Глобальне освітлення англ Global illumination GI або непряме освітлення англ Indirect illumination це загальна назва для

Глобальне освітлення (англ. Global illumination — GI) або непряме освітлення (англ. Indirect illumination) — це загальна назва для групи алгоритмів, що використовуються в тривимірній графіці, які призначені для більш реалістичної імітації світла 3D сцени. Такі алгоритми враховують не лише пряме світло (англ. Direct illumination), що надходить безпосередньо від джерела світла, але також і відбиті промені світла від інших поверхонь об'єктів сцени.

Рендеринг без глобального освітлення.

Рендеринг з глобальним освітленням.

Глобальне освітлення вимагає застосування алгоритмів, які є набагато складнішими, ніж алгоритми локального освітлення, але дозволяє отримати значно більший ступінь реалізму.

Методи візуалізації (алгоритми) які реалізують глобальне освітлення

Метод	Опис/Примітки
Трасування променів	алгоритм, що дозволяє створювати надзвичайно реалістичні зображення.
Трасування шляху	алгоритм, що використовує метод Монте-Карло
Метод фотонних карт	алгоритм складається з трьох частин: трасування фотонів, побудови фотонної карти і збору освітленості
Lightcuts	Multidimensional Lightcuts, Bidirectional Lightcuts
Point Based Global Illumination
Radiosity	алгоритм, що використовує метод скінченних елементів
^[en]	використовує Алгоритм імітації відпалу
^[en]
Ambient occlusion
Voxel-based Global Illumination (VXGI)	метод для воксельних моделей
Light Propagation Volumes Global Illumination	алгоритм для того, щоб приблизно досягти глобального освітлення (GI) у режимі реального часу. Він використовує решітки та сферичні гармоніки (SH), щоб представити просторове і кутове поширення світла у сцені
Deferred Radiance Transfer Global Illumination
Deep G-Buffer based Global Illumination

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2014. Процитовано 16 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2017. Процитовано 16 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 16 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

.

Це незавершена стаття про комп'ютерну графіку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2014. Процитовано 16 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[2] . Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[3] . Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[4] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2017. Процитовано 16 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[5] . Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 16 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()