Станіслав Юрійович Носков (нар. 27 січня 1962, Красноярськ, РРФСР) — радянський та узбецький футболіст, нападник та півзахисник.
Станіслав Носков | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Станіслав Юрійович Носков | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 27 січня 1962 (62 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Красноярськ, РРФСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 176 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 68 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР Узбекистан | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник, півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1971—1975 1975—1977 1977 | «Світанок» (Кр) «Автомобіліст» (Кр) «Сокіл» (С) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Кар'єра гравця
Вихованець красноярських футбольних шкіл «Світанок» й «Автомобіліст», тренер — Юрій Альбертович Урінович. У 1977 році був включений в символічну збірну турніру «Кубок Юності», входив до юнацької збірної РРФСР. У 1977 році грав у юнацькій команді саратовського «Сокола», куди його запросив один з тренерів юнацької збірної Юрій Миколайович Стрільців. У 17-річному віці футболіст дебютував в команді майстрів — красноярському «Автомобілісті», в першому сезоні забив 4 голи. У 1980—1982 роках служив в армії.
З 1983 року виступав у клубі «Андижанець» (Андижан). У 1984 році перейшов до «Наримановця», звідки отримав запрошення від «Пахтакора». Там отримав травму й переніс операцію. Відновлювався в «Наримановці», після чого отримав запрошення від воронезького «Факела». У складі «Факела» в 1985 році зіграв два матчі у вищій лізі, дебютну гру провів 31 серпня 1985 року проти одеського «Чорноморця», вийшовши на заміну на 77-й хвилині замість Геннадія Сошенка. У 1986 році виступав у «Сохібкорі», але й там не мав постійного місця в основі. В наступному 1987 році підсилив склад «Цілинник» (Турткул), а в серпні того ж року перейшов до «Паміру» (Душанбе), проте через конфлікт з головним тренером душанбинського клубу наступний сезон розпочав у складі «Цілинника». У 1989 році переніс ще одне хірургічне виручання, на сухожиллі. Реабілітацію проходив у рідному Красноярську. Потім був на перегляді в моковському «Локомотиві», але тренер москвичів Юрій Сьомін не ризикнув підписати гравця без належної фізичної форми й у серпні того ж року за рекомендацією Сьоміна Носков перейшов до «Даугави» (Рига). Однак через проблеми з візою не зміг стати гравцем латвійського клубу. Після цього грав в українському «Нафтовику» (Охтирка), узбецькому «Навбахорі», латвійській «Пардаугаві» та узбецкому . У багатьох з них грав під керівництвом тренера Євгена Борисовича Валицького. Закріпитися в клубах Вищої ліги футболіст не зміг через складний характер і власну методику тренувань, яку він відстоював перед тренерами, також багато часу пропустив через травми. Носив прізвисько «Скіллачі» на честь відомого італійського футболіста.
Після розпаду СРСР виступав у вищій лізі Білорусі за «Ведрич» і в першій лізі України за сєверодонецький «Хімік». У червні 1992 року після народження сина повернувся в Узбекистан і грав у вищій лізі за «Бінокор» (Ташкент). Наприкінці сезону отримав запрошення від клубу з Малайзії, але через місцевий клімат в цій країні не затримався. У 1994 році отримав запрошенн від «Лади» (Тольятті), але під час тренування в Ташкенті розірвав зв'язки в суглобі коліна. У 1995 році тренувався з литовським ФК «Межейкяй» в рамках підготовки до Кубку УЄФА. одному з контрольних поєдинків відзначився двома голами у воротах «Атлантаса», але президент клубу виїхав до Америки, а команда припинила своє існування. У 1996—2001 роках був граючим тренером МХСК, а після його розформування з 2002 року виступав за «СКА-Сібал». У 2005 році завершив кар'єру футболіста.
Тренерська діяльність
По завершенні ігрової кар'єри розпочав тренерську діяльність. З середини 1990-х років працював граючим тренером в ташкентському МХСК (ЦСКА), але в матчах вищої ліги за цю команду на поле не виходив, а грав за «СКА-Сібал» у другій лізі. Серед його вихованців як тренера — нападник збірної Узбекистану Павло Соломін.
Особисте життя
Одружений, має сина Ярослава.
Досягнення
Як гравця
- «Сохібкор»
- Друга ліга СРСР (7 група)
- Чемпіон (1): 1986
- МХСК
- Вища ліга
- Чемпіон (1): 1997
- Бронзовий призер (1): 1996
Відзнаки
- Майстер спорту
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 28 січня 2018.
Посилання
- Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль гравця на сайті teams.by
- Історія красноярського ніндзя або Єретик Скілаччі з вулиці Можайського [ 23 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Цей незручний Носков, або ОДИН ПРОТИ ВСІХ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Noskov Stanislav Yurijovich Noskov nar 27 sichnya 1962 Krasnoyarsk RRFSR radyanskij ta uzbeckij futbolist napadnik ta pivzahisnik Stanislav NoskovOsobisti daniPovne im ya Stanislav Yurijovich NoskovNarodzhennya 27 sichnya 1962 1962 01 27 62 roki Krasnoyarsk RRFSRZrist 176 smVaga 68 kgGromadyanstvo SRSR UzbekistanPoziciya napadnik pivzahisnikInformaciya pro klubPotochnij klub zavershiv kar yeruYunacki klubi1971 1975 1975 1977 1977 Svitanok Kr Avtomobilist Kr Sokil S Profesionalni klubi Roki Klub I g 1979 Avtomobilist Kr 4 1983 Andizhanec An 1984 1985 Narimanovec 27 3 1985 Pahtakor 0 0 1985 Fakel V 2 0 1986 Sohibkor 6 0 1987 Cilinnik T 30 3 1987 1988 Pamir D 1988 Cilinnik T 4 0 1988 Metalurg Al 10 2 1989 Naftovik Oh 4 0 1990 Shahtar An 15 3 1990 Dinamo Suh 11 1 1991 Navbahor 0 0 1991 Pardaugava 5 0 1991 15 1 1992 Vedrich 4 0 1992 Himik Sev 2 0 1993 Binokor 5 0 1996 2001 MHSK 0 0 2002 2005 SKA Silbad Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Kar yera gravcyaVihovanec krasnoyarskih futbolnih shkil Svitanok j Avtomobilist trener Yurij Albertovich Urinovich U 1977 roci buv vklyuchenij v simvolichnu zbirnu turniru Kubok Yunosti vhodiv do yunackoyi zbirnoyi RRFSR U 1977 roci grav u yunackij komandi saratovskogo Sokola kudi jogo zaprosiv odin z treneriv yunackoyi zbirnoyi Yurij Mikolajovich Strilciv U 17 richnomu vici futbolist debyutuvav v komandi majstriv krasnoyarskomu Avtomobilisti v pershomu sezoni zabiv 4 goli U 1980 1982 rokah sluzhiv v armiyi Z 1983 roku vistupav u klubi Andizhanec Andizhan U 1984 roci perejshov do Narimanovcya zvidki otrimav zaproshennya vid Pahtakora Tam otrimav travmu j perenis operaciyu Vidnovlyuvavsya v Narimanovci pislya chogo otrimav zaproshennya vid voronezkogo Fakela U skladi Fakela v 1985 roci zigrav dva matchi u vishij lizi debyutnu gru proviv 31 serpnya 1985 roku proti odeskogo Chornomorcya vijshovshi na zaminu na 77 j hvilini zamist Gennadiya Soshenka U 1986 roci vistupav u Sohibkori ale j tam ne mav postijnogo miscya v osnovi V nastupnomu 1987 roci pidsiliv sklad Cilinnik Turtkul a v serpni togo zh roku perejshov do Pamiru Dushanbe prote cherez konflikt z golovnim trenerom dushanbinskogo klubu nastupnij sezon rozpochav u skladi Cilinnika U 1989 roci perenis she odne hirurgichne viruchannya na suhozhilli Reabilitaciyu prohodiv u ridnomu Krasnoyarsku Potim buv na pereglyadi v mokovskomu Lokomotivi ale trener moskvichiv Yurij Somin ne riziknuv pidpisati gravcya bez nalezhnoyi fizichnoyi formi j u serpni togo zh roku za rekomendaciyeyu Somina Noskov perejshov do Daugavi Riga Odnak cherez problemi z vizoyu ne zmig stati gravcem latvijskogo klubu Pislya cogo grav v ukrayinskomu Naftoviku Ohtirka uzbeckomu Navbahori latvijskij Pardaugavi ta uzbeckomu U bagatoh z nih grav pid kerivnictvom trenera Yevgena Borisovicha Valickogo Zakripitisya v klubah Vishoyi ligi futbolist ne zmig cherez skladnij harakter i vlasnu metodiku trenuvan yaku vin vidstoyuvav pered trenerami takozh bagato chasu propustiv cherez travmi Nosiv prizvisko Skillachi na chest vidomogo italijskogo futbolista Pislya rozpadu SRSR vistupav u vishij lizi Bilorusi za Vedrich i v pershij lizi Ukrayini za syeverodoneckij Himik U chervni 1992 roku pislya narodzhennya sina povernuvsya v Uzbekistan i grav u vishij lizi za Binokor Tashkent Naprikinci sezonu otrimav zaproshennya vid klubu z Malajziyi ale cherez miscevij klimat v cij krayini ne zatrimavsya U 1994 roci otrimav zaproshenn vid Ladi Tolyatti ale pid chas trenuvannya v Tashkenti rozirvav zv yazki v suglobi kolina U 1995 roci trenuvavsya z litovskim FK Mezhejkyaj v ramkah pidgotovki do Kubku UYeFA odnomu z kontrolnih poyedinkiv vidznachivsya dvoma golami u vorotah Atlantasa ale prezident klubu viyihav do Ameriki a komanda pripinila svoye isnuvannya U 1996 2001 rokah buv grayuchim trenerom MHSK a pislya jogo rozformuvannya z 2002 roku vistupav za SKA Sibal U 2005 roci zavershiv kar yeru futbolista Trenerska diyalnistPo zavershenni igrovoyi kar yeri rozpochav trenersku diyalnist Z seredini 1990 h rokiv pracyuvav grayuchim trenerom v tashkentskomu MHSK CSKA ale v matchah vishoyi ligi za cyu komandu na pole ne vihodiv a grav za SKA Sibal u drugij lizi Sered jogo vihovanciv yak trenera napadnik zbirnoyi Uzbekistanu Pavlo Solomin Osobiste zhittyaOdruzhenij maye sina Yaroslava DosyagnennyaYak gravcya Sohibkor Druga liga SRSR 7 grupa Chempion 1 1986MHSKVisha liga Chempion 1 1997 Bronzovij prizer 1 1996Vidznaki Majster sportuPrimitki Arhiv originalu za 29 sichnya 2018 Procitovano 28 sichnya 2018 Arhiv originalu za 23 grudnya 2017 Procitovano 28 sichnya 2018 PosilannyaVizitna kartka futbolista na oficijnomu sajti UPL Profil futbolista na sajti FootballFacts ru ros Profil gravcya na sajti UKRAYiNSKIJ FUTBOL istoriya ta statistika Profil gravcya na sajti teams by Istoriya krasnoyarskogo nindzya abo Yeretik Skilachchi z vulici Mozhajskogo 23 grudnya 2017 u Wayback Machine Cej nezruchnij Noskov abo ODIN PROTI VSIH