Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оборона Чигирина 1678 — другий кульмінаційний епізод московсько-турецької війни 1676—1681, коли війська Османської імперії двічі облягали м. Чигирин.
| Оборона Чигирина | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Московсько-турецька війна (1676—1681) | |||||||
 План фортеці Чигирин, 1678 рік, зі щоденника Патріка Гордона | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Османська імперія Кримське ханство |  Московське царство Лівобережна Україна | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Кара-Мустафа Мурад Ґерай Юрій Хмельницький | Григорій Ромодановський Іван Самойлович Патрік Гордон | ||||||
Передумови
Мегмет IV не змирився з невдачею походу Ібрагіма-паші й вирішив послати на Чигирин ще більше військо. На чолі нового походу султан поставив свого візира Кара-Мустафу.
Московський царський уряд спробував домовитися із султаном про мир, але безуспішно. Поставлений перед перспективою нової та сильнішої османської навали, царський уряд став уживати заходів, щоб зміцнити зруйнований першою облогою Чигирин, забезпечити його запасами та посилити його залогу, на чолі якої став воєвода окольничий І. Ржевський. Але відновлення чигиринських укріплень пішло повним ходом лише в червні 1678 року під керівництвом заступника І. Ржевського інженера Патріка Гордона.
Було проведено евакуацію більшості мирного населення Чигирина. Вдалося також повністю забезпечити місто необхідними припасами на час облоги. Артилерія фортеці налічувала тепер 86 гармат і мортир різного калібру (69 — у замку та 17 — у Нижньому місті). Залога Чигирина налічувала на серпень 13,5 тис., але в ході облоги в серпні зросла до 30 тис. осіб.
Облога
На здобуття фортеці Кара-Мустафа вирушив із військом, що налічувало, за різними даними, 90—120 тис. вояків та від 117 до 175 гармат (у тому числі 25 великих облогових гармат). Під Чигирин це військо прибуло 19 (9) липня 1678. 20 (10) липня коменданту Чигирина була вручена вимога капітулювати, і після відмови одразу почалися обстріл міста, копання шанців та безперервні атаки. Того ж дня в Чигирин прибула підмога із 2200 осіб з 10-тис. загону московського генерал-майора Г.Косагова в укріпленому таборі за 3 милі від Чигирина. Оскільки брід через ріку Тясмин (притока Дніпра) було залишено залогою і Г.Косаговим без охорони, на північний берег Тясмину перейшли 10 тис. татар, утруднивши допомогу Чигирину з боку українсько-московського війська на чолі із князем Г. Ромодановським та Іваном Самойловичем.
Перед початком бойових дій 1678 кн. Г.Ромодановський мав близько 50 тис. війська, Іван Самойлович — до 30 тисяч козаків. Царський уряд наказав кн. Г.Ромодановському дочекатися підходу загону князя Каспулата Черкаського з кабардинцями й калмиками, перш ніж давати бій основним силам турецької армії. 16 (6) липня з'єднане військо князя Г.Ромодановського та І.Самойловича підійшло до Бужина й почало переправлятися на правий берег. Переправа ще не закінчилася, коли до Чигирина підійшла армія Кара-Мустафи.
20 (10) липня татари, які перейшли на пн. берег Тясмину, атакували частину московського війська, однак атаки були відбиті; невдачею скінчилася і спроба атаки 21 (11) липня. Все військо кн. Г.Ромодановського й І.Самойловича переправилося через Дніпро 22 (12) липня. 23 (13) липня його атакувала татарська орда на чолі з ханом Мурад-Ґереєм та 20-тисячний османський корпус, але без артилерії.
Сильний натиск османців спричинив замішання серед московської піхоти, проте османська атака була зупинена вмілими діями московських гармашів, і в результаті контратаки османці й татари відступили. 25 (15) липня козацько-московська армія знову успішно атакувала османців і татар, але по тому кн. Г.Ромодановський витратив більше 2 тижнів, очікуючи кн. К.Черкаського.
7 (чи 8) серпня (28 (чи 29) липня) прибув 4-тис. загін князя К.Черкаського, набагато менший від сподіваного. Після цього кн. Г.Ромодановський виступив до Чигирина. Тим часом османці змогли укріпити висоти на підступах до Тясмину. Пасивність кн. Г.Ромодановського під Чигирином іноді пояснюють можливим шантажем з боку османців долею його сина, який був у татарському полоні.
10 серпня (31 липня) відбулася сутичка передових загонів ворогуючих армій на рубежі Тясмину. Українсько-московське військо не змогло натиском прорвати османську оборону. В ході важких і запеклих боїв 11—13 (1—3) серпня армія кн. Г.Ромодановського й І.Самойловича оволоділа Стрельниковою горою, відкинула османську армію за Тясмин, захопила 30 османських гармат та встановила зв'язок з обложеною залогою Чигирина. 13 (3) серпня комендант І.Ржевський був убитий османською гранатою, і залогу очолив його заступник Патрік Гордон. Князь Г.Ромодановський та І.Самойлович змогли замінити виснажену залогу свіжими військами. Нова залога була незвична до умов постійних обстрілів і штурмів, тому повна заміна залоги, можливо, пішла на шкоду обороні.
Тим часом Кара-Мустафа посилив облогу Чигирина. Османці посилили бомбардування й почали влаштовувати підкопи. У 2-й половині дня 21 (11) серпня кілька підкопів, підведених під стіни Нижнього міста біля Тясмину, було підірвано. У проломи кинулася османська піхота. Одночасно почався штурм замку. Від вибухів будинки Нижнього міста загорілися, козаки залоги Нижнього міста почали відступати до переправи через Тясмин. Контратака залоги Верхнього замку на якийсь час зупинила наступ османців і навіть змусила їх відступити, але Кара-Мустафа ввів у бій свіжі резерви. Послані кн. Г.Ромодановським й І.Самойловичем підкріплення не ризикнули переходити в сутінках через Тясмин у палаюче місто.
Козаки залоги Нижнього міста запанікували й кинулися мостом через Тясмин тікати до табору кн. Г.Ромодановського. Міст проломився, і сотні козаків, у тому числі кілька полковників, загинули. Частина козаків змогла закріпитися в районі Нижнього міста біля замку та зберегти контроль над греблею через Тясмин. Залога замку також продовжувала успішно боронитися від османських штурмів. У ніч з 21 на 22 (11 на 12) серпня вуличні бої стихли.
Князь Г.Ромодановський вирішив, що утримати Чигирин немає можливості. Патрік Гордон заявив, що залишить замок лише після отримання письмового наказу. Отримавши такий наказ, Гордон вивів залогу Чигирина греблею на інший берег Тясмину та підпалив замок. Атаку османців, які хотіли перешкодити евакуації, було відбито. Вціліла частина захисників Чигирина приєдналася до головних сил, і на світанку українсько-московська армія рушила до Дніпра, переслідувана ворогом. Спроба Кара-Мустафи розгромити її закінчилася невдачею.
24 (14) серпня армія кн. Г.Ромодановського й І.Самойловича зайняла свій старий укріплений табір на березі Дніпра. У бою 29 (19) серпня туркам не вдалося зламати оборону українсько-московське війська. 30 (20) серпня почався відхід османського військ від Дніпра. 6 вересня (27 серпня) військо кн. Г.Ромодановського й І.Самойловича переправилося на лівий берег Дніпра, закінчивши чигиринську кампанію 1678 року.
Військо Кара-Мустафи пішло в напрямку р. Південний Буг. Юрій Хмельницький з татарами та невеликим загоном своїх прибічників залишився на правому березі Дніпра, зайняв Немирів та деякі інші міста і восени та взимку 1678 здійснив кілька нападів на міста лівобережні.
Втрати сторін
Задокументовані втрати українсько-московського війська вважаються заниженими. Не виключено, що вони досягли більше 10 тис. вбитими та понад 15 тис. пораненими. Османські втрати невідомі, за різними оцінками — від 30 до 60 тис. вбитими й пораненими.
Наслідки
Султан Мегмет IV за результатами походу 1678 міг вважати, що досягнув своєї мети. Чигирин було здобуто, московські війська евакуювали Правобережжя за винятком Києва та навколишньої округи, васал султана Юрій Хмельницький оволодів правобережними територіями, на які претендувало Московське царство. Не маючи планів розширювати конфлікт з Московією в умовах війни з імперією Габсбургів за Угорщину, султан став схилятися до миру, який і був укладений (див. Бахчисарайський мир 1681).
Чигиринські кампанії 1677 і 1678 років показали, що реформи армії Московського царства (створення «полків нового строю») суттєво підвищили її боєздатність. Козацьке військо у ході кампаній також виявилося на достатньо високому бойовому рівні.
Джерела та література
- А. А. Галушка. Чигиринські оборони 1677 і 1678 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 547. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oborona Chigirina 1678 drugij kulminacijnij epizod moskovsko tureckoyi vijni 1676 1681 koli vijska Osmanskoyi imperiyi dvichi oblyagali m Chigirin Oborona ChigirinaMoskovsko turecka vijna 1676 1681 Plan forteci Chigirin 1678 rik zi shodennika Patrika Gordona Plan forteci Chigirin 1678 rik zi shodennika Patrika GordonaData 1678Misce UkrayinaRezultat vzyattya Chigirina tureckimi vijskamiStoroniOsmanska imperiya Krimske hanstvo Moskovske carstvo Livoberezhna UkrayinaKomanduvachiKara Mustafa Murad Geraj Yurij Hmelnickij Grigorij Romodanovskij Ivan Samojlovich Patrik GordonPeredumoviMegmet IV ne zmirivsya z nevdacheyu pohodu Ibragima pashi j virishiv poslati na Chigirin she bilshe vijsko Na choli novogo pohodu sultan postaviv svogo vizira Kara Mustafu Moskovskij carskij uryad sprobuvav domovitisya iz sultanom pro mir ale bezuspishno Postavlenij pered perspektivoyu novoyi ta silnishoyi osmanskoyi navali carskij uryad stav uzhivati zahodiv shob zmicniti zrujnovanij pershoyu oblogoyu Chigirin zabezpechiti jogo zapasami ta posiliti jogo zalogu na choli yakoyi stav voyevoda okolnichij I Rzhevskij Ale vidnovlennya chigirinskih ukriplen pishlo povnim hodom lishe v chervni 1678 roku pid kerivnictvom zastupnika I Rzhevskogo inzhenera Patrika Gordona Bulo provedeno evakuaciyu bilshosti mirnogo naselennya Chigirina Vdalosya takozh povnistyu zabezpechiti misto neobhidnimi pripasami na chas oblogi Artileriya forteci nalichuvala teper 86 garmat i mortir riznogo kalibru 69 u zamku ta 17 u Nizhnomu misti Zaloga Chigirina nalichuvala na serpen 13 5 tis ale v hodi oblogi v serpni zrosla do 30 tis osib OblogaNa zdobuttya forteci Kara Mustafa virushiv iz vijskom sho nalichuvalo za riznimi danimi 90 120 tis voyakiv ta vid 117 do 175 garmat u tomu chisli 25 velikih oblogovih garmat Pid Chigirin ce vijsko pribulo 19 9 lipnya 1678 20 10 lipnya komendantu Chigirina bula vruchena vimoga kapitulyuvati i pislya vidmovi odrazu pochalisya obstril mista kopannya shanciv ta bezperervni ataki Togo zh dnya v Chigirin pribula pidmoga iz 2200 osib z 10 tis zagonu moskovskogo general majora G Kosagova v ukriplenomu tabori za 3 mili vid Chigirina Oskilki brid cherez riku Tyasmin pritoka Dnipra bulo zalisheno zalogoyu i G Kosagovim bez ohoroni na pivnichnij bereg Tyasminu perejshli 10 tis tatar utrudnivshi dopomogu Chigirinu z boku ukrayinsko moskovskogo vijska na choli iz knyazem G Romodanovskim ta Ivanom Samojlovichem Pered pochatkom bojovih dij 1678 kn G Romodanovskij mav blizko 50 tis vijska Ivan Samojlovich do 30 tisyach kozakiv Carskij uryad nakazav kn G Romodanovskomu dochekatisya pidhodu zagonu knyazya Kaspulata Cherkaskogo z kabardincyami j kalmikami persh nizh davati bij osnovnim silam tureckoyi armiyi 16 6 lipnya z yednane vijsko knyazya G Romodanovskogo ta I Samojlovicha pidijshlo do Buzhina j pochalo perepravlyatisya na pravij bereg Pereprava she ne zakinchilasya koli do Chigirina pidijshla armiya Kara Mustafi 20 10 lipnya tatari yaki perejshli na pn bereg Tyasminu atakuvali chastinu moskovskogo vijska odnak ataki buli vidbiti nevdacheyu skinchilasya i sproba ataki 21 11 lipnya Vse vijsko kn G Romodanovskogo j I Samojlovicha perepravilosya cherez Dnipro 22 12 lipnya 23 13 lipnya jogo atakuvala tatarska orda na choli z hanom Murad Gereyem ta 20 tisyachnij osmanskij korpus ale bez artileriyi Silnij natisk osmanciv sprichiniv zamishannya sered moskovskoyi pihoti prote osmanska ataka bula zupinena vmilimi diyami moskovskih garmashiv i v rezultati kontrataki osmanci j tatari vidstupili 25 15 lipnya kozacko moskovska armiya znovu uspishno atakuvala osmanciv i tatar ale po tomu kn G Romodanovskij vitrativ bilshe 2 tizhniv ochikuyuchi kn K Cherkaskogo 7 chi 8 serpnya 28 chi 29 lipnya pribuv 4 tis zagin knyazya K Cherkaskogo nabagato menshij vid spodivanogo Pislya cogo kn G Romodanovskij vistupiv do Chigirina Tim chasom osmanci zmogli ukripiti visoti na pidstupah do Tyasminu Pasivnist kn G Romodanovskogo pid Chigirinom inodi poyasnyuyut mozhlivim shantazhem z boku osmanciv doleyu jogo sina yakij buv u tatarskomu poloni 10 serpnya 31 lipnya vidbulasya sutichka peredovih zagoniv voroguyuchih armij na rubezhi Tyasminu Ukrayinsko moskovske vijsko ne zmoglo natiskom prorvati osmansku oboronu V hodi vazhkih i zapeklih boyiv 11 13 1 3 serpnya armiya kn G Romodanovskogo j I Samojlovicha ovolodila Strelnikovoyu goroyu vidkinula osmansku armiyu za Tyasmin zahopila 30 osmanskih garmat ta vstanovila zv yazok z oblozhenoyu zalogoyu Chigirina 13 3 serpnya komendant I Rzhevskij buv ubitij osmanskoyu granatoyu i zalogu ocholiv jogo zastupnik Patrik Gordon Knyaz G Romodanovskij ta I Samojlovich zmogli zaminiti visnazhenu zalogu svizhimi vijskami Nova zaloga bula nezvichna do umov postijnih obstriliv i shturmiv tomu povna zamina zalogi mozhlivo pishla na shkodu oboroni Tim chasom Kara Mustafa posiliv oblogu Chigirina Osmanci posilili bombarduvannya j pochali vlashtovuvati pidkopi U 2 j polovini dnya 21 11 serpnya kilka pidkopiv pidvedenih pid stini Nizhnogo mista bilya Tyasminu bulo pidirvano U prolomi kinulasya osmanska pihota Odnochasno pochavsya shturm zamku Vid vibuhiv budinki Nizhnogo mista zagorilisya kozaki zalogi Nizhnogo mista pochali vidstupati do perepravi cherez Tyasmin Kontrataka zalogi Verhnogo zamku na yakijs chas zupinila nastup osmanciv i navit zmusila yih vidstupiti ale Kara Mustafa vviv u bij svizhi rezervi Poslani kn G Romodanovskim j I Samojlovichem pidkriplennya ne riziknuli perehoditi v sutinkah cherez Tyasmin u palayuche misto Kozaki zalogi Nizhnogo mista zapanikuvali j kinulisya mostom cherez Tyasmin tikati do taboru kn G Romodanovskogo Mist prolomivsya i sotni kozakiv u tomu chisli kilka polkovnikiv zaginuli Chastina kozakiv zmogla zakripitisya v rajoni Nizhnogo mista bilya zamku ta zberegti kontrol nad grebleyu cherez Tyasmin Zaloga zamku takozh prodovzhuvala uspishno boronitisya vid osmanskih shturmiv U nich z 21 na 22 11 na 12 serpnya vulichni boyi stihli Knyaz G Romodanovskij virishiv sho utrimati Chigirin nemaye mozhlivosti Patrik Gordon zayaviv sho zalishit zamok lishe pislya otrimannya pismovogo nakazu Otrimavshi takij nakaz Gordon viviv zalogu Chigirina grebleyu na inshij bereg Tyasminu ta pidpaliv zamok Ataku osmanciv yaki hotili pereshkoditi evakuaciyi bulo vidbito Vcilila chastina zahisnikiv Chigirina priyednalasya do golovnih sil i na svitanku ukrayinsko moskovska armiya rushila do Dnipra peresliduvana vorogom Sproba Kara Mustafi rozgromiti yiyi zakinchilasya nevdacheyu 24 14 serpnya armiya kn G Romodanovskogo j I Samojlovicha zajnyala svij starij ukriplenij tabir na berezi Dnipra U boyu 29 19 serpnya turkam ne vdalosya zlamati oboronu ukrayinsko moskovske vijska 30 20 serpnya pochavsya vidhid osmanskogo vijsk vid Dnipra 6 veresnya 27 serpnya vijsko kn G Romodanovskogo j I Samojlovicha perepravilosya na livij bereg Dnipra zakinchivshi chigirinsku kampaniyu 1678 roku Vijsko Kara Mustafi pishlo v napryamku r Pivdennij Bug Yurij Hmelnickij z tatarami ta nevelikim zagonom svoyih pribichnikiv zalishivsya na pravomu berezi Dnipra zajnyav Nemiriv ta deyaki inshi mista i voseni ta vzimku 1678 zdijsniv kilka napadiv na mista livoberezhni Vtrati storinZadokumentovani vtrati ukrayinsko moskovskogo vijska vvazhayutsya zanizhenimi Ne viklyucheno sho voni dosyagli bilshe 10 tis vbitimi ta ponad 15 tis poranenimi Osmanski vtrati nevidomi za riznimi ocinkami vid 30 do 60 tis vbitimi j poranenimi NaslidkiSultan Megmet IV za rezultatami pohodu 1678 mig vvazhati sho dosyagnuv svoyeyi meti Chigirin bulo zdobuto moskovski vijska evakuyuvali Pravoberezhzhya za vinyatkom Kiyeva ta navkolishnoyi okrugi vasal sultana Yurij Hmelnickij ovolodiv pravoberezhnimi teritoriyami na yaki pretenduvalo Moskovske carstvo Ne mayuchi planiv rozshiryuvati konflikt z Moskoviyeyu v umovah vijni z imperiyeyu Gabsburgiv za Ugorshinu sultan stav shilyatisya do miru yakij i buv ukladenij div Bahchisarajskij mir 1681 Chigirinski kampaniyi 1677 i 1678 rokiv pokazali sho reformi armiyi Moskovskogo carstva stvorennya polkiv novogo stroyu suttyevo pidvishili yiyi boyezdatnist Kozacke vijsko u hodi kampanij takozh viyavilosya na dostatno visokomu bojovomu rivni Dzherela ta literaturaA A Galushka Chigirinski oboroni 1677 i 1678 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 547 ISBN 978 966 00 1359 9