Нікольська церква (Вилкове)

 пам'ятка архітектури (місцевого значення)

дата_відбудови = сучасний статус = дата_початку_спорудження = підпис карти = підпис зображення = інженер = юрисдикція = дата_зруйнування = розмір_зображення = керівництво = вартість = вмістимість = адреса = художник = релігійна конфесія = будівельна система = дата_закінчення_споруджен... = назва(офіційна) = тип споруди =
Нікольська церква
45°23′40″ пн. ш. 29°35′50″ сх. д. / 45.39464730002777770° пн. ш. 29.597348600028° сх. д. / 45.39464730002777770; 29.597348600028Координати: 45°23′40″ пн. ш. 29°35′50″ сх. д. / 45.39464730002777770° пн. ш. 29.597348600028° сх. д. / 45.39464730002777770; 29.597348600028
Країна	Україна
Місто	Вилкове
Тип	церква
Нікольська церква Нікольська церква (Україна)
Медіафайли у Вікісховищі

Нікольська церква (Храм Святителя Миколи Чудотворця) — православний храм єпархії Київської і всієї України (Української архієпископії) Російської православної старообрядницької Церкви в місті Вилкове Одеської області. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Історія

У 1882 році вилківські старообрядці просили про дозвіл на будівництво нової церкви. Це стало можливим завдяки особливому політичному становищу придунайських старообрядців, які користувалися набагато більшою свободою, ніж їхні одновірці в інших регіонах Російської імперії. Бажання побудувати новий храм було обумовлено тим, що старообрядницьке населення Вилкова в останні десятиліття значно зросло і стара Церква Різдва Пресвятої Богородиці не могла вмістити всіх бажаючих. Крім того, стара церква під час повеней була важкодоступна для жителів Ново-Вилкове, заснованого в 1871 році. Це прохання було відхилене бессарабською губернською владою у зв'язку з тим, що будівництво планувалося вести на кошти громадської скарбниці, тобто не тільки на гроші старообрядців.

Не дочекавшись дозволу від влади, старообрядці почали будувати церкву самовільно. У 1905 році сенатор Дурново дозволив «побудувати в селищі Ново-Вилкове, на місці недобудованої церкви, нову дерев'яну і для моління з зовнішнім виглядом церкву …». Проте в 1907 році старообрядці починають будівництво не дерев'яної, а кам'яної церкви, яке було закінчено в 1913 році. 3 травня 1913 храм був освячений єпископом Кирилом (Политовим). 6 травня 1913 року бессарабський губернський архітектор М. С. Сероцінський оглянув будову і визнав її відповідною нормам.

Під час Другої світової війни і в радянські часи храм не закривався.

Примітки

1. Федорова А. И. История возникновения вилковских старообрядческих церквей и монастыря // Липоване: история и культура русских-старообрядцев. — Одесса, 2008. — Вип. 5. — С. 41—46.
2. . Русская вера. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 9 грудня 2019.