Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мі 4 за класифікацією НАТО Hound радянський багатоцільовий вертоліт розроблений ОКБ М Л Міля на початку 1950 х років Це

Мі-4

Мі-4 (за класифікацією НАТО: Hound) — радянський багатоцільовий вертоліт, розроблений ОКБ М. Л. Міля на початку 1950-х років. Це перший військово-транспортний вертоліт, розроблений в СРСР.

image
Мі-4
Призначення: Багатоцільовий вертоліт
Перший політ: 3 червня 1952 року
Використовується з: 1953 рік
Всього виготовлено: ~4000 (включаючи 575 Z-5)
Виробник: image
image Казанський авіазавод
image
Розробник: ОКБ М. Л. Міля
Габарити
Діаметр несучого ґвинта: 21 м
Діаметр рульового ґвинта: 3,6 м
Довжина з ґвинтами, що обертаються: 25,02 м
Довжина фюзеляжу: 16,8 м
Ширина фюзеляжу: 2 м
Висота 4,4 м
Маса
Порожній: 5270 кг
Нормальна злітна: 7350 кг
Максимальна злітна 7800 кг
Силова установка
Двигун: 1 ПД Швецов АШ-82В
Потужність: 1725 к. с.
Характеристики
Екіпаж: 1-2 ос.
Пасажирів: 10 ос.
Вантажопідйомність: 1600 кг
Крейсерська швидкість: 160 км/год
Максимальна швидкість: 210 км/год
Дальність польоту: 410 км
Практична стеля: 6000 м
Швидкопідйомність: 336 м/хв

Історія створення та конструкційні особливості

image
Схема Мі-4

Наприкінці 40-х років у ОКБ М. Л. Міля розпочали проектування багатомісних вертольотів різних схем. У силових установках спочатку планували використовувати вертолітний варіант літакового двигуна АШ-62 потужністю 1000 к.с. Також розглядалися проекти двогвинтових апаратів «модної» в той час поздовжньої схеми, з одним або двома двигунами. Однак незабаром стало ясно, що за удаваними перевагами поздовжньої схеми приховується безліч серйозних проблем, і вже 1949 року Михайло Леонтійович Міль приймає рішення проектувати багатомісний одногвинтовий вертоліт з одним двигуном АШ-62. Але спроба головного конструктора ОКБ-478 О. Г. Івченко переробити цей двигун у вертолітний варіант не вдалася, і Мілю довелося орієнтувати розробки на значно потужніший двигун АШ-82 конструкції А. Д. Швецова.

Ідея створення вертольота великої вантажопідйомності тоді не знайшла належної підтримки у замовника. Ситуація змінилась на початку 50-х років, коли під час війни в Кореї американці почали успішно використовувати гелікоптери в бойових діях. Це змусило керівників Комуністичної партії та Радянського уряду серйозно задуматися над перспективами розвитку гвинтокрилих літальних апаратів. У вересні 1951 року під головуванням Й. В. Сталіна в Кремлі відбулася нарада, присвячена ліквідації відставання СРСР в області вертольотобудування, на якій отримав схвалення розроблений в ОКБ М. Л. Міля проект дванадцатимісного вертольота В-12 (або ВД-12 — вертоліт десантний на 12 осіб). Ухвалою Ради Міністрів СРСР від 5.10.51 р. десантно-транспортний вертоліт мав перевозити у фюзеляжі 12 десантників, легку польову гармату калібру 57 або 76 мм або армійський автомобіль ГАЗ-67Б або ГАЗ-69. Загальна маса вантажу, що перевозиться мала складати 1200 кг в нормальному варіанті і 1600 кг в перевантаженому.

На створення машини відвели лише один рік. Конструктори в ОКБ працювали по 14 — 16 годин на добу, ночували на заводі. Для нового вертольота, що перевершував Мі-1 за злітною масою в три рази, було обране двоповерхове компонування, аналогічне компонуванню американського апарата (Sikorsky S-55). Потужний чотирнадцятициліндровий (подвійна зірка) авіаційний двигун АШ-82В (вертолітний) з осьовим вентилятором та муфтою включення знаходився в носовій частині фюзеляжу напівмонококової конструкції. Злітна потужність двигуна становила 1700 к.с, номінальна — 1530 к.с. За двигуном, в районі центру ваги вертольота, розташовувалася містка вантажна кабіна розміром 4.5x1.6x1.76 м з відкидними сидіннями десантників, швартувальними пристосуваннями, трапом для завантаження техніки. Закінчувалася кабіна великим люком. Це було кардинально нове рішення у практиці світового вертольотобудування. Для перевезення великогабаритних вантажів та кранових робіт гвинтокрилий апарат згодом був оснащений системою зовнішньої підвіски вантажопідйомністю до 1300 кг. У підфюзеляжній гондолі розмістили рухливу стрілецьку установку НУВ-1 з крупнокаліберним кулеметом ТКБ-481М. Вогонь з кулемета мав вести бортмеханік. Зверху над вантажною кабіною знаходилась кабіна пілотів. Сидіння льотчиків розташовувалися поруч. Ця кабіна мала велику площу скління. За кабіною були розташовані відсіки головного редуктора та паливного бака. За необхідності збільшення дальності польоту, у вантажній кабіні міг встановлюватися додатковий бензобак.

Мі-4 — один з перших у світі вертольотів, в систему керування якого включили гідропідсилювачі (бустери), і перший в СРСР літальний апарат з необоротним бустерним керуванням. Жорстка проводка керування складалася з системи тяг і качалок. Важелі керування гелікоптером у кабіні льотчиків були дубльовані. Приладове обладнання забезпечувало пілотування апарата вночі і в складних метеоумовах. На кінці хвостової балки знаходився керований стабілізатор. Колісне шасі було чотириколісним з пірамідними стійками. Наприкінці 50-х років були розроблені поплавковий та лижний варіанти шасі.

Провідним конструктором з проектування та побудови Мі-4 був М. Н. Пивоваров, а Г. В. Ремезов — провідним інженером з льотних випробувань. Випуск робочих креслень був завершений на початку березня 1952 року, а в кінці квітня на дослідному виробництві заводу № 3 побудували перший льотний екземпляр. Одночасно ресурсний примірник вертольота був зібраний на № 292.

Модифікації

У ході експлуатації вертоліт Мі-4 постійно модернізувався. З 1958 року базовий десантно-транспортний варіант будувався з позначенням Мі-4А (Мі-4АДТ). Ця модифікація відрізнялася від Мі-4 покращеною конструкцією лопатей, збільшеною площею стабілізатора та наявністю автопілота АП-31. Ресурс основних частин Мі-4А перевищував 600 годин. До середини 70-х років призначений ресурс вертольота перевищив 10 тисяч годин.

На базі Мі-4 і Мі-4А створили більше трьох десятків військових та цивільних модифікацій та варіантів. Серед них були:

  • Мі-4ГФ — заводська назва «роззброєного» Мі-4, призначеного для використання в цивільній авіації.
  • Мі-4М (Мі-4ВМ) — протичовнова модифікація, створена 1953 року (початкове позначення ВМ-12). В Мі-4М на місці кулеметної установки в підфюзеляжній гондолі розмістили штурмана-оператора, а в носовій частині встановили пошукову РЛС «Курс», пізніше замінену на «Рубін-В» (модифікація називалася Мі-4МР), у фюзеляжі розташували гідроакустичну станцію «Баку», додатковий паливний бак і рятувальний човен. Озброєння складалося з глибинних бомб, підвішуваних ззовні по бортах фюзеляжу або гідроакустичних буїв, що скидалися через люк в підлозі вантажної кабіни. 1955 року на базі Мі-4М був створений варіант морського тральщика Мі-4БТ, на якому використовувалися надувні баллонети для посадки на воду. Побудований в 1957 році варіант з дослідною гідроакустичною станцією «Ріон» мав заводське позначення Мі-4РІ.
  • Мі-4МЕ — експортний варіант протичовнового Мі-4М, створений 1964 року.
  • Мі-4МТ — ударний протичовновий торпедоносець, створений на базі Мі-4М 1963 року. Міг брати на борт торпеду ПЛАТ-1 або ракету «Кондор», або глибинні бомби загальною масою до 520 кг. Через відсутність пошукової РЛС застосовувався лише разом з Мі-4М. 1963 року на базі Мі-4М ОКБ М. Л. Міля розробило пошуково-ударний комплекс, що включає ударний Мі-4МУ, пошуковий Мі-4МО з гідроакустичною станцією «Ока» та пошуковий Мі-4МС з теплопеленгатором «Сура».
  • Мі-4П (Мі-4ВП) — пасажирська модифікація, створена 1954 року, у якій відсутня підфюзеляжна гондола, стулки вантажного люка були замінені обтічником, ілюмінатори мали прямокутну форму. У салоні були встановлені дивани, в хвостовій частині — (санвузол) та багажне відділення. Перші Мі-4П мали обтічники на колесах. У базовому варіанті цей вертоліт перевозив 8-11 пасажирів. 1957 року створили десятимісну версію з кріслами з Іл-18. В 60-их роках серійно будувався 13-місний варіант з ширшими вікнами. Мі-4П став першим в СРСР гелікоптером, на якому почалися регулярні пасажирські перевезення. У той час він обслуговував близько ста пасажирських ліній.
image
Мі-4П та Мі-4М
  • Мі-4А (Мі-4ВА, Мі-4СХ) — агротехнічна (сільськогосподарська) модифікація, створена 1954 року. Мала замість підфюзеляжної кабіни тунельний розпилювач, штанги-розприскувачі з боків фюзеляжу та бункер всередині вантажної кабіни. Ще один сільськогосподарський варіант — Мі-4с з'явився 1968. Він відрізнявся більш сучасним обладнанням та бічними підвісними баками з хімікатами.
  • Мі-4Л (Мі-4ВЛ) — лісопожежний варіант, побудований в 1954 році. Міг здійснювати висадку пожежного десанту (до 8 осіб), гасіння вогню за допомогою встановленого в підфюзеляжній гондолі водяного ствола та хімобробку лісу. Баки з вогнегасною рідиною розміщувалися у вантажній кабіні.
  • Мі-4ФВ (Мі-4КВ) — «фотограф-водій» з апаратурою «Кварц-49» для керування катером-мішенню ВМФ, випробуваний 1955 року.
  • Мі-4Щ — полярний варіант, створений 1955 року для роботи на радянських арктичних та антарктичних станціях.
  • Мі-4М — медичний варіант, створений 1956 року на замовлення Міністерства охорони здоров'я СРСР. Деякі Мі-4 переобладнувалися в «літаючі операційні».
  • Мі-4СП — спеціальна рятувальна модифікація, створена в 1956 році, обладнана бічною стрілою з лебідкою, мотузяною драбиною, пошуковими радіостанціями та скидними надувними плотами та човнами. До складу екіпажу входив медпрацівник.
  • Мі-4ПГ — перший дослідний варіант, оснащений системою для перевезення вантажів на зовнішній підвісці, був створений в 1956 році.
  • Мі-4СВ — «утеплений» варіант Мі-4, створений 1956 року для роботи на Півночі.
  • Мі-4 з радіоапаратурою «Приставка». Створено 1957 року для керування автоматичними аеростатами.
  • Мі-4С — вертоліт-салон, перший семимісний варіант був побудований в 1957 році для уряду Ємену. Через два роки в ОКБ М. Л. Міля було створено спеціальні шестимісні салони для Радянського уряду та командування ВПС СРСР. Вони мали поліпшену віброзвукоізоляцію та посилені засоби зв'язку.
  • Мі-4Н «Филин» — дослідний розвідувальний варіант для ведення бойових дій в нічних умовах, побудований 1958 року.
  • Мі-4ПС — розроблена в 1958 році пошуково-рятувальна модифікація, оснащена пошуковою РЛС «Рубін-В», двома додатковими паливними баками, розташованими у вантажній кабіні, лебідкою, рятувальними засобами, світловими маяками та бомбами-барвниками на бомботримачах, а також надувними для посадки на воду.
  • Мі-4 установлювач протитанкових мін. У цей варіант переобладнали вертольоти десантно-транспортних модифікацій шляхом зняття стулок вантажного люка і установки ззаду транспортера-міноукладальника.
  • Мі-4 транспортувальник та укладальник труб. Розроблено 1961 року для використання при будівництві газопроводів.
  • Мі-4КК, Мі-4КУ — рухомий пункт безперервного керування частинами, виділеними для підтримки сухопутних військ. Створено в 1961 році для оперативних груп повітряних армій. Являє собою комплекс з двох вертольотів: командного пункту Мі-4КК (Мі-4ВКП) та пункту керування авіаційними з'єднаннями Мі-4КУ (Мі-4ВПУ). Гелікоптери могли діяти як групами, так і самостійно.
  • Мі-4У — вертоліт-цілевказувач, обладнаний апаратурою «Успех» для виявлення наземних та надводних цілей та видачі даних цілевказівки системам ракетної зброї ВМФ. Побудований 1961 року.
  • Мі-4ГР — варіант, оснащений у 1963 році широкодіапазонною панорамною радіолокаційною станцією виявлення та ретрансляції «Гребешок-3».
  • Мі-4ТАРК — розроблений в 1963—1964 роках телевізійний артилерійський розвідник-коректувальник.
  • Мі-4МК (Мі-4ПП) — постановник перешкод, оснащений 1964 станцією радіоперешкод «Маяк-3» та додатковими антенами.
  • Мі-4 з круговою кінознімальною апаратурою «Панорама». Створений 1965 року.
  • Мі-4АВ (озброєний). Розробка збройних модифікацій гелікоптера Мі-4А почалася з 1958 року. Проектувалися різні варіанти з легким, посиленим та важким стрілецько-гарматним, бомбардувальним та ракетним озброєнням. У 1960 році було побудовано два демонстраційні варіанти: один ніс на бічних консолях шість блоків УБ-16-57 по 16 некерованих ракет КАРС-57, а інший — два блоки по шість турбореактивних ракет ТРС-132. Відсутність у командування (Збройних Сил) належного інтересу затягнуло впровадження військових вертольотів в експлуатацію. Тільки 1965 року після успішних вогневих випробувань двох Мі-4А, збройних вісьмома блоками УБ-16-57 по 16 КАРС-57, (ОКБ М. Л. Міля) отримало можливість розробити серійний варіант озброєння вертольота. Створений 1967 року вертоліт вогневої підтримки сухопутних військ Мі-4АВ був оснащений комплексом озброєння К-4В, що включав чотири протитанкові керовані ракети (ПТКР) 9М17М «Фаланга» і 96 некерованих реактивних снарядів С-5М калібру 57 мм в шести блоках УБ-16-57У. Замість блоків на бомботримачах могли підвішуватись шість бомб по 100 кг або чотири бомби по 250 кг або баки з запальною сумішшю. Передбачався і варіант підвіски гарматних та кулеметних контейнерів. Всього в збройну модифікацію було переобладнано близько 185 вертольотів Мі-4А. У прорізах бічних вікон та дверей монтувалися шкворневі кулеметні установки. Вертольоти Мі-4 починаючи з угорських подій 1956 року брали участь у всіх військових операціях радянських військ та озброєних сил інших держав, де часто створювалися різні «сурогатні» варіанти озброєння.
  • Мі-4УМ — радіокерована мішень — варіант Мі-4, створений 1979 року.
  • Z-5 — китайський військовий варіант вертольота Мі-4. «Сюанфенг» («Xuanfeng»): китайське найменування цивільного варіанта Мі-4.

Участь у збройних конфліктах

Додаткові факти

  • Розробка, льотні випробування та впровадження вертольота в серійне виробництво були здійснені в рекордно короткий термін — протягом одного року.
  • Мі-4 став першим серійним вертольотом, оснащеним вбудованим озброєнням. У підфюзеляжній гондолі була встановлена ​​рухома стрілецька установка НУВ-1 з крупнокаліберним кулеметом ТКБ-481М.
  • Мі-4 став першим вертольотом в СРСР, який використовувався для краново-монтажних робіт.
  • 1955 року на двох Мі-4 був здійснений переліт протяжністю понад 5000 км з Москви до полярної станції .
  • В 1956—1965 роках на Мі-4 було встановлено 8 міжнародних рекордів, у тому числі підйом вантажу масою 2000 кг на висоту 6017 м і масою 1000 кг на висоту 7575 м.
  • 1957 року на серійні Мі-4 вперше в СРСР почали встановлювати вертолітний автопілот.
  • 1958 року на Всесвітній виставці в Брюсселі Мі-4 був нагороджений золотою медаллю та дипломом.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
  2. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 червня 2013.
  3. Ружицкий Е. И., 1997, с. 129.
  4. Ружицкий Е. И., 1997, с. 125-129.
  5. . Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
  6. Ружицкий Е. И., 1997, с. 125.
  7. . Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 27 червня 2013.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мі-4

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Mi 4 za klasifikaciyeyu NATO Hound radyanskij bagatocilovij vertolit rozroblenij OKB M L Milya na pochatku 1950 h rokiv Ce pershij vijskovo transportnij vertolit rozroblenij v SRSR Mi 4Priznachennya Bagatocilovij vertolitPershij polit 3 chervnya 1952 rokuVikoristovuyetsya z 1953 rikVsogo vigotovleno 4000 vklyuchayuchi 575 Z 5 Virobnik Kazanskij aviazavodRozrobnik OKB M L MilyaGabaritiDiametr nesuchogo gvinta 21 mDiametr rulovogo gvinta 3 6 mDovzhina z gvintami sho obertayutsya 25 02 mDovzhina fyuzelyazhu 16 8 mShirina fyuzelyazhu 2 mVisota 4 4 mMasaPorozhnij 5270 kgNormalna zlitna 7350 kgMaksimalna zlitna 7800 kgSilova ustanovkaDvigun 1 PD Shvecov ASh 82VPotuzhnist 1725 k s HarakteristikiEkipazh 1 2 os Pasazhiriv 10 os Vantazhopidjomnist 1600 kgKrejserska shvidkist 160 km godMaksimalna shvidkist 210 km godDalnist polotu 410 kmPraktichna stelya 6000 mShvidkopidjomnist 336 m hvIstoriya stvorennya ta konstrukcijni osoblivostiShema Mi 4 Naprikinci 40 h rokiv u OKB M L Milya rozpochali proektuvannya bagatomisnih vertolotiv riznih shem U silovih ustanovkah spochatku planuvali vikoristovuvati vertolitnij variant litakovogo dviguna ASh 62 potuzhnistyu 1000 k s Takozh rozglyadalisya proekti dvogvintovih aparativ modnoyi v toj chas pozdovzhnoyi shemi z odnim abo dvoma dvigunami Odnak nezabarom stalo yasno sho za udavanimi perevagami pozdovzhnoyi shemi prihovuyetsya bezlich serjoznih problem i vzhe 1949 roku Mihajlo Leontijovich Mil prijmaye rishennya proektuvati bagatomisnij odnogvintovij vertolit z odnim dvigunom ASh 62 Ale sproba golovnogo konstruktora OKB 478 O G Ivchenko pererobiti cej dvigun u vertolitnij variant ne vdalasya i Milyu dovelosya oriyentuvati rozrobki na znachno potuzhnishij dvigun ASh 82 konstrukciyi A D Shvecova Ideya stvorennya vertolota velikoyi vantazhopidjomnosti todi ne znajshla nalezhnoyi pidtrimki u zamovnika Situaciya zminilas na pochatku 50 h rokiv koli pid chas vijni v Koreyi amerikanci pochali uspishno vikoristovuvati gelikopteri v bojovih diyah Ce zmusilo kerivnikiv Komunistichnoyi partiyi ta Radyanskogo uryadu serjozno zadumatisya nad perspektivami rozvitku gvintokrilih litalnih aparativ U veresni 1951 roku pid golovuvannyam J V Stalina v Kremli vidbulasya narada prisvyachena likvidaciyi vidstavannya SRSR v oblasti vertolotobuduvannya na yakij otrimav shvalennya rozroblenij v OKB M L Milya proekt dvanadcatimisnogo vertolota V 12 abo VD 12 vertolit desantnij na 12 osib Uhvaloyu Radi Ministriv SRSR vid 5 10 51 r desantno transportnij vertolit mav perevoziti u fyuzelyazhi 12 desantnikiv legku polovu garmatu kalibru 57 abo 76 mm abo armijskij avtomobil GAZ 67B abo GAZ 69 Zagalna masa vantazhu sho perevozitsya mala skladati 1200 kg v normalnomu varianti i 1600 kg v perevantazhenomu Na stvorennya mashini vidveli lishe odin rik Konstruktori v OKB pracyuvali po 14 16 godin na dobu nochuvali na zavodi Dlya novogo vertolota sho perevershuvav Mi 1 za zlitnoyu masoyu v tri razi bulo obrane dvopoverhove komponuvannya analogichne komponuvannyu amerikanskogo aparata Sikorsky S 55 Potuzhnij chotirnadcyaticilindrovij podvijna zirka aviacijnij dvigun ASh 82V vertolitnij z osovim ventilyatorom ta muftoyu vklyuchennya znahodivsya v nosovij chastini fyuzelyazhu napivmonokokovoyi konstrukciyi Zlitna potuzhnist dviguna stanovila 1700 k s nominalna 1530 k s Za dvigunom v rajoni centru vagi vertolota roztashovuvalasya mistka vantazhna kabina rozmirom 4 5x1 6x1 76 m z vidkidnimi sidinnyami desantnikiv shvartuvalnimi pristosuvannyami trapom dlya zavantazhennya tehniki Zakinchuvalasya kabina velikim lyukom Ce bulo kardinalno nove rishennya u praktici svitovogo vertolotobuduvannya Dlya perevezennya velikogabaritnih vantazhiv ta kranovih robit gvintokrilij aparat zgodom buv osnashenij sistemoyu zovnishnoyi pidviski vantazhopidjomnistyu do 1300 kg U pidfyuzelyazhnij gondoli rozmistili ruhlivu strilecku ustanovku NUV 1 z krupnokalibernim kulemetom TKB 481M Vogon z kulemeta mav vesti bortmehanik Zverhu nad vantazhnoyu kabinoyu znahodilas kabina pilotiv Sidinnya lotchikiv roztashovuvalisya poruch Cya kabina mala veliku ploshu sklinnya Za kabinoyu buli roztashovani vidsiki golovnogo reduktora ta palivnogo baka Za neobhidnosti zbilshennya dalnosti polotu u vantazhnij kabini mig vstanovlyuvatisya dodatkovij benzobak Mi 4 odin z pershih u sviti vertolotiv v sistemu keruvannya yakogo vklyuchili gidropidsilyuvachi busteri i pershij v SRSR litalnij aparat z neoborotnim busternim keruvannyam Zhorstka provodka keruvannya skladalasya z sistemi tyag i kachalok Vazheli keruvannya gelikopterom u kabini lotchikiv buli dublovani Priladove obladnannya zabezpechuvalo pilotuvannya aparata vnochi i v skladnih meteoumovah Na kinci hvostovoyi balki znahodivsya kerovanij stabilizator Kolisne shasi bulo chotirikolisnim z piramidnimi stijkami Naprikinci 50 h rokiv buli rozrobleni poplavkovij ta lizhnij varianti shasi Providnim konstruktorom z proektuvannya ta pobudovi Mi 4 buv M N Pivovarov a G V Remezov providnim inzhenerom z lotnih viprobuvan Vipusk robochih kreslen buv zavershenij na pochatku bereznya 1952 roku a v kinci kvitnya na doslidnomu virobnictvi zavodu 3 pobuduvali pershij lotnij ekzemplyar Odnochasno resursnij primirnik vertolota buv zibranij na 292 ModifikaciyiU hodi ekspluataciyi vertolit Mi 4 postijno modernizuvavsya Z 1958 roku bazovij desantno transportnij variant buduvavsya z poznachennyam Mi 4A Mi 4ADT Cya modifikaciya vidriznyalasya vid Mi 4 pokrashenoyu konstrukciyeyu lopatej zbilshenoyu plosheyu stabilizatora ta nayavnistyu avtopilota AP 31 Resurs osnovnih chastin Mi 4A perevishuvav 600 godin Do seredini 70 h rokiv priznachenij resurs vertolota perevishiv 10 tisyach godin Na bazi Mi 4 i Mi 4A stvorili bilshe troh desyatkiv vijskovih ta civilnih modifikacij ta variantiv Sered nih buli Mi 4GF zavodska nazva rozzbroyenogo Mi 4 priznachenogo dlya vikoristannya v civilnij aviaciyi Mi 4M Mi 4VM protichovnova modifikaciya stvorena 1953 roku pochatkove poznachennya VM 12 V Mi 4M na misci kulemetnoyi ustanovki v pidfyuzelyazhnij gondoli rozmistili shturmana operatora a v nosovij chastini vstanovili poshukovu RLS Kurs piznishe zaminenu na Rubin V modifikaciya nazivalasya Mi 4MR u fyuzelyazhi roztashuvali gidroakustichnu stanciyu Baku dodatkovij palivnij bak i ryatuvalnij choven Ozbroyennya skladalosya z glibinnih bomb pidvishuvanih zzovni po bortah fyuzelyazhu abo gidroakustichnih buyiv sho skidalisya cherez lyuk v pidlozi vantazhnoyi kabini 1955 roku na bazi Mi 4M buv stvorenij variant morskogo tralshika Mi 4BT na yakomu vikoristovuvalisya naduvni balloneti dlya posadki na vodu Pobudovanij v 1957 roci variant z doslidnoyu gidroakustichnoyu stanciyeyu Rion mav zavodske poznachennya Mi 4RI Mi 4ME eksportnij variant protichovnovogo Mi 4M stvorenij 1964 roku Mi 4MT udarnij protichovnovij torpedonosec stvorenij na bazi Mi 4M 1963 roku Mig brati na bort torpedu PLAT 1 abo raketu Kondor abo glibinni bombi zagalnoyu masoyu do 520 kg Cherez vidsutnist poshukovoyi RLS zastosovuvavsya lishe razom z Mi 4M 1963 roku na bazi Mi 4M OKB M L Milya rozrobilo poshukovo udarnij kompleks sho vklyuchaye udarnij Mi 4MU poshukovij Mi 4MO z gidroakustichnoyu stanciyeyu Oka ta poshukovij Mi 4MS z teplopelengatorom Sura Mi 4P Mi 4VP pasazhirska modifikaciya stvorena 1954 roku u yakij vidsutnya pidfyuzelyazhna gondola stulki vantazhnogo lyuka buli zamineni obtichnikom ilyuminatori mali pryamokutnu formu U saloni buli vstanovleni divani v hvostovij chastini sanvuzol ta bagazhne viddilennya Pershi Mi 4P mali obtichniki na kolesah U bazovomu varianti cej vertolit perevoziv 8 11 pasazhiriv 1957 roku stvorili desyatimisnu versiyu z krislami z Il 18 V 60 ih rokah serijno buduvavsya 13 misnij variant z shirshimi viknami Mi 4P stav pershim v SRSR gelikopterom na yakomu pochalisya regulyarni pasazhirski perevezennya U toj chas vin obslugovuvav blizko sta pasazhirskih linij Mi 4P ta Mi 4M Mi 4A Mi 4VA Mi 4SH agrotehnichna silskogospodarska modifikaciya stvorena 1954 roku Mala zamist pidfyuzelyazhnoyi kabini tunelnij rozpilyuvach shtangi rozpriskuvachi z bokiv fyuzelyazhu ta bunker vseredini vantazhnoyi kabini She odin silskogospodarskij variant Mi 4s z yavivsya 1968 Vin vidriznyavsya bilsh suchasnim obladnannyam ta bichnimi pidvisnimi bakami z himikatami Mi 4L Mi 4VL lisopozhezhnij variant pobudovanij v 1954 roci Mig zdijsnyuvati visadku pozhezhnogo desantu do 8 osib gasinnya vognyu za dopomogoyu vstanovlenogo v pidfyuzelyazhnij gondoli vodyanogo stvola ta himobrobku lisu Baki z vognegasnoyu ridinoyu rozmishuvalisya u vantazhnij kabini Mi 4FV Mi 4KV fotograf vodij z aparaturoyu Kvarc 49 dlya keruvannya katerom mishennyu VMF viprobuvanij 1955 roku Mi 4Sh polyarnij variant stvorenij 1955 roku dlya roboti na radyanskih arktichnih ta antarktichnih stanciyah Mi 4M medichnij variant stvorenij 1956 roku na zamovlennya Ministerstva ohoroni zdorov ya SRSR Deyaki Mi 4 pereobladnuvalisya v litayuchi operacijni Mi 4SP specialna ryatuvalna modifikaciya stvorena v 1956 roci obladnana bichnoyu striloyu z lebidkoyu motuzyanoyu drabinoyu poshukovimi radiostanciyami ta skidnimi naduvnimi plotami ta chovnami Do skladu ekipazhu vhodiv medpracivnik Mi 4PG pershij doslidnij variant osnashenij sistemoyu dlya perevezennya vantazhiv na zovnishnij pidvisci buv stvorenij v 1956 roci Mi 4SV uteplenij variant Mi 4 stvorenij 1956 roku dlya roboti na Pivnochi Mi 4 z radioaparaturoyu Pristavka Stvoreno 1957 roku dlya keruvannya avtomatichnimi aerostatami Mi 4S vertolit salon pershij semimisnij variant buv pobudovanij v 1957 roci dlya uryadu Yemenu Cherez dva roki v OKB M L Milya bulo stvoreno specialni shestimisni saloni dlya Radyanskogo uryadu ta komanduvannya VPS SRSR Voni mali polipshenu vibrozvukoizolyaciyu ta posileni zasobi zv yazku Mi 4N Filin doslidnij rozviduvalnij variant dlya vedennya bojovih dij v nichnih umovah pobudovanij 1958 roku Mi 4PS rozroblena v 1958 roci poshukovo ryatuvalna modifikaciya osnashena poshukovoyu RLS Rubin V dvoma dodatkovimi palivnimi bakami roztashovanimi u vantazhnij kabini lebidkoyu ryatuvalnimi zasobami svitlovimi mayakami ta bombami barvnikami na bombotrimachah a takozh naduvnimi dlya posadki na vodu Mi 4 ustanovlyuvach protitankovih min U cej variant pereobladnali vertoloti desantno transportnih modifikacij shlyahom znyattya stulok vantazhnogo lyuka i ustanovki zzadu transportera minoukladalnika Mi 4 transportuvalnik ta ukladalnik trub Rozrobleno 1961 roku dlya vikoristannya pri budivnictvi gazoprovodiv Mi 4KK Mi 4KU ruhomij punkt bezperervnogo keruvannya chastinami vidilenimi dlya pidtrimki suhoputnih vijsk Stvoreno v 1961 roci dlya operativnih grup povitryanih armij Yavlyaye soboyu kompleks z dvoh vertolotiv komandnogo punktu Mi 4KK Mi 4VKP ta punktu keruvannya aviacijnimi z yednannyami Mi 4KU Mi 4VPU Gelikopteri mogli diyati yak grupami tak i samostijno Mi 4U vertolit cilevkazuvach obladnanij aparaturoyu Uspeh dlya viyavlennya nazemnih ta nadvodnih cilej ta vidachi danih cilevkazivki sistemam raketnoyi zbroyi VMF Pobudovanij 1961 roku Mi 4GR variant osnashenij u 1963 roci shirokodiapazonnoyu panoramnoyu radiolokacijnoyu stanciyeyu viyavlennya ta retranslyaciyi Grebeshok 3 Mi 4TARK rozroblenij v 1963 1964 rokah televizijnij artilerijskij rozvidnik korektuvalnik Mi 4MK Mi 4PP postanovnik pereshkod osnashenij 1964 stanciyeyu radiopereshkod Mayak 3 ta dodatkovimi antenami Mi 4 z krugovoyu kinoznimalnoyu aparaturoyu Panorama Stvorenij 1965 roku Mi 4AV ozbroyenij Rozrobka zbrojnih modifikacij gelikoptera Mi 4A pochalasya z 1958 roku Proektuvalisya rizni varianti z legkim posilenim ta vazhkim strilecko garmatnim bombarduvalnim ta raketnim ozbroyennyam U 1960 roci bulo pobudovano dva demonstracijni varianti odin nis na bichnih konsolyah shist blokiv UB 16 57 po 16 nekerovanih raket KARS 57 a inshij dva bloki po shist turboreaktivnih raket TRS 132 Vidsutnist u komanduvannya Zbrojnih Sil nalezhnogo interesu zatyagnulo vprovadzhennya vijskovih vertolotiv v ekspluataciyu Tilki 1965 roku pislya uspishnih vognevih viprobuvan dvoh Mi 4A zbrojnih vismoma blokami UB 16 57 po 16 KARS 57 OKB M L Milya otrimalo mozhlivist rozrobiti serijnij variant ozbroyennya vertolota Stvorenij 1967 roku vertolit vognevoyi pidtrimki suhoputnih vijsk Mi 4AV buv osnashenij kompleksom ozbroyennya K 4V sho vklyuchav chotiri protitankovi kerovani raketi PTKR 9M17M Falanga i 96 nekerovanih reaktivnih snaryadiv S 5M kalibru 57 mm v shesti blokah UB 16 57U Zamist blokiv na bombotrimachah mogli pidvishuvatis shist bomb po 100 kg abo chotiri bombi po 250 kg abo baki z zapalnoyu sumishshyu Peredbachavsya i variant pidviski garmatnih ta kulemetnih kontejneriv Vsogo v zbrojnu modifikaciyu bulo pereobladnano blizko 185 vertolotiv Mi 4A U prorizah bichnih vikon ta dverej montuvalisya shkvornevi kulemetni ustanovki Vertoloti Mi 4 pochinayuchi z ugorskih podij 1956 roku brali uchast u vsih vijskovih operaciyah radyanskih vijsk ta ozbroyenih sil inshih derzhav de chasto stvoryuvalisya rizni surogatni varianti ozbroyennya Mi 4UM radiokerovana mishen variant Mi 4 stvorenij 1979 roku Z 5 kitajskij vijskovij variant vertolota Mi 4 Syuanfeng Xuanfeng kitajske najmenuvannya civilnogo varianta Mi 4 Uchast u zbrojnih konfliktahUgorske povstannya 1956 roku Vijna za nezalezhnist Bangladesh Druga indo pakistanska vijna Gromadyanska vijna v Efiopiyi Vijna v AfganistaniDodatkovi faktiRozrobka lotni viprobuvannya ta vprovadzhennya vertolota v serijne virobnictvo buli zdijsneni v rekordno korotkij termin protyagom odnogo roku Mi 4 stav pershim serijnim vertolotom osnashenim vbudovanim ozbroyennyam U pidfyuzelyazhnij gondoli bula vstanovlena ruhoma strilecka ustanovka NUV 1 z krupnokalibernim kulemetom TKB 481M Mi 4 stav pershim vertolotom v SRSR yakij vikoristovuvavsya dlya kranovo montazhnih robit 1955 roku na dvoh Mi 4 buv zdijsnenij perelit protyazhnistyu ponad 5000 km z Moskvi do polyarnoyi stanciyi V 1956 1965 rokah na Mi 4 bulo vstanovleno 8 mizhnarodnih rekordiv u tomu chisli pidjom vantazhu masoyu 2000 kg na visotu 6017 m i masoyu 1000 kg na visotu 7575 m 1957 roku na serijni Mi 4 vpershe v SRSR pochali vstanovlyuvati vertolitnij avtopilot 1958 roku na Vsesvitnij vistavci v Bryusseli Mi 4 buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu ta diplomom Div takozhSikorsky H 19Primitki Arhiv originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 27 chervnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 chervnya 2013 Ruzhickij E I 1997 s 129 Ruzhickij E I 1997 s 125 129 Arhiv originalu za 18 travnya 2013 Procitovano 27 chervnya 2013 Ruzhickij E I 1997 s 125 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 27 chervnya 2013 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mi 4 Ruzhickij E I Vertolyoty M Viktoriya 1997 T 1 S 125 129 10000 prim ISBN 5 89327 006 1 Mi 4 3 chervnya 2013 u Wayback Machine na combatavia info Enciklopediya voennoj aviacii Rossii 14 chervnya 2013 u Wayback Machine ros Mi 4 21 chervnya 2013 u Wayback Machine na airwar ru Bolshaya aviacionnaya enciklopediya Ugolok neba 4 grudnya 2000 u Wayback Machine ros Mi 4 18 travnya 2013 u Wayback Machine na aviastar org Vse vertolyoty mira 14 serpnya 2013 u Wayback Machine ros
Топ