Набатна вежа (рос. Набатная башня) — розташована на схилі Кремлівського пагорба навпроти храму Василя Блаженного. Побудована останньою з веж в 1495 році, архітектор невідомий. Отримала свою назву в 1658 році після установки Спаського набатного дзвона. Дзвін зняли з вежі на початку XIX століття, на початок ХХІ сторіччя він знаходиться в [ru].
Набатна вежа | |
Дата створення / заснування | 1495 |
---|---|
Країна | Росія |
Адміністративна одиниця | Тверський |
Входить до складу списку пам'яток культури | d |
Статус спадщини | d[1] |
Висота | 38 м |
Вказівки, як дістатися | Кремль / Васильевский спуск |
Набатна вежа у Вікісховищі |
Координати: 55°45′06″ пн. ш. 37°37′18″ сх. д. / 55.751843000027776043° пн. ш. 37.62190800002777280° сх. д.
Архітектура
Набатна вежа за пропорціями схожа на Спаську, вона добре зберегла свій історичний вигляд. Її висота становить 38 м, довжина зовнішнього периметра біля підмурів'я — 44 м, товщина мурів — 2,5 м. Вежа мала підйоми від підстави на стіну: при виникненні небезпеки можна було швидко добігти до дзвона і вдарити на сполох.
Внутрішні приміщення вежі складаються з двох ярусів. Нижній має у своєму складі декілька секцій, пов'язаних зі сходами у стінах, а також плоскі перекриття і численні приміщення. Вони також мають вихід на сходи, по яких можна піднятися на стіну. Верхній ярус і конус були оброблені цегляними півколонами, білокам'яними капітелями і пасками, що нагадують навершя Арсенальної вежі. В 1676—1686 роках, коли місту вже не загрожували вороги, в процесі реконструкції стін і веж Кремля надбудували арковий четверик і шатро з оглядовою вежею. Основний четверик у вежі завершується навісними бійницями з парапетом. У XVII столітті були встановлені машикулі (які спочатку зробили на наріжних, а потім на всіх інших вежах Кремля), але наприкінці того ж століття при перебудові веж їх за непотрібністю заклали зсередини. Потім бійниці були замінені типовими для всіх веж цегляним парапетом з ширинками. Зараз їх можна побачити зовні в завершенні нижнього четверика вежі.
Як і інші вежі Кремля, Набатна спочатку завершувалася дерев'яним [en].
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Набатна вежа |
- Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
- Рябчиков, 1980.
- Евдокимов, 2003.
- Романюк, 2013.
- Родимцева, 1990.
- Колодный, 1983.
- Гончарова, 1980.
- . Way2day.com. 14 грудня 2017. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 9 січня 2018.
- Либсон, 1983.
- Воротникова, 2013.
- Путешествие, 1979.
- . Узнай Москву. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 9 січня 2018.
- Колли, 1968, с. 54.
- С.М. Земцов. Зодчие Москвы. Архитекторы Москвы второй половины XV и первой половины XVI века. — М. : Московский рабочий, 1981. — 302 с.
Література
- Гончарова А. А. Стены и башни Кремля.. — М: Московский рабочий, 1980. — 96 с. — 50 000 экз.
- Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. Памятники архитектуры Москвы. Кремль. Китай-город. Центральные площади. — М: Искусство, 1983. — 504 с. — 25 000 экз.
- Евдокимов Д. В. Кремль и Красная площадь. — М: ИТРК, 2003. — 272 с. — 3000 экз. — .
- Романюк С. Сердце Москвы. От Кремля до Белого города. — М: Центрполиграф, 2013. — 912 с. — 60 000 экз. — .
- Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России . М-во культуры Рос. Федерации, Федер. гос. бюджет. учреждение культуры «Гос. историко-культурный музей-заповедник „Моск. Кремль“». — М: БуксМАрт, 2013. — 887 с.
- гл.ред. Н. Я Колли. Всеобщая история архитектуры в 12т. Т.VI Архитектура России, Украины и Белоруссии XIV — перв. пол. XIX вв. — М: Издательство литературы по строительству, 1968. — Т. 6. — 569 с. — 12 000 экз.
- Викторов А. Е. Опись ветхостей в башнях и стенах Московского Кремля, Китая города и Белого города. — М: 1877, 1667. — 16 с.
- Московский Кремль. Путеводитель. — М: Московский рабочий, 1990. — 288 с. — 100 000 экз. — .
- Колодный Лев. Главный Кремль России. — М: Современная Россия, 1983. — 208 с. — 50 000 экз.
- Набат, в старину // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Указ царя Алексея Михайловича о пожарных набатах в Москве 1668 года. — М: ЧОИДР, 1899. — Т. 1.
- Есипов Г. В. Исторический вестник. Набатный колокол. — М, 1981. — Т. 2. — 418—420 с. — ISBN 2411—1511.
- Хайт В. Л. Возрождение Московского Кремля (рус.) // Промышленное и гражданское строительство: журнал. — 2000. — № 1. — С. 11—14.
- Рябчиков Е. И. Красная площадь. — М: Московский рабочий, 1980. — 240 с. — 75 000 экз.
- Б. И. Бродский. Сердце Родины — Кремль. — М: Изобразительное искусство, 1996. — 152 с. — .
- Лев Колодный. Путешествие по новой москве. — М: Профиздат, 1979. — 240 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nabatna vezha ros Nabatnaya bashnya roztashovana na shili Kremlivskogo pagorba navproti hramu Vasilya Blazhennogo Pobudovana ostannoyu z vezh v 1495 roci arhitektor nevidomij Otrimala svoyu nazvu v 1658 roci pislya ustanovki Spaskogo nabatnogo dzvona Dzvin znyali z vezhi na pochatku XIX stolittya na pochatok HHI storichchya vin znahoditsya v ru Nabatna vezhaData stvorennya zasnuvannya1495Krayina RosiyaAdministrativna odinicyaTverskijVhodit do skladu spisku pam yatok kulturidStatus spadshinid 1 Visota38 mVkazivki yak distatisyaKreml Vasilevskij spusk Nabatna vezha u Vikishovishi Koordinati 55 45 06 pn sh 37 37 18 sh d 55 751843000027776043 pn sh 37 62190800002777280 sh d 55 751843000027776043 37 62190800002777280ArhitekturaNabatna vezha za proporciyami shozha na Spasku vona dobre zberegla svij istorichnij viglyad Yiyi visota stanovit 38 m dovzhina zovnishnogo perimetra bilya pidmuriv ya 44 m tovshina muriv 2 5 m Vezha mala pidjomi vid pidstavi na stinu pri viniknenni nebezpeki mozhna bulo shvidko dobigti do dzvona i vdariti na spoloh Vnutrishni primishennya vezhi skladayutsya z dvoh yarusiv Nizhnij maye u svoyemu skladi dekilka sekcij pov yazanih zi shodami u stinah a takozh ploski perekrittya i chislenni primishennya Voni takozh mayut vihid na shodi po yakih mozhna pidnyatisya na stinu Verhnij yarus i konus buli obrobleni ceglyanimi pivkolonami bilokam yanimi kapitelyami i paskami sho nagaduyut navershya Arsenalnoyi vezhi V 1676 1686 rokah koli mistu vzhe ne zagrozhuvali vorogi v procesi rekonstrukciyi stin i vezh Kremlya nadbuduvali arkovij chetverik i shatro z oglyadovoyu vezheyu Osnovnij chetverik u vezhi zavershuyetsya navisnimi bijnicyami z parapetom U XVII stolitti buli vstanovleni mashikuli yaki spochatku zrobili na narizhnih a potim na vsih inshih vezhah Kremlya ale naprikinci togo zh stolittya pri perebudovi vezh yih za nepotribnistyu zaklali zseredini Potim bijnici buli zamineni tipovimi dlya vsih vezh ceglyanim parapetom z shirinkami Zaraz yih mozhna pobachiti zovni v zavershenni nizhnogo chetverika vezhi Yak i inshi vezhi Kremlya Nabatna spochatku zavershuvalasya derev yanim en PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nabatna vezhaPostanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 1327 ot 30 08 1960 Ryabchikov 1980 Evdokimov 2003 Romanyuk 2013 Rodimceva 1990 Kolodnyj 1983 Goncharova 1980 Way2day com 14 grudnya 2017 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2018 Libson 1983 Vorotnikova 2013 Puteshestvie 1979 Uznaj Moskvu Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2018 Kolli 1968 s 54 S M Zemcov Zodchie Moskvy Arhitektory Moskvy vtoroj poloviny XV i pervoj poloviny XVI veka M Moskovskij rabochij 1981 302 s LiteraturaGoncharova A A Steny i bashni Kremlya M Moskovskij rabochij 1980 96 s 50 000 ekz Libson V Ya Domshlak M I Arenkova Yu I Pamyatniki arhitektury Moskvy Kreml Kitaj gorod Centralnye ploshadi M Iskusstvo 1983 504 s 25 000 ekz Evdokimov D V Kreml i Krasnaya ploshad M ITRK 2003 272 s 3000 ekz ISBN 5 88010 160 6 Romanyuk S Serdce Moskvy Ot Kremlya do Belogo goroda M Centrpoligraf 2013 912 s 60 000 ekz ISBN 978 5 227 04778 6 Vorotnikova I A Nedelin V M Kremli kreposti i ukreplennye monastyri russkogo gosudarstva XV XVII vekov Kreposti Centralnoj Rossii M vo kultury Ros Federacii Feder gos byudzhet uchrezhdenie kultury Gos istoriko kulturnyj muzej zapovednik Mosk Kreml M BuksMArt 2013 887 s gl red N Ya Kolli Vseobshaya istoriya arhitektury v 12t T VI Arhitektura Rossii Ukrainy i Belorussii XIV perv pol XIX vv M Izdatelstvo literatury po stroitelstvu 1968 T 6 569 s 12 000 ekz Viktorov A E Opis vethostej v bashnyah i stenah Moskovskogo Kremlya Kitaya goroda i Belogo goroda M 1877 1667 16 s Moskovskij Kreml Putevoditel M Moskovskij rabochij 1990 288 s 100 000 ekz ISBN 5 239 00780 2 Kolodnyj Lev Glavnyj Kreml Rossii M Sovremennaya Rossiya 1983 208 s 50 000 ekz Nabat v starinu Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Ukaz carya Alekseya Mihajlovicha o pozharnyh nabatah v Moskve 1668 goda M ChOIDR 1899 T 1 Esipov G V Istoricheskij vestnik Nabatnyj kolokol M 1981 T 2 418 420 s ISBN 2411 1511 Hajt V L Vozrozhdenie Moskovskogo Kremlya rus Promyshlennoe i grazhdanskoe stroitelstvo zhurnal 2000 1 S 11 14 Ryabchikov E I Krasnaya ploshad M Moskovskij rabochij 1980 240 s 75 000 ekz B I Brodskij Serdce Rodiny Kreml M Izobrazitelnoe iskusstvo 1996 152 s ISBN 5 85200 036 1 Lev Kolodnyj Puteshestvie po novoj moskve M Profizdat 1979 240 s