Мухоловка ультрамаринова | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Ficedula superciliaris (Jerdon, 1840) | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Мухоловка ультрамаринова (Ficedula superciliaris) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae), який гніздиться в передгір'ях Гімалаїв і зимує на півдні Індії.
Опис
Трохи менший за горобця (близько 10 см) і кремезної статури. Самець зверху темно-синій, боки голови та шиї темно-сині, а помітна біла пляма проходить від центру горла через груди до живота. Кількість білого кольору на лобі та хвості проявляється по-різному, із заходу на схід гімалайських передгір'їв, що іноді веде до виділення трьох підвидів:
- Західний підвид із західних Гімалаїв має характерне біле оперення та білі основи до зовнішнього пір'я хвоста.
- У східного підвиду (Ficedula superciliaris aestigma) зі східних Гімалаїв відсутні чіткі білі плями.
- Популяція з південних пагорбів Ассама (іноді позначається як третій підвид cleta) повністю позбавлена будь-якого суперцилію.
Зазвичай поодинокі, хоча іноді в змішаних мисливських групах взимку. В основному тримаються на низьких деревах і кущах, харчуючись серед крони листя, не виходячи часто на відкрите місце. Постійно смикають хвіст, що часто супроводжується розпушуванням пір'я на голові, особливо поблизу гнізда. У харчуванні в основному комахи.
Розповсюдження
Літо: звичайні відвідувачі західних Гімалаїв, від Джамму, Кашміру та Гімачал-Прадеша до Уттаракханда (західна раса), і взаємодіє в Непалі зі східною расою Ficedula superciliaris aestigma, яка продовжується у східних Гімалаях через Бутан до Аруначал. Гніздяться між 2000—2700 м, іноді на висоті до 1800 і до 3200 м. Також у нижніх пагорбах Мегхалая і Нагаланд, Кхазі-Гілс і [en], іноді вважаються третьою расою; зимові переміщення цієї популяції невідомі. Місце проживання: відкриті змішані ліси з дуба, рододендрона, сосни, ялиці та ін., зрідка фруктові сади.
Зима: Центральна Індія від Делі на південь до північної Махараштри, Гоа, північної Махараштри та на схід до Андхра-Прадеша та Одіші. Зимуючі популяції в східних штатах, можливо, з Непалу/Сіккіма, змішані: значна частина цієї популяції також має біле опперення та прикореневі плями на хвості.
Гніздування
- Сезон: середина квітня — початок липня
- Гніздо: м'яка структура з дрібного моху з деякою кількістю смужок кори і дрібної трави, вистелена волосками і корінцями, розміщується в ямках або щілинах на деревах, на висоті до семи метрів або в западині на крутому березі. Легко береться до гніздових ящиків у садах на пагорбі.
- Яйця: Від 3 до 5, зазвичай 4 яєць .Забарвлення яєць біле або рожеве, з дрібними розмитими коричневими або рожевими цятками. Середній розмір 16×12,2 мм.
Поведінка в пошуку їжі
Зазвичай вони реагують на непрямі сигнали більше, ніж на прямі, щодо управління ризиками під час пошуку їжі.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Ця стаття не містить . (9 листопада 2021) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muholovka ultramarinova Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Pidrodina Rid Strokata muholovka Ficedula Vid Muholovka ultramarinova Binomialna nazva Ficedula superciliaris Jerdon 1840 Posilannya Vikishovishe Ficedula superciliaris Vikividi Ficedula superciliaris ITIS 560091 MSOP 22709406 NCBI 393720 Muholovka ultramarinova Ficedula superciliaris vid gorobcepodibnih ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae yakij gnizditsya v peredgir yah Gimalayiv i zimuye na pivdni Indiyi OpisTrohi menshij za gorobcya blizko 10 sm i kremeznoyi staturi Samec zverhu temno sinij boki golovi ta shiyi temno sini a pomitna bila plyama prohodit vid centru gorla cherez grudi do zhivota Kilkist bilogo koloru na lobi ta hvosti proyavlyayetsya po riznomu iz zahodu na shid gimalajskih peredgir yiv sho inodi vede do vidilennya troh pidvidiv Zahidnij pidvid iz zahidnih Gimalayiv maye harakterne bile operennya ta bili osnovi do zovnishnogo pir ya hvosta U shidnogo pidvidu Ficedula superciliaris aestigma zi shidnih Gimalayiv vidsutni chitki bili plyami Populyaciya z pivdennih pagorbiv Assama inodi poznachayetsya yak tretij pidvid cleta povnistyu pozbavlena bud yakogo superciliyu Zazvichaj poodinoki hocha inodi v zmishanih mislivskih grupah vzimku V osnovnomu trimayutsya na nizkih derevah i kushah harchuyuchis sered kroni listya ne vihodyachi chasto na vidkrite misce Postijno smikayut hvist sho chasto suprovodzhuyetsya rozpushuvannyam pir ya na golovi osoblivo poblizu gnizda U harchuvanni v osnovnomu komahi RozpovsyudzhennyaLito zvichajni vidviduvachi zahidnih Gimalayiv vid Dzhammu Kashmiru ta Gimachal Pradesha do Uttarakhanda zahidna rasa i vzayemodiye v Nepali zi shidnoyu rasoyu Ficedula superciliaris aestigma yaka prodovzhuyetsya u shidnih Gimalayah cherez Butan do Arunachal Gnizdyatsya mizh 2000 2700 m inodi na visoti do 1800 i do 3200 m Takozh u nizhnih pagorbah Meghalaya i Nagaland Khazi Gils i en inodi vvazhayutsya tretoyu rasoyu zimovi peremishennya ciyeyi populyaciyi nevidomi Misce prozhivannya vidkriti zmishani lisi z duba rododendrona sosni yalici ta in zridka fruktovi sadi Zima Centralna Indiya vid Deli na pivden do pivnichnoyi Maharashtri Goa pivnichnoyi Maharashtri ta na shid do Andhra Pradesha ta Odishi Zimuyuchi populyaciyi v shidnih shtatah mozhlivo z Nepalu Sikkima zmishani znachna chastina ciyeyi populyaciyi takozh maye bile opperennya ta prikorenevi plyami na hvosti GnizduvannyaSezon seredina kvitnya pochatok lipnya Gnizdo m yaka struktura z dribnogo mohu z deyakoyu kilkistyu smuzhok kori i dribnoyi travi vistelena voloskami i korincyami rozmishuyetsya v yamkah abo shilinah na derevah na visoti do semi metriv abo v zapadini na krutomu berezi Legko beretsya do gnizdovih yashikiv u sadah na pagorbi Yajcya Vid 3 do 5 zazvichaj 4 yayec Zabarvlennya yayec bile abo rozheve z dribnimi rozmitimi korichnevimi abo rozhevimi cyatkami Serednij rozmir 16 12 2 mm Povedinka v poshuku yizhiZazvichaj voni reaguyut na nepryami signali bilshe nizh na pryami shodo upravlinnya rizikami pid chas poshuku yizhi PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 9 listopada 2021