та Олкотт на Цейлоні прийняли буддизм та заснували кілька філій Теософського товариства. Цього ж року Блаватська оселилася в передмісті Бомбея, містечку Брич-Кеді, куди було перенесено штаб-квартиру товариства. Блаватська вела обширне листування з однодумцями, разом із Олкоттом відкривала школи для бідних, підтримувала рух за незалежність Індії.

У березні 1882 в Калькутті Блаватська заснувала Бенгальське теософське товариство, а згодом — Мадраське. 17 листопада 1882 штаб-квартиру Теософського товариства було перенесено в Адьяр, передмістя Мадраса (тепер Ченнай).

У 1884 Блаватська через хворобу за рекомендаціями лікарів покинула Індію та разом з Олкоттом повернулася до Європи, клімат якої їй більше підходив. Нетривалий час жила у Франції, Англії, восени 1884 переїхала до Ельберфельду (тепер Вупперталь, Німеччина). Там разом з Олкоттом організувала філію Теософського товариства та працювала над створенням праці «Таємна доктрина». У грудні цього ж року здійснила свою останню поїздку в Індію, щоб спростувати висунуті проти неї звинувачення. Наступного року Блаватська повернулася в Європу. Від 1887 мешкала в Лондоні, де видавала журнал «Люцифер» (вийшло 20 томів). Восени 1888 створила й очолила Езотеричну секцію Теософського товариства. Завершила роботу над книгою «Таємна доктрина» («The Secret Doctrine»), перші два томи якої вийшли друком у кінці того ж року.

У 1889 Блаватська пише книгу «Ключ до теософії» («The Key to Theosophy»), у 1890 — книгу «Голос Безмовності» («The Voice of the Silence»); в останні місяці свого життя — «Теософський словником» (виданий у 1892).

Померла за письмовим столом під час епідемії грипу в м. Лондоні. Згідно з її волею, 10 травня 1891 тіло Блаватської було піддано кремації, прах розділений на три частини та направлений у Лондон, Нью-Йорк та Адьяр.

Цікаві факти

  • У своїй автобіографічній книзі «Моє життя» Магатма Ганді зазначав, що на його світогляд вплинули особисте спілкування з членами Теософського товариства і читання праць О. П. Блаватської.
  • Згідно з книгою культуролога і політолога Ксенії Мяло, Магатма Ганді казав, що для нього було б радістю «торкнутися краю одягу пані Блаватської».
  • У 1991 році кіностудією «Центрнаучфільм» був знятий фільм «Хто ви, мадам Блаватська?». Головну роль у фільмі зіграла народна артистка Росії Ірина Муравйова.
  • Всі роботи О. П. Блаватської, як і раніше перевидаються, часом у кількох редакціях. Її твори перекладені на всі європейські мови, а також на іврит, арабську, тамільську, гінді, китайську, японську, в'єтнамську та багато інших.
  • У 1975 році урядом Індії була випущена пам'ятна марка, присвячена 100-річчю створення Теософського товариства. На марці зображено печатку Товариства і його девіз: «Немає релігії вище істини».

Бібліографія

Видання

Статті

  • (Окультна або ж точна наука ?) — в журналі «Теософіст», 1886 р.
  • (Теософія є релігією ?) — в журналі «Люцифер», 1888 р.
  • Філософи й філософішки — в журналі «Люцифер», 1889 р.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Блаватська Олена Петрівна

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Record #11892330s // BnF catalogue général — Paris: BnF.
    d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. Архив Эриха Амбургера, Виртуальная Библиотека Восточная Европа [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.])
  4. Columbia Encyclopedia, 2015.
  5. Блаватская Елена Петровна [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] / Новейший философский словарь / Грицанов А. А.. —  — Минск: В. М. Скакун, 1999 г — 896 с.;
     — Блаватская Елена Петровна [ 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] / Философский энциклопедический словарь / Ред.-сост. Е. Ф. Губский и др. — М.: Инфра-М, 2003. — 576 с — (Б-ка словарей «ИНФРА‑М»);
     — Блаватская Елена Петровна [ 2 січня 2009 у Wayback Machine.] / Краткий философский словарь / А. П. Алексеев, Г. Г. Васильев и др.; Под ред. А. П. Алексеева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. — 496 с (Словарь подготовлен коллективом кафедры философии гуманитарных факультетов Московского государственного университета имени М. В. Ломоносова);
     — Блаватская Елена Петровна / Краткая философская энциклопедия. — М., Издательская группа «Прогресс» — «Энциклопедия», 1994. — 576 с.;
     — Краткий словарь по философии. Более 1000 статей / Авт. сост. Н. Н. Рогалевич. — Минск: Харвест, 2007. — 830 с.
     — История русской философской мысли [ 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] // История философии: Учеб. пособие для вузов / А. Н. Волкова, B.C. Горнев, Р. Н. Данильченко и др.; Под ред. В. М. Мапельман и Е. М. Пенькова. — М.: «Издательство ПРИОР», 1997. — 464 с (Учебник рекомендован Научно-методическим Советом по философии Министерства образования Российской Федерации к изданию в качестве учебного пособия) ;
     — Теософия // Основы религиоведения. Учебник [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] / Ю. Ф. Борунков, И. Н. Яблоков, М. П. Новиков и др.; Под ред. И. Н. Яблокова (Заведующий кафедрой религиоведения МГУ). — М.: Высшая школа, 1994. — 368 с. Учебник издан в рамках Федеральной целевой программы книгоиздания России и рекомендован Государственным комитетом Российской Федерации по высшему образованию;
  6. Блаватская Елена Петровна [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] / Новейший философский словарь / Грицанов А. А.. —  — Минск: В. М. Скакун, 1999 г — 896 с.;
     — Блаватская Елена Петровна [ 2 січня 2009 у Wayback Machine.] / Краткий философский словарь / А. П. Алексеев, Г. Г. Васильев и др.; Под ред. А. П. Алексеева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. — 496 с (Словарь подготовлен коллективом кафедры философии гуманитарных факультетов Московского государственного университета имени М. В. Ломоносова);
  7. Блаватская Елена Петровна [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] / Новейший философский словарь / Грицанов А. А.. —  — Минск: В. М. Скакун, 1999 г — 896 с.
  8. Jones, Lindsay, ред. (2005). BLAVATSKY, H. P.. Encyclopedia of religion (вид. 2. ed). Detroit: Macmillan Reference USA. с. 977—978. ISBN .
  9. Сайт «Знаменитые потомки Рюрика» [ 10 червня 2004 у Wayback Machine.]
     — Родословная роспись князей Долгоруковых (первая ветвь) [ 12 березня 2013 у Wayback Machine.]
  10. Крэнстон, Сильвия при участии Уильям, Кэри. Часть I. Жизнь в России. Глава 1. Истоки // Е. П. Блаватская: Жизнь и творчество основательницы современного теософского движения / Пер. на русский. — 2-е издание, доп. — Рига-Москва: ЛИГАТМА, 1999. — С. 19.
  11. Первая дама естественной истории [ 29 грудня 2008 у Wayback Machine.] (О Елене Павловне Фадеевой и её семье) / Ольга Александровна Валькова, кандидат исторических наук, Институт истории естествознания и техники им. С. И. Вавилова РАН
  12. Olcott H. S. Old Diary Leaves. Part 1. [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.] p.257-258
  13. Светлана Кайдаш «Елена Блаватская в России» // «Утренняя звезда» — научно-художественный иллюстрированный альманах Международного Центра Рерихов, № 2—3, 1994—1997
  14. Долгорукий (Долгоруков) Павел Васильевич [ 9 листопада 2007 у Wayback Machine.] // «Пензенская энциклопедия» / Гл. ред. К. Д. Вишневский. — Пенза: Министерство культуры Пензенской области, М.: Большая Российская энциклопедия (размещено на сайте телеканала «Россия. Пенза»)
  15. Фадеев. Ч.II. С.219
  16. Helena Petrovna Blavatsky [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / Ed. by Nicholas Goodrick-Clarke. — North Atlantic Books, 2004. — P. 2—3. —
  17. См.: Поль Шакорнак. «Граф Сен-Жермен —- хранитель всех тайн» — М.: «Вече», 2007 (за эту работу Поль Шакорнак был удостоен премии им. Марии Стар французского общества писателей)
  18. См.: Изабель Купер-Оукли. «Граф Сен-Жермен. Тайны королей» — М.: Беловодье, 1995.
  19. Фадеев. Ч.I. С.20—21
  20. Первая дама естественной истории (О Елене Павловне Фадеевой и её семье) [ 29 грудня 2008 у Wayback Machine.] / Ольга Александровна Валькова, кандидат исторических наук, Институт истории естествознания и техники им. С. И. Вавилова РАН
  21. Учёный-природовед, коллекционер, педагог Елена Павловна Фадеева[недоступне посилання з червня 2019] / Сайт Днепропетровского исторического музея
  22. Писарева Е. Ф. О скрытом смысле жизни (сборник работ). — Киев: Изумрудная Скрижаль, 1997. — С. 263
  23. Е. Ф. Писарева. Елена Петровна Блаватская. (Биографический очерк) [ 19 грудня 2000 у Wayback Machine.]
  24. Фадеев A. M. Воспоминания. 1790—1867. Одесса, 1897. С. 8.
  25. Zirkoff. H.P.Blavatsky. C.XXVI
  26. Ган Елена Андреевна[недоступне посилання з лютого 2019] // Российский гуманитарный энциклопедический словарь
  27. Предание про крест Михаила Черниговского [ 25 листопада 2009 у Wayback Machine.] / Сайт «Хронос»
  28. Елена Петровна вспоминала: «В письмах, написанных по-французски, мы добавляли de к своей фамилии — как благородные. Если же фамилия писалась по-немецки, то добавляли von. Мы были и мадемуазель de Han и von Han. Мне это не нравилось, и я никогда не ставила de к фамилии Блаватского, хотя он и был знатного происхождения; его предок, гетман Блаватко оставил две ветви — Блаватских в России и графов Блаватских в Польше». См.: Letters of Н. Р. Blavatsky to А. Р. Sinnett [ 6 вересня 2009 у Wayback Machine.]. Ed. By A.T. Barker. N.Y.-L., 1923. P. 150 (цит. по книге: Нэф К. Мэри. Личные мемуары Е. П. Блаватской [ 11 квітня 2010 у Wayback Machine.]. М., 1993. С. 9
  29. [de] Фамилия Ган на страницах немецкой Википедии
  30. Е. В. Аливанцева, директор Музейного центра Е. П. Блаватской и ее семьи. «Елена Ган и Елена Блаватская. Неизвестный парный портрет» // «Культура и время» Общественно-научный и художественный журнал № 2 (20) — 2006 г. Международный Центр-Музей имени Н. К. Рериха
  31. . Архів оригіналу за 20 квітня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
  32. Єдиний у світі музей Олени Блаватської. www.ukrinform.ua (укр.). 18 грудня 2019. Процитовано 13 листопада 2023.
  33. БЛАВАТСЬКА ОЛЕНА ПЕТРІВНА. resource.history.org.ua. Процитовано 13 листопада 2023.
  34. Мадам Блаватська. Кілька штрихів до психологічного портрета - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 14 листопада 2023.
  35. Блаватська, Олена Петрівна. ВУЕ (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
  36. Шевелєва, Мар'яна (12 серпня 2023). Олена Блаватська – ціла епоха в духовній історії людства. Український інтерес. Процитовано 13 листопада 2023.

Література

  • Blavatsky, Helena Petrovna // The Columbia Encyclopedia, 6th Ed : сайт. — 2015. з джерела 29 грудня 2008. Процитовано 2015-10-02. (англ.)
  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона/онлайн-версия [ 16 квітня 2009 у Wayback Machine.]; (рос.)
  • The New Encyclopædia Britannica. 15th Edition, 32 vols., 2003. — vol. 2, p. 278 [Архівовано 17 квітня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Блаватская Елена Петровна [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] // Новейший философский словарь / Грицанов А. А. —  — Минск: В. М. Скакун, 1999, 896 с.; (рос.)
  • Блаватская Елена Петровна [ 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] // Философский энциклопедический словарь / Ред.-сост. Е. Ф. Губский и др. — Москва: Инфра-М, 2003. — 576 с. (Библиотека словарей «ИНФРА‑М»); (рос.)
  • В. И. Мильдон. Блаватская Елена Петровна // Русские писатели. 1800—1917. Москва: Наука, 1990, т. 1, с. 272–273; (рос.)
  • Блаватская Елена Петровна // Краткая философская энциклопедия. — Москва: Издательская группа «Прогресс» — «Энциклопедия», 1994. — 576 с.; (рос.)
  • Краткий словарь по философии. Более 1000 статей / Авт.-сост. Н. Н. Рогалевич. — Минск: Харвест, 2007. — 830 с. (рос.)
  • История русской философской мысли [ 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] // История философии: Учеб. пособие для вузов / А. Н. Волкова, B.C. Горнев, Р. Н. Данильченко и др.; Под ред. В. М. Мапелъман и Е. М. Пенькова. — М.: «Издательство ПРИОР», 1997. — 464 с (Учебник рекомендован Научно-методическим Советом по философии Министерства образования Российской Федерации к изданию в качестве учебного пособия) ; (рос.)
  • Теософия // Основы религиоведения. Учебник [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] / Ю. Ф. Борунков, И. Н. Яблоков, М. П. Новиков и др.; Под ред. И. Н. Яблокова (Заведующий кафедрой религиоведения МГУ). — М.: Высшая школа, 1994. — 368 с. ; (рос.)
  • Блаватская Елена Петровна [ 2 січня 2009 у Wayback Machine.] / Краткий философский словарь / А. П. Алексеев, Г. Г. Васильев и др.; Под ред. А. П. Алексеева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. — 496 с. (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Блаватська Олена Петрівна


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Olena Blava tska ros Elena Petrovna Blavatskaya urodzhena Gele na fon Gan nim Helena von Hahn 31 lipnya 12 serpnya 1831 Katerinoslav zaraz Dnipro 26 kvitnya 8 travnya 1891 London filosof pismennicya mandrivnicya teosof Odna z zasnovnikiv Teosofichnogo tovaristva U 17 richnomu vici vijshla zamizh za 60 richnogo barona Blavatskogo Olena Petrivna BlavatskaElena Petrovna BlavatskayaFotoportret Oleni Blavatskoyi 1877 rokuIm ya pri narodzhenniOlena Petrivna GanNarodilasya31 lipnya 12 serpnya 1831 1831 08 12 KaterinoslavPomerla26 kvitnya 8 travnya 1891 1891 05 08 59 rokiv London Angliya GripKrayina SShA 1878 1891 Rosijska imperiya 1831 1878 Diyalnistpismennicya zasnovnicya Teosofskogo tovaristvaZnannya movanglijska 1 2 i rosijska 1 2 ChlenstvoTeosofske tovaristvo 1 Magnum opusTayemna doktrinaKonfesiyaPravoslavna cerkva ta buddizmBatkoPetro Oleksijovich GanMatiOlena Andriyivna GanBrati sestriZhelihovska Vira PetrivnaU shlyubi zNikifor Vasilovich BlavatskijNagorodid 1888 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Za deyakimi zahidnimi dzherelami Olena Blavatska pribichnicya okultizmu ta spiritualizmu za rosijskimi dzherelami deyaki filosofski slovniki enciklopediyi pidruchniki vona filosof naukovec ta religiyeznavec U 1848 1875 rokah zdijsnila faktichno trirazovu navkolosvitnyu podorozh 1875 roku v Nyu Jorku razom z polkovnikom G S Olkottom zasnuvala Teosofske tovaristvo golovnoyu metoyu yakogo bulo stvoriti yadro Vsesvitnogo Braterstva de ne bude mati znachennya riznicya rasi kolir shkiri stat kasta j virospovidannya BiografiyaRodovid Rodovid Oleni Petrivni Blavatskoyi z materinskogo boku shodit cherez Mihajla Chernigivskogo do zasnovnika derzhavnosti na Rusi Ryurika Pryamim predkom O P Blavatskoyi z materinskoyi liniyi buv Sergij Grigorovich Dolgorukij vidomij diplomat svogo chasu brat Oleksiya Grigorovicha Dolgorukova chlena Verhovnoyi tayemnoyi radi pri Petri II Sergij Grigorovich buv pradid Oleni Pavlivni Fadyeyevoyi Dolgorukoyi babusya Blavatskoyi i prapradid Oleni Petrivni Blavatskoyi Andrij Mihajlovich Fadyeyev didus O P Blavatskoyi Pradid Oleni Blavatskoyi knyaz Pavlo Vasilovich Dolgorukov 1755 1837 general major chasiv Katerini II mav najvishu vijskovu nagorodu Orden Svyatogo Georgiya i buv drugom ta tovarishem po sluzhbi Kutuzova Deyaki avtori vvazhayut sho P V Dolgorukov buv vidomim masonom i rozenkrejcerom i navit hodili chutki sho vin zustrichavsya z Kaliostro ta Prote najbilsh vidomi j avtoritetni biografiyi grafa Sen Zhermena pro taku zustrich nichogo ne govoryat do togo zh pid chas perebuvannya grafa Sen Zhermena v Rosiyi 1762 Pavlovi Vasilovichu bulo tilki 7 rokiv Olena Pavlivna Dolgoruka babusya O P Blavatskoyi Jogo druzhinoyu bula Genriyetta de Bandre dyu Plessi donka Adolfa Francovicha yakij komanduvav armijskim korpusom u Krimskij kampaniyi j zi sliv A M Fadyeyeva buv ulyublencem Suvorova Donka Pavla Vasilovicha j Genriyetti Adolfivni knyazivna Olena Pavlivna babusya O P Blavatskoyi zdobula gidnu domashnyu osvitu znala 5 inozemnih mov rozumilasya na arheologiyi numizmatici botanici Gerbariyi Fadyeyevoyi ta yiyi malyunki riznih roslin sho na cej chas zberigayutsya v arhivi Akademiyi nauk buli vidomi bagatom uchenim i viklikali zahoplennya Olena Pavlivna listuvalasya z nimeckim uchenim Aleksandrom Gumboldtom anglijskim geologom zasnovnikom Geografichnogo tovaristva Rodrikom Merchisonom shvedskim botanikom Hristiyanom Stevenom yakij vivchav floru j faunu Krimu ta Kavkazu Yak povidomlyaye O F Pisaryeva botanik Gomer de Gel nazvav znajdenu nim rakovinu na chest Oleni Pavlivni Venus Fadeeff 1813 roku knyazivna vzyala shlyub iz Andriyem Mihajlovichem Fadyeyevim derzhavnim chinovnikom yakij zgodom stav tayemnim radnikom gubernatorom Saratova j Tiflisa chij rodovid shodit do rosijskih stovpovih dvoryan ta liflyandskih nimciv fon Krauze Pradid Andriya Mihajlovicha Petro Mihajlovich Fadyeyev buv kapitanom armiyi Petra I V Oleni Pavlivni j Andriya Mihajlovicha bulo chetvero ditej starsha donka Olena Gan vidoma pismennicya yiyi nazivali rosijskoyu Zhorzh Sand mati Oleni Petrivni Blavatskoyi Viri Petrivni Zhelihovskoyi ta Leonida Gana sin Rostislav Fadyeyev general vijskovij pismennik i reformator donka Katerina Andriyivna mati vidatnogo rosijskogo derzhavnogo diyacha Sergiya Yulijovicha Vitte donka Nadiya Andriyivna aktivnij chlen Teosofskogo tovaristva Rostislav Andrijovich Fadyeyev dyadko O P Blavatskoyi S Yu Vitte povidomlyav sho jogo pradid P V Dolgorukov pid chas vesillya donki blagosloviv yiyi j zyatya drevnim hrestom yakij za simejnimi perekazami nalezhav Velikomu knyazevi Kiyivskomu svyatomu Mihajlovi Chernigivskomu Piznishe cej hrest perejshov do Oleni Pavlivni a potim j do samogo S Yu Vitte Po liniyi svogo batka Petra Oleksijovicha Gana Olena Petrivna nalezhala do pribaltijskogo nimeckogo rodu Gan Boris Cirkov redaktor i aktivnij propagandist teosofskogo vchennya u peredmovi do zibrannya tvoriv Blavatskoyi vkazuye na nalezhnist Ganiv predkiv OPB z batkivskoyi liniyi do grafskogo rodu von Hahn z Bazedova Meklenburg yakij za inshimi dzherelami shodit do zhinochoyi liniyi dinastiyi Karolingiv i nimeckih licariv hrestonosciv Ale doteper ne znajdeno zhodnih dokumentiv yaki pidtverdzhuvali b rodinni zv yazki rodini Oleni Blavatskoyi z meklenburzkimi grafami u sluzhbovomu spisku Oleksij Fedorov sin Gan 1751 1815 did OPB komendant forteci Kamenec Podilsk zaznachenij yak vihodec z Estlyandskih zhiteliv batko jogo inozemnij piddanij buv v Estlyandiyi krajskomisarom v arhivah zberigayutsya dokumenti sho pidtverdzhuyut isnuvannya krajskomisara Joganna Fridriha Fedora Gana Johann Friedrich Hahn yakij narodivsya 1719 roku v Narvi j pomer tam 31 travnya 1803 roku ale v yakih nichogo ne napisano pro pohodzhennya j rodinni zv yazki rodini Cikavo sho sam Cirkov z zhinochoyi liniyi buv prichetnim do rodu Gan ale ne Joganna Fridriha a Joganna Avgusta fon Gana dokumentalno ne pov yazanogo z rodinoyu OPB Grigorij Klimov https www youtube com watch v GqQxTq BLJ8 zaznachaye sho toj Gan buv z yevrejskogo rodu Ditinstvo ta yunist Narodilasya u budinku po vulici Peterburzkij u Katerinoslavi zaraz po vulici Knyazya Yaroslava Mudrogo 11 u Dnipri Pochatkovu osvitu zdobula vdoma U 5 rokiv vzhe vivchala z guvernantkami anglijsku ta francuzku movi brala uroki tanciv ta muziki U 10 rokiv pochala vivchati nimecku vodnochas navchilasya yizditi na konyah Cherez nove priznachennya dida Oleni Andriya Fadyeyeva sim ya u 1834 roci pereyihala z Katerinoslava do Odesi de zhila z 1835 po 1937 potim do Astrahani u 1839 roci znov povertayutsya do Odesi cherez pogirshennya stanu zdorov ya materi Oleni V listopadi 1839 roku sim ya pereyizdit do Saratova de Fadyeyev buv priznachenij na posadu gubernatora U 1842 koli Oleni bulo 11 rokiv vid suhoti u vici 28 rokiv pomerla yiyi mati Batko oficer artilerist cherez voyennu sluzhbu ne mav zmogi opikuvatisya ditmi i voni vihovuvalas u rodini dida Babusya Oleni uspadkuvala biblioteku svogo batka knyazya Pavla Dolgorukogo yakij vivchav alhimiyu ta magiyu ta buv chlenom masonskoyi lozhi V yunosti Olena cikavilasya knigami z alhimiyi magiyi okultnih nauk Vihovannyam j osvitoyu ditej zajmalasya babusya i she tri vchiteli U 1844 Olenu vidpravili do Parizhu a potim do Londona navchatisya muzici U 1847 roci sim ya pereyihala do Tiflisa 7 lipnya 1849 Olena vzyala shlyub iz 42 richnim yerevanskim vice gubernatorom Erivanskoyi guberniyi Nikiforom Blavatskim yakij buv znachno starshim za neyi Za odnimi danimi vona pishla vid cholovika za tri misyaci za inshimi odrazu zh pislya vinchannya Biografi harakterizuyut cej shlyub yakij trivav kilka misyaciv yak sposib zdobuti nezalezhnist i svobodu Pislya povernennya do ridnih na rodinnij radi Olenu bulo virisheno vidpraviti do batka ale dorogoyu vona virishila virushiti v podorozh Podorozhi Blavatska virushila do Konstantinopolyu Za spogadami knyazya Dondukova Korsakova sama vona rozpovidala sho v tam vona rik pracyuvala vershniceyu v cirku ale pislya togo yak zlamala ruku vistupi u cij yakosti dovelosya pripiniti Blavatska takozh vidvidala Yegipet Za slovami samoyi Oleni vona razom iz batkom she vidvidala Evropu vodnochas brala uroki gri na fortepiano zavdyaki yakim nadali vistupala na koncertah i tim samim zaroblyala groshi na zhittya U 1851 roci vona poyihala do Londonu de za odnimi vidomostyami debyutuvala v kilkoh dramatichnih teatrah za inshimi zhila tam na koshti batka yakij dopomagav yij materiyalno Tam zhe zustrila Magatmu Moria yakij za yiyi tverdzhennyam z ditinstva yavlyavsya yij u snah i vidinnyah U 1851 1852 Blavatska podorozhuvala do Kanadi SShA Meksiki Peru Cejlonu ta Indiyi u 1853 1854 do Ameriki Yaponiyi Indiyi U 1854 1855 rr dvichi namagalasya v yihati do Tibetu Persha sproba bula nevdaloyu druga viyavilasya netrivaloyu cherez pochatok tibetskih povstan U 1859 povernulasya do Yevropi a zgodom na batkivshinu Razom iz sestroyu Viroyu vona zhila u Kiyevi Sankt Peterburzi Odesi na Kavkazi U 1864 roci Blavatska vtretye virushila do Tibetu U 1867 roci vona kilka misyaciv podorozhuvala Ugorshinoyu ta Balkanami vidvidala Veneciyu ta Florenciyu Nandor Fodor stverdzhuvav sho 3 listopada 1867 roku Blavatska pereodyagnena v cholovichij odyag vzyala uchast v bitvi pri Mentani na storoni garibaldijciv Ta bula poranena Ogovtavshis vid poranen na pochatku 1868 roku vidvidala Florenciyu a potim znov povernulasya v Indiyu ta Tibet U 1871 roci vona priyihala do rodichiv v Odesu de provela 9 misyaciv Zvidti virushila do Yevropi Vesnoyu 1873 pribula do Parizha vlitku do Nyu Jorka U zhovtni 1874 na spiritichnomu seansi Blavatska zustrilasya z polkovnikom Genri Olkottom yakij stav yiyi drugom i poplichnikom do kincya zhittya Zasnuvannya Teosofskogo tovaristva ta tvorchist 7 veresnya 1875 r u Nyu Jorku Blavatska razom z Olkottom Vilyamom Kvan Dzhadzhem ta she 15 odnodumcyami stvorila Teosofske tovaristvo organizaciyu z vivchennya okultnih uchen starodavnih religijnih i filosofskih tekstiv Olkott ocholiv organizaciyu a Blavatska obijnyala v nij posadu sekretarki zv yazku z korespondentami Nezabarom Blavatska pochala robotu nad rukopisom svoyeyi praci Vikrita Izida Isis Unveiled yaka vijshla drukom u 1877 roci 8 lipnya 1878 r Blavatska otrimala amerikanske gromadyanstvo Cogo zh roku razom z Olkottom virushila do Indiyi U 1879 u Bombeyi voni zasnuvali shtab kvartiru Teosofskogo tovaristva U zhovtni voni pochali vidannya v Indiyi zhurnalu Teosof The Theosophist Blavatska stala jogo golovnim redaktorom U 1880 Blavatska ta Olkott na Cejloni prijnyali buddizm ta zasnuvali kilka filij Teosofskogo tovaristva Cogo zh roku Blavatska oselilasya v peredmisti Bombeya mistechku Brich Kedi kudi bulo pereneseno shtab kvartiru tovaristva Blavatska vela obshirne listuvannya z odnodumcyami razom iz Olkottom vidkrivala shkoli dlya bidnih pidtrimuvala ruh za nezalezhnist Indiyi U berezni 1882 v Kalkutti Blavatska zasnuvala Bengalske teosofske tovaristvo a zgodom Madraske 17 listopada 1882 shtab kvartiru Teosofskogo tovaristva bulo pereneseno v Adyar peredmistya Madrasa teper Chennaj U 1884 Blavatska cherez hvorobu za rekomendaciyami likariv pokinula Indiyu ta razom z Olkottom povernulasya do Yevropi klimat yakoyi yij bilshe pidhodiv Netrivalij chas zhila u Franciyi Angliyi voseni 1884 pereyihala do Elberfeldu teper Vuppertal Nimechchina Tam razom z Olkottom organizuvala filiyu Teosofskogo tovaristva ta pracyuvala nad stvorennyam praci Tayemna doktrina U grudni cogo zh roku zdijsnila svoyu ostannyu poyizdku v Indiyu shob sprostuvati visunuti proti neyi zvinuvachennya Nastupnogo roku Blavatska povernulasya v Yevropu Vid 1887 meshkala v Londoni de vidavala zhurnal Lyucifer vijshlo 20 tomiv Voseni 1888 stvorila j ocholila Ezoterichnu sekciyu Teosofskogo tovaristva Zavershila robotu nad knigoyu Tayemna doktrina The Secret Doctrine pershi dva tomi yakoyi vijshli drukom u kinci togo zh roku U 1889 Blavatska pishe knigu Klyuch do teosofiyi The Key to Theosophy u 1890 knigu Golos Bezmovnosti The Voice of the Silence v ostanni misyaci svogo zhittya Teosofskij slovnikom vidanij u 1892 Pomerla za pismovim stolom pid chas epidemiyi gripu v m Londoni Zgidno z yiyi voleyu 10 travnya 1891 tilo Blavatskoyi bulo piddano kremaciyi prah rozdilenij na tri chastini ta napravlenij u London Nyu Jork ta Adyar Cikavi fakti U svoyij avtobiografichnij knizi Moye zhittya Magatma Gandi zaznachav sho na jogo svitoglyad vplinuli osobiste spilkuvannya z chlenami Teosofskogo tovaristva i chitannya prac O P Blavatskoyi Zgidno z knigoyu kulturologa i politologa Kseniyi Myalo Magatma Gandi kazav sho dlya nogo bulo b radistyu torknutisya krayu odyagu pani Blavatskoyi U 1991 roci kinostudiyeyu Centrnauchfilm buv znyatij film Hto vi madam Blavatska Golovnu rol u filmi zigrala narodna artistka Rosiyi Irina Muravjova Vsi roboti O P Blavatskoyi yak i ranishe perevidayutsya chasom u kilkoh redakciyah Yiyi tvori perekladeni na vsi yevropejski movi a takozh na ivrit arabsku tamilsku gindi kitajsku yaponsku v yetnamsku ta bagato inshih U 1975 roci uryadom Indiyi bula vipushena pam yatna marka prisvyachena 100 richchyu stvorennya Teosofskogo tovaristva Na marci zobrazheno pechatku Tovaristva i jogo deviz Nemaye religiyi vishe istini BibliografiyaVidannya Z pecher i netriv Indostanu 1879 1886 rr Vikrita Izida 1877 r 1883 r Tayemna doktrina Pershih dva tomi vidano u 1888 r tretij vzhe po smerti pismennici u 1897 r stenografichnij zapis vidpovidej Blavatskoyi na zapitannya uchniv 1889 r Golos Bezmovnosti 1889 r ru 1889 r posmertne vidannya 1892 r Statti Okultna abo zh tochna nauka v zhurnali Teosofist 1886 r Teosofiya ye religiyeyu v zhurnali Lyucifer 1888 r Filosofi j filosofishki v zhurnali Lyucifer 1889 r Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Blavatska Olena Petrivna Teosofiya ta buddizm Muzejnij centr O P Blavatskoyi ta yiyi rodiniPrimitkiBibliotheque nationale de France Record 11892330s BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 CONOR Sl d Track Q16744133 Arhiv Eriha Amburgera Virtualnaya Biblioteka Vostochnaya Evropa 11 lyutogo 2012 u Wayback Machine Columbia Encyclopedia 2015 Blavatskaya Elena Petrovna 15 kvitnya 2009 u Wayback Machine Novejshij filosofskij slovar Gricanov A A Minsk V M Skakun 1999 g 896 s Blavatskaya Elena Petrovna 16 kvitnya 2009 u Wayback Machine Filosofskij enciklopedicheskij slovar Red sost E F Gubskij i dr M Infra M 2003 576 s B ka slovarej INFRA M Blavatskaya Elena Petrovna 2 sichnya 2009 u Wayback Machine Kratkij filosofskij slovar A P Alekseev G G Vasilev i dr Pod red A P Alekseeva 2 e izd pererab i dop M TK Velbi Izd vo Prospekt 2004 496 s Slovar podgotovlen kollektivom kafedry filosofii gumanitarnyh fakultetov Moskovskogo gosudarstvennogo universiteta imeni M V Lomonosova Blavatskaya Elena Petrovna Kratkaya filosofskaya enciklopediya M Izdatelskaya gruppa Progress Enciklopediya 1994 576 s Kratkij slovar po filosofii Bolee 1000 statej Avt sost N N Rogalevich Minsk Harvest 2007 830 s ISBN 978 985 16 1868 8 Istoriya russkoj filosofskoj mysli 16 kvitnya 2009 u Wayback Machine Istoriya filosofii Ucheb posobie dlya vuzov A N Volkova B C Gornev R N Danilchenko i dr Pod red V M Mapelman i E M Penkova M Izdatelstvo PRIOR 1997 464 s Uchebnik rekomendovan Nauchno metodicheskim Sovetom po filosofii Ministerstva obrazovaniya Rossijskoj Federacii k izdaniyu v kachestve uchebnogo posobiya ISBN 5 7990 0028 5 Teosofiya Osnovy religiovedeniya Uchebnik 15 kvitnya 2009 u Wayback Machine Yu F Borunkov I N Yablokov M P Novikov i dr Pod red I N Yablokova Zaveduyushij kafedroj religiovedeniya MGU M Vysshaya shkola 1994 368 s ISBN 5 06 002849 6 Uchebnik izdan v ramkah Federalnoj celevoj programmy knigoizdaniya Rossii i rekomendovan Gosudarstvennym komitetom Rossijskoj Federacii po vysshemu obrazovaniyu Blavatskaya Elena Petrovna 15 kvitnya 2009 u Wayback Machine Novejshij filosofskij slovar Gricanov A A Minsk V M Skakun 1999 g 896 s Blavatskaya Elena Petrovna 2 sichnya 2009 u Wayback Machine Kratkij filosofskij slovar A P Alekseev G G Vasilev i dr Pod red A P Alekseeva 2 e izd pererab i dop M TK Velbi Izd vo Prospekt 2004 496 s Slovar podgotovlen kollektivom kafedry filosofii gumanitarnyh fakultetov Moskovskogo gosudarstvennogo universiteta imeni M V Lomonosova Blavatskaya Elena Petrovna 15 kvitnya 2009 u Wayback Machine Novejshij filosofskij slovar Gricanov A A Minsk V M Skakun 1999 g 896 s Jones Lindsay red 2005 BLAVATSKY H P Encyclopedia of religion vid 2 ed Detroit Macmillan Reference USA s 977 978 ISBN 978 0 02 865733 2 Sajt Znamenitye potomki Ryurika 10 chervnya 2004 u Wayback Machine Rodoslovnaya rospis knyazej Dolgorukovyh pervaya vetv 12 bereznya 2013 u Wayback Machine Krenston Silviya pri uchastii Uilyam Keri Chast I Zhizn v Rossii Glava 1 Istoki E P Blavatskaya Zhizn i tvorchestvo osnovatelnicy sovremennogo teosofskogo dvizheniya Per na russkij 2 e izdanie dop Riga Moskva LIGATMA 1999 S 19 Pervaya dama estestvennoj istorii 29 grudnya 2008 u Wayback Machine O Elene Pavlovne Fadeevoj i eyo seme Olga Aleksandrovna Valkova kandidat istoricheskih nauk Institut istorii estestvoznaniya i tehniki im S I Vavilova RAN Olcott H S Old Diary Leaves Part 1 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine p 257 258 Svetlana Kajdash Elena Blavatskaya v Rossii Utrennyaya zvezda nauchno hudozhestvennyj illyustrirovannyj almanah Mezhdunarodnogo Centra Rerihov 2 3 1994 1997 Dolgorukij Dolgorukov Pavel Vasilevich 9 listopada 2007 u Wayback Machine Penzenskaya enciklopediya Gl red K D Vishnevskij Penza Ministerstvo kultury Penzenskoj oblasti M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya razmesheno na sajte telekanala Rossiya Penza Fadeev Ch II S 219 Helena Petrovna Blavatsky 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Ed by Nicholas Goodrick Clarke North Atlantic Books 2004 P 2 3 ISBN 1 55643 457 X Sm Pol Shakornak Graf Sen Zhermen hranitel vseh tajn M Veche 2007 za etu rabotu Pol Shakornak byl udostoen premii im Marii Star francuzskogo obshestva pisatelej Sm Izabel Kuper Oukli Graf Sen Zhermen Tajny korolej M Belovode 1995 Fadeev Ch I S 20 21 Pervaya dama estestvennoj istorii O Elene Pavlovne Fadeevoj i eyo seme 29 grudnya 2008 u Wayback Machine Olga Aleksandrovna Valkova kandidat istoricheskih nauk Institut istorii estestvoznaniya i tehniki im S I Vavilova RAN Uchyonyj prirodoved kollekcioner pedagog Elena Pavlovna Fadeeva nedostupne posilannya z chervnya 2019 Sajt Dnepropetrovskogo istoricheskogo muzeya Pisareva E F O skrytom smysle zhizni sbornik rabot Kiev Izumrudnaya Skrizhal 1997 S 263 E F Pisareva Elena Petrovna Blavatskaya Biograficheskij ocherk 19 grudnya 2000 u Wayback Machine Fadeev A M Vospominaniya 1790 1867 Odessa 1897 S 8 Zirkoff H P Blavatsky C XXVI Gan Elena Andreevna nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Rossijskij gumanitarnyj enciklopedicheskij slovar Predanie pro krest Mihaila Chernigovskogo 25 listopada 2009 u Wayback Machine Sajt Hronos Elena Petrovna vspominala V pismah napisannyh po francuzski my dobavlyali de k svoej familii kak blagorodnye Esli zhe familiya pisalas po nemecki to dobavlyali von My byli i mademuazel de Han i von Han Mne eto ne nravilos i ya nikogda ne stavila de k familii Blavatskogo hotya on i byl znatnogo proishozhdeniya ego predok getman Blavatko ostavil dve vetvi Blavatskih v Rossii i grafov Blavatskih v Polshe Sm Letters of N R Blavatsky to A R Sinnett 6 veresnya 2009 u Wayback Machine Ed By A T Barker N Y L 1923 P 150 cit po knige Nef K Meri Lichnye memuary E P Blavatskoj 11 kvitnya 2010 u Wayback Machine M 1993 S 9 de Familiya Gan na stranicah nemeckoj Vikipedii E V Alivanceva direktor Muzejnogo centra E P Blavatskoj i ee semi Elena Gan i Elena Blavatskaya Neizvestnyj parnyj portret Kultura i vremya Obshestvenno nauchnyj i hudozhestvennyj zhurnal 2 20 2006 g Mezhdunarodnyj Centr Muzej imeni N K Reriha Arhiv originalu za 20 kvitnya 2009 Procitovano 10 grudnya 2009 Yedinij u sviti muzej Oleni Blavatskoyi www ukrinform ua ukr 18 grudnya 2019 Procitovano 13 listopada 2023 BLAVATSKA OLENA PETRIVNA resource history org ua Procitovano 13 listopada 2023 Madam Blavatska Kilka shtrihiv do psihologichnogo portreta RISU Religijno informacijna sluzhba Ukrayini ukr Procitovano 14 listopada 2023 Blavatska Olena Petrivna VUE ukr Procitovano 13 listopada 2023 Shevelyeva Mar yana 12 serpnya 2023 Olena Blavatska cila epoha v duhovnij istoriyi lyudstva Ukrayinskij interes Procitovano 13 listopada 2023 LiteraturaBlavatsky Helena Petrovna The Columbia Encyclopedia 6th Ed sajt 2015 z dzherela 29 grudnya 2008 Procitovano 2015 10 02 angl Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona onlajn versiya 16 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros The New Encyclopaedia Britannica 15th Edition 32 vols 2003 vol 2 p 278 Arhivovano 17 kvitnya 2009 u Wayback Machine angl Blavatskaya Elena Petrovna 15 kvitnya 2009 u Wayback Machine Novejshij filosofskij slovar Gricanov A A Minsk V M Skakun 1999 896 s ros Blavatskaya Elena Petrovna 16 kvitnya 2009 u Wayback Machine Filosofskij enciklopedicheskij slovar Red sost E F Gubskij i dr Moskva Infra M 2003 576 s Biblioteka slovarej INFRA M ros V I Mildon Blavatskaya Elena Petrovna Russkie pisateli 1800 1917 Moskva Nauka 1990 t 1 s 272 273 ros Blavatskaya Elena Petrovna Kratkaya filosofskaya enciklopediya Moskva Izdatelskaya gruppa Progress Enciklopediya 1994 576 s ros Kratkij slovar po filosofii Bolee 1000 statej Avt sost N N Rogalevich Minsk Harvest 2007 830 s ISBN 978 985 16 1868 8 ros Istoriya russkoj filosofskoj mysli 16 kvitnya 2009 u Wayback Machine Istoriya filosofii Ucheb posobie dlya vuzov A N Volkova B C Gornev R N Danilchenko i dr Pod red V M Mapelman i E M Penkova M Izdatelstvo PRIOR 1997 464 s Uchebnik rekomendovan Nauchno metodicheskim Sovetom po filosofii Ministerstva obrazovaniya Rossijskoj Federacii k izdaniyu v kachestve uchebnogo posobiya ISBN 5 7990 0028 5 ros Teosofiya Osnovy religiovedeniya Uchebnik 15 kvitnya 2009 u Wayback Machine Yu F Borunkov I N Yablokov M P Novikov i dr Pod red I N Yablokova Zaveduyushij kafedroj religiovedeniya MGU M Vysshaya shkola 1994 368 s ISBN 5 06 002849 6 ros Blavatskaya Elena Petrovna 2 sichnya 2009 u Wayback Machine Kratkij filosofskij slovar A P Alekseev G G Vasilev i dr Pod red A P Alekseeva 2 e izd pererab i dop M TK Velbi Izd vo Prospekt 2004 496 s ros PosilannyaP G Usenko BLAVATSKA Olena Petrivna 6 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 299 ISBN 966 00 0734 5 Shabanova Yu O Blavatska Olena Petrivna Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Blavatska Olena Petrivna

Дата публікації:
Топ