Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Міжлі́сся —село в Україні, у Барській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.
село Міжлісся | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Жмеринський район |
Громада | Барська міська громада |
Облікова картка | Міжлісся |
Основні дані | |
Засноване | 1451 |
Колишня назва | Голодки |
Населення | 1234 |
Площа | 11,622 км² |
Густота населення | 106,18 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23032 |
Телефонний код | +380 4341 |
День села | 21 листопада |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°02′44″ пн. ш. 27°44′44″ сх. д. / 49.04556° пн. ш. 27.74556° сх. д.Координати: 49°02′44″ пн. ш. 27°44′44″ сх. д. / 49.04556° пн. ш. 27.74556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 328 м |
Водойми | р. Рів |
Відстань до районного центру | 2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23000 Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Бар, майдан Святого Миколая, 18 |
Карта | |
Міжлісся | |
Міжлісся | |
Мапа | |
На схід від селища (ст.) Бар на відстані 2 км розташоване село Міжлісся. Воно гарне мальовниче село, розкинулось серед лісів, звідки і походить назва. Але цю назву воно має лише трохи більше 40-а років. Раніше (до 1964 р.) воно називалось Голодки.
Населення Міжлісся — 1340 осіб. З трьох сторін його оточують ліси, а з четвертої протікає річка Рів. Через село проходять залізнична колія із Жмеринки до Могилева-Подільського, автодорога Бар — Жмеринка. На схід від села на відстані 7 км знаходиться село — Маньківці; на заході — селище Бар; на півдні (2 км) — с. Заможне; на півночі — (5 км) с. Глинянка. Село до 2020 року входило до складу Войнашівської сільської ради. В Міжліссі є 430 дворів та 16 вулиць: Лісова, Польова, Садова, Степова, Лугова, Новоселів, Медвецького, Леніна, Радоспна, Щорса, Червоноармійська, Шевченка, Пролетарська, Межмана, Святого Михайла та Подільська. Лісова означає, те що вулиця знаходиться в лісі, Польова біля поля, Садова — саду, Новоселів — побудовані нові будинки, Шевченка — на честь Т. Г. Шевченка, Св. Михайла тому, що бере початок від церкви Св. Михайла.
День села 21 листопада на Святого Михайла.
Історія
А звідкіля походить назва Голодки, дає в певній мірі відповідь праця найвідомішого українського історика, державного діяча Михайла Грушевського «Барське староство». Тут понад 20 раз зустрічається назва села. Коли засноване село невідомо, але воно не молодше міста Бар. Про це та володарів села дає відомості М. С. Грушевський.
Про часи виникнення села є такі дві легенди: 1) Колись в селі було дуже багато ґуралень (горілчаних заводів), на яких працювали селяни. І з часом багато місцевих жителів почали пиячити . Вони коли вже не мали за що пити, виносили все своє майно і ставали бідними, а люди з навколишніх сіл прозивали їх за це голотою (бідняки), а на село говорили — село голотків (бідняків). Так село отримало назву — Голодьки. 2) Дуже давно село знаходилося на правому березі річки Рів і називалося Кинтар. Там проживав заможний пан Володько, який мав двох синів. Їх прізвище було Голодьки. І от коли батько помер, сини взяли і побудували собі будинки за 5 км від річки. А біля них було побудовано й хати їх челяді. А згодом й багато інших людей перебралися до них і так утворилося нове село, яке назвали на честь братів Голодьки. Інші люди кажуть, що ці брати приїхали з Росії і купили це село. Коли вони посварилися між собою село занепало.
Із праці Грушевського «Барське староство» відомо, що «в 1452 р. Голчедаєвська з обширною волостю були надані королем Казимиром Ягеллончиком шляхтичові Теодорику Бучацькому-Язловецькому. До складу цієї волості входило село Олатковці біля Бара, які можуть бути Голодками». В 1538 р. с. Голодки відносилось до староства Бару. Далі Грушевський дізнався що, ще до відновлення Барського замку Голодкови володіли селом в 1551 р. Їх було четверо: Василь, Гіацинт (Яцко), Нестор та Ілля. В 1599 р. село було відібране у Голодків за невиконання повинностей та віддано барському старості Станіславові Ґольському.
Село Голодки було кілька раз спалене і пограбоване татарами в XVI ст., це зокрема в 1564, 1567, 1573, 1575, 1577, 1582, 1590 роках, але воно відроджувалось, відбудовувалось на попередньому місці.
У 1615 р. Голодки знаходились в руках поляків. У 1665 р. село знаходилось на довічному володінні у польського шляхтича. 1806 р. вже входило знову до Барського староства.
Далі відомо: с. Голодки знаходиться на низовині при р. Рів, притоці р. Буг за 5 верст від м. Бар на пд.-сх. І на 1 ½ версту ж.-д. ст. «Бар» Новоселицької гілки. Село з трьох сторін оточене лісом. Ліси служать захистом садам і городам, дающим добрі врожаї ; вони також оздоровлюють місцевість, зайняту селом. Ґрунти — суглинисті. Про часи і обставинах освіти села не збереглось в історії ніяких відомостей.
Голодки в 1839 році було куплене у Вікентія Сарнецького Красуцьким. Пізніше воно було власністю дворянина Іуліана Івана Даценко. Населення, за виключенням декількох сімей католиків, числилося православних 352 чоловік і 360 жінок; всі вони селяни-українці, які займаються виключно землеробством. Раніше ж були заводи — пивоварний, винокурний й цукровий, а також великий млин, які давали великі заробітки місцевому населенню. Коли ці закрили, багато залишилось без заробітку. А ще часті неврожаї хліба і сильно розвинуті пороки пияцтва підірвали економічний побут населення. Для боротьби з пияцтвом в 1891 році організовано Товариство Тверезості, та результати його були погані.
Із спогадів Мельник Ганни Іванівни (1911–2010) відомо, що у пана Даценка був великий маєток і багато землі, на якій працювали наймити. А ще у нього була дуже гарна дочка, у яку закохався управляючий. Та пан не дозволяв їй зустрічатися з ним, він закривав її в будинку і тільки випускав на прогулянку під наглядом. Та одного разу той управляючий, коли дочка була на прогулянці, переліз через паркан, застрелив дівчину і себе. Пан поховав дочку і поставив їй дуже великий та гарний пам'ятник (руїни якого і досі є на старому сільському кладовищі), а управляючого поховали у рові. Про Івана Даценка нам нагадують старі липи, що ростуть за селом на ділянках та криниця біля них.
Церква побудована ще в 1765 році на кошти прихожан і названа в честь св. Архистратига Михайла; вона — дерев'яна, на камінному фундаменті, з окремою дзвіницею, побудованою разом з церквою. Іконостас — вирізьблений, чотирьох'ярусний. В 1868 р. церква покрита бляхою, у 80-х роках обновлена дзвіниця. Церковної землі: «усад. 6 д. , пах. вь 3-хь смен. 20 д. 26 с. і сьн. сь. дубов. и березов. лесом 13 д. , а всього 39 д. 26с. Причтовие постройки нові, за винятком псаломницького дому». Ця церква була спалена і в 1912 році на її місці побудували нову. На свято Різдво Божої матері Пречисту (21 вересня) почали будувати, а на Михайла (21листопада) відкрили. Іконостас везли для Михайлівської церкви волами із Києва. В 2012 р. восени було 100 років.
До 40 рр. XX ст. на березі річки Рів, де раніше знаходилося село Кинтар, був невеличкий хутір, де проживало кілька сімей і працював млин. Мельников був Ніколаєв Василь Давидович. Пізніше мешканцям цього хутора було надано ділянки землі під забудову в селі Голодки. І перед початком Другої Світової війни люди перебралися в село, де і залишилися жити. А три сім'ї ще залишалися жити на Кинтарі. Це були Мельник Кость, Мельник Павло і ще один з своїми сім'ями. Також на хуторі проживав єврей Майорко. Голова колгоспу, за наказом Й. Сталіна, наказав перенести ці будинки в село і закрити хутір. Так, коли війна почалась, ці будинки розібрали по стовпах і кіньми перевезли в село. Одна з цих хат і досі стоїть в селі по вулиці Медвецького (будинок Мельник Г. І., матері Бунько Валентини). Хутір Кинтар припинив своє існування, і лише високі пагорби, на яких ростуть сосни, та назва нагадують про нього.
З міста Бар, через річку, попід хутір Кинтар, за с. Голодки йшла дорога до села Маньківці. Цією дорогою користувалися до 60-х років XX ст. А потім поклали асфальтовану дорогу, паралельно залізниці, яка тепер проходила з с. Маньківці через с. Міжлісся, селище Бар та села: Войнашівку, Пляцину, Балки до м. Бар.
Із спогадів Ковальчука Степана Трохимовича (1932–1999), Іванової Аделі Мусіївної (1936–2009) та Мельник Г. І., відомо, що під час Другої Світової війни в селі знаходилися румуни, а по другий берег річки Рів в місті Бар — німці. І коли вони перестрілювалися, люди ховалися в погріба та ями.
Румуни жили в селян. Розказували, що хоч румуни і захищали жителів від нацистів, та під час їхнього перебування в селі, жителі багато чого від них натерпілися.
Зі спогадів Нікоєвої Катерини Василівни (1930 р.н.) та Пастух Марії Семенівни (1933 р.н) відомо, що голод 1947 року був набагато важчий, як в 1933 році. Розказували, що вони їли сухарики з картопляного лупиня, яке підсушували на грубках. Ще варили бурячиння, пирій, картоплю, яка була посаджена, а потім зійшла, вони легенько викопували стару картоплю і варили її. Кажуть, що було краще жити влітку, коли появилися різні зелепухи.
Церковна — приходська школа відкрита ще в 1863 році, але в свою будівлю перенесена тільки в 1891 році, де вона й знаходилась до 1945 р. в попівській хаті біля церкви. Пізніше її перенесли в будинок Терлецької Параски, яка в одній половині проживала сама, а іншу віддала школі. На початку 70-х років XX ст. люди за свої кошти, власними силами побудували школу, у якій діти навчаються і зараз. Школа є філіалом Войнашівської ЗОШ І-III ст. Тут в даний час навчаються 90 дітей з 1-го по 9-й клас.
На даний час на території с. Міжлісся знаходяться такі підприємства: як ТОВ «Міжлісся», та новозбудований елеватор ТОВ «Агродар» -Бар. Вони теж мають свою історію.
ТОВ «Міжлісся»: спочатку був колгосп «Заповіт Леніна», головою був Рукомеда Павло Васильович, після нього був Лисий Федір, за правління якого вісім сіл: Войнашівка, селище Бар, Голодки (Міжлісся), Паліївка (Мирне), Затоки, Заможне, Пляцина та хутір Каноніцький об'єднали в один колгосп. Так утворилася одна громада — Войнашівська. В 1967 р колгосп було перейменовано в радгосп «Заповіт Леніна», головою тоді був Нешик Григорій Іванович. В 1991 р — Загоруй Михайло Іванович, в 1992 р — Мукоїд Василь Федорович, З 1997 р і дотепер Меркалн Олег Ігорович. За часів якого радгоп перетворено в СВАТ «Поділля», а в 2008 р В ТОВ «Міжлісся».
До 1992 р в приміщенні, де зараз знаходиться контора ТОВ «Міжлісся», був побуткомбінат, діяли перукарня, швейна, фотоательє, магазин одягу.
На початку 70-х німці в селі побудували завод «Бармехмаш», який випускав різні запчастини. Це був великий завод, люди на якому працювали у три зміни. Робітників наймали не тільки з оточуючих сіл, а й з усього району. Для того, щоб їм не було важко добиратися на роботу, у лісі на початку села, побудували п'ятиповерховий будинок, де роздали квартири робітникам «Бармехмашу».
В 90 рр. XX ст. завод занепав. А у 2006 році його було розібрано зовсім. На його території влітку 2010 року було відкрито елеватор ТОВ «Агродар»-Бар.
В селі є дитячий садочок, який відкрито в 1978 році в новому приміщенні. А до цього дитячий садочок був у будинку, який знаходиться через дорогу від кладовища. Зараз там проживає Дорофей Михайло. Першими вихователями нового приміщення були Ковальчук Валентина Миколаївна (вона і досі працює тут) та Скакун Світлана Інокентіївна. Завідувачкою була Фурман Ганна Станіславівна. В 2009 р в ньому проведено «євроремонт», підключено електричне опалення. В садочок ходить 30 дітей.
Бібліотека заснована у 1959 році. Першим бібліотекарем була Дубік Ірина, яка працювала у 1959–1965 рр. У 1965 році на зміну їй прийшла Фурман Ольга Михайлівна (1965–1973). З 1973 по 1980 р. — Повстюк Валентина Михайлівна. Бібліотека й клуб знаходились за кооперацією (магазином «Вікторія») перед кладовищем.
На початку 1980 р. бібліотеку перенесено в нове приміщення будинку культури с. Міжлісся, яке розташоване в центрі села. Площа бібліотеки становить 48м2.
З 27.03.80 до 23.08.81 бібліотекарем працювала Каляфіцка Світлана, після неї — Ковальчук Галина Степанівна. А з 1.12.2001 р. і по даний час працює у бібліотеці Патерок Людмила Миколаївна.
У 2010 р. в бібліотеці було відкриття «БібліоІнтернету» — нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернет в рамках програми «Бібліоміст», що адмініструється Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX за підтримки Фундації Білла та Мелінди Гейтс. Тепер усі користувачі мають можливість користуватися мережею Інтернет безкоштовно.
В селі є будинок культури, який знаходиться в одному приміщені з бібліотекою та ФАПом (фельдшерсько-акушерським пунктом). В 2010 −2011рр в будинку культури та бібліотеці зроблено гарні ремонти та закуплено нові меблі.
На даний час в селі є три магазини: «Калина», «Пікнік», «Вікторія» та магазин-кафе «Водолій».
Через село проходить залізнична колія і автошлях Бар — Жмеринка. По якому є 10 рейсів в дві сторони, тож жителі села мають можливість швидко добиратись в різні сторони.
Є блог «Бібліотека села Міжлісся» Mizhlissyalibr.blogspot.com, на якому висвітлюються усі події, які відбуваються в селі, школі, дитячому садочку.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Барської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу Жмеринського району.
Відомі уродженці
Шиманський Роман Володимирович (1984—2022) — молодший сержант 70-го центру інженерного забезпечення Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Кретюк Сергій Анатолійович (26.05.1992 — 03.2023) — солдат ЗСУ. учасник російсько-української війни
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- КРЕТЮК СЕРГІЙ. bar-city.gov.ua (UA) . Процитовано 3 квітня 2024.
Джерела
- Hołodki (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 105. (пол.).— S. 105. (пол.)
Література
- Войнаші́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.134
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Mizhlissya Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2018 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2018 Mizhli ssya selo v Ukrayini u Barskij miskij gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo Mizhlissya Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Zhmerinskij rajon Gromada Barska miska gromada Oblikova kartka Mizhlissya Osnovni dani Zasnovane 1451 Kolishnya nazva Golodki Naselennya 1234 Plosha 11 622 km Gustota naselennya 106 18 osib km Poshtovij indeks 23032 Telefonnij kod 380 4341 Den sela 21 listopada Geografichni dani Geografichni koordinati 49 02 44 pn sh 27 44 44 sh d 49 04556 pn sh 27 74556 sh d 49 04556 27 74556 Koordinati 49 02 44 pn sh 27 44 44 sh d 49 04556 pn sh 27 74556 sh d 49 04556 27 74556 Serednya visota nad rivnem morya 328 m Vodojmi r Riv Vidstan do rajonnogo centru 2 km Misceva vlada Adresa radi 23000 Vinnicka obl Zhmerinskij r n m Bar majdan Svyatogo Mikolaya 18 Karta Mizhlissya Mizhlissya Mapa Na shid vid selisha st Bar na vidstani 2 km roztashovane selo Mizhlissya Vono garne malovniche selo rozkinulos sered lisiv zvidki i pohodit nazva Ale cyu nazvu vono maye lishe trohi bilshe 40 a rokiv Ranishe do 1964 r vono nazivalos Golodki Naselennya Mizhlissya 1340 osib Z troh storin jogo otochuyut lisi a z chetvertoyi protikaye richka Riv Cherez selo prohodyat zaliznichna koliya iz Zhmerinki do Mogileva Podilskogo avtodoroga Bar Zhmerinka Na shid vid sela na vidstani 7 km znahoditsya selo Mankivci na zahodi selishe Bar na pivdni 2 km s Zamozhne na pivnochi 5 km s Glinyanka Selo do 2020 roku vhodilo do skladu Vojnashivskoyi silskoyi radi V Mizhlissi ye 430 dvoriv ta 16 vulic Lisova Polova Sadova Stepova Lugova Novoseliv Medveckogo Lenina Radospna Shorsa Chervonoarmijska Shevchenka Proletarska Mezhmana Svyatogo Mihajla ta Podilska Lisova oznachaye te sho vulicya znahoditsya v lisi Polova bilya polya Sadova sadu Novoseliv pobudovani novi budinki Shevchenka na chest T G Shevchenka Sv Mihajla tomu sho bere pochatok vid cerkvi Sv Mihajla Den sela 21 listopada na Svyatogo Mihajla IstoriyaA zvidkilya pohodit nazva Golodki daye v pevnij miri vidpovid pracya najvidomishogo ukrayinskogo istorika derzhavnogo diyacha Mihajla Grushevskogo Barske starostvo Tut ponad 20 raz zustrichayetsya nazva sela Koli zasnovane selo nevidomo ale vono ne molodshe mista Bar Pro ce ta volodariv sela daye vidomosti M S Grushevskij Pro chasi viniknennya sela ye taki dvi legendi 1 Kolis v seli bulo duzhe bagato guralen gorilchanih zavodiv na yakih pracyuvali selyani I z chasom bagato miscevih zhiteliv pochali piyachiti Voni koli vzhe ne mali za sho piti vinosili vse svoye majno i stavali bidnimi a lyudi z navkolishnih sil prozivali yih za ce golotoyu bidnyaki a na selo govorili selo golotkiv bidnyakiv Tak selo otrimalo nazvu Golodki 2 Duzhe davno selo znahodilosya na pravomu berezi richki Riv i nazivalosya Kintar Tam prozhivav zamozhnij pan Volodko yakij mav dvoh siniv Yih prizvishe bulo Golodki I ot koli batko pomer sini vzyali i pobuduvali sobi budinki za 5 km vid richki A bilya nih bulo pobudovano j hati yih chelyadi A zgodom j bagato inshih lyudej perebralisya do nih i tak utvorilosya nove selo yake nazvali na chest brativ Golodki Inshi lyudi kazhut sho ci brati priyihali z Rosiyi i kupili ce selo Koli voni posvarilisya mizh soboyu selo zanepalo Iz praci Grushevskogo Barske starostvo vidomo sho v 1452 r Golchedayevska z obshirnoyu volostyu buli nadani korolem Kazimirom Yagellonchikom shlyahtichovi Teodoriku Buchackomu Yazloveckomu Do skladu ciyeyi volosti vhodilo selo Olatkovci bilya Bara yaki mozhut buti Golodkami V 1538 r s Golodki vidnosilos do starostva Baru Dali Grushevskij diznavsya sho she do vidnovlennya Barskogo zamku Golodkovi volodili selom v 1551 r Yih bulo chetvero Vasil Giacint Yacko Nestor ta Illya V 1599 r selo bulo vidibrane u Golodkiv za nevikonannya povinnostej ta viddano barskomu starosti Stanislavovi Golskomu Selo Golodki bulo kilka raz spalene i pograbovane tatarami v XVI st ce zokrema v 1564 1567 1573 1575 1577 1582 1590 rokah ale vono vidrodzhuvalos vidbudovuvalos na poperednomu misci U 1615 r Golodki znahodilis v rukah polyakiv U 1665 r selo znahodilos na dovichnomu volodinni u polskogo shlyahticha 1806 r vzhe vhodilo znovu do Barskogo starostva Dali vidomo s Golodki znahoditsya na nizovini pri r Riv pritoci r Bug za 5 verst vid m Bar na pd sh I na 1 verstu zh d st Bar Novoselickoyi gilki Selo z troh storin otochene lisom Lisi sluzhat zahistom sadam i gorodam dayushim dobri vrozhayi voni takozh ozdorovlyuyut miscevist zajnyatu selom Grunti suglinisti Pro chasi i obstavinah osviti sela ne zbereglos v istoriyi niyakih vidomostej Golodki v 1839 roci bulo kuplene u Vikentiya Sarneckogo Krasuckim Piznishe vono bulo vlasnistyu dvoryanina Iuliana Ivana Dacenko Naselennya za viklyuchennyam dekilkoh simej katolikiv chislilosya pravoslavnih 352 cholovik i 360 zhinok vsi voni selyani ukrayinci yaki zajmayutsya viklyuchno zemlerobstvom Ranishe zh buli zavodi pivovarnij vinokurnij j cukrovij a takozh velikij mlin yaki davali veliki zarobitki miscevomu naselennyu Koli ci zakrili bagato zalishilos bez zarobitku A she chasti nevrozhayi hliba i silno rozvinuti poroki piyactva pidirvali ekonomichnij pobut naselennya Dlya borotbi z piyactvom v 1891 roci organizovano Tovaristvo Tverezosti ta rezultati jogo buli pogani Iz spogadiv Melnik Ganni Ivanivni 1911 2010 vidomo sho u pana Dacenka buv velikij mayetok i bagato zemli na yakij pracyuvali najmiti A she u nogo bula duzhe garna dochka u yaku zakohavsya upravlyayuchij Ta pan ne dozvolyav yij zustrichatisya z nim vin zakrivav yiyi v budinku i tilki vipuskav na progulyanku pid naglyadom Ta odnogo razu toj upravlyayuchij koli dochka bula na progulyanci pereliz cherez parkan zastreliv divchinu i sebe Pan pohovav dochku i postaviv yij duzhe velikij ta garnij pam yatnik ruyini yakogo i dosi ye na staromu silskomu kladovishi a upravlyayuchogo pohovali u rovi Pro Ivana Dacenka nam nagaduyut stari lipi sho rostut za selom na dilyankah ta krinicya bilya nih Cerkva pobudovana she v 1765 roci na koshti prihozhan i nazvana v chest sv Arhistratiga Mihajla vona derev yana na kaminnomu fundamenti z okremoyu dzviniceyu pobudovanoyu razom z cerkvoyu Ikonostas virizblenij chotiroh yarusnij V 1868 r cerkva pokrita blyahoyu u 80 h rokah obnovlena dzvinicya Cerkovnoyi zemli usad 6 d pah v 3 h smen 20 d 26 s i sn s dubov i berezov lesom 13 d a vsogo 39 d 26s Prichtovie postrojki novi za vinyatkom psalomnickogo domu Cya cerkva bula spalena i v 1912 roci na yiyi misci pobuduvali novu Na svyato Rizdvo Bozhoyi materi Prechistu 21 veresnya pochali buduvati a na Mihajla 21listopada vidkrili Ikonostas vezli dlya Mihajlivskoyi cerkvi volami iz Kiyeva V 2012 r voseni bulo 100 rokiv Do 40 rr XX st na berezi richki Riv de ranishe znahodilosya selo Kintar buv nevelichkij hutir de prozhivalo kilka simej i pracyuvav mlin Melnikov buv Nikolayev Vasil Davidovich Piznishe meshkancyam cogo hutora bulo nadano dilyanki zemli pid zabudovu v seli Golodki I pered pochatkom Drugoyi Svitovoyi vijni lyudi perebralisya v selo de i zalishilisya zhiti A tri sim yi she zalishalisya zhiti na Kintari Ce buli Melnik Kost Melnik Pavlo i she odin z svoyimi sim yami Takozh na hutori prozhivav yevrej Majorko Golova kolgospu za nakazom J Stalina nakazav perenesti ci budinki v selo i zakriti hutir Tak koli vijna pochalas ci budinki rozibrali po stovpah i kinmi perevezli v selo Odna z cih hat i dosi stoyit v seli po vulici Medveckogo budinok Melnik G I materi Bunko Valentini Hutir Kintar pripiniv svoye isnuvannya i lishe visoki pagorbi na yakih rostut sosni ta nazva nagaduyut pro nogo Z mista Bar cherez richku popid hutir Kintar za s Golodki jshla doroga do sela Mankivci Ciyeyu dorogoyu koristuvalisya do 60 h rokiv XX st A potim poklali asfaltovanu dorogu paralelno zaliznici yaka teper prohodila z s Mankivci cherez s Mizhlissya selishe Bar ta sela Vojnashivku Plyacinu Balki do m Bar Iz spogadiv Kovalchuka Stepana Trohimovicha 1932 1999 Ivanovoyi Adeli Musiyivnoyi 1936 2009 ta Melnik G I vidomo sho pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni v seli znahodilisya rumuni a po drugij bereg richki Riv v misti Bar nimci I koli voni perestrilyuvalisya lyudi hovalisya v pogriba ta yami Rumuni zhili v selyan Rozkazuvali sho hoch rumuni i zahishali zhiteliv vid nacistiv ta pid chas yihnogo perebuvannya v seli zhiteli bagato chogo vid nih naterpilisya Zi spogadiv Nikoyevoyi Katerini Vasilivni 1930 r n ta Pastuh Mariyi Semenivni 1933 r n vidomo sho golod 1947 roku buv nabagato vazhchij yak v 1933 roci Rozkazuvali sho voni yili suhariki z kartoplyanogo lupinya yake pidsushuvali na grubkah She varili buryachinnya pirij kartoplyu yaka bula posadzhena a potim zijshla voni legenko vikopuvali staru kartoplyu i varili yiyi Kazhut sho bulo krashe zhiti vlitku koli poyavilisya rizni zelepuhi Cerkovna prihodska shkola vidkrita she v 1863 roci ale v svoyu budivlyu perenesena tilki v 1891 roci de vona j znahodilas do 1945 r v popivskij hati bilya cerkvi Piznishe yiyi perenesli v budinok Terleckoyi Paraski yaka v odnij polovini prozhivala sama a inshu viddala shkoli Na pochatku 70 h rokiv XX st lyudi za svoyi koshti vlasnimi silami pobuduvali shkolu u yakij diti navchayutsya i zaraz Shkola ye filialom Vojnashivskoyi ZOSh I III st Tut v danij chas navchayutsya 90 ditej z 1 go po 9 j klas Na danij chas na teritoriyi s Mizhlissya znahodyatsya taki pidpriyemstva yak TOV Mizhlissya ta novozbudovanij elevator TOV Agrodar Bar Voni tezh mayut svoyu istoriyu TOV Mizhlissya spochatku buv kolgosp Zapovit Lenina golovoyu buv Rukomeda Pavlo Vasilovich pislya nogo buv Lisij Fedir za pravlinnya yakogo visim sil Vojnashivka selishe Bar Golodki Mizhlissya Paliyivka Mirne Zatoki Zamozhne Plyacina ta hutir Kanonickij ob yednali v odin kolgosp Tak utvorilasya odna gromada Vojnashivska V 1967 r kolgosp bulo perejmenovano v radgosp Zapovit Lenina golovoyu todi buv Neshik Grigorij Ivanovich V 1991 r Zagoruj Mihajlo Ivanovich v 1992 r Mukoyid Vasil Fedorovich Z 1997 r i doteper Merkaln Oleg Igorovich Za chasiv yakogo radgop peretvoreno v SVAT Podillya a v 2008 r V TOV Mizhlissya Do 1992 r v primishenni de zaraz znahoditsya kontora TOV Mizhlissya buv pobutkombinat diyali perukarnya shvejna fotoatelye magazin odyagu Na pochatku 70 h nimci v seli pobuduvali zavod Barmehmash yakij vipuskav rizni zapchastini Ce buv velikij zavod lyudi na yakomu pracyuvali u tri zmini Robitnikiv najmali ne tilki z otochuyuchih sil a j z usogo rajonu Dlya togo shob yim ne bulo vazhko dobiratisya na robotu u lisi na pochatku sela pobuduvali p yatipoverhovij budinok de rozdali kvartiri robitnikam Barmehmashu V 90 rr XX st zavod zanepav A u 2006 roci jogo bulo rozibrano zovsim Na jogo teritoriyi vlitku 2010 roku bulo vidkrito elevator TOV Agrodar Bar V seli ye dityachij sadochok yakij vidkrito v 1978 roci v novomu primishenni A do cogo dityachij sadochok buv u budinku yakij znahoditsya cherez dorogu vid kladovisha Zaraz tam prozhivaye Dorofej Mihajlo Pershimi vihovatelyami novogo primishennya buli Kovalchuk Valentina Mikolayivna vona i dosi pracyuye tut ta Skakun Svitlana Inokentiyivna Zaviduvachkoyu bula Furman Ganna Stanislavivna V 2009 r v nomu provedeno yevroremont pidklyucheno elektrichne opalennya V sadochok hodit 30 ditej Biblioteka zasnovana u 1959 roci Pershim bibliotekarem bula Dubik Irina yaka pracyuvala u 1959 1965 rr U 1965 roci na zminu yij prijshla Furman Olga Mihajlivna 1965 1973 Z 1973 po 1980 r Povstyuk Valentina Mihajlivna Biblioteka j klub znahodilis za kooperaciyeyu magazinom Viktoriya pered kladovishem Na pochatku 1980 r biblioteku pereneseno v nove primishennya budinku kulturi s Mizhlissya yake roztashovane v centri sela Plosha biblioteki stanovit 48m2 Z 27 03 80 do 23 08 81 bibliotekarem pracyuvala Kalyaficka Svitlana pislya neyi Kovalchuk Galina Stepanivna A z 1 12 2001 r i po danij chas pracyuye u biblioteci Paterok Lyudmila Mikolayivna U 2010 r v biblioteci bulo vidkrittya BiblioInternetu novih bibliotechnih poslug z vikoristannyam vilnogo dostupu do Internet v ramkah programi Bibliomist sho administruyetsya Radoyu mizhnarodnih naukovih doslidzhen ta obminiv IREX za pidtrimki Fundaciyi Billa ta Melindi Gejts Teper usi koristuvachi mayut mozhlivist koristuvatisya merezheyu Internet bezkoshtovno V seli ye budinok kulturi yakij znahoditsya v odnomu primisheni z bibliotekoyu ta FAPom feldshersko akusherskim punktom V 2010 2011rr v budinku kulturi ta biblioteci zrobleno garni remonti ta zakupleno novi mebli Na danij chas v seli ye tri magazini Kalina Piknik Viktoriya ta magazin kafe Vodolij Cherez selo prohodit zaliznichna koliya i avtoshlyah Bar Zhmerinka Po yakomu ye 10 rejsiv v dvi storoni tozh zhiteli sela mayut mozhlivist shvidko dobiratis v rizni storoni Ye blog Biblioteka sela Mizhlissya Mizhlissyalibr blogspot com na yakomu visvitlyuyutsya usi podiyi yaki vidbuvayutsya v seli shkoli dityachomu sadochku 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Barskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Barskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Zhmerinskogo rajonu Vidomi urodzhenciShimanskij Roman Volodimirovich 1984 2022 molodshij serzhant 70 go centru inzhenernogo zabezpechennya Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kretyuk Sergij Anatolijovich 26 05 1992 03 2023 soldat ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijniPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv KRETYuK SERGIJ bar city gov ua UA Procitovano 3 kvitnya 2024 DzherelaHolodki 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 105 pol S 105 pol LiteraturaVojnashi vka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 134 Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi