Наукове товариство імені Шевченка в Європі (англ. Shevchenko Scientific Society in Europe, фр. Société Scientifique Chevtchenko en Europe) — підрозділ Наукового товариства імені Шевченка, який діяв у Європі з 1951 року. Штаб-квартира розташовувалася в невеликому французькому містечку Сарсель недалеко від Парижу.
Загальна характеристика
До 1952 року товариство очолював професор Зенон Кузеля. З 1952 року його змінив Володимир Кубійович (1947–1951 рр. — генеральний секретар НТШ).
Усі часи Сарсель (фр. sarcelle — дика качка, качка мандаринка) був містом, куди приїжджали мисливці, а зупинялися вони в готелі «Босіжур». Згодом архієпископ української греко-католицької церкви Іван (Бучко) викупив цю нерухомість. Так у приміщенні готелю «Босіжур» утворюється науковий осередок НТШ. По суті Наукове товариство імені Шевченка стало еміграційною Академією Наук для поневоленого українського народу.
Співробітники НТШ у Сарселі (Олександр Шульгин, , І. Яцків[], Володимир Янів, Олександр Кульчицький та ін.) мешкали в однокімнатних приміщеннях — колишніх готельних кімнатах, але мали змогу працювати та відпочивати разом. Місячна плата, нижча від мінімуму найгірше оплачуваного робітника у Франції, становила 57 доларів. Така ситуація спонукає українських науковців обробляти земельну ділянку і вирощувати картоплю та помідори.
1962 року представники НТШ в Канаді, а саме Роман Голод, К. Паліїв та М. Зелена, висунули ідею організувати фонд для підтримки європейського осередка Наукового товариства ім. Шевченка у Сарселі. Велика рада Українського пластового союзу в Нью-Йорку одностайно схвалила цю ідею. Дії із підтримки європейського НТШ отримали назву «Акція „Сарсель“».
Головні установи НТШ у Сарселі
У Європейському осередку НТШ діють[] такі установи:
- Канцелярія — веде кореспонденцію понад 2000 листів на рік українською та «чужими» мовами. Видає «Вісті НТШ в Європі», редагує «Бюлетень НТШ».
- Історично-філософічна секція (директор В. Кубійович) — включає Інститут національних дослідів та Інститут Енциклопедії, що видає і редагує «Енциклопедію Українознавства».
- Фінансова Комісія — мобілізує жертводавчі фонди, веде бухгалтерську та фактичну звітність фінансової ситуації осередку.
- Делегатура Українського Вільного Універститету (УВУ) (ректор Володимир Янів) — зусиллями викладачів, які живуть в Парижі та Сарселі, організовує наукові курси та конференції. При УВУ діє ІЗН (Інститут Заочного Навчання) та курси українознавства.
- КоДУС — Комісія Допомоги Українському Студентству — станом на 1955 рік надала допомогу 2663 студентам на загальну суму майже півмільйона доларів (446.800 дол.).
Наукова діяльність
Наукова діяльність НТШ в Європі проектувалася на Загальних Зборах. Найважливішим завданням-проектом НТШ в Європі було видання словникової частини Енциклопедії Українознавства (ЕУ), яка об'єднала більшість науковців на еміграції-діаспорі; 1955 — 89 вийшло 10 томів, а у 1995 — 11-й том (доповнення). Англійською мовою з'явилася Ukraine: A Concise Encyclopedia'' (у 2 тт., 1963, 1971), і (разом з Канадським інститутом українських студій) 5-томна Encyclopedia of Ukraine. Стан розвитку науки відображають, переважно, за допомогою таких науково-дослідних видань як бібліографії, каталоги, різного типу довідники, словники та енциклопедії. Як показує досвід, енциклопедії та енциклопедичні довідники здобули визнання найвичерпніших щодо повноти інформації. Вони об'єднують найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, можуть будуватися на основі відомостей про діяльність особи, однієї наукової установи чи навіть галузі науки. Архів НТШ у Сарселі налічує велику бібліотеку діаспорної літератури (близько 20 тисяч томів); картотеки і архів Енциклопедії, архіви засідань всіх , колекцію мікрофільмів, старих фотографій, велику кількість кореспонденції. Тут також є найповніша збірка діаспорних журналів, включно з усіма виданнями «Записок НТШ».
Електронний каталог бібліотеки НТШ у Сарселі почав створюватися в 1994 році і нині[] нараховує понад 26 тис. назв. ЕК включає бібліографічні описи друкованих видань XIX-ХХ століть, у тому числі довідково-бібліографічні видання, літературу з питань історії, освіти, культури, а також художню літературу, яка була видана на території України, СРСР та за кордоном українською, російською ті іншими мовами.
До проголошення Незалежності НТШ у Сарселі отримує фінансову допомогу від діаспори з Америки та Канади. Після того як українська влада повертає власність , фінансування різко зменшується, оскільки Європейське НТШ вже як автономна організація координує свою діяльність зі Світовою Радою зі своїм осідком у Львові. У цих умовах, втім, після проголошення незалежності України вдалося видати антологію української літератури французькою. Робота зайняла більше 6 років. Також активно проводилася і надалі триває робота з адаптації застарілих статей Енциклопедії Українознавства; є потреба видавати аналог Британіки «Book of the year».
За період незалежності України у Сарселі побували десятки представників сучасної еліти[], науковців, викладачів, письменників, серед яких варто згадати Дмитра Павличка, Івана Драча, Миколу Жулинського та ін.
Сарсель сьогодні
Матеріальні труднощі та зміна поколінь призвели до певної паузи в діяльності європейського осередку НТШ. Втім, на початку 2010-х років можна сказати, що відбувається його друге народження. 2 квітня 2011 року відбулися Звітно-виборчі Загальні Збори Наукового товариства ім. Тараса Шевченка в Європі, під час яких було обрано нову Управу. За традицією на Зборах вшанували пам'ять покійних членів НТШЄ, прийняли нових членів у складі: М. Романюка, М. Бержерона, І-П. Пилипчука та затвердили Протокол XVIII Загальних Зборів, прослухали і обговорили звіти діяльності НТШЄ за період 2009–2010 років. Новим Головою НТШЄ було обрано , заступником Голови став Володимир Косик, секретарем Управи — Анна-Марія Довганюк. До Контрольної Комісії увійшли М. Романюк, Н.Микитенко та Я. Йосипишин.
Восени 2011 року відбувся День відкритих дверей, який об'єднав усіх небайдужих та зацікавлених у розвитку проектів НТШЄ. Під час зустрічі була підтримана ініціатива створення Асоціації українців у Валь д'Уазі.
Див. також
Джерела та примітки
- Г. С. Брега. Історично-філософічна секція Наукового товариства імені Шевченка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 583. — .
- Монастир української енциклопедії під Парижем - Історична правда
- . Інститут Енциклопедичних Досліджень НАН України.
Посилання
- Офіційний сайт (укр.) (фр.) (англ.)
- Наукове товариство імені Шевченка у Європі у соцмережі «Facebook»
Примітки
- Голод Роман Томич — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 3 грудня 2022.
- Гнатишин, Оксана; Мороз, Мирослав (2015). Акція «Сарсель». encyclopedia.com.ua. Наукове товариство імені Шевченка. Процитовано 4 грудня 2022.
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naukove tovaristvo imeni Shevchenka v Yevropi angl Shevchenko Scientific Society in Europe fr Societe Scientifique Chevtchenko en Europe pidrozdil Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka yakij diyav u Yevropi z 1951 roku Shtab kvartira roztashovuvalasya v nevelikomu francuzkomu mistechku Sarsel nedaleko vid Parizhu Zagalna harakteristikaDo 1952 roku tovaristvo ocholyuvav profesor Zenon Kuzelya Z 1952 roku jogo zminiv Volodimir Kubijovich 1947 1951 rr generalnij sekretar NTSh Usi chasi Sarsel fr sarcelle dika kachka kachka mandarinka buv mistom kudi priyizhdzhali mislivci a zupinyalisya voni v goteli Bosizhur Zgodom arhiyepiskop ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Ivan Buchko vikupiv cyu neruhomist Tak u primishenni gotelyu Bosizhur utvoryuyetsya naukovij oseredok NTSh Po suti Naukove tovaristvo imeni Shevchenka stalo emigracijnoyu Akademiyeyu Nauk dlya ponevolenogo ukrayinskogo narodu Spivrobitniki NTSh u Sarseli Oleksandr Shulgin I Yackiv utochniti Volodimir Yaniv Oleksandr Kulchickij ta in meshkali v odnokimnatnih primishennyah kolishnih gotelnih kimnatah ale mali zmogu pracyuvati ta vidpochivati razom Misyachna plata nizhcha vid minimumu najgirshe oplachuvanogo robitnika u Franciyi stanovila 57 dolariv Taka situaciya sponukaye ukrayinskih naukovciv obroblyati zemelnu dilyanku i viroshuvati kartoplyu ta pomidori 1962 roku predstavniki NTSh v Kanadi a same Roman Golod K Paliyiv ta M Zelena visunuli ideyu organizuvati fond dlya pidtrimki yevropejskogo oseredka Naukovogo tovaristva im Shevchenka u Sarseli Velika rada Ukrayinskogo plastovogo soyuzu v Nyu Jorku odnostajno shvalila cyu ideyu Diyi iz pidtrimki yevropejskogo NTSh otrimali nazvu Akciya Sarsel Golovni ustanovi NTSh u SarseliU Yevropejskomu oseredku NTSh diyut koli taki ustanovi Kancelyariya vede korespondenciyu ponad 2000 listiv na rik ukrayinskoyu ta chuzhimi movami Vidaye Visti NTSh v Yevropi redaguye Byuleten NTSh Istorichno filosofichna sekciya direktor V Kubijovich vklyuchaye Institut nacionalnih doslidiv ta Institut Enciklopediyi sho vidaye i redaguye Enciklopediyu Ukrayinoznavstva Finansova Komisiya mobilizuye zhertvodavchi fondi vede buhgaltersku ta faktichnu zvitnist finansovoyi situaciyi oseredku Delegatura Ukrayinskogo Vilnogo Universtitetu UVU rektor Volodimir Yaniv zusillyami vikladachiv yaki zhivut v Parizhi ta Sarseli organizovuye naukovi kursi ta konferenciyi Pri UVU diye IZN Institut Zaochnogo Navchannya ta kursi ukrayinoznavstva KoDUS Komisiya Dopomogi Ukrayinskomu Studentstvu stanom na 1955 rik nadala dopomogu 2663 studentam na zagalnu sumu majzhe pivmiljona dolariv 446 800 dol Naukova diyalnistNaukova diyalnist NTSh v Yevropi proektuvalasya na Zagalnih Zborah Najvazhlivishim zavdannyam proektom NTSh v Yevropi bulo vidannya slovnikovoyi chastini Enciklopediyi Ukrayinoznavstva EU yaka ob yednala bilshist naukovciv na emigraciyi diaspori 1955 89 vijshlo 10 tomiv a u 1995 11 j tom dopovnennya Anglijskoyu movoyu z yavilasya Ukraine A Concise Encyclopedia u 2 tt 1963 1971 i razom z Kanadskim institutom ukrayinskih studij 5 tomna Encyclopedia of Ukraine Stan rozvitku nauki vidobrazhayut perevazhno za dopomogoyu takih naukovo doslidnih vidan yak bibliografiyi katalogi riznogo tipu dovidniki slovniki ta enciklopediyi Yak pokazuye dosvid enciklopediyi ta enciklopedichni dovidniki zdobuli viznannya najvicherpnishih shodo povnoti informaciyi Voni ob yednuyut najistotnishi vidomosti z usih galuzej znan chi yakoyi nebud odniyeyi galuzi mozhut buduvatisya na osnovi vidomostej pro diyalnist osobi odniyeyi naukovoyi ustanovi chi navit galuzi nauki Arhiv NTSh u Sarseli nalichuye veliku biblioteku diaspornoyi literaturi blizko 20 tisyach tomiv kartoteki i arhiv Enciklopediyi arhivi zasidan vsih kolekciyu mikrofilmiv starih fotografij veliku kilkist korespondenciyi Tut takozh ye najpovnisha zbirka diaspornih zhurnaliv vklyuchno z usima vidannyami Zapisok NTSh Elektronnij katalog biblioteki NTSh u Sarseli pochav stvoryuvatisya v 1994 roci i nini koli narahovuye ponad 26 tis nazv EK vklyuchaye bibliografichni opisi drukovanih vidan XIX HH stolit u tomu chisli dovidkovo bibliografichni vidannya literaturu z pitan istoriyi osviti kulturi a takozh hudozhnyu literaturu yaka bula vidana na teritoriyi Ukrayini SRSR ta za kordonom ukrayinskoyu rosijskoyu ti inshimi movami Do progoloshennya Nezalezhnosti NTSh u Sarseli otrimuye finansovu dopomogu vid diaspori z Ameriki ta Kanadi Pislya togo yak ukrayinska vlada povertaye vlasnist finansuvannya rizko zmenshuyetsya oskilki Yevropejske NTSh vzhe yak avtonomna organizaciya koordinuye svoyu diyalnist zi Svitovoyu Radoyu zi svoyim osidkom u Lvovi U cih umovah vtim pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini vdalosya vidati antologiyu ukrayinskoyi literaturi francuzkoyu Robota zajnyala bilshe 6 rokiv Takozh aktivno provodilasya i nadali trivaye robota z adaptaciyi zastarilih statej Enciklopediyi Ukrayinoznavstva ye potreba vidavati analog Britaniki Book of the year Za period nezalezhnosti Ukrayini u Sarseli pobuvali desyatki predstavnikiv suchasnoyi eliti sho naukovciv vikladachiv pismennikiv sered yakih varto zgadati Dmitra Pavlichka Ivana Dracha Mikolu Zhulinskogo ta in Sarsel sogodniMaterialni trudnoshi ta zmina pokolin prizveli do pevnoyi pauzi v diyalnosti yevropejskogo oseredku NTSh Vtim na pochatku 2010 h rokiv mozhna skazati sho vidbuvayetsya jogo druge narodzhennya 2 kvitnya 2011 roku vidbulisya Zvitno viborchi Zagalni Zbori Naukovogo tovaristva im Tarasa Shevchenka v Yevropi pid chas yakih bulo obrano novu Upravu Za tradiciyeyu na Zborah vshanuvali pam yat pokijnih chleniv NTShYe prijnyali novih chleniv u skladi M Romanyuka M Berzherona I P Pilipchuka ta zatverdili Protokol XVIII Zagalnih Zboriv prosluhali i obgovorili zviti diyalnosti NTShYe za period 2009 2010 rokiv Novim Golovoyu NTShYe bulo obrano zastupnikom Golovi stav Volodimir Kosik sekretarem Upravi Anna Mariya Dovganyuk Do Kontrolnoyi Komisiyi uvijshli M Romanyuk N Mikitenko ta Ya Josipishin Voseni 2011 roku vidbuvsya Den vidkritih dverej yakij ob yednav usih nebajduzhih ta zacikavlenih u rozvitku proektiv NTShYe Pid chas zustrichi bula pidtrimana iniciativa stvorennya Asociaciyi ukrayinciv u Val d Uazi Div takozhEnciklopediya ukrayinoznavstva Ukrayinskij centralnij komitet NTShDzherela ta primitkiG S Brega Istorichno filosofichna sekciya Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 583 ISBN 966 00 0610 1 Monastir ukrayinskoyi enciklopediyi pid Parizhem Istorichna pravda Institut Enciklopedichnih Doslidzhen NAN Ukrayini PosilannyaOficijnij sajt ukr fr angl Naukove tovaristvo imeni Shevchenka u Yevropi u socmerezhi Facebook PrimitkiGolod Roman Tomich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini esu com ua Procitovano 3 grudnya 2022 Gnatishin Oksana Moroz Miroslav 2015 Akciya Sarsel encyclopedia com ua Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Procitovano 4 grudnya 2022 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin