У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мочульський Юрій Григорович Мочульський позивний Рижий 6 травня 1995 с

Навчався у Буському опорному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів № 1 Буської міської ради. Під час навчання у школі він займався легкою атлетикою при Буській дитячо-юнацькій спортивній школі № 2 (нині — дитячо-юнацька спортивна школа імені О. Дем'янюка), спеціалізувався у бігу на середні дистанції. Досягнувши неабияких успіхів у спорті, був переведений до комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр олімпійської підготовки», що у містечку Терезине на Київщині. Юрій неодноразово виборював нагороди на обласних та всеукраїнських змаганнях з бігу на середні дистанції, був членом збірної команди Львівської області.

Після закінчення з відзнакою Львівського вищого професійного училища № 20 та здобувши професію автомеханіка, юнак у 2014 році вступив до Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, по закінченню якого отримав диплом бакалавра. Ще під час навчання у виші здобув звання кандидата у майстри спорту з гірського бігу. Після завершення навчання працював автомеханіком за кордоном. Був майстром своєї справи.

У перший день повномасштабного вторгнення рф повернувся в Україну та вступив до лав 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Виконував бойові завдання на східному напрямку. Попри отримане поранення, повернувся на фронт та вступив до лав «Азову», де швидко здобув прихильність та повагу побратимів та виконував обов'язки командира взводу.

Юрій загинув 29 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання біля міста Кремінна, Сєвєродонецького району, Луганської області. Похований 9 вересня 2023 року у селі Купче.

У Юрія Мочульського залишилися батьки, дружина, сестра та брат з родинами.

Нагороди

Указом Президента України № 35/2024 «Про відзначення державними нагородами України» від 29 січня 2024 року за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові у Національній гвардії України нагороджено орденом «За мужність» III ступеня Мочульського Юрія Григоровича (посмертно) — старшого сержанта.

Примітки

. president.gov.ua. Офіс Президента України. Архів оригіналу за 31 березня 2024. Процитовано 26 квітня 2024.

Джерела

. heroipto.lviv.ua. 11 вересня 2023. Архів оригіналу за 1 березня 2024. Процитовано 26 квітня 2024.
Наталя Забазнова (9 вересня 2023). На Львівщині прощаються із трьома захисниками: що про них відомо. suspilne.media. Національна суспільна телерадіокомпанія України. Процитовано 26 квітня 2024.
Олександра Опанасенко (5 вересня 2023). . glavcom.ua. Главком. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 26 квітня 2024.
. varta1.com.ua. 7 вересня 2023. Архів оригіналу за 1 березня 2024. Процитовано 26 квітня 2024.
Юрій Мочульський (06.05.1995 — 29.08.2023). buskeradio.in.ua. Буське радіо. Процитовано 26 квітня 2024.

Посилання

Катерина Садловська (7 вересня 2023). Під час штурму російських позицій загинув легкоатлет Юрій Мочульський з Львівщини. suspilne.media. Національна суспільна телерадіокомпанія України. Процитовано 26 квітня 2024.
. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 6 вересня 2023. Архів оригіналу за 4 жовтня 2023. Процитовано 26 квітня 2024.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . president.gov.ua. Офіс Президента України. Архів оригіналу за 31 березня 2024. Процитовано 26 квітня 2024.