Москалі́ — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 100 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Шибиринівська сільська рада.
село Москалі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Чернігівський |
Громада | Михайло-Коцюбинська селищна громада |
Облікова картка | Москалі |
Основні дані | |
Засноване | 1690 |
Населення | 100 |
Площа | 0,509 км² |
Густота населення | 196,46 осіб/км² |
Поштовий індекс | 15515 |
Телефонний код | +380 462 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°35′01″ пн. ш. 30°58′40″ сх. д. / 51.58361° пн. ш. 30.97778° сх. д.Координати: 51°35′01″ пн. ш. 30°58′40″ сх. д. / 51.58361° пн. ш. 30.97778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 157 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50 |
Карта | |
Москалі | |
Москалі | |
Мапа | |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (жовтень 2013) |
Історія
Назва села пішла від козаків — переселенців з Московщини, які після повернення Любецької волості до складу Великого князівства Литовського у 1508 році залишились на території князівства. Тут була московська прикордонна гать. До 1661 р. належало пану Малковичу («споконвічно заживав»). З 1661 року належить Чернігівському полковому обозному Олександру Ковтуновичу — був наданий витяг з ратушної книги, який підтверджував придбання у шляхетної Ганни Зененко — Милкович с. Москалі «з подданими, лісами, борами, полями пашенними, сіножатями, бобровими гонами, які сам пан Малкович, небіжчик, того с поконвечно заживав». Зазначалось, що О. Ковтуневич лише розпоряджається цією землею замість зниклого сина Олександра: «А до того никто не должен был ему Олександру Ковтуневичу, яко полному и самовласному владельцу чинить помешательства».
З 1710 року козак Любецької сотні Іван Красковський уступив своєму рідному брату Гаврилу «по братерской любови» частину Сатонівського та Москалівського ґрунтів у селах Кротин та Москалі, він подарував братові і «пляц» у Любечі. Свого часу ці землі були уступлені їхньому батькові його рідним братом Яцком Красковським.
Великі князі Іван і Петро Олексійовичі, на прохання гетьмана Івана Мазепи, дарують колишньому чернігівському судді Пантелеймону Радичу, за особисту хоробрість у війнах з Туреччиною участь у кримських походах, с. Буянки Ройської сотні, с. Сахнівку Седнівської сотні, млин на р. Стрижні під Черніговом, хутір Москалі. (Москва, 1690 р., березня 3). Після його смерті з 1717 року син Степан Пантелеймонович, одержав половину дворця і ґрунтів в хуторі Москалі. В 1730 році за ним в Москалях було 13 дворів.
З 1729 р. за «Генеральним розслідуванням Чернігівського полку» «…деревня Москали издавна ни на какой уряд не надлежала, а владел ею значковый товариш Пантелеймон Радич…» Пантелій Радич у 1676 р. був гетьманським посланцем Івана Самойловича до Москви, займав посаду канцеляриста у Батурині, згодом був призначений Чернігівським полковим суддею (1685).У своєму тестаменті, складеному у липні 1701 р. П.Радич згадує своїх дітей — дочку Мартусю, синів Дем'яна, Івана, Іова, Стефана.
В Любецкой сотне деревня Москали — 13 дворов, поселено на полковых купленных мужицких грунтах; владеет значковый товарищ Стефан Радич по жалованной грамоте, данной в 1690 году. Оная деревня по сказки старожилов издавна ни на який уряд не надлежала, а владел оною бунчуковый знатный товарищ Пантелеймон Радич; а по нем наследственно досталась оная ж деревня двоим сынам его Ивану и Стефану Радичам во владение, с которых один Иван умер, а Стефан и ныне в низовом походе, у значковых товарищах, пятый год служит; а по яким дачам та деревня отцу их была во владении того старожилы не показали. — за «Генеральным следствием о маетностях Черниговского полка». 1729—1730 р.(выпуск-3). З 1732 по 1862 роки маєтком в Москалях володіли Малявки. Федір Іванович Малявка, значний товариш полку Чернігівського (1718—1725). З 1738 по 1747 (рік смерті) — Чернігівський полковий обозний. Володів хутором Москалями. Іван Федорович Малявка (1730 — 23 грудня 1774) — значковий товариш Чернігівського полку володів хутором Москалями. По заповіту брата Йосипа «получил деревеньку Гавриловку, осаженную их отцом». Микола Іванович Малявка, нар. бл. 1769-70 року — до 1844 р. підкоморій возний Чернігівського повіту (1801—1802), засідатель Чернігівського земського нижнього повітового суду (1803—1808), губернський секретар (1816). «За ним наследственны и благоприобретенных в д. Вертече −21, у д. Москалях — 56 , д. Левоньках — 25 , у с. Масанах −7, у с. Шибириновке — 9 м п. душ. От именья в Черниговском уезде в 1815 году имел доход до 1000 рублей» . Модзалевский В. Малороссийский родословник т.-2 1910 г. Жив в Москалях (816), жив в 1839. Дружина Єлізавета Олександрівна Мокрієвич, дочка бунчукового товариша (повінчані в селі Гущин 5 вересня 1798 року). За «Описанием Черниговского наместничества 1781 г.» хутор Гавриловка, он же Москали удовствующей войскового товарища Ивана Молявки жены Марфы Молявкиной состоит при собственных ей дубровных сенокосах. Щонайменше з середини другої половини 18 століття землями у Москалях володіли Любецькі шляхтичі — козаки Величковські, Ковтуневичі, Красковські, Малковичі (Малковичі- Зеленки). Останні «…споконвічно…» володіли тут «…поддаными лесами, борами, полями пашенными, сеножатями, бобровыми гонами…».
Під час козацько-адміністративного територіального устрою село входило до складу Любецької сотні Чернігівського полку.
З 1782 р. — Антоновицької волості Чернігівського повіту.
1842 р. збудовано маєток у Москалях Олександром та Григорієм Малявками. 1862 р. на старому кладовищі відбулося поховання одного з володарів маєтку — Олександра Миколайовича Малявки. Збереглися залишок металевої огради та чавунної могильної плити з надписом: «…ился… февраля…лся 1862 г…юня 19…». Могила була пограбована в роки післяреволюційного хаосу. 1877 р. Поселення Москалі, або Малявко складаються з 36 дворів, назва походить від людини, що перебувала на військовій службі у московського царя. Про розміщення будинків по вулиці зазначається, що «сараи на улицу, только две хаты на улицу, сажней по 18-20 между домами, почти у каждого садочок между хатами». Вулиця обсаджена вербами, канав немає, навесні багато грязі. Діють хлібозапасний магазин, два вітряка, дві воловні, цегельня, вісім овинів та ін. Поблизу села кургани часів Київської Русі.
За даними на 1859 рік у козачому, казенному й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 189 осіб (95 чоловічої статі та 94 — жіночої), налічувалось 29 дворових господарств.
1895 р. губернська газета повідомляє про знахідку в кургані біля с. Москалі. З 1905 року діє церковна школа грамоти. З 1914 р. — церковно-парафіяльна. З 1906 р. відкрито акціонерне товариство. Москалівська сільська Рада функціонувала з 1920 по 1922 роки. З 1920 р. у складі , з 1930 — , з 1935 — , а з 1963 — Чернігівського районів. Голови сільської Ради — Панас Федорович Клановець 1920 р., Іван Грищенко 1920, Василь Руденок 1921, Микола Іванович Киященко 1921—1922. З 1923 року с. Москалі у складі Шибиринівської сільської ради.
З 1920 р. у селі діє бібліотека та хата читальня.
Від голоду загинуло 47 людей. Проживає нині (2020 рік) 82 жителі.
Урочища: Стороженків, Ляхівське, Мостище.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Михайло-Коцюбинської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чернігівського району (1923—2020) Чернігівської області, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району.
Етнографічний музей
Село Москалі в сьогоднішній час найбільш відоме приватним етнографічним музеєм, що його зібрав Юрій Дахно.
Особистості
- Пантелій Радич — гетьманський посланець Івана Самойловича до Москви в 1676 році, займав посаду канцеляриста в Батурині, був Чернігівським полковим суддею (1685), значний військовий товариш (1687—1690), був послом в Турецькій землі, а потім в Москві гетьмана Івана Мазепи. Значний і заслужений військовий товариш (1704). 25 серпня 1687 року одержав гетьманський універсал на одержаний їм від тестя млин на річці Стрижень. 3 березня 1690 року одержав царську грамоту на хутор Москалі.
- Малявка Олександр Миколайович (21 лютого 1799 року — 19 червня 1862 року). На військовій службі з 23 жовтня 1817 року — юнкер 1 гренадерської артилерійської бригади. 12 вересня 1819 року — прапорщик 22-ї артилерійської бригади. 16 квітня 1824 року — підпоручик. 20 серпня 1828 року — поручик. Брав участь в походах в 1828 році при Брацлаві, нагороджений орденом Св. Анни 4-го ступеню з надписом «за хоробрість», орденом Св. Анни 3-го ступеню з бантом. В 1829 році при Кулеві, взятті Адріанополя — орденом Св. Володимира 4-го ступеню з бантом. 9 вересня 1831 року штабс — капітан у відставці. Депутат дворянства Чернігівського повіту (1840). Похований на кладовищі села Москалі.
- Білий Михайло Улянович (1922—2001) — відомий вчений в галузі спектроскопії, зокрема люмінесценції неорганічних речовин, заслужений діяч науки та техніки Каракалпакії, почесний доктор Дебреценського та Лейпцігського університетів, заслужений професор, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент Академії наук України (1969). У 1970—1985 рр. ректор Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1972 по 1980 рр. — голова Верховної Ради України. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1 та 2-го ст. Орденами: Леніна, Трудового Червоного Прапора, Дружби Народів, «Знак Пошани», князя Ярослава Мудрого та 15 медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України та почесним дипломом ВДНГ СРСР.
- Ганкевич (Кобець) Валентина Іванівна (08.10.1932 р.н.) — Герой Соціалістичної праці (1981 р.), нагороджена двома орденами Леніна, орденами Червоної Зірки та Трудового Червоного Прапора.
- Грищенко Іван Андрійович (1908—2005) — народився в Москалях, учасник німецько-радянської війни 1941—1945 рр. У1931 р. працював інструктором Чернігівського міського комітету комсомолу, у 1934 −1941 рр. — консультант по адміністративно — територіальних питаннях при Президії Верховної Ради Української РСР. Після війни працював головою Чернігівського міськплану (1946−1947) та очолював обласне управління КДБ (1947—1952). Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ст., двома орденами Червоної Зірки та 17 медалями.
- Ігуменія Алевтина (Ніна Іванівна Латай) (1934—2006.15.01) — після закриття Чернігівського Троїцького монастиря 20 років прожила в Єрусалимі. Настоятельниця Свято — Параскеївського Тополевського монастиря Сімферопольської єпархії (1996). Останні роки життя провела в Покровському монастирі м. Києва.
Посилання
- Погода в селі Москалі [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. — С. Павленко)
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 220)
- . Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . SVOBODA.FM. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
Див. також
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moskali selo v Ukrayini u Mihajlo Kocyubinskij selishnij gromadi Chernigivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 100 osib Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Shibirinivska silska rada selo Moskali Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Chernigivskij Gromada Mihajlo Kocyubinska selishna gromada Oblikova kartka Moskali Osnovni dani Zasnovane 1690 Naselennya 100 Plosha 0 509 km Gustota naselennya 196 46 osib km Poshtovij indeks 15515 Telefonnij kod 380 462 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 35 01 pn sh 30 58 40 sh d 51 58361 pn sh 30 97778 sh d 51 58361 30 97778 Koordinati 51 35 01 pn sh 30 58 40 sh d 51 58361 pn sh 30 97778 sh d 51 58361 30 97778 Serednya visota nad rivnem morya 157 m Misceva vlada Adresa radi 15552 Chernigivska obl Chernigivskij r n smt Mihajlo Kocyubinske vul Shevchenka bud 50 Karta Moskali Moskali Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Moskali Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2013 IstoriyaNazva sela pishla vid kozakiv pereselenciv z Moskovshini yaki pislya povernennya Lyubeckoyi volosti do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo u 1508 roci zalishilis na teritoriyi knyazivstva Tut bula moskovska prikordonna gat Do 1661 r nalezhalo panu Malkovichu spokonvichno zazhivav Z 1661 roku nalezhit Chernigivskomu polkovomu oboznomu Oleksandru Kovtunovichu buv nadanij vityag z ratushnoyi knigi yakij pidtverdzhuvav pridbannya u shlyahetnoyi Ganni Zenenko Milkovich s Moskali z poddanimi lisami borami polyami pashennimi sinozhatyami bobrovimi gonami yaki sam pan Malkovich nebizhchik togo s pokonvechno zazhivav Zaznachalos sho O Kovtunevich lishe rozporyadzhayetsya ciyeyu zemleyu zamist zniklogo sina Oleksandra A do togo nikto ne dolzhen byl emu Oleksandru Kovtunevichu yako polnomu i samovlasnomu vladelcu chinit pomeshatelstva Z 1710 roku kozak Lyubeckoyi sotni Ivan Kraskovskij ustupiv svoyemu ridnomu bratu Gavrilu po braterskoj lyubovi chastinu Satonivskogo ta Moskalivskogo gruntiv u selah Krotin ta Moskali vin podaruvav bratovi i plyac u Lyubechi Svogo chasu ci zemli buli ustupleni yihnomu batkovi jogo ridnim bratom Yackom Kraskovskim Veliki knyazi Ivan i Petro Oleksijovichi na prohannya getmana Ivana Mazepi daruyut kolishnomu chernigivskomu suddi Pantelejmonu Radichu za osobistu horobrist u vijnah z Turechchinoyu uchast u krimskih pohodah s Buyanki Rojskoyi sotni s Sahnivku Sednivskoyi sotni mlin na r Strizhni pid Chernigovom hutir Moskali Moskva 1690 r bereznya 3 Pislya jogo smerti z 1717 roku sin Stepan Pantelejmonovich oderzhav polovinu dvorcya i gruntiv v hutori Moskali V 1730 roci za nim v Moskalyah bulo 13 dvoriv Z 1729 r za Generalnim rozsliduvannyam Chernigivskogo polku derevnya Moskali izdavna ni na kakoj uryad ne nadlezhala a vladel eyu znachkovyj tovarish Pantelejmon Radich Pantelij Radich u 1676 r buv getmanskim poslancem Ivana Samojlovicha do Moskvi zajmav posadu kancelyarista u Baturini zgodom buv priznachenij Chernigivskim polkovim suddeyu 1685 U svoyemu testamenti skladenomu u lipni 1701 r P Radich zgaduye svoyih ditej dochku Martusyu siniv Dem yana Ivana Iova Stefana V Lyubeckoj sotne derevnya Moskali 13 dvorov poseleno na polkovyh kuplennyh muzhickih gruntah vladeet znachkovyj tovarish Stefan Radich po zhalovannoj gramote dannoj v 1690 godu Onaya derevnya po skazki starozhilov izdavna ni na yakij uryad ne nadlezhala a vladel onoyu bunchukovyj znatnyj tovarish Pantelejmon Radich a po nem nasledstvenno dostalas onaya zh derevnya dvoim synam ego Ivanu i Stefanu Radicham vo vladenie s kotoryh odin Ivan umer a Stefan i nyne v nizovom pohode u znachkovyh tovarishah pyatyj god sluzhit a po yakim dacham ta derevnya otcu ih byla vo vladenii togo starozhily ne pokazali za Generalnym sledstviem o maetnostyah Chernigovskogo polka 1729 1730 r vypusk 3 Z 1732 po 1862 roki mayetkom v Moskalyah volodili Malyavki Fedir Ivanovich Malyavka znachnij tovarish polku Chernigivskogo 1718 1725 Z 1738 po 1747 rik smerti Chernigivskij polkovij oboznij Volodiv hutorom Moskalyami Ivan Fedorovich Malyavka 1730 23 grudnya 1774 znachkovij tovarish Chernigivskogo polku volodiv hutorom Moskalyami Po zapovitu brata Josipa poluchil derevenku Gavrilovku osazhennuyu ih otcom Mikola Ivanovich Malyavka nar bl 1769 70 roku do 1844 r pidkomorij voznij Chernigivskogo povitu 1801 1802 zasidatel Chernigivskogo zemskogo nizhnogo povitovogo sudu 1803 1808 gubernskij sekretar 1816 Za nim nasledstvenny i blagopriobretennyh v d Verteche 21 u d Moskalyah 56 d Levonkah 25 u s Masanah 7 u s Shibirinovke 9 m p dush Ot imenya v Chernigovskom uezde v 1815 godu imel dohod do 1000 rublej Modzalevskij V Malorossijskij rodoslovnik t 2 1910 g Zhiv v Moskalyah 816 zhiv v 1839 Druzhina Yelizaveta Oleksandrivna Mokriyevich dochka bunchukovogo tovarisha povinchani v seli Gushin 5 veresnya 1798 roku Za Opisaniem Chernigovskogo namestnichestva 1781 g hutor Gavrilovka on zhe Moskali udovstvuyushej vojskovogo tovarisha Ivana Molyavki zheny Marfy Molyavkinoj sostoit pri sobstvennyh ej dubrovnyh senokosah Shonajmenshe z seredini drugoyi polovini 18 stolittya zemlyami u Moskalyah volodili Lyubecki shlyahtichi kozaki Velichkovski Kovtunevichi Kraskovski Malkovichi Malkovichi Zelenki Ostanni spokonvichno volodili tut poddanymi lesami borami polyami pashennymi senozhatyami bobrovymi gonami Pid chas kozacko administrativnogo teritorialnogo ustroyu selo vhodilo do skladu Lyubeckoyi sotni Chernigivskogo polku Z 1782 r Antonovickoyi volosti Chernigivskogo povitu 1842 r zbudovano mayetok u Moskalyah Oleksandrom ta Grigoriyem Malyavkami 1862 r na staromu kladovishi vidbulosya pohovannya odnogo z volodariv mayetku Oleksandra Mikolajovicha Malyavki Zbereglisya zalishok metalevoyi ogradi ta chavunnoyi mogilnoyi pliti z nadpisom ilsya fevralya lsya 1862 g yunya 19 Mogila bula pograbovana v roki pislyarevolyucijnogo haosu 1877 r Poselennya Moskali abo Malyavko skladayutsya z 36 dvoriv nazva pohodit vid lyudini sho perebuvala na vijskovij sluzhbi u moskovskogo carya Pro rozmishennya budinkiv po vulici zaznachayetsya sho sarai na ulicu tolko dve haty na ulicu sazhnej po 18 20 mezhdu domami pochti u kazhdogo sadochok mezhdu hatami Vulicya obsadzhena verbami kanav nemaye navesni bagato gryazi Diyut hlibozapasnij magazin dva vitryaka dvi volovni cegelnya visim oviniv ta in Poblizu sela kurgani chasiv Kiyivskoyi Rusi Za danimi na 1859 rik u kozachomu kazennomu j vlasnickomu seli Chernigivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 189 osib 95 cholovichoyi stati ta 94 zhinochoyi nalichuvalos 29 dvorovih gospodarstv 1895 r gubernska gazeta povidomlyaye pro znahidku v kurgani bilya s Moskali Z 1905 roku diye cerkovna shkola gramoti Z 1914 r cerkovno parafiyalna Z 1906 r vidkrito akcionerne tovaristvo Moskalivska silska Rada funkcionuvala z 1920 po 1922 roki Z 1920 r u skladi z 1930 z 1935 a z 1963 Chernigivskogo rajoniv Golovi silskoyi Radi Panas Fedorovich Klanovec 1920 r Ivan Grishenko 1920 Vasil Rudenok 1921 Mikola Ivanovich Kiyashenko 1921 1922 Z 1923 roku s Moskali u skladi Shibirinivskoyi silskoyi radi Z 1920 r u seli diye biblioteka ta hata chitalnya Vid golodu zaginulo 47 lyudej Prozhivaye nini 2020 rik 82 zhiteli Urochisha Storozhenkiv Lyahivske Mostishe 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Mihajlo Kocyubinskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Chernigivskogo rajonu 1923 2020 Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu novoutvorenogo Chernigivskogo rajonu Etnografichnij muzejSelo Moskali v sogodnishnij chas najbilsh vidome privatnim etnografichnim muzeyem sho jogo zibrav Yurij Dahno OsobistostiPantelij Radich getmanskij poslanec Ivana Samojlovicha do Moskvi v 1676 roci zajmav posadu kancelyarista v Baturini buv Chernigivskim polkovim suddeyu 1685 znachnij vijskovij tovarish 1687 1690 buv poslom v Tureckij zemli a potim v Moskvi getmana Ivana Mazepi Znachnij i zasluzhenij vijskovij tovarish 1704 25 serpnya 1687 roku oderzhav getmanskij universal na oderzhanij yim vid testya mlin na richci Strizhen 3 bereznya 1690 roku oderzhav carsku gramotu na hutor Moskali Malyavka Oleksandr Mikolajovich 21 lyutogo 1799 roku 19 chervnya 1862 roku Na vijskovij sluzhbi z 23 zhovtnya 1817 roku yunker 1 grenaderskoyi artilerijskoyi brigadi 12 veresnya 1819 roku praporshik 22 yi artilerijskoyi brigadi 16 kvitnya 1824 roku pidporuchik 20 serpnya 1828 roku poruchik Brav uchast v pohodah v 1828 roci pri Braclavi nagorodzhenij ordenom Sv Anni 4 go stupenyu z nadpisom za horobrist ordenom Sv Anni 3 go stupenyu z bantom V 1829 roci pri Kulevi vzyatti Adrianopolya ordenom Sv Volodimira 4 go stupenyu z bantom 9 veresnya 1831 roku shtabs kapitan u vidstavci Deputat dvoryanstva Chernigivskogo povitu 1840 Pohovanij na kladovishi sela Moskali Bilij Mihajlo Ulyanovich 1922 2001 vidomij vchenij v galuzi spektroskopiyi zokrema lyuminescenciyi neorganichnih rechovin zasluzhenij diyach nauki ta tehniki Karakalpakiyi pochesnij doktor Debrecenskogo ta Lejpcigskogo universitetiv zasluzhenij profesor doktor fiziko matematichnih nauk chlen korespondent Akademiyi nauk Ukrayini 1969 U 1970 1985 rr rektor Kiyivskogo universitetu im T G Shevchenka Z 1972 po 1980 rr golova Verhovnoyi Radi Ukrayini Nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 ta 2 go st Ordenami Lenina Trudovogo Chervonogo Prapora Druzhbi Narodiv Znak Poshani knyazya Yaroslava Mudrogo ta 15 medalyami Pochesnoyu Gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini ta pochesnim diplomom VDNG SRSR Gankevich Kobec Valentina Ivanivna 08 10 1932 r n Geroj Socialistichnoyi praci 1981 r nagorodzhena dvoma ordenami Lenina ordenami Chervonoyi Zirki ta Trudovogo Chervonogo Prapora Grishenko Ivan Andrijovich 1908 2005 narodivsya v Moskalyah uchasnik nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rr U1931 r pracyuvav instruktorom Chernigivskogo miskogo komitetu komsomolu u 1934 1941 rr konsultant po administrativno teritorialnih pitannyah pri Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Pislya vijni pracyuvav golovoyu Chernigivskogo miskplanu 1946 1947 ta ocholyuvav oblasne upravlinnya KDB 1947 1952 Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go st dvoma ordenami Chervonoyi Zirki ta 17 medalyami Igumeniya Alevtina Nina Ivanivna Lataj 1934 2006 15 01 pislya zakrittya Chernigivskogo Troyickogo monastirya 20 rokiv prozhila v Yerusalimi Nastoyatelnicya Svyato Paraskeyivskogo Topolevskogo monastirya Simferopolskoyi yeparhiyi 1996 Ostanni roki zhittya provela v Pokrovskomu monastiri m Kiyeva PosilannyaPogoda v seli Moskali 20 grudnya 2011 u Wayback Machine PrimitkiOtochennya getmana Mazepi soratniki ta pribichniki S Pavlenko ros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 220 Arhiv originalu za 10 sichnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv SVOBODA FM Arhiv originalu za 25 bereznya 2020 Procitovano 25 bereznya 2020 Div takozhMoskal Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Ce nezavershena stattya z geografiyi Chernigivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi