Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мостове село в Україні центр Мостівської сільської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області се

Мостове (Доманівський район)

Мостове — село в Україні, центр Мостівської сільської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області.

село Мостове
image
Герб
Країна image Україна
Область Миколаївська область
Район Вознесенський район
Громада Мостівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA48040150010020941
Облікова картка село Мостове 
Основні дані
Засноване 1792
Населення 2008 осіб (2001)
Площа 3,494 км²
Густота населення 574,7 осіб/км²
Поштовий індекс 56470
Телефонний код +380 5152
Географічні дані
Географічні координати 47°25′02″ пн. ш. 30°59′18″ сх. д. / 47.41722° пн. ш. 30.98833° сх. д. / 47.41722; 30.98833Координати: 47°25′02″ пн. ш. 30°59′18″ сх. д. / 47.41722° пн. ш. 30.98833° сх. д. / 47.41722; 30.98833
Середня висота
над рівнем моря 		55 м
Місцева влада
Адреса ради 56470, Миколаївська обл., Доманівський р-н, с.Мостове, вул.Степова,11
Карта
image
image
Мостове
image
image
Мостове
Мапа

image Мостове у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Мостове.

Історія

Давня історія села

У результаті чергової російсько-турецької війни 1787—1792 р. і за умовами Яського мирного договору до Російської імперії відійшла велика територія між Південним Бугом і Дністром. Для захисту й освоєння її належало заселити, тому так звані «земельні дачі» надавалися різночинному люду безкоштовно на певних умовах.

У 1792 році земельну дачу в долині річки Чичиклея, на древньому торговельному шляху до Чорного моря, у місці, відомому серед чумацтва як Ляхова Могила, отримав надвірний радник Федір Григорович Паскевич (1757—1832), дворянин і поміщик Катеринославської та Могильовської губерній. На момент отримання земельного наділу він служив радником в Катеринославській Палаті Карного Суду. У 1797 р. одержав черговий класний чин колезького радника. Останнім часом служив у Малоросійській колегії при адміністрації генерал-фельдмаршала графа П. Румянцева-Задунайського. Він — батько Івана Федоровича Паскевича, відомого як генерал-фельдмаршал князь Іван Федорович Варшавський, граф Паскевич-Ериванський, імператорський намісник на Кавказі й у Царстві Польському.

Відповідно до існуючих умов, Ф. Г. Паскевич переселив сюди частину своїх кріпосних людей, у результаті чого на лівому березі Чичиклеї утворилося поселення, що одержало офіційну назву — село Привільне, яке відносилося до Ольвіопольського повіту Катеринославської губернії (намісництва). Таким чином, село, що пізніше було перейменоване в Мостове, було засноване в 1792 році.

У період між 1793 і 1797 роками земельний наділ уже у вигляді власницького маєтку «Привільне» був проданий Варварі Мілашевич, відомостей про яку нема. За підсумками 5-ї ревізії (1794 р.) у селі налічувалося 65 дворів, за поміщиком був записано 320 душ, у тому числі чоловічої статі — 178, жіночої — 142. В його околицях виникають нові земельні дачі й поселення: Змончиловка, хутір Терземанів, хутір Дворянка, хутір Томенка та ін. Усі вони згодом потрапляють в орбіту притягання с. Мостове.

У першому десятилітті XIX століття власником маєтку стає надвірний радник Іван Матвійович Боровський. Орієнтовно, у 1808 році село Привільне було перейменоване в село Мостове, однак воно мало й іншу, неофіційну, назву «Ляхове» (за назвою місця — «Ляхова Могила»), яка довго використовувалася в деяких документах і на картах того часу, а в просторіччі — майже до самого кінця XX століття.

У 1806 році православними жителями села був відкритий молитовний будинок в ім'я Св. Апостола Іоанна Богослова. У грудні 1808 року власник маєтку Іван Матвійович Боровський звертається в єпархіальні інстанції із проханням про дозвіл на будівництва православного храму. У вересні 1809 року був отриманий дозвіл Святійшого Синоду, а в жовтні-грудні 1812 року нова церква була зведена й освячена во ім'я Святого Миколи Чудотворця.

Приблизно в цьому ж 1812 році, вийшовши у відставку з військової служби, у Мостовому юридично з'являється новий власник — російський дворянин угорського походження поручик Яків Павлович Ерделі, родове гніздо якого знаходилося в Єлисаветградському повіті Херсонської губернії. Відповідно до заповіту Я. П. Ерделі, с. Мостове переходить у спадкове володіння його сина відставного підполковника артилерії Володимира Яковича, який вступив у успадкування після смерті батька в 1821 році. Із цього моменту Мостове набуває статусу родового маєтку Ерделі.

Практично вся суспільно-торговельна інфраструктура Мостового була створена під час діяльності цього поміщика (нею користуються й сьогодні). У селі була добре організована магазинна й базарна торгівля, процвітали ремесла й промисли, діяла православна церква та єврейська синагога, було почате будівництво гостинного двору. Розвиток села досяг такого рівня, що дозволив В. Я. Ерделі звернутися в жовтні 1826 року до Херсонського губернського правління із клопотанням про надання селу Мостове статусу містечка. Клопотання було задоволене, і такий статус був наданий у 1827 році, однак, із причини бюрократичних зволікань і чиновницької безвідповідальності, процедура затяглася на 23 роки й була юридично завершена лише в 1850 році. Тим не менше, впродовж усіх 23 років новий статус використовувався в офіційних правовідносинах і документах та вказувався на картах того часу.

У цей проміжок часу змінилося територіально-адміністративне підпорядкування Мостового. У зв'язку з ліквідацією Ольвіопольського повіту в 1828 році частина його території разом із містечком Мостове відійшли до Тираспольського повіту. У 1834 році із частини Тираспольського повіту був утворений новий повіт — Ананьївський, куди в новому статусі волосного містечка ввійшло Мостове. Цей його статус зберігався аж до територіально-адміністративних реформ радянських часів.

Одночасно з початком земських реформ у 60-х роках XIX століття в Ананьївському повіті почалися прогресивні зміни у сфері сільської медицини та народної освіти. У 1866 році в Мостовому був заснований медичний пункт, а в наступному (1867) році — Мостівська земська міжволосна медична дільниця № 4 з лікарнею на 8 ліжок, де працювали дільничний лікар і два фельдшери. Із 1876 року дільницею керував чудовий лікар Сергій Афанасійович Ігнатовський, 1823 р. народження, випускник, імовірно, медичного факультету Київського імператорського університету св. Володимира. Він мешкав у м. Мостове й залишив по собі гучну й добру славу. До лікаря Ігнатовського їхали хворі не тільки зі штатних, а й із інших волостей і, навіть, губерній. Лікар такої ж слави з'явиться лише в повоєнному Мостовому XX століття — це Сергій Васильович Колпенський, універсальний спеціаліст і неординарна особистість.

У 1868 році в Мостовому відкрилася земська школа або, як вона називалася офіційно, земське початкове народне училище. Школою опікувалася спочатку Серафима Петрівна, вдова В. Я. Ерделі, а пізніше — її син Микола Володимирович, офіційний попечитель від земства і добровільний фінансовий спонсор. З 1894 року в містечку почала діяти й церковно-приходська школа, завідував якою і навчав Закону Божому місцевий священик Ф.Зельницький, а грамоти навчала вчителька І.Бортовська; у 1895/1896 навчальному році тут навчалися 14 хлопчиків і 10 дівчаток.

Усе, чим може пишатися сучасне село Мостове створювалося представниками мостівської гілки роду Ерделі: від її засновника Якова Павловича до його правнука — Бориса Миколайовича. Син Володимира Яковича, Микола Володимирович Ерделі, потомствений дворянин і корінний мостівчанин, першу родову садибу із землею й службово-господарськими будівлями подарував у 1882 році для потреб Мостівської земської лікарні, якою жителі сіл Мостівської сільради користуються й сьогодні.

Прийнято вважати, що в цьому ж 1882 році Микола Володимирович заклав великий садибний парк — («Мостівський парк»), що от уже 130 років є прикрасою села, а останнім часом — і об'єктом зеленого туризму. Постановою Ради Міністрів УРСР від 29 січня 1960 р. № 105 йому був наданий статус «Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва». Парк є також об'єктом державного заповідного фонду України. Наказом Міністерства освіти й науки, молоді та спорту України № 1243 від 31.10.2011 р. він рекомендований школам як об'єкт для проведення учнівських природничих екскурсій у Миколаївській області.

У період 1880—1881 рр. було завершене будівництво нової садиби з великим трирівневим палацом. Після жовтневого перевороту 1917 року він використовувався для різних потреб місцевої влади, а з 1952 року є головним корпусом Мостівської загальноосвітньої середньої школи.

У 1880 році в Мостовому з'явилася перша поштова скринька для відправлення кореспонденції, а в 1882 році, з ініціативи М. В. Ерделі, було відкрите поштове відділення — перше серед волосних центрів Ананьївського повіту. У 1909 році на його базі було відкрите телеграфне відділення. Ініціатором його заснування й фінансовим донором став син М. В. Ерделї — Борис Миколайович.

Мостове було одним із найбільших ринків найманої сільськогосподарської праці на півдні України. Якщо за сезон на одеському ринку брали участь до 5 тис. шукачів роботи, то в Мостовому — до 9 тис.

У 1916 році в містечку Мостове налічувалося 320 дворів і 1617 чоловік населення.

Радянський час

У 1920 році із частини Херсонської була заснована Одеська губернія, у зв'язку з чим Мостівська волость була підпорядкована (Вознесенському повіту) Одеської губернії.

У 1923 році в Одеській губернії була створена (Первомайська округа), до якого входив Кантакузівський район (Кантакузенка) із містечком Мостове.

У 1935 році в Одеській області було створено 20 нових районів, у т.ч. Мостівський із центром у с. Мостове.

У 1954 році Мостівський район був переданий до складу Миколаївської області. Статус райцентру сприяв деякому розвитку села, але в результаті чергової територіально-адміністративної реорганізації 21.01.1959 року Мостівський район був ліквідований, а саме Мостове ненадовго ввійшло до Веселинівського району.

На підставі Указу Президії ВР УРСР від 30 грудня 1962 р., у січні 1963 року проведене укрупнення сільських районів Миколаївської області, у результаті чого село було перепідпорядковане Доманівському району, у складі якого перебуває й сьогодні.

У незалежній Україні

У 2016 році село стало центром об'єднаної територіальної громади.

Примітки

  1. Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)

Джерела


image Це незавершена стаття з географії Миколаївської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Mostove selo v Ukrayini centr Mostivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Voznesenskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti selo Mostove Gerb Krayina Ukrayina Oblast Mikolayivska oblast Rajon Voznesenskij rajon Gromada Mostivska silska gromada Kod KATOTTG UA48040150010020941 Oblikova kartka selo Mostove Osnovni dani Zasnovane 1792 Naselennya 2008 osib 2001 Plosha 3 494 km Gustota naselennya 574 7 osib km Poshtovij indeks 56470 Telefonnij kod 380 5152 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 25 02 pn sh 30 59 18 sh d 47 41722 pn sh 30 98833 sh d 47 41722 30 98833 Koordinati 47 25 02 pn sh 30 59 18 sh d 47 41722 pn sh 30 98833 sh d 47 41722 30 98833 Serednya visota nad rivnem morya 55 m Misceva vlada Adresa radi 56470 Mikolayivska obl Domanivskij r n s Mostove vul Stepova 11 Karta Mostove Mostove Mapa Mostove u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Mostove IstoriyaDavnya istoriya sela U rezultati chergovoyi rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 r i za umovami Yaskogo mirnogo dogovoru do Rosijskoyi imperiyi vidijshla velika teritoriya mizh Pivdennim Bugom i Dnistrom Dlya zahistu j osvoyennya yiyi nalezhalo zaseliti tomu tak zvani zemelni dachi nadavalisya riznochinnomu lyudu bezkoshtovno na pevnih umovah U 1792 roci zemelnu dachu v dolini richki Chichikleya na drevnomu torgovelnomu shlyahu do Chornogo morya u misci vidomomu sered chumactva yak Lyahova Mogila otrimav nadvirnij radnik Fedir Grigorovich Paskevich 1757 1832 dvoryanin i pomishik Katerinoslavskoyi ta Mogilovskoyi gubernij Na moment otrimannya zemelnogo nadilu vin sluzhiv radnikom v Katerinoslavskij Palati Karnogo Sudu U 1797 r oderzhav chergovij klasnij chin kolezkogo radnika Ostannim chasom sluzhiv u Malorosijskij kolegiyi pri administraciyi general feldmarshala grafa P Rumyanceva Zadunajskogo Vin batko Ivana Fedorovicha Paskevicha vidomogo yak general feldmarshal knyaz Ivan Fedorovich Varshavskij graf Paskevich Erivanskij imperatorskij namisnik na Kavkazi j u Carstvi Polskomu Vidpovidno do isnuyuchih umov F G Paskevich pereseliv syudi chastinu svoyih kriposnih lyudej u rezultati chogo na livomu berezi Chichikleyi utvorilosya poselennya sho oderzhalo oficijnu nazvu selo Privilne yake vidnosilosya do Olviopolskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi namisnictva Takim chinom selo sho piznishe bulo perejmenovane v Mostove bulo zasnovane v 1792 roci U period mizh 1793 i 1797 rokami zemelnij nadil uzhe u viglyadi vlasnickogo mayetku Privilne buv prodanij Varvari Milashevich vidomostej pro yaku nema Za pidsumkami 5 yi reviziyi 1794 r u seli nalichuvalosya 65 dvoriv za pomishikom buv zapisano 320 dush u tomu chisli cholovichoyi stati 178 zhinochoyi 142 V jogo okolicyah vinikayut novi zemelni dachi j poselennya Zmonchilovka hutir Terzemaniv hutir Dvoryanka hutir Tomenka ta in Usi voni zgodom potraplyayut v orbitu prityagannya s Mostove U pershomu desyatilitti XIX stolittya vlasnikom mayetku staye nadvirnij radnik Ivan Matvijovich Borovskij Oriyentovno u 1808 roci selo Privilne bulo perejmenovane v selo Mostove odnak vono malo j inshu neoficijnu nazvu Lyahove za nazvoyu miscya Lyahova Mogila yaka dovgo vikoristovuvalasya v deyakih dokumentah i na kartah togo chasu a v prostorichchi majzhe do samogo kincya XX stolittya U 1806 roci pravoslavnimi zhitelyami sela buv vidkritij molitovnij budinok v im ya Sv Apostola Ioanna Bogoslova U grudni 1808 roku vlasnik mayetku Ivan Matvijovich Borovskij zvertayetsya v yeparhialni instanciyi iz prohannyam pro dozvil na budivnictva pravoslavnogo hramu U veresni 1809 roku buv otrimanij dozvil Svyatijshogo Sinodu a v zhovtni grudni 1812 roku nova cerkva bula zvedena j osvyachena vo im ya Svyatogo Mikoli Chudotvorcya Priblizno v comu zh 1812 roci vijshovshi u vidstavku z vijskovoyi sluzhbi u Mostovomu yuridichno z yavlyayetsya novij vlasnik rosijskij dvoryanin ugorskogo pohodzhennya poruchik Yakiv Pavlovich Erdeli rodove gnizdo yakogo znahodilosya v Yelisavetgradskomu poviti Hersonskoyi guberniyi Vidpovidno do zapovitu Ya P Erdeli s Mostove perehodit u spadkove volodinnya jogo sina vidstavnogo pidpolkovnika artileriyi Volodimira Yakovicha yakij vstupiv u uspadkuvannya pislya smerti batka v 1821 roci Iz cogo momentu Mostove nabuvaye statusu rodovogo mayetku Erdeli Praktichno vsya suspilno torgovelna infrastruktura Mostovogo bula stvorena pid chas diyalnosti cogo pomishika neyu koristuyutsya j sogodni U seli bula dobre organizovana magazinna j bazarna torgivlya procvitali remesla j promisli diyala pravoslavna cerkva ta yevrejska sinagoga bulo pochate budivnictvo gostinnogo dvoru Rozvitok sela dosyag takogo rivnya sho dozvoliv V Ya Erdeli zvernutisya v zhovtni 1826 roku do Hersonskogo gubernskogo pravlinnya iz klopotannyam pro nadannya selu Mostove statusu mistechka Klopotannya bulo zadovolene i takij status buv nadanij u 1827 roci odnak iz prichini byurokratichnih zvolikan i chinovnickoyi bezvidpovidalnosti procedura zatyaglasya na 23 roki j bula yuridichno zavershena lishe v 1850 roci Tim ne menshe vprodovzh usih 23 rokiv novij status vikoristovuvavsya v oficijnih pravovidnosinah i dokumentah ta vkazuvavsya na kartah togo chasu U cej promizhok chasu zminilosya teritorialno administrativne pidporyadkuvannya Mostovogo U zv yazku z likvidaciyeyu Olviopolskogo povitu v 1828 roci chastina jogo teritoriyi razom iz mistechkom Mostove vidijshli do Tiraspolskogo povitu U 1834 roci iz chastini Tiraspolskogo povitu buv utvorenij novij povit Ananyivskij kudi v novomu statusi volosnogo mistechka vvijshlo Mostove Cej jogo status zberigavsya azh do teritorialno administrativnih reform radyanskih chasiv Odnochasno z pochatkom zemskih reform u 60 h rokah XIX stolittya v Ananyivskomu poviti pochalisya progresivni zmini u sferi silskoyi medicini ta narodnoyi osviti U 1866 roci v Mostovomu buv zasnovanij medichnij punkt a v nastupnomu 1867 roci Mostivska zemska mizhvolosna medichna dilnicya 4 z likarneyu na 8 lizhok de pracyuvali dilnichnij likar i dva feldsheri Iz 1876 roku dilniceyu keruvav chudovij likar Sergij Afanasijovich Ignatovskij 1823 r narodzhennya vipusknik imovirno medichnogo fakultetu Kiyivskogo imperatorskogo universitetu sv Volodimira Vin meshkav u m Mostove j zalishiv po sobi guchnu j dobru slavu Do likarya Ignatovskogo yihali hvori ne tilki zi shtatnih a j iz inshih volostej i navit gubernij Likar takoyi zh slavi z yavitsya lishe v povoyennomu Mostovomu XX stolittya ce Sergij Vasilovich Kolpenskij universalnij specialist i neordinarna osobistist U 1868 roci v Mostovomu vidkrilasya zemska shkola abo yak vona nazivalasya oficijno zemske pochatkove narodne uchilishe Shkoloyu opikuvalasya spochatku Serafima Petrivna vdova V Ya Erdeli a piznishe yiyi sin Mikola Volodimirovich oficijnij popechitel vid zemstva i dobrovilnij finansovij sponsor Z 1894 roku v mistechku pochala diyati j cerkovno prihodska shkola zaviduvav yakoyu i navchav Zakonu Bozhomu miscevij svyashenik F Zelnickij a gramoti navchala vchitelka I Bortovska u 1895 1896 navchalnomu roci tut navchalisya 14 hlopchikiv i 10 divchatok Use chim mozhe pishatisya suchasne selo Mostove stvoryuvalosya predstavnikami mostivskoyi gilki rodu Erdeli vid yiyi zasnovnika Yakova Pavlovicha do jogo pravnuka Borisa Mikolajovicha Sin Volodimira Yakovicha Mikola Volodimirovich Erdeli potomstvenij dvoryanin i korinnij mostivchanin pershu rodovu sadibu iz zemleyu j sluzhbovo gospodarskimi budivlyami podaruvav u 1882 roci dlya potreb Mostivskoyi zemskoyi likarni yakoyu zhiteli sil Mostivskoyi silradi koristuyutsya j sogodni Prijnyato vvazhati sho v comu zh 1882 roci Mikola Volodimirovich zaklav velikij sadibnij park Mostivskij park sho ot uzhe 130 rokiv ye prikrasoyu sela a ostannim chasom i ob yektom zelenogo turizmu Postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 29 sichnya 1960 r 105 jomu buv nadanij status Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva Park ye takozh ob yektom derzhavnogo zapovidnogo fondu Ukrayini Nakazom Ministerstva osviti j nauki molodi ta sportu Ukrayini 1243 vid 31 10 2011 r vin rekomendovanij shkolam yak ob yekt dlya provedennya uchnivskih prirodnichih ekskursij u Mikolayivskij oblasti U period 1880 1881 rr bulo zavershene budivnictvo novoyi sadibi z velikim tririvnevim palacom Pislya zhovtnevogo perevorotu 1917 roku vin vikoristovuvavsya dlya riznih potreb miscevoyi vladi a z 1952 roku ye golovnim korpusom Mostivskoyi zagalnoosvitnoyi serednoyi shkoli U 1880 roci v Mostovomu z yavilasya persha poshtova skrinka dlya vidpravlennya korespondenciyi a v 1882 roci z iniciativi M V Erdeli bulo vidkrite poshtove viddilennya pershe sered volosnih centriv Ananyivskogo povitu U 1909 roci na jogo bazi bulo vidkrite telegrafne viddilennya Iniciatorom jogo zasnuvannya j finansovim donorom stav sin M V Erdelyi Boris Mikolajovich Mostove bulo odnim iz najbilshih rinkiv najmanoyi silskogospodarskoyi praci na pivdni Ukrayini Yaksho za sezon na odeskomu rinku brali uchast do 5 tis shukachiv roboti to v Mostovomu do 9 tis U 1916 roci v mistechku Mostove nalichuvalosya 320 dvoriv i 1617 cholovik naselennya Radyanskij chas U 1920 roci iz chastini Hersonskoyi bula zasnovana Odeska guberniya u zv yazku z chim Mostivska volost bula pidporyadkovana Voznesenskomu povitu Odeskoyi guberniyi U 1923 roci v Odeskij guberniyi bula stvorena Pervomajska okruga do yakogo vhodiv Kantakuzivskij rajon Kantakuzenka iz mistechkom Mostove U 1935 roci v Odeskij oblasti bulo stvoreno 20 novih rajoniv u t ch Mostivskij iz centrom u s Mostove U 1954 roci Mostivskij rajon buv peredanij do skladu Mikolayivskoyi oblasti Status rajcentru spriyav deyakomu rozvitku sela ale v rezultati chergovoyi teritorialno administrativnoyi reorganizaciyi 21 01 1959 roku Mostivskij rajon buv likvidovanij a same Mostove nenadovgo vvijshlo do Veselinivskogo rajonu Na pidstavi Ukazu Prezidiyi VR URSR vid 30 grudnya 1962 r u sichni 1963 roku provedene ukrupnennya silskih rajoniv Mikolayivskoyi oblasti u rezultati chogo selo bulo perepidporyadkovane Domanivskomu rajonu u skladi yakogo perebuvaye j sogodni U nezalezhnij Ukrayini U 2016 roci selo stalo centrom ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi PrimitkiKarta RKKA L 36 A 1941 ros DzherelaSelo Mostove Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 383 384 V Kalinovskij V Chabanov Naviyane Mostovim Mikolayiv 2010 Ce nezavershena stattya z geografiyi Mikolayivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ