Набережне (Івано-Франківський район)

Набережне́ — село Більшівцівської селищної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. До 1946 року називалося Библо.

село Набережне
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Громада	Більшівцівська селищна громада
Основні дані
Засноване	1950
Населення	71
Площа	0,467 км²
Густота населення	152,03 осіб/км²
Поштовий індекс	77141
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	49°14′56″ пн. ш. 24°51′22″ сх. д. / 49.24889° пн. ш. 24.85611° сх. д. / 49.24889; 24.85611Координати: 49°14′56″ пн. ш. 24°51′22″ сх. д. / 49.24889° пн. ш. 24.85611° сх. д. / 49.24889; 24.85611
Місцева влада
Адреса ради	77140, с. Дитятин
Карта
Набережне
Набережне
Мапа
Набережне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Библо.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Набережне.

Назва

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Библо перейменовано на Набережне.

Історія

Вперше згадується у дарчій грамоті опольського князя Владислава 31 серпня 1375 р.

На думку Ігоря Мицька, від давньої назви села — Библо — походить родове прізвище бояр Бибельських.

Згадується 4 березня 1437 року в книгах галицького суду. Ян Бучацький у 1453 році отримав маєток у селі від свого стрийка Міхала «Мужила» Бучацького, став підписуватись з Литвинова і Библа.

1469 року було укладено угоду між львівському архиєпископу РКЦ Григорієм Сяноцьким та Миколаєм з Медухи стосовно розмежування саджавок між Медухою та Библом.

У 1939 році в селі проживало 730 мешканців (290 українців, 420 поляків, 20 євреїв).

Па'мятки

Церква святої Параскеви (1863 року, дерев'яна) належить до дахового (хатнього) типу, є однозрубною дводільною спорудою.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 15 серпня 2014.
2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»
3. . Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
4. * Мицько Ігор. Дмитро Дядько: генеалогічний етюд [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]. — Ч. 5.
5. Akta grodzkie i ziemskie… [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] — T. XII. — S. 19. — № 159. (лат.)
6. Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 2. — S. 216. (пол.)
7. Meducha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 230. (пол.) — S. 230. (пол.)
8. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 66.

Джерела

• Bybło (1), wś, pow. rohatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 487. (пол.) — S. 487. (пол.)

Посилання

• Дерев'яна сакральна архітектура Опілля [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]