Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Новосілка — село, розташоване в Україні, входить до Гримайлівської селищної громади, Чортківського району, Тернопільської області.
село Новосілка | |
---|---|
Церква Святого Антонія Великого | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Гримайлівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1564 |
Населення | 222 |
Територія | 1.005 км² |
Густота населення | 300.5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48234 |
Телефонний код | +380 3557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°15′10″ пн. ш. 26°06′18″ сх. д. / 49.25278° пн. ш. 26.10500° сх. д.Координати: 49°15′10″ пн. ш. 26°06′18″ сх. д. / 49.25278° пн. ш. 26.10500° сх. д. |
Водойми | Гнила |
Відстань до районного центру | 26 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8 |
Карта | |
Новосілка | |
Новосілка | |
Мапа | |
Новосілка у Вікісховищі |
Географія
Розташоване село на березі р. Гнила (права притока Збруча, басейн Дністра), біля підніжжя західних схилів відрогів Товтрової гряди, за 50 км. від районного центру і 16 км. від найближчої залізничної станції Хоростків. Через західну околицю Новосілки проліг автошлях Тернопіль — Гусятин.
До 2020 року підпорядковувалось Малобірківській сільській раді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади.
Населення — 158 осіб (2023).
Історія
Поблизу Новосілки виявлено археологічні пам'ятки західно-подільської групи скіфського часу.
Перша письмова згадка датується 1564 роком. Назва походить, ймовірно, від словосполучення “нове село”.
Під час Національно-визвольної революції українського народу селяни у 1648 р. розгромили панський двір, у ході військових дій 1649 р. в Новосілці знищено 10 господарств селян. Після 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало до Австрії (Тернопільський циркул).
Під час Першої світової війни село зазнало значних руйнувань. У середині серпня 1914 р. Новосілку здобула царська армія, російські солдати зайняли всі подвір'я. При відступі у липні 1917 р. російські війська спалили Новосілку, неушкодженими залишились лише 2 подвір'я. Селянам росіяни запропонували: ті, хто відступить із військами на схід, можуть забрати все своє майно; а хто бажає йти до австрійців, той може взяти лише найнеобхідніші речі. Тільки одна сім'я із села побажала евакуюватись із росіянами, решта родин перейшли на австрійський бік фронту біля сусіднього с. Сорока (нині Гусятинського району).
Взимку 1917—1918 рр. у селі поширилась епідемія тифу і червінки, від якої померло багато людей.
У листопаді 1918 р. в Новосілці проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. Протягом 1921—1939 рр. село — Скалатського повіту, Тернопільського воєводства. У 1929 р. засновано господарсько-споживчу спілку «Єдність». Діяли «Просвіта» й інші українські товариства. Після 17 вересня 1939 р. в Новосілці встановлена радянська влада. Від січня 1940 р. до березня 1959 р. село — Гримайлівського району.
У 1946 р. з Новосілки насильно переселено поляків у Польщу, на їхнє місце привезли українців, депортованих із Польщі. 1948 р. Новосілку було приєднано до с. Малі Бірки. 9 вересня того ж року в селі розклеєні листівки з закликами до населення не їхати на роботу в Донбас.
Від березня 1959 р. до грудня 1962 р. село — , згодом до січня 1965 р. — Підволочиського району; відтоді й до 2020 р. — Гусятинського району.
У 1990 р. Новосілку від'єднано від Малих Бірок, що стало окремим селом.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610240, розташована у приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту.
- Результати
- зареєстровано 169 виборців, явка 56,21%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,58%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 13,68%, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 12,63%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 53,76%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 19,35%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 10,75%.
Пам'ятки
- церква Антонія Великого (1930, ПЦУ та УГКЦ, мурована).
- Римо-Католицький Костел св. ап. Петра і Павла. Зводили у 1924-1926 рр. на кошти місцевих жителів та пожертву Львівської курії. Освятили цегляну будівлю у 1929 р. В інтер'єрі був частково позолочений дерев'яний вівтар зі скульптурою Христа та Петра з Павлом. Біля каплиці стояла дзвіниця на три дзвони.
- Пам'ятник Мадонні 1988 р. фігура знаходиться біля дороги, встановлена в 1927 р.
- На схід від села росте мішаний ліс (), територія якого належить до природного заповідника «Медобори».
Соціальна сфера
Працює фельдшерський пункт. Земельні паї орендує сільськогосподарське приватне підприємство «Оберіг» (директор П. Гадзюк).
ЗОШ 1-2 ступенів, дитячий садочок, бібліотека, торговий заклад - не працюють.
Відомі люди
Народилися
- Леон Змора (1913 - 1999 р.) - відомий польський хоровий диригент.
- Онишків Зіновій Михайлович ( 1954 р.н.) - доктор педагогічних наук, доцент ТНПУ.
- Дмитро Рудяк - громадський діяч, літературознавець, визначний селянин у цілому скалацькому повіті.
Галерея
- Вигляд на село з пагорба]]
- Церква Святого Антонія Великого
- Руїни костелу Святих Апостолів Петра і Павла
- Статуя Божої Матері
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 5 жовтня 2021.
- Проект Перспективного плану формування територій громад Тернопільської області [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт Тернопільської обласної ради, 16 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
Джерела
- Уніят В., Фостик Н., Щавінський, В. Новосілка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 91. — .
- Фостик Н. Новосілка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 641. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami listopad 2016 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni listopad 2016 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novosilka Novosilka selo roztashovane v Ukrayini vhodit do Grimajlivskoyi selishnoyi gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti selo Novosilka Cerkva Svyatogo Antoniya VelikogoCerkva Svyatogo Antoniya Velikogo Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Grimajlivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1564 Naselennya 222 Teritoriya 1 005 km Gustota naselennya 300 5 osib km Poshtovij indeks 48234 Telefonnij kod 380 3557 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 15 10 pn sh 26 06 18 sh d 49 25278 pn sh 26 10500 sh d 49 25278 26 10500 Koordinati 49 15 10 pn sh 26 06 18 sh d 49 25278 pn sh 26 10500 sh d 49 25278 26 10500 Vodojmi Gnila Vidstan do rajonnogo centru 26 km Misceva vlada Adresa radi 48210 Ternopilska obl Chortkivskij r n smt Grimajliv vul Mazepi bud 8 Karta Novosilka Novosilka Mapa Novosilka u VikishovishiGeografiyaRoztashovane selo na berezi r Gnila prava pritoka Zbrucha basejn Dnistra bilya pidnizhzhya zahidnih shiliv vidrogiv Tovtrovoyi gryadi za 50 km vid rajonnogo centru i 16 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Horostkiv Cherez zahidnu okolicyu Novosilki prolig avtoshlyah Ternopil Gusyatin Do 2020 roku pidporyadkovuvalos Malobirkivskij silskij radi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Grimajlivskoyi selishnoyi gromadi Naselennya 158 osib 2023 IstoriyaPoblizu Novosilki viyavleno arheologichni pam yatki zahidno podilskoyi grupi skifskogo chasu Persha pismova zgadka datuyetsya 1564 rokom Nazva pohodit jmovirno vid slovospoluchennya nove selo Pid chas Nacionalno vizvolnoyi revolyuciyi ukrayinskogo narodu selyani u 1648 r rozgromili panskij dvir u hodi vijskovih dij 1649 r v Novosilci znisheno 10 gospodarstv selyan Pislya 1 go podilu Rechi Pospolitoyi selo z 1772 r nalezhalo do Avstriyi Ternopilskij cirkul Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni selo zaznalo znachnih rujnuvan U seredini serpnya 1914 r Novosilku zdobula carska armiya rosijski soldati zajnyali vsi podvir ya Pri vidstupi u lipni 1917 r rosijski vijska spalili Novosilku neushkodzhenimi zalishilis lishe 2 podvir ya Selyanam rosiyani zaproponuvali ti hto vidstupit iz vijskami na shid mozhut zabrati vse svoye majno a hto bazhaye jti do avstrijciv toj mozhe vzyati lishe najneobhidnishi rechi Tilki odna sim ya iz sela pobazhala evakuyuvatis iz rosiyanami reshta rodin perejshli na avstrijskij bik frontu bilya susidnogo s Soroka nini Gusyatinskogo rajonu Vzimku 1917 1918 rr u seli poshirilas epidemiya tifu i chervinki vid yakoyi pomerlo bagato lyudej U listopadi 1918 r v Novosilci progolosheno vladu ZUNR voseni 1920 r vstanovleno polsku vladu Protyagom 1921 1939 rr selo Skalatskogo povitu Ternopilskogo voyevodstva U 1929 r zasnovano gospodarsko spozhivchu spilku Yednist Diyali Prosvita j inshi ukrayinski tovaristva Pislya 17 veresnya 1939 r v Novosilci vstanovlena radyanska vlada Vid sichnya 1940 r do bereznya 1959 r selo Grimajlivskogo rajonu U 1946 r z Novosilki nasilno pereseleno polyakiv u Polshu na yihnye misce privezli ukrayinciv deportovanih iz Polshi 1948 r Novosilku bulo priyednano do s Mali Birki 9 veresnya togo zh roku v seli rozkleyeni listivki z zaklikami do naselennya ne yihati na robotu v Donbas Vid bereznya 1959 r do grudnya 1962 r selo zgodom do sichnya 1965 r Pidvolochiskogo rajonu vidtodi j do 2020 r Gusyatinskogo rajonu U 1990 r Novosilku vid yednano vid Malih Birok sho stalo okremim selom PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 610240 roztashovana u primishenni feldshersko akusherskogo punktu Rezultati zareyestrovano 169 viborciv yavka 56 21 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 31 58 za Radikalnu partiyu Olega Lyashka 13 68 za Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 12 63 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Mikola Lyushnyak samovisuvannya 53 76 za Igorya Sopelya Sluga narodu 19 35 za Volodimira Bliharya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 10 75 Pam yatkicerkva Antoniya Velikogo 1930 PCU ta UGKC murovana Rimo Katolickij Kostel sv ap Petra i Pavla Zvodili u 1924 1926 rr na koshti miscevih zhiteliv ta pozhertvu Lvivskoyi kuriyi Osvyatili ceglyanu budivlyu u 1929 r V inter yeri buv chastkovo pozolochenij derev yanij vivtar zi skulpturoyu Hrista ta Petra z Pavlom Bilya kaplici stoyala dzvinicya na tri dzvoni Pam yatnik Madonni 1988 r figura znahoditsya bilya dorogi vstanovlena v 1927 r Na shid vid sela roste mishanij lis teritoriya yakogo nalezhit do prirodnogo zapovidnika Medobori Socialna sferaPracyuye feldsherskij punkt Zemelni payi orenduye silskogospodarske privatne pidpriyemstvo Oberig direktor P Gadzyuk ZOSh 1 2 stupeniv dityachij sadochok biblioteka torgovij zaklad ne pracyuyut Vidomi lyudiNarodilisya Leon Zmora 1913 1999 r vidomij polskij horovij dirigent Onishkiv Zinovij Mihajlovich 1954 r n doktor pedagogichnih nauk docent TNPU Dmitro Rudyak gromadskij diyach literaturoznavec viznachnij selyanin u cilomu skalackomu poviti GalereyaViglyad na selo z pagorba Cerkva Svyatogo Antoniya Velikogo Ruyini kostelu Svyatih Apostoliv Petra i Pavla Statuya Bozhoyi MateriPrimitkiKabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti www kmu gov ua ukr Procitovano 5 zhovtnya 2021 Proekt Perspektivnogo planu formuvannya teritorij gromad Ternopilskoyi oblasti 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Sajt Ternopilskoyi oblasnoyi radi 16 lipnya 2015 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 DzherelaUniyat V Fostik N Shavinskij V Novosilka Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S 91 ISBN 978 966 457 228 3 Fostik N Novosilka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 641 ISBN 966 528 199 2 Portal Ternopilshina