Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ой (варіанти написання Oy, Oi, Oey, Huei, Huey, Hoi) — один із 49 офіційно визнаних народів Лаосу.
| Ой | |
|---|---|
| Кількість | 23 513 (2015, перепис) |
| Ареал |  Лаос, провінція Аттапи |
| Раса | монголоїди |
| Близькі до: | лавени, алаки, зе-ченги |
| Входить до | гірські кхмери |
| Мова | ой, лаоська |
| Релігія | буддизм, анімізм |
До складу ой включають також підгрупи тхе (The), сорк (Sork, Sawk, Sok), сапуан (Sapuan) та інті (Inthi, Inn Tea), які окремі джерела розглядають як незалежні етнічні групи, проте всі вони вважають себе частиною народу ой.
Чисельність і розселення
Чисельність ой за даними перепису населення Лаосу 2015 року становила 23 513 осіб.
Живуть у провінції Аттапи (райони Санамсай, Сайсетха і Самакхисай), більшість зосереджена в районі Санамсай, на захід від міста Аттапи. Підгрупа тхе розселена в кількох селах на південних схилах плато Боловен, підгрупи сорк та сапуан живуть у селах Бансорк та Бансапуан відповідно, розташованих одне проти одного на протилежних берегах річки Секонг приблизно за 37 км на північ від міста Аттапи.
Мова
Говорять мовою ой (код ISO 639-3: oyb), яка належить до західно-банарської групи австроазійських мов і розпадається на ряд діалектів. Поширена також лаоська мова.
Власної писемності немає. Рівень писемності лаоською становить 50 % (69 % серед чоловіків та 34 % серед жінок); 47 % ніколи не відвідували школу.
Історія
Ой, здається, давно оселилися в лаоській провінції Аттапи. Усна історія розповідає, що колись вони займали правий берег річки Секонг, але прибуття лаосців змусило їх відступити на південні схили плато Боловен, де зараз мешкає більшість народу.
Вірування
60 % ой дотримується буддизму, 39 % зберігають народну релігію, 1 % християни.
Традиційна релігія ой базується на вірі в численних духів. Існують духи-охоронці села, а також духи лісу, річок тощо. Традиційно в селах організовують ритуали вшанування наймогутніших духів району, при цьому жертвують декількох буйволів. Усі мешканці, багаті чи бідні, повинні брати участь у цьому ритуалі. Дух рису має для ой особливе значення в забезпеченні хорошого врожаю. Щороку на початку грудня селяни відзначають сезон збору врожаю, багато пиячать та їдять.
Неналежна поведінка, наприклад, порушення табу, за віруваннями ой, може викликати гнів духів. Для їхнього заспокоєння вимагається принесення жертви, залежно від характеру злочину, це може бути курка, свиня або навіть буйвіл.
На початку 1960-х років більшість громад ой прийняла буддизм. У деяких селах вже є буддійські монастирі, в яких живуть ченці та учні. Вплив буддизму змінив традиційний спосіб життя народу. Буддисти ой кремують своїх померлих. Однак померлих дітей віком до п'яти років вони ховають. На відміну від більш ізольованих громад на півдні Лаосу, ой не практикують анімістичних церемоній вже більше 50 років. Анімістичні ритуали воскресають у них лише за великих потреб, наприклад, у випадку серйозних хвороб, епідемій або стихійного лиха. Хоча сьогодні хвороба є головною проблемою селян, з якою вони вдаються до традиційної релігії, іноді також проводять церемонії, покликані схилити духів дарувати людям хороший урожай чи виявити іншу прихильність. Проте ой вже не витрачають стільки часу, зусиль та грошей на жертви, як це було в минулому.
Незважаючи на поширення буддизму, в суспільстві ой все ще високо шануються шамани. Шамани спілкуються з духами й мають значну владу над людьми. Хворі зазвичай довіряють цілющим силам своїх шаманів і навіть не розглядають варіант відвідування найближчої лікарні для лікування туберкульозу, малярії чи інших серйозних захворювань; це часто стає причиною смерті людей. Шамани, користуючись власними методами, визначають, який дух спричинив хворобу чи лихо, призначають необхідну жертву й здійснюють її.
Господарство
Основною продовольчою культурою ой є рис.
Сапуани та сорки, що живуть біля річки Секонг, вирощують рис на заливних полях, води для зрошення тут достатньо. Їхні поля розбиті на сотні невеликих прямокутних ділянок, пов'язаних між собою низькими глиняними дамбами, що регулюють надходження води. Культуру рису сапуани та сорки поєднують з аквакультурою, на своїх рисових полях вони викопують ставки, де вирощують рибу. В сухий сезон займаються вирощуванням овочів.
В розташованих вище районах води недостатньо для вирощування вологого рису, й місцеве населення вирощує суходільний рис підсічно-вогневим способом. Крім того, тут вирощують кукурудзу, овочі, спеції та фрукти. Біля хат саджають банани, кокосові пальми та мангові дерева. Деякі домогосподарства також вирощують тютюн.
Усі підрозділи ой тримають буйволів, свиней, качок та курей. Розводять також собак і їдять їхнє м'ясо. Худобу навколо села можна побачити рідко.
Риболовля — важлива діяльність для сорків та сапуанів. Вони ловлять рибу в річці Секонг вудками, пастками та сітками, роблять це або з берега, або з невеличких човнів.
Ой мають певні навички ремесла: плетуть кошики, килимки, простий побутовий посуд з бамбука та ротанга, виготовляють різні пастки для лову щурів та птахів. Сапуани та тхе займаються гончарством, сорки — ковальством.
Всі ой є спеціалістами з варіння місцевого рисового самогону.
Суспільство
Село є головною політичною одиницею в ой. Не існує жодних соціальних чи політичних об'єднань вище цього рівня. Селом керує обраний сільський староста, якому допомагає рада старійшин.
Рівень багатства вимірюється кількістю буйволів та розміром рисових полів.
Головною побутовою й господарською одиницею є нуклеарна сім'я, до складу якої може входити незаміжня сестра або вдовий батько. Моногамія є нормою суспільства. У минулому суспільство ой було більш матріархальним, ніж зараз. Батько є головою сім'ї, хоча після одруження молодята зазвичай живуть у сім'ї дружини, поки не зможуть побудувати власну хату. Жінки, як і раніше, вирішують грошові питання.
Коли молода пара хоче одружитися, хлопець має скористатися послугами свата, який приходить до батьків дівчини з проханням схвалити шлюб. Призначається викуп за наречену, розмір якого залежить від статків сім'ї, але він повинен включати принаймні буйвола, кілька курей та трохи грошей.
Батьківська хата дістається в спадок найстаршій дитині — синові або дочці.
Житло
Зазвичай ой селяться в низинах, поблизу річок чи струмків, уникаючи лісових та гірських районів. Їхні села складаються з 50-180 хат. Поселення мають вільне планування, ой не використовують якогось встановленого зразка забудови. Вони не мають громадських хат. Садиба може бути огороджена парканом з бамбуку або живоплотом, але може бути й відкритою з усіх боків. Ой також ставлять хижі на своїх рисових полях. У сорків та сапуанів хати розкидані серед рисових полів на досить значній відстані одна від одної.
Свої хати ой ставлять на палях, хати прямокутні в плані, стіни зазвичай складають з бамбукових матів, дах двосхилий, криють його соломою. До ганку ведуть бамбукові або дерев'яні сходи. На фронтонах іноді присутнє дерев'яне різьблення, що зображає буйволині роги. Хати в сорків та сапуанів відрізняються величезною висотою паль, які підіймають підлогу на висоту щонайменше 3 метри над землею. Замість драбини до входу веде довга колода, короткі залишки обрізаних гілок використовуються як щаблі; старшим людям дуже незручно й важко підніматися такими сходами. Внутрішній простір у хаті поділяється щонайменше на дві кімнати. Одна використовується як житлове приміщення з кухонною зоною в задній частині, інша — як спальне відділення.
Простір під хатами використовують для зберігання дров та сільськогосподарських інструментів. Майже біля кожної хати в сорків та сапуанів є великий майданчик для лущення рису, але в селах інших підрозділів ой такого немає.
Одяг
У минулому на свята ой вдягали досить характерні народні костюми. Традиційний жіночий костюм ой включає бавовняну жилетку з короткими рукавами, яку вдягають через голову, бавовняний саронг, що спускається трохи нижче колін, і дуже характерний головний убір. Жилетка посередині має вертикальну чорну смугу, оточену двома червоними смугами, ще одна широка синьо-фіолетова смуга розташована біля пахв. Саронг, на відміну від жилетки, прикрашений горизонтальними смужками: широкими чорними в центрі та по нижньому краю, а також тоншими смужками червоного, жовтого, синьо-фіолетового та чорного кольорів, що чергуються. Найяскравішою частиною жіночого костюма є капелюх. Його верхня частина складається з плоскої широкої основи, а його нижня частина — це конус, який дозволяє розмістити головний убір на маківці голови. Численні бавовняні нитки червоного, білого та чорного кольорів по колу звисають з верхньої основи, покриваючи волосся та лоб жінки.
Чоловічий святковий наряд не менш цікавий, ніж жіночий. Чоловіки також носять жилет з короткими рукавами, але в чоловіків він має отвір у центрі, а комір набагато глибший, ніж у жіночій жилетці. Розташування вертикальних кольорових смуг також інше: попереду по обидва боки від отвору йде широка червона смуга, за нею з кожного боку синьо-фіолетова й, нарешті, чорна смуга розташована під кожною пахвою. Традиційно чоловіки ой носили пов'язку на стегнах, прикриту довгою бавовняною тканиною спереду й ззаду, ця тканина сягає ніг, вона має широку чорну смугу по центру та широкі червоні смуги на краях. На голову чоловіки вдягали високий конічний капелюх з невеликим пучком червоного кольору ниток у верхній частині.
Сьогодні традиційні святкові костюми ой знайти важко. Повсякденне вбрання народу — це звичайний фабричний одяг лаоського виробництва. Дещо відрізняє ой від інших етнічних груп на півдні Лаосу конічний солом'яний капелюх власного виробництва. Його вдягають переважно жінки, але іноді й чоловіки.
Примітки
- , Lao Statistics Bureau, pp. 121-122: Table P2.7. Total Lao Citien Populatin by Sex and Ethnicity (англ.)
- Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition (2019). Dallas, Texas: SIL International: (англ.)
- Oy [ 2021-04-13 у Wayback Machine.]. Asia Harvest (англ.)
- Oy in Laos. Joshua Project (англ.)
Джерела
- Joachim Schliesinger. Ethnic Groups of Laos. Vol. 2: Profile of Austro-Asiatic-Speaking Peoples, pp. 33-40 Oy. BooksMango, 2014. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oj varianti napisannya Oy Oi Oey Huei Huey Hoi odin iz 49 oficijno viznanih narodiv Laosu OjKilkist23 513 2015 perepis Areal Laos provinciya AttapiRasamongoloyidiBlizki do laveni alaki ze chengiVhodit dogirski khmeriMovaoj laoskaReligiyabuddizm animizm Do skladu oj vklyuchayut takozh pidgrupi the The sork Sork Sawk Sok sapuan Sapuan ta inti Inthi Inn Tea yaki okremi dzherela rozglyadayut yak nezalezhni etnichni grupi prote vsi voni vvazhayut sebe chastinoyu narodu oj Chiselnist i rozselennyaChiselnist oj za danimi perepisu naselennya Laosu 2015 roku stanovila 23 513 osib Zhivut u provinciyi Attapi rajoni Sanamsaj Sajsetha i Samakhisaj bilshist zoseredzhena v rajoni Sanamsaj na zahid vid mista Attapi Pidgrupa the rozselena v kilkoh selah na pivdennih shilah plato Boloven pidgrupi sork ta sapuan zhivut u selah Bansork ta Bansapuan vidpovidno roztashovanih odne proti odnogo na protilezhnih beregah richki Sekong priblizno za 37 km na pivnich vid mista Attapi MovaGovoryat movoyu oj kod ISO 639 3 oyb yaka nalezhit do zahidno banarskoyi grupi avstroazijskih mov i rozpadayetsya na ryad dialektiv Poshirena takozh laoska mova Vlasnoyi pisemnosti nemaye Riven pisemnosti laoskoyu stanovit 50 69 sered cholovikiv ta 34 sered zhinok 47 nikoli ne vidviduvali shkolu IstoriyaOj zdayetsya davno oselilisya v laoskij provinciyi Attapi Usna istoriya rozpovidaye sho kolis voni zajmali pravij bereg richki Sekong ale pributtya laosciv zmusilo yih vidstupiti na pivdenni shili plato Boloven de zaraz meshkaye bilshist narodu Viruvannya60 oj dotrimuyetsya buddizmu 39 zberigayut narodnu religiyu 1 hristiyani Tradicijna religiya oj bazuyetsya na viri v chislennih duhiv Isnuyut duhi ohoronci sela a takozh duhi lisu richok tosho Tradicijno v selah organizovuyut rituali vshanuvannya najmogutnishih duhiv rajonu pri comu zhertvuyut dekilkoh bujvoliv Usi meshkanci bagati chi bidni povinni brati uchast u comu rituali Duh risu maye dlya oj osoblive znachennya v zabezpechenni horoshogo vrozhayu Shoroku na pochatku grudnya selyani vidznachayut sezon zboru vrozhayu bagato piyachat ta yidyat Nenalezhna povedinka napriklad porushennya tabu za viruvannyami oj mozhe viklikati gniv duhiv Dlya yihnogo zaspokoyennya vimagayetsya prinesennya zhertvi zalezhno vid harakteru zlochinu ce mozhe buti kurka svinya abo navit bujvil Na pochatku 1960 h rokiv bilshist gromad oj prijnyala buddizm U deyakih selah vzhe ye buddijski monastiri v yakih zhivut chenci ta uchni Vpliv buddizmu zminiv tradicijnij sposib zhittya narodu Buddisti oj kremuyut svoyih pomerlih Odnak pomerlih ditej vikom do p yati rokiv voni hovayut Na vidminu vid bilsh izolovanih gromad na pivdni Laosu oj ne praktikuyut animistichnih ceremonij vzhe bilshe 50 rokiv Animistichni rituali voskresayut u nih lishe za velikih potreb napriklad u vipadku serjoznih hvorob epidemij abo stihijnogo liha Hocha sogodni hvoroba ye golovnoyu problemoyu selyan z yakoyu voni vdayutsya do tradicijnoyi religiyi inodi takozh provodyat ceremoniyi poklikani shiliti duhiv daruvati lyudyam horoshij urozhaj chi viyaviti inshu prihilnist Prote oj vzhe ne vitrachayut stilki chasu zusil ta groshej na zhertvi yak ce bulo v minulomu Nezvazhayuchi na poshirennya buddizmu v suspilstvi oj vse she visoko shanuyutsya shamani Shamani spilkuyutsya z duhami j mayut znachnu vladu nad lyudmi Hvori zazvichaj doviryayut cilyushim silam svoyih shamaniv i navit ne rozglyadayut variant vidviduvannya najblizhchoyi likarni dlya likuvannya tuberkulozu malyariyi chi inshih serjoznih zahvoryuvan ce chasto staye prichinoyu smerti lyudej Shamani koristuyuchis vlasnimi metodami viznachayut yakij duh sprichiniv hvorobu chi liho priznachayut neobhidnu zhertvu j zdijsnyuyut yiyi GospodarstvoOsnovnoyu prodovolchoyu kulturoyu oj ye ris Sapuani ta sorki sho zhivut bilya richki Sekong viroshuyut ris na zalivnih polyah vodi dlya zroshennya tut dostatno Yihni polya rozbiti na sotni nevelikih pryamokutnih dilyanok pov yazanih mizh soboyu nizkimi glinyanimi dambami sho regulyuyut nadhodzhennya vodi Kulturu risu sapuani ta sorki poyednuyut z akvakulturoyu na svoyih risovih polyah voni vikopuyut stavki de viroshuyut ribu V suhij sezon zajmayutsya viroshuvannyam ovochiv V roztashovanih vishe rajonah vodi nedostatno dlya viroshuvannya vologogo risu j misceve naselennya viroshuye suhodilnij ris pidsichno vognevim sposobom Krim togo tut viroshuyut kukurudzu ovochi speciyi ta frukti Bilya hat sadzhayut banani kokosovi palmi ta mangovi dereva Deyaki domogospodarstva takozh viroshuyut tyutyun Usi pidrozdili oj trimayut bujvoliv svinej kachok ta kurej Rozvodyat takozh sobak i yidyat yihnye m yaso Hudobu navkolo sela mozhna pobachiti ridko Ribolovlya vazhliva diyalnist dlya sorkiv ta sapuaniv Voni lovlyat ribu v richci Sekong vudkami pastkami ta sitkami roblyat ce abo z berega abo z nevelichkih chovniv Oj mayut pevni navichki remesla pletut koshiki kilimki prostij pobutovij posud z bambuka ta rotanga vigotovlyayut rizni pastki dlya lovu shuriv ta ptahiv Sapuani ta the zajmayutsya goncharstvom sorki kovalstvom Vsi oj ye specialistami z varinnya miscevogo risovogo samogonu SuspilstvoSelo ye golovnoyu politichnoyu odiniceyu v oj Ne isnuye zhodnih socialnih chi politichnih ob yednan vishe cogo rivnya Selom keruye obranij silskij starosta yakomu dopomagaye rada starijshin Riven bagatstva vimiryuyetsya kilkistyu bujvoliv ta rozmirom risovih poliv Golovnoyu pobutovoyu j gospodarskoyu odiniceyu ye nuklearna sim ya do skladu yakoyi mozhe vhoditi nezamizhnya sestra abo vdovij batko Monogamiya ye normoyu suspilstva U minulomu suspilstvo oj bulo bilsh matriarhalnim nizh zaraz Batko ye golovoyu sim yi hocha pislya odruzhennya molodyata zazvichaj zhivut u sim yi druzhini poki ne zmozhut pobuduvati vlasnu hatu Zhinki yak i ranishe virishuyut groshovi pitannya Koli moloda para hoche odruzhitisya hlopec maye skoristatisya poslugami svata yakij prihodit do batkiv divchini z prohannyam shvaliti shlyub Priznachayetsya vikup za narechenu rozmir yakogo zalezhit vid statkiv sim yi ale vin povinen vklyuchati prinajmni bujvola kilka kurej ta trohi groshej Batkivska hata distayetsya v spadok najstarshij ditini sinovi abo dochci ZhitloZazvichaj oj selyatsya v nizinah poblizu richok chi strumkiv unikayuchi lisovih ta girskih rajoniv Yihni sela skladayutsya z 50 180 hat Poselennya mayut vilne planuvannya oj ne vikoristovuyut yakogos vstanovlenogo zrazka zabudovi Voni ne mayut gromadskih hat Sadiba mozhe buti ogorodzhena parkanom z bambuku abo zhivoplotom ale mozhe buti j vidkritoyu z usih bokiv Oj takozh stavlyat hizhi na svoyih risovih polyah U sorkiv ta sapuaniv hati rozkidani sered risovih poliv na dosit znachnij vidstani odna vid odnoyi Svoyi hati oj stavlyat na palyah hati pryamokutni v plani stini zazvichaj skladayut z bambukovih mativ dah dvoshilij kriyut jogo solomoyu Do ganku vedut bambukovi abo derev yani shodi Na frontonah inodi prisutnye derev yane rizblennya sho zobrazhaye bujvolini rogi Hati v sorkiv ta sapuaniv vidriznyayutsya velicheznoyu visotoyu pal yaki pidijmayut pidlogu na visotu shonajmenshe 3 metri nad zemleyu Zamist drabini do vhodu vede dovga koloda korotki zalishki obrizanih gilok vikoristovuyutsya yak shabli starshim lyudyam duzhe nezruchno j vazhko pidnimatisya takimi shodami Vnutrishnij prostir u hati podilyayetsya shonajmenshe na dvi kimnati Odna vikoristovuyetsya yak zhitlove primishennya z kuhonnoyu zonoyu v zadnij chastini insha yak spalne viddilennya Prostir pid hatami vikoristovuyut dlya zberigannya drov ta silskogospodarskih instrumentiv Majzhe bilya kozhnoyi hati v sorkiv ta sapuaniv ye velikij majdanchik dlya lushennya risu ale v selah inshih pidrozdiliv oj takogo nemaye OdyagU minulomu na svyata oj vdyagali dosit harakterni narodni kostyumi Tradicijnij zhinochij kostyum oj vklyuchaye bavovnyanu zhiletku z korotkimi rukavami yaku vdyagayut cherez golovu bavovnyanij sarong sho spuskayetsya trohi nizhche kolin i duzhe harakternij golovnij ubir Zhiletka poseredini maye vertikalnu chornu smugu otochenu dvoma chervonimi smugami she odna shiroka sino fioletova smuga roztashovana bilya pahv Sarong na vidminu vid zhiletki prikrashenij gorizontalnimi smuzhkami shirokimi chornimi v centri ta po nizhnomu krayu a takozh tonshimi smuzhkami chervonogo zhovtogo sino fioletovogo ta chornogo koloriv sho cherguyutsya Najyaskravishoyu chastinoyu zhinochogo kostyuma ye kapelyuh Jogo verhnya chastina skladayetsya z ploskoyi shirokoyi osnovi a jogo nizhnya chastina ce konus yakij dozvolyaye rozmistiti golovnij ubir na makivci golovi Chislenni bavovnyani nitki chervonogo bilogo ta chornogo koloriv po kolu zvisayut z verhnoyi osnovi pokrivayuchi volossya ta lob zhinki Cholovichij svyatkovij naryad ne mensh cikavij nizh zhinochij Choloviki takozh nosyat zhilet z korotkimi rukavami ale v cholovikiv vin maye otvir u centri a komir nabagato glibshij nizh u zhinochij zhiletci Roztashuvannya vertikalnih kolorovih smug takozh inshe poperedu po obidva boki vid otvoru jde shiroka chervona smuga za neyu z kozhnogo boku sino fioletova j nareshti chorna smuga roztashovana pid kozhnoyu pahvoyu Tradicijno choloviki oj nosili pov yazku na stegnah prikritu dovgoyu bavovnyanoyu tkaninoyu speredu j zzadu cya tkanina syagaye nig vona maye shiroku chornu smugu po centru ta shiroki chervoni smugi na krayah Na golovu choloviki vdyagali visokij konichnij kapelyuh z nevelikim puchkom chervonogo koloru nitok u verhnij chastini Sogodni tradicijni svyatkovi kostyumi oj znajti vazhko Povsyakdenne vbrannya narodu ce zvichajnij fabrichnij odyag laoskogo virobnictva Desho vidriznyaye oj vid inshih etnichnih grup na pivdni Laosu konichnij solom yanij kapelyuh vlasnogo virobnictva Jogo vdyagayut perevazhno zhinki ale inodi j choloviki Primitki Lao Statistics Bureau pp 121 122 Table P2 7 Total Lao Citien Populatin by Sex and Ethnicity angl Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds Ethnologue Languages of the World Twenty second edition 2019 Dallas Texas SIL International angl Oy 2021 04 13 u Wayback Machine Asia Harvest angl Oy in Laos Joshua Project angl DzherelaJoachim Schliesinger Ethnic Groups of Laos Vol 2 Profile of Austro Asiatic Speaking Peoples pp 33 40 Oy BooksMango 2014 ISBN 978 1 63323 231 0 angl