Никифор (Кікотіс)

Никифор ( грец. Μητροπολίτης Νικηφόρος при народженні Неокліс Афанасіу, грец. Νεοκλής Αθανασίου згодом прізвище змінене на Кікотіс, грец. Κυκκώτης 2 травня 1947 (77 років), Село Криту Маротту, район Пафос ) — ієрарх Православної церкви Кіпру, митрополит Кікський і Тиллірійський, ігумен ставропігійного Кікського монастиря.

Никифор грец. Νικηφόρος
Митрополит Никифор (Кікотіс)
Митрополит Кікський і Тиллірійський
з 13 травня 2007
Обрання:	9 травня 2007
Церква:	Православна церква Кіпру
Попередник:	він сам, як хор-єпископ Кікський
Хор-єпископ Кікський
24 лютого 2002 — 13 травня 2007
Обрання:	18 лютого 2002
Церква:	Православна церква Кіпру
Наступник:	утворено митрополію
Діяльність:	православний священник
Ім'я при народженні:	Неокліс Афанасіу (Кікотіс) грец. Νεοκλής Αθανασίου (Κυκκώτης)
Народження:	2 травня 1947(1947-05-02) (77 років) ^d, Пафос, Кіпр
Єп. хіротонія:	24 лютого 2002
Никифор у Вікісховищі

Біографія

По завершенні початкової освіти став послушником в монастир Божої Матері Кікської, де пробув шість років, одночасно навчаючись в трикласній грецькій школі, що діяла при монастирі. В як стипендіат монастиря був направлений в Нікосії, де продовжив освіту в Кіккькому ліцеї, який закінчив в 1969 році.

6 квітня 1969 архієпископом всього Кіпру Макарієм III висвячений в сан диякона і зарахований до братії Кіккського монастиря.

З 1970 по 1974 роки навчався на юридичному факультеті Університету Аристотеля в Салоніках . Продовжив навчання на богословському факультеті Афінського університету, який закінчив у 1978 році.

8 вересня 1979 архієпископом всього Кіпру Хризостомом I був висвячений в сан пресвітера і зведений в сан архімандрита .

З 1979 по 1983 рік - член ігуменської ради Кіккського монастиря.

Протягом шести років викладав у Духовній семінарії апостола Варнави в Нікосії, п'ять років виконував обов'язки голови церковного суду Нікосії і три роки ніс послух секретаря Священного Синоду Православної церкви Кіпру.

28 грудня 1983 року братією Кіккського монастиря таємним голосуванням обрано настоятелем.

14 січня 1984 архієпископ всього Кіпру Хризостом I очолив його поставлення в ігумена.

14 лютого 2002 архієпископ всього Кіпру Хризостом I запропонував членам Священного Синоду звести ігумена Кіккського монастиря Никифора в єпископський сан. 18 лютого Синод підтримав обрання Никифора .

24 лютого того ж року відбулася його архієрейська хіротонія, яку очолив Архієпископ всього Кіпру Хризостом I в співслужінні ієрархів Православної церкви Кіпру та інших церков.

30 листопада 2004 роки очолив Всекарпасійске і Всекіпрське паломництво, яке відбулося вперше з 1974 року, до Монастиря апостола Андрія, який перебуває на окупованій турками частині Кіпру .

У серпні 2005 року оголосив, що монастир надасть підтримку всім неповнолітнім дітям, чиї батьки загинули в двох недавніх катастрофах, що потрясли Кіпр: в авіакатастрофі «Боїнга-737» під Афінами і в дорожній пригоді в Єгипті .

У жовтні 2005 року на засіданні Священного Синоду Православної церкви Кіпру був найбільш послідовним прихильником зарахування на спокій Архієпископа Хризостома I, який на той час вже 3 роки не міг керувати Церквою за станом здоров'я. Він заявив про намір звернутися до Патріарха Константинопольського Варфоломія з проханням про проведення розширеного Синоду для звільнення на спокій недієздатного архієпископа Хризостома. Однак в той момено з 8 членів Синоду його підтримали лише двоє .

9 травня 2007 року спеціальною комісією з кліриків і мирян одноголосно обраний митрополитом новоствореної Кікської і Тиллірійскої митрополії. На кафедрі з 13 травня 2007 року.

3 червня 2008 року відділення пастирського і соціального богослов'я Університету Аристотеля в Салоніках присвоїло йому ступінь почесного доктора, а 23 жовтня того ж року Богословський факультет Національного Афінського університету також присвоїв йому ступінь почесного доктора.

24 жовтня 2020 року став одним з чотирьох архієреїв Церкви Кіпру, що не підтримали визнання Православної Церкви України архієпископом Хризостомом II. Володіє Mercedes-AMG S63 вартістю близько 300 000 євро і їздить із російським прапором на капоті.Також видав книжку, в якій виступає проти дій Вселенського патріарха Варфоломія, й засуджує автокефалію ПЦУ.

2 листопада 2020 року сказав, що йому, як однодумцю не соромно завжди дивитись в бік Росії а рішення Кіпрської ПЦ визнати ПЦУ було здійснено папським чином. Після синоду Кіпрської церкви, на якому вирішили підтримати архієпископа Хризостома, він заявив що це рішення не є обов'язковим, а себе порівняв із святим Марком Ефеським. Того ж дня у нього виникла словесна перепалка із журналістом за яку він потім просив привселюдно вибачення.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
2. КИПРСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2014. — Т. XXXIV. — С. 8-59. — .(рос.)
3. . Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
4. . Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
5. . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
6. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
7. . Духовний фронт (укр.). 25 листопада 2020. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
8. . Духовний фронт (укр.). 18 листопада 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
9. . Духовний фронт (укр.). 26 листопада 2020. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.