Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рудоуправління ім. Рози Люксембург — історичний рудник у м Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна. Входив до складу об'єднання Кривбасруда, на середину 2010-х, складова руднику шахта Гвардійська входить до складу ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (КЗРК).
| Олександрівський рудник | |
| Галузь промисловості | Залізорудна промисловість |
|---|---|
| Дата створення / заснування | березень 1923 |
 | |
| Названо на честь | Роза Люксембург і Червона гвардія |
| Країна |  СРСР |
| Місце розташування | Кривий Ріг |
| Батьківська організація | Кривбасруда і Q113111202? |
| Дочірня організація | Шахта «Козацька» |
| Розташування штаб-квартири | Кривий Ріг |
| Продукція | залізна руда |
Історія
Експлуатаційні роботи з видобутку залізної руди в межах гірничого відводу РУ ім. Рози Люксембург були розпочаті в 1886 Брянським акціонерним товариством.
Багаті неміцні руди були прикриті незначною товщею наносів. У початковій стадії відпрацювання кар'єрів після розкривних робіт, що виконувались без всякої механізації грабарями, руда відпрацьовувалася кайлами, вантажилася на ручні носилки або тачки і піднімалася на поверхню, де складувалася в штабелі або на підводах відвозилася на найближчу залізничну станцію Пічугіно.
З поглибленням кар'єрів для підйому вагонеток з рудою застосовувалися похилі підйомники, розташовувані в лежачому боці. Підйом здійснювався малопотужними паровими машинами або кінними барабанами.
була розпочата у 1907, коли почали роботу шахти «Ходзинська» («Кар'єрна»), уклонки № 1 (на покладі «Основна + Західна») і № 5 (на покладі «Гнізда 1-П»).
В 1913 у на колишньому Олександрівському руднику одночасно працювали 2 кар'єри і 3 шахти, які добули 103 200 т руди.
У роки Першої світової війни і Громадянської війни кар'єри і шахти рудника були зруйновані і затоплені.
Націоналізація
У березні 1923 постановою ВРНГ на території РУ було утворено рудник ім. Червоної Гвардії, що входив до складу Ленінського рудоуправління. У середині 1925 була відновлена шахта «Ходзинська» (пізніше перейменована імені Рози Люксембург). До 1930 відновлені шахти і кар'єри видавали до 600 тис.т руди на рік.
За планом відновлення і реконструкції рудника в першій п'ятирічці почалося будівництво нових гірничих об'єктів. У 1930 році були пройдені стволи шахт «Комсомолка» і «Червоний Гірник», закладені в шахтних полях уклонок № 1 і № 5.
Розвідувальними роботами, які велися 30-ма шурфами, були розкриті нові поклади: Південна, Східна, Північно-Східна, Північна з загальної експлуатаційної площею 30 тис. м². На базі наявних і розвіданих 1 травня 1930 було закладено ствол шахти «Нова», яка була здана в експлуатацію в кінці 1939. У 1940 добовий видобуток сягав на цій шахті 6000 т. Шахта «Нова» була оснащена найсучаснішою на той час гірничою технікою. У травні 1939, в зв'язку з розукрупненням тресту «Руда» рудник ім. Червоної Гвардії було перейменовано в шахтоуправління імені Рози Люксембург, яке увійшло в знову організований трест .
Освоєння проектної потужності на шахті «Нова» було перервано Другою світовою війною, через бойові дії було повністю зруйновано всі промислові споруди рудника. Шахти були затоплені.
У грудні 1945, було відновлено клітьовий підйом шахти «Нова» та у 1946 було видобуто 323 500 тонн руди. У грудні 1948 відновлено скіповий підйом і ДСФ шахти «Нова». В 1951-у шахта «Нова» досягла і перевершила довоєнний рівень видобутку.
Шахта «Комсомолка» була повністю відновлена в 1948, шахта «Червоний Гірник» — у 1949.
З пониженням гірничих робіт на глибину понад 500 метрів підйомні можливості стволів шахт «Нова», «Комсомолка» і «Комсомольська-1» (здана в експлуатацію 4 листопада 1957) практично були вичерпані. Щоб забезпечити в перспективі роботу підйому з великих глибин на руднику була проведена генеральна реконструкція, завершена в 1965, на лежачому боці ствола шахти «Нова» були пройдені спарені стволи діаметром 7.5 м у світлі шахти «Гвардійська». Над стволами споруджені 96-ти метрові бетонні копри баштового типу. Кожен копер оснащений скіповою багатоканатною підйомною машиною МК 5х4 зі шківами тертя і клітьовою підйомною машиною також типу МК 5х4. Вантажопідйомність скіпів з донним розвантаженням 25тонн. Кліті двоповерхові, розраховані на видачу 10-ти тонних вагонеток.
З введенням в експлуатацію шахти «Гвардійська» було вирішено питання з централізацією розробки родовища. Рух видобутої руди як під землею, так і на поверхні сконцентровано тепер в єдиному потоці. У зв'язку з пуском в експлуатацію шахти «Гвардійська», в 1966, було ліквідовано як самостійні видобувні одиниці шахти «Комсомольська-1» і «Комсомолка».
Ствол шахти «Нова» розпочали використовувати для розкриття родовища на нижніх горизонтах.
Сучасний стан
На середину 2010-х родовище залізних руд в полі РУ розкрите рудопідіймальними стволами № 1 і № 2 ш. «Гвардійська», допоміжними стволами шахти «Нова», а також стволами «Північна-Вентиляційна».
Очисна виїмка ведеться на горизонтах 1110 м, 1190 м у підготовці знаходяться горизонти 1190 м, 1270 м. Розтин і розробка горизонтів 1270 і 1350 м проводиться поглиблення стволів ш. «Гвардійська-1» до горизонту 1430 м, ш. «Нова» до горизонту 1590 м, ш. «Північна-Вентиляційна» до горизонту 1350 м і проходкою відкотних квершлагів і штреків на горизонтах 1270 і 1350 м.
Відповідно до гірничогеологічних умов очисна виїмка ведеться системами з обваленням порід що налягають, а також камерними системами.
Ресурси Інтернету
- Освітній портал Рудана
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudoupravlinnya im Rozi Lyuksemburg istorichnij rudnik u m Krivij Rig Dnipropetrovska oblast Ukrayina Vhodiv do skladu ob yednannya Krivbasruda na seredinu 2010 h skladova rudniku shahta Gvardijska vhodit do skladu VAT Krivorizkij zalizorudnij kombinat KZRK Oleksandrivskij rudnik Galuz promislovostiZalizorudna promislovist Data stvorennya zasnuvannyaberezen 1923 Nazvano na chestRoza Lyuksemburg i Chervona gvardiya Krayina SRSR Misce roztashuvannyaKrivij Rig Batkivska organizaciyaKrivbasruda i Q113111202 Dochirnya organizaciyaShahta Kozacka Roztashuvannya shtab kvartiriKrivij Rig Produkciyazalizna rudaBashtovi kopri shahti Gvardijska Krivij RigIstoriyaEkspluatacijni roboti z vidobutku zaliznoyi rudi v mezhah girnichogo vidvodu RU im Rozi Lyuksemburg buli rozpochati v 1886 Bryanskim akcionernim tovaristvom Bagati nemicni rudi buli prikriti neznachnoyu tovsheyu nanosiv U pochatkovij stadiyi vidpracyuvannya kar yeriv pislya rozkrivnih robit sho vikonuvalis bez vsyakoyi mehanizaciyi grabaryami ruda vidpracovuvalasya kajlami vantazhilasya na ruchni nosilki abo tachki i pidnimalasya na poverhnyu de skladuvalasya v shtabeli abo na pidvodah vidvozilasya na najblizhchu zaliznichnu stanciyu Pichugino Z pogliblennyam kar yeriv dlya pidjomu vagonetok z rudoyu zastosovuvalisya pohili pidjomniki roztashovuvani v lezhachomu boci Pidjom zdijsnyuvavsya malopotuzhnimi parovimi mashinami abo kinnimi barabanami bula rozpochata u 1907 koli pochali robotu shahti Hodzinska Kar yerna uklonki 1 na pokladi Osnovna Zahidna i 5 na pokladi Gnizda 1 P V 1913 u na kolishnomu Oleksandrivskomu rudniku odnochasno pracyuvali 2 kar yeri i 3 shahti yaki dobuli 103 200 t rudi U roki Pershoyi svitovoyi vijni i Gromadyanskoyi vijni kar yeri i shahti rudnika buli zrujnovani i zatopleni Nacionalizaciya U berezni 1923 postanovoyu VRNG na teritoriyi RU bulo utvoreno rudnik im Chervonoyi Gvardiyi sho vhodiv do skladu Leninskogo rudoupravlinnya U seredini 1925 bula vidnovlena shahta Hodzinska piznishe perejmenovana imeni Rozi Lyuksemburg Do 1930 vidnovleni shahti i kar yeri vidavali do 600 tis t rudi na rik Za planom vidnovlennya i rekonstrukciyi rudnika v pershij p yatirichci pochalosya budivnictvo novih girnichih ob yektiv U 1930 roci buli projdeni stvoli shaht Komsomolka i Chervonij Girnik zakladeni v shahtnih polyah uklonok 1 i 5 Rozviduvalnimi robotami yaki velisya 30 ma shurfami buli rozkriti novi pokladi Pivdenna Shidna Pivnichno Shidna Pivnichna z zagalnoyi ekspluatacijnoyi plosheyu 30 tis m Na bazi nayavnih i rozvidanih 1 travnya 1930 bulo zakladeno stvol shahti Nova yaka bula zdana v ekspluataciyu v kinci 1939 U 1940 dobovij vidobutok syagav na cij shahti 6000 t Shahta Nova bula osnashena najsuchasnishoyu na toj chas girnichoyu tehnikoyu U travni 1939 v zv yazku z rozukrupnennyam trestu Ruda rudnik im Chervonoyi Gvardiyi bulo perejmenovano v shahtoupravlinnya imeni Rozi Lyuksemburg yake uvijshlo v znovu organizovanij trest Osvoyennya proektnoyi potuzhnosti na shahti Nova bulo perervano Drugoyu svitovoyu vijnoyu cherez bojovi diyi bulo povnistyu zrujnovano vsi promislovi sporudi rudnika Shahti buli zatopleni U grudni 1945 bulo vidnovleno klitovij pidjom shahti Nova ta u 1946 bulo vidobuto 323 500 tonn rudi U grudni 1948 vidnovleno skipovij pidjom i DSF shahti Nova V 1951 u shahta Nova dosyagla i perevershila dovoyennij riven vidobutku Shahta Komsomolka bula povnistyu vidnovlena v 1948 shahta Chervonij Girnik u 1949 Z ponizhennyam girnichih robit na glibinu ponad 500 metriv pidjomni mozhlivosti stvoliv shaht Nova Komsomolka i Komsomolska 1 zdana v ekspluataciyu 4 listopada 1957 praktichno buli vicherpani Shob zabezpechiti v perspektivi robotu pidjomu z velikih glibin na rudniku bula provedena generalna rekonstrukciya zavershena v 1965 na lezhachomu boci stvola shahti Nova buli projdeni spareni stvoli diametrom 7 5 m u svitli shahti Gvardijska Nad stvolami sporudzheni 96 ti metrovi betonni kopri bashtovogo tipu Kozhen koper osnashenij skipovoyu bagatokanatnoyu pidjomnoyu mashinoyu MK 5h4 zi shkivami tertya i klitovoyu pidjomnoyu mashinoyu takozh tipu MK 5h4 Vantazhopidjomnist skipiv z donnim rozvantazhennyam 25tonn Kliti dvopoverhovi rozrahovani na vidachu 10 ti tonnih vagonetok Z vvedennyam v ekspluataciyu shahti Gvardijska bulo virisheno pitannya z centralizaciyeyu rozrobki rodovisha Ruh vidobutoyi rudi yak pid zemleyu tak i na poverhni skoncentrovano teper v yedinomu potoci U zv yazku z puskom v ekspluataciyu shahti Gvardijska v 1966 bulo likvidovano yak samostijni vidobuvni odinici shahti Komsomolska 1 i Komsomolka Stvol shahti Nova rozpochali vikoristovuvati dlya rozkrittya rodovisha na nizhnih gorizontah Suchasnij stanNa seredinu 2010 h rodovishe zaliznih rud v poli RU rozkrite rudopidijmalnimi stvolami 1 i 2 sh Gvardijska dopomizhnimi stvolami shahti Nova a takozh stvolami Pivnichna Ventilyacijna Ochisna viyimka vedetsya na gorizontah 1110 m 1190 m u pidgotovci znahodyatsya gorizonti 1190 m 1270 m Roztin i rozrobka gorizontiv 1270 i 1350 m provoditsya pogliblennya stvoliv sh Gvardijska 1 do gorizontu 1430 m sh Nova do gorizontu 1590 m sh Pivnichna Ventilyacijna do gorizontu 1350 m i prohodkoyu vidkotnih kvershlagiv i shtrekiv na gorizontah 1270 i 1350 m Vidpovidno do girnichogeologichnih umov ochisna viyimka vedetsya sistemami z obvalennyam porid sho nalyagayut a takozh kamernimi sistemami Resursi InternetuOsvitnij portal Rudana