Муїз ад-Даула (*бл. 915 — 8 квітня 967) — емір Іраку в 945—967 роках. Тронне ім'я перекладається як «Захисник держави». Повне ім'я Муїз ад-Даула Абуль-Хусейн Ахмад ібн Буя.
Муїз ад-Даула | |
---|---|
Ім'я при народженні | احمد بن بویه |
Народився | 915 Дейлем |
Помер | 8 квітня 967 Південь Іраку ·ішемічний пріапізм |
Країна | Іран |
Національність | перс |
Титул | емір Іраку |
Термін | 945—967 роки |
Попередник | засновано титул |
Наступник | Ізз ад-Даула |
Конфесія | шиїзм |
Рід | Буїди |
Батько | Буя |
Брати, сестри | Імад аль-Даула і Рукн аль-Даула |
Діти | 5 синів і 1 донька |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив зі старовинного роду місцевої знаті в Західному Дейлемі (сучасна провінція Гілянь). Його предки вже служили шахам Сасанідської держави. Згодом рід перейшов в іслам, ставши прихильником шиїтів. Син вождя дейлемітів Буї. Народився в області Дейлем близько 915 року. При народженні отримав ім'я Ахмад. Про молоді роки нічого невідомо.
Початку своїй кар'єри зобов'язаний братові Алі, який у 928 році поступив на службу до саманідського намісника Хорасану і Табаристану Макана ібн Какі. Незабаром військову посаду при братові отримав також й Ахмад. У 930 році разом з братом підтримав заколот Макана проти Саманідів. У 931 році разом з Алі перейшов на бік роду Зіяридів, який встановив владу на переважній частині Персії.
У 934 році брав участь у походах брата на півночі Персії. У 935 році після повалення влади Зіяридів у Ширазі та захоплення провінції Фарс військами Алі останній призначив Ахмада командувати захопленням провінції Керман, де зміцніла династія Іл'ясидів, що утворили напівнезалежну державу. Спочатку Ахмаду вдалося завдати супротивнику низку поразок, захопивши Керман. Втім, невдовзі він наштовхнувся на спротив белуджських та кашкайських племен, в боях з якими зазнав невдач. Також Ахмада було поранено, він втратив руку й кілька пальців на другій руці. Після цього Алі відкликав Ахмада. На деякий час той поселився у містечку Істахр.
У 939 році очолив війська проти роду Баридів, які утворили в Хузістані напівнезалежну державу. В ході військової кампанії він до 941 року переміг війська Баридів, ставши фактично володарем цієї провінції. У 943—944 роках провів декілька кампаній проти Басри, але без успіху.
У 944 році розпочав військові кампанії в Іраку. Того ж року було захоплено місто Васіт. У 945 році, скориставшись конфліктом халіфа аль-Муттакі з фактичним володарем Багдадського халіфату амиром аль-умара Тузуном для початку нової військової кампанії. Ахмад завдав поразки Тузуну, проте той знищив єдиний міст, що вів до Багдада. За цих обставин Ахмад не наважився штурмувати Багдад і відступив. Невдовзі Тузун помер й новим амором аль-умара став Абу Джафар ібн Ширзад, який мав замало підтримки. Тому Ахмад знову рушив на Багдад, таємно підтриманий новим халіфом аль-Мустакфі. 19 грудня 945 році війська буїдів без спротиву зайняли Багдад.
Емір
Ахмад отримав від халіфа титул аміра аль-умара та почесне ім'я Муїз ад-Даула (також старший брат Ахмада Алі став Імадом-ад-Даулою). Разом з тим Муїз ад-Даула визнав брата Імада ад-Даулу старшим еміром та зберіг тому вірність. Емір оселився в Багдаді, де створив район зі своїх вояків-дейлемітів. Також запросив багатьох вчених та богословів з Персії.
У 946 році, почуваючись більш упевненим, наказав повалити халіфа аль-Мустакфі, поставивши замість нього аль-Муті. Втім, землі та майно халіфа було конфісковано, а аль-Муті призначено поденне утримання у 100 дірхем (становило 2 % утримання колишнього халіфа). Муїз ад-Даула мав намір повалити династії Аббасидів та утворити шиїтський халіфат на чолі з представником роду Алідів. Втім, з огляду на переважну кількість сунітів у Багдаді та Іраку, відмовився від цієї ідеї.
Натомість такі дії не підтримав Насир ад-Даула з роду Хамданідів, емір Мосулу, який і далі визнавав халіфом аль-Мустакфі. Невдовзі почалися бойові дії. Спочатку війська Муїза здійснили рейд до Мосула. У відповідь Насир ад-Даула рушив на місто Самарра. Муїз ад-Даула відправив війська до Тікріта та Самарри, але в цей час війська Хамданідів раптово захопили Багдад. З відвойованих міст війська Буїдів змушені були повертатися до столиці халіфату. В результаті війська Муїза ад-Даули та Насира ад-Даули в Багдаді стала розділяти річка Тигр. Ця ситуація тривала 3 місяці. Намагаючись здолати супротивника, Муїз ад-Даула створив річковий флот. Водночас постійні бойові дії призвели до фактично розграбуванню Багдада й голоду серед містян. Деякий час Муїз ад-Даула розмірковував, чи не залишити Багдад і перенести столицю до Ахваза в Хузистані. Зрештою 1 серпня здійснив блискавичну кампанію проти війська Хамданідів, яких зумів вправним маневром відволікти, а потім раптовим ударом перейти Тигр й завдати супротивнику поразки. Внаслідок паніки війська Хамданідів стали тікати. Втім здобути повну перемогу, переслідуючи ворога, завадили вояки Муїза, що почали грабувати місцевих мешканців, незважаючи на сувору пересторогу Муїза ад-Даули проти цього.
Потім почалися перемовини між Муїзом ад-Даулою та Насиром ад-Даулою щодо встановлення миру. Втім, проти цього виступили тюркські найманці, колишні гвардійці халіфату, які повстали проти Насира. Для їх придушення Муїз спрямував війська, що перемогли найманців. Зрештою було укладено мир з Хамданідами, які визнали халіфом аль-Муті, натомість Муїз ад-Даула визнав владу Насира ад-Даули над північним Іраком та погодився не витребувати з нього данини.
У 947 році рушив на рештки роду Баридів, що затвердилися у Басрі й під час боротьби Буїдів з Хамданідами захопили важливе місто Васіт. В результаті успішної кампанії Муїз ад-Даула здолав супротивника й приєднав південний Ірак до своїх володінь. У 948 році з новою потугою рушив проти Насир ад-Даули, якому завдав поразки. Втім, не довершив справу, оскільки рушив на допомогу братові Рукн ад-Даулі. Перед тим уклав мирний договір, за яким хамданіди поновлювали сплату данини, а також у хутбі стали згадувати імена Муїза та його братів після імені халіфа.
Протягом 948 року діяв спочатку в союзі з Рукн ад-Даулою в Персії. Після повернення рушив проти Батіхаського емірату в південній частині Іраку. Останньому було завдано рішучої поразки, встановлено зверхність Муїза ад-Даули, який поставив на чолі залежного еміра (втім, Батіхаську державу не ліквідував). У 949 році після смерті брата Імада ад-Даули спрямував війська на підтримку небожа Фанни Хосрова, що став еміром Фарсу. Муїз визнав брата Рукн ад-Даулу старшим еміром, проте наполіг, щоб Фанна прийняв ім'я Адуд ад-Даула.
Водночас багато зробив задля відновлення Багдада після численних бойових дій. Було відновлено численні канали, збудовано над ними мости. По всій країні велася боротьба з розбійниками. Очищення країни від злодіїв сприяло покращенню торгівлі. Власним коштом Муїз ад-Далу споруджував медресе (навчальні заклади) та маристани (лікарні). Виділялися кошти на допомогу нужденним, багато зроблено для подолання голоду.
У 950 році повстав Батіхаський емірат, який довелося упокорювати протягом 950—951 років. У 951 році було укладено мир з Батіха, за яким емірат зберіг існування в обмін на данину. 952 року почала наступ Візантійська імперія, війська якої перетнули Євфрат. За цих умов Муїз ад-Даула надав військову допомогу Саїф ад-Даулі Хамданіди, еміру Алеппо. Об'єднані війська Хамдінадів та Буїдів перемогли візантійців на чолі з Бардою Фокою Старшим у битві при Мараші.
У 953 році відбив напад карматів та правителів Оману на Басру. Втім вже у 955 році знову почалося повстання батіхаського емірату проти Буїдів. Дейлемітський військовик Муза ад-Даули — Рузбахан, — якого він спрямував на придушення повстання, перейшов на бік Батіхаського емірату. Скориставшись з цього, почав наступ Насир ад-Даула, емір Мосула. 956 року зумів захопити північний Оман. Того ж року повністю відновив іригаційну систему Іраку. У 957 році Муїзу вдалося перемогти повсталих дейлемітів та захопити Рузбахана, якого невдовзі було страчено.
За цим успіхом Муїз ад-Даула перейшов у наступ проти Хамданідів, яким у 958 році було завдано низку поразок. В результаті війська Буїдів захопили Мосул та Насибін. Насир ад-Даула втік до Алеппо. Втім, у горах війська Хамданідів почали партизанські дії. Тому Муїз ад-Даула у 959 році змушений був залишити північний Ірак та повернутися до Багдада. За новою угодою з Хамданідами, останні сплатили борг з данини та зобов'язувалися в подальшому справно платити данину Буїдам.
У 964 році виник новий конфлікт з Насиром ад-Даулою. Війська Муза ад-Даули знову перемогли Хамданідів, захопивши міста Мосул та Насибін. Втім і цього разу не втрималися на захоплених землях, відступивши на південь. Того ж року по всьому Іраку й Багдаду шиїтам дозволили відзначати власні свята. У 966 році розпочав третій похід проти Батіхаського емірату. Під час цієї кампанії у 967 році він помер. Владу успадкував син Ізз ад-Даула.
Родина
Дружина — донька дейлемітського вождя Іспандоста.
Діти:
- Абу Мансур Бахтіяр (943—979), емір Іраку у 967—979 роках
- Абу Ісхак Ібрагім (953—978), військовик
- Хабаші
- Абу Тахір
- Марзубан
- Зубайда, дружина , еміра Гамадану
Джерела
- Mafizullah Kabir, The Buwayhid dinasty of Baghdad (334/946-447/1055), Calcuta 1964.
- Nagel, Tilman (1990). «BUYIDS». Encyclopaedia Iranica, Vol. IV, Fasc. 6. London u.a.: Routledge & Kegan Paul. pp. 578—586.
- Donahue, John J. The Buwayhid Dynasty in Iraq 334H./945 to 403H./1012: Shaping Institutions for the Future. Leiden: Brill NV, 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muyiz ad Daula bl 915 8 kvitnya 967 emir Iraku v 945 967 rokah Tronne im ya perekladayetsya yak Zahisnik derzhavi Povne im ya Muyiz ad Daula Abul Husejn Ahmad ibn Buya Muyiz ad DaulaIm ya pri narodzhenniاحمد بن بویهNarodivsya915 0915 DejlemPomer8 kvitnya 967 0967 04 08 Pivden Iraku ishemichnij priapizmKrayinaIranNacionalnistpersTitulemir IrakuTermin945 967 rokiPoperednikzasnovano titulNastupnikIzz ad DaulaKonfesiyashiyizmRidBuyidiBatkoBuyaBrati sestriImad al Daula i Rukn al DaulaDiti5 siniv i 1 donka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv zi starovinnogo rodu miscevoyi znati v Zahidnomu Dejlemi suchasna provinciya Gilyan Jogo predki vzhe sluzhili shaham Sasanidskoyi derzhavi Zgodom rid perejshov v islam stavshi prihilnikom shiyitiv Sin vozhdya dejlemitiv Buyi Narodivsya v oblasti Dejlem blizko 915 roku Pri narodzhenni otrimav im ya Ahmad Pro molodi roki nichogo nevidomo Pochatku svoyij kar yeri zobov yazanij bratovi Ali yakij u 928 roci postupiv na sluzhbu do samanidskogo namisnika Horasanu i Tabaristanu Makana ibn Kaki Nezabarom vijskovu posadu pri bratovi otrimav takozh j Ahmad U 930 roci razom z bratom pidtrimav zakolot Makana proti Samanidiv U 931 roci razom z Ali perejshov na bik rodu Ziyaridiv yakij vstanoviv vladu na perevazhnij chastini Persiyi U 934 roci brav uchast u pohodah brata na pivnochi Persiyi U 935 roci pislya povalennya vladi Ziyaridiv u Shirazi ta zahoplennya provinciyi Fars vijskami Ali ostannij priznachiv Ahmada komanduvati zahoplennyam provinciyi Kerman de zmicnila dinastiya Il yasidiv sho utvorili napivnezalezhnu derzhavu Spochatku Ahmadu vdalosya zavdati suprotivniku nizku porazok zahopivshi Kerman Vtim nevdovzi vin nashtovhnuvsya na sprotiv beludzhskih ta kashkajskih plemen v boyah z yakimi zaznav nevdach Takozh Ahmada bulo poraneno vin vtrativ ruku j kilka palciv na drugij ruci Pislya cogo Ali vidklikav Ahmada Na deyakij chas toj poselivsya u mistechku Istahr U 939 roci ocholiv vijska proti rodu Baridiv yaki utvorili v Huzistani napivnezalezhnu derzhavu V hodi vijskovoyi kampaniyi vin do 941 roku peremig vijska Baridiv stavshi faktichno volodarem ciyeyi provinciyi U 943 944 rokah proviv dekilka kampanij proti Basri ale bez uspihu U 944 roci rozpochav vijskovi kampaniyi v Iraku Togo zh roku bulo zahopleno misto Vasit U 945 roci skoristavshis konfliktom halifa al Muttaki z faktichnim volodarem Bagdadskogo halifatu amirom al umara Tuzunom dlya pochatku novoyi vijskovoyi kampaniyi Ahmad zavdav porazki Tuzunu prote toj znishiv yedinij mist sho viv do Bagdada Za cih obstavin Ahmad ne navazhivsya shturmuvati Bagdad i vidstupiv Nevdovzi Tuzun pomer j novim amorom al umara stav Abu Dzhafar ibn Shirzad yakij mav zamalo pidtrimki Tomu Ahmad znovu rushiv na Bagdad tayemno pidtrimanij novim halifom al Mustakfi 19 grudnya 945 roci vijska buyidiv bez sprotivu zajnyali Bagdad Emir Ahmad otrimav vid halifa titul amira al umara ta pochesne im ya Muyiz ad Daula takozh starshij brat Ahmada Ali stav Imadom ad Dauloyu Razom z tim Muyiz ad Daula viznav brata Imada ad Daulu starshim emirom ta zberig tomu virnist Emir oselivsya v Bagdadi de stvoriv rajon zi svoyih voyakiv dejlemitiv Takozh zaprosiv bagatoh vchenih ta bogosloviv z Persiyi U 946 roci pochuvayuchis bilsh upevnenim nakazav povaliti halifa al Mustakfi postavivshi zamist nogo al Muti Vtim zemli ta majno halifa bulo konfiskovano a al Muti priznacheno podenne utrimannya u 100 dirhem stanovilo 2 utrimannya kolishnogo halifa Muyiz ad Daula mav namir povaliti dinastiyi Abbasidiv ta utvoriti shiyitskij halifat na choli z predstavnikom rodu Alidiv Vtim z oglyadu na perevazhnu kilkist sunitiv u Bagdadi ta Iraku vidmovivsya vid ciyeyi ideyi Natomist taki diyi ne pidtrimav Nasir ad Daula z rodu Hamdanidiv emir Mosulu yakij i dali viznavav halifom al Mustakfi Nevdovzi pochalisya bojovi diyi Spochatku vijska Muyiza zdijsnili rejd do Mosula U vidpovid Nasir ad Daula rushiv na misto Samarra Muyiz ad Daula vidpraviv vijska do Tikrita ta Samarri ale v cej chas vijska Hamdanidiv raptovo zahopili Bagdad Z vidvojovanih mist vijska Buyidiv zmusheni buli povertatisya do stolici halifatu V rezultati vijska Muyiza ad Dauli ta Nasira ad Dauli v Bagdadi stala rozdilyati richka Tigr Cya situaciya trivala 3 misyaci Namagayuchis zdolati suprotivnika Muyiz ad Daula stvoriv richkovij flot Vodnochas postijni bojovi diyi prizveli do faktichno rozgrabuvannyu Bagdada j golodu sered mistyan Deyakij chas Muyiz ad Daula rozmirkovuvav chi ne zalishiti Bagdad i perenesti stolicyu do Ahvaza v Huzistani Zreshtoyu 1 serpnya zdijsniv bliskavichnu kampaniyu proti vijska Hamdanidiv yakih zumiv vpravnim manevrom vidvolikti a potim raptovim udarom perejti Tigr j zavdati suprotivniku porazki Vnaslidok paniki vijska Hamdanidiv stali tikati Vtim zdobuti povnu peremogu peresliduyuchi voroga zavadili voyaki Muyiza sho pochali grabuvati miscevih meshkanciv nezvazhayuchi na suvoru perestorogu Muyiza ad Dauli proti cogo Potim pochalisya peremovini mizh Muyizom ad Dauloyu ta Nasirom ad Dauloyu shodo vstanovlennya miru Vtim proti cogo vistupili tyurkski najmanci kolishni gvardijci halifatu yaki povstali proti Nasira Dlya yih pridushennya Muyiz spryamuvav vijska sho peremogli najmanciv Zreshtoyu bulo ukladeno mir z Hamdanidami yaki viznali halifom al Muti natomist Muyiz ad Daula viznav vladu Nasira ad Dauli nad pivnichnim Irakom ta pogodivsya ne vitrebuvati z nogo danini U 947 roci rushiv na reshtki rodu Baridiv sho zatverdilisya u Basri j pid chas borotbi Buyidiv z Hamdanidami zahopili vazhlive misto Vasit V rezultati uspishnoyi kampaniyi Muyiz ad Daula zdolav suprotivnika j priyednav pivdennij Irak do svoyih volodin U 948 roci z novoyu potugoyu rushiv proti Nasir ad Dauli yakomu zavdav porazki Vtim ne dovershiv spravu oskilki rushiv na dopomogu bratovi Rukn ad Dauli Pered tim uklav mirnij dogovir za yakim hamdanidi ponovlyuvali splatu danini a takozh u hutbi stali zgaduvati imena Muyiza ta jogo brativ pislya imeni halifa Protyagom 948 roku diyav spochatku v soyuzi z Rukn ad Dauloyu v Persiyi Pislya povernennya rushiv proti Batihaskogo emiratu v pivdennij chastini Iraku Ostannomu bulo zavdano rishuchoyi porazki vstanovleno zverhnist Muyiza ad Dauli yakij postaviv na choli zalezhnogo emira vtim Batihasku derzhavu ne likviduvav U 949 roci pislya smerti brata Imada ad Dauli spryamuvav vijska na pidtrimku nebozha Fanni Hosrova sho stav emirom Farsu Muyiz viznav brata Rukn ad Daulu starshim emirom prote napolig shob Fanna prijnyav im ya Adud ad Daula Vodnochas bagato zrobiv zadlya vidnovlennya Bagdada pislya chislennih bojovih dij Bulo vidnovleno chislenni kanali zbudovano nad nimi mosti Po vsij krayini velasya borotba z rozbijnikami Ochishennya krayini vid zlodiyiv spriyalo pokrashennyu torgivli Vlasnim koshtom Muyiz ad Dalu sporudzhuvav medrese navchalni zakladi ta maristani likarni Vidilyalisya koshti na dopomogu nuzhdennim bagato zrobleno dlya podolannya golodu U 950 roci povstav Batihaskij emirat yakij dovelosya upokoryuvati protyagom 950 951 rokiv U 951 roci bulo ukladeno mir z Batiha za yakim emirat zberig isnuvannya v obmin na daninu 952 roku pochala nastup Vizantijska imperiya vijska yakoyi peretnuli Yevfrat Za cih umov Muyiz ad Daula nadav vijskovu dopomogu Sayif ad Dauli Hamdanidi emiru Aleppo Ob yednani vijska Hamdinadiv ta Buyidiv peremogli vizantijciv na choli z Bardoyu Fokoyu Starshim u bitvi pri Marashi U 953 roci vidbiv napad karmativ ta praviteliv Omanu na Basru Vtim vzhe u 955 roci znovu pochalosya povstannya batihaskogo emiratu proti Buyidiv Dejlemitskij vijskovik Muza ad Dauli Ruzbahan yakogo vin spryamuvav na pridushennya povstannya perejshov na bik Batihaskogo emiratu Skoristavshis z cogo pochav nastup Nasir ad Daula emir Mosula 956 roku zumiv zahopiti pivnichnij Oman Togo zh roku povnistyu vidnoviv irigacijnu sistemu Iraku U 957 roci Muyizu vdalosya peremogti povstalih dejlemitiv ta zahopiti Ruzbahana yakogo nevdovzi bulo stracheno Za cim uspihom Muyiz ad Daula perejshov u nastup proti Hamdanidiv yakim u 958 roci bulo zavdano nizku porazok V rezultati vijska Buyidiv zahopili Mosul ta Nasibin Nasir ad Daula vtik do Aleppo Vtim u gorah vijska Hamdanidiv pochali partizanski diyi Tomu Muyiz ad Daula u 959 roci zmushenij buv zalishiti pivnichnij Irak ta povernutisya do Bagdada Za novoyu ugodoyu z Hamdanidami ostanni splatili borg z danini ta zobov yazuvalisya v podalshomu spravno platiti daninu Buyidam U 964 roci vinik novij konflikt z Nasirom ad Dauloyu Vijska Muza ad Dauli znovu peremogli Hamdanidiv zahopivshi mista Mosul ta Nasibin Vtim i cogo razu ne vtrimalisya na zahoplenih zemlyah vidstupivshi na pivden Togo zh roku po vsomu Iraku j Bagdadu shiyitam dozvolili vidznachati vlasni svyata U 966 roci rozpochav tretij pohid proti Batihaskogo emiratu Pid chas ciyeyi kampaniyi u 967 roci vin pomer Vladu uspadkuvav sin Izz ad Daula RodinaDruzhina donka dejlemitskogo vozhdya Ispandosta Diti Abu Mansur Bahtiyar 943 979 emir Iraku u 967 979 rokah Abu Ishak Ibragim 953 978 vijskovik Habashi Abu Tahir Marzuban Zubajda druzhina emira GamadanuDzherelaMafizullah Kabir The Buwayhid dinasty of Baghdad 334 946 447 1055 Calcuta 1964 Nagel Tilman 1990 BUYIDS Encyclopaedia Iranica Vol IV Fasc 6 London u a Routledge amp Kegan Paul pp 578 586 Donahue John J The Buwayhid Dynasty in Iraq 334H 945 to 403H 1012 Shaping Institutions for the Future Leiden Brill NV 2003 ISBN 90 04 12860 3