Мольо (Mollo) — доколумбова, стародавня культура індіанців, що існувала на території сучасної Болівії. Існувала в проміжку між 1200 та 1500 роками. На розвиток цієї культури вплинула цивілізація Тіуанако. Складалися з низки міст-держав. За часи володарів інків Пачакутека або Тупак Юпанкі міста Мольо були приєднані до Тауантінсую. Розмовляло населення на мові пукіна та поклонялися ягуару.
Археологія
З початку 1950-х років розпочалося вивчення залишків культури, що належали давньому населенню Альтіплано. Він знайшов своє вираження насамперед у діяльності болівійських археологів К. Понсе Санхінеса, Д. Е. Ібарра Грассо. Великий внесок у цей напрям дослідженні внесли роботи шведського вченого С. Рідена.
Археологічне вивчення районів, що лежать на схід від о.Тітікака, почалося у 1960-х роках. К. Понсе Санхінесом і С. Ріденом тут досліджена ціла група пам'яток, що відносяться до однієї своєрідної культури. У місцевості Мольо (провінція Муньєкас департаменту Ла Пас) були розкопані кілька могильників, розташованих близько один від одного, які ймовірно частково перебували на території поселень, що дали матеріал, аналогічний могильникам.
Поселення
Ця місцевість за своїми природними умовами сильно відрізняється від Альтіплано. Розташована на висоті 1550 м над рівнем океану і вище, вона розпадається на три зони: спекотну (висота 1550–2200 м); помірну (2200-3700 м), природні умови якої дозволяють обробляти кукурудзу; холодну (3700 м і вище). Річкова система цієї місцевості входить в басейн Амазонки.
Найкраще вивчені поселення Піньіко, Пука-Чутуйох і Муча-Крус, розташовані в спекотній й помірній зонах. Тут виявлено систему землеробських терас і сліди зрошувальних каналів з гладких каменів. На таких же терасах стояли також житла, побудовані з адобів на кам'яному фундаменті із застосуванням глини як розчину. Ці будинки мають прямокутну форму і досить великі за розмірами.
Кераміка
Техніки створення кераміки запозичені від культури Тіуанако. У кераміці Мольо часто зустрічається своєрідний прийом — з'єднання разом двох однакових посудів. Помітна схожість між керамікою Мольо та посудом епохи Чульп на північному і північно-східному берегах о. Тітікака
З відомих видів кераміки, що відрізнялися від тіуанаканських, є чаші, які мали прямі, а не увігнуті) стінки. Був також поширений різновид чаші, до краю якої прикріплена за допомогою горизонтальної перемички маленька посудина такої ж форми. Цей вид знайдений тільки в культурі Мольо і ніколи не зустрічається в межах основної зони поширення культури Тіауанако. Інша похідна від кераміки Тіауанако форма судин — кубки «керо» — зустрічається в похованнях Мольо дуже рідко, але теж найчастіше не є привізною.
Також особливістю кераміки Мольо є кубки, які не зустрічаються в сусідніх культурах. Кубки мають дуже своєрідну форму: трохи нижче середини є звуження, а вище стінки знову розширюються і набувають легку опуклість. Знизу майже від самого дна кубка відходить трубка, яка з'єднується перемичкою з віночком. Вона була призначена для пиття. Дуже часто на стороні, протилежній трубці, містилося скульптурне виконання обличчя людини або божества.
Найпоширеніші в Мольо форми посуду — миски, ольі (дворучні посудини), глечики. Населення користувалася мисками різних видів: плоскими, глибші з майже перпендикулярним до дна віночком, миски з прямими стінками, що йдуть розтрубом. Ольї в Мольо бували різних розмірів і пропорцій, але в цілому їхня форма одноманітна. Глечики були: з округлим дном, з вертикальними та горизонтальними широкими ручками.
Бронзові вироби
Бронза Мольо зазвичай містила близько 10 % олова, 2 % срібла та 1 % свинцю. З нею робилися сільськогосподарські інструменти, ножі, шпильки.
Могильники
Поховання культури Мольо розташовуються на території поселення та поза ними. Характерні поховальні споруди — кам'яні цісти. Обкладання стін різне. Найчастіше вона складається з плит, поставлених на ребро. Кількість плит від 4 й більше. Могили в плані мають форми: від чотирикутника до кола (близько 1 м в діаметрі). Квадратні цісти зустрічаються дуже рідко. Іноді стіни складені з пласких каменів, покладених горизонтально один на одного. Могили перекриті плитами, рядками, що находять одна на іншу. Проміжки між плитами стін і даху закладені дрібними каменями.
Небіжчики хоронились сидячи, колінами до підборіддя. Померлих супроводжувала похоронне начиння, зокрема посуд, іноді бронзові шпильки. Зрідка зустрічаються кам'яні знаряддя.
Джерела
- Tschopik H. An Andean Ceramic Tradition in Historical Porspective. Am. An. XV, № 3, 1950.
- Bruhns, Karen Olsen (1994). Ancient South America. Cambridge University Press. p. 311. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Molo Mollo dokolumbova starodavnya kultura indianciv sho isnuvala na teritoriyi suchasnoyi Boliviyi Isnuvala v promizhku mizh 1200 ta 1500 rokami Na rozvitok ciyeyi kulturi vplinula civilizaciya Tiuanako Skladalisya z nizki mist derzhav Za chasi volodariv inkiv Pachakuteka abo Tupak Yupanki mista Molo buli priyednani do Tauantinsuyu Rozmovlyalo naselennya na movi pukina ta poklonyalisya yaguaru ArheologiyaZ pochatku 1950 h rokiv rozpochalosya vivchennya zalishkiv kulturi sho nalezhali davnomu naselennyu Altiplano Vin znajshov svoye virazhennya nasampered u diyalnosti bolivijskih arheologiv K Ponse Sanhinesa D E Ibarra Grasso Velikij vnesok u cej napryam doslidzhenni vnesli roboti shvedskogo vchenogo S Ridena Arheologichne vivchennya rajoniv sho lezhat na shid vid o Titikaka pochalosya u 1960 h rokah K Ponse Sanhinesom i S Ridenom tut doslidzhena cila grupa pam yatok sho vidnosyatsya do odniyeyi svoyeridnoyi kulturi U miscevosti Molo provinciya Munyekas departamentu La Pas buli rozkopani kilka mogilnikiv roztashovanih blizko odin vid odnogo yaki jmovirno chastkovo perebuvali na teritoriyi poselen sho dali material analogichnij mogilnikam PoselennyaCya miscevist za svoyimi prirodnimi umovami silno vidriznyayetsya vid Altiplano Roztashovana na visoti 1550 m nad rivnem okeanu i vishe vona rozpadayetsya na tri zoni spekotnu visota 1550 2200 m pomirnu 2200 3700 m prirodni umovi yakoyi dozvolyayut obroblyati kukurudzu holodnu 3700 m i vishe Richkova sistema ciyeyi miscevosti vhodit v basejn Amazonki Najkrashe vivcheni poselennya Piniko Puka Chutujoh i Mucha Krus roztashovani v spekotnij j pomirnij zonah Tut viyavleno sistemu zemlerobskih teras i slidi zroshuvalnih kanaliv z gladkih kameniv Na takih zhe terasah stoyali takozh zhitla pobudovani z adobiv na kam yanomu fundamenti iz zastosuvannyam glini yak rozchinu Ci budinki mayut pryamokutnu formu i dosit veliki za rozmirami KeramikaTehniki stvorennya keramiki zapozicheni vid kulturi Tiuanako U keramici Molo chasto zustrichayetsya svoyeridnij prijom z yednannya razom dvoh odnakovih posudiv Pomitna shozhist mizh keramikoyu Molo ta posudom epohi Chulp na pivnichnomu i pivnichno shidnomu beregah o Titikaka Z vidomih vidiv keramiki sho vidriznyalisya vid tiuanakanskih ye chashi yaki mali pryami a ne uvignuti stinki Buv takozh poshirenij riznovid chashi do krayu yakoyi prikriplena za dopomogoyu gorizontalnoyi peremichki malenka posudina takoyi zh formi Cej vid znajdenij tilki v kulturi Molo i nikoli ne zustrichayetsya v mezhah osnovnoyi zoni poshirennya kulturi Tiauanako Insha pohidna vid keramiki Tiauanako forma sudin kubki kero zustrichayetsya v pohovannyah Molo duzhe ridko ale tezh najchastishe ne ye priviznoyu Takozh osoblivistyu keramiki Molo ye kubki yaki ne zustrichayutsya v susidnih kulturah Kubki mayut duzhe svoyeridnu formu trohi nizhche seredini ye zvuzhennya a vishe stinki znovu rozshiryuyutsya i nabuvayut legku opuklist Znizu majzhe vid samogo dna kubka vidhodit trubka yaka z yednuyetsya peremichkoyu z vinochkom Vona bula priznachena dlya pittya Duzhe chasto na storoni protilezhnij trubci mistilosya skulpturne vikonannya oblichchya lyudini abo bozhestva Najposhirenishi v Molo formi posudu miski oli dvoruchni posudini glechiki Naselennya koristuvalasya miskami riznih vidiv ploskimi glibshi z majzhe perpendikulyarnim do dna vinochkom miski z pryamimi stinkami sho jdut roztrubom Olyi v Molo buvali riznih rozmiriv i proporcij ale v cilomu yihnya forma odnomanitna Glechiki buli z okruglim dnom z vertikalnimi ta gorizontalnimi shirokimi ruchkami Bronzovi virobiBronza Molo zazvichaj mistila blizko 10 olova 2 sribla ta 1 svincyu Z neyu robilisya silskogospodarski instrumenti nozhi shpilki MogilnikiFragment pohovalnoyi cisti chullpa poblizu ozera Titikaka Peru Pohovannya kulturi Molo roztashovuyutsya na teritoriyi poselennya ta poza nimi Harakterni pohovalni sporudi kam yani cisti Obkladannya stin rizne Najchastishe vona skladayetsya z plit postavlenih na rebro Kilkist plit vid 4 j bilshe Mogili v plani mayut formi vid chotirikutnika do kola blizko 1 m v diametri Kvadratni cisti zustrichayutsya duzhe ridko Inodi stini skladeni z plaskih kameniv pokladenih gorizontalno odin na odnogo Mogili perekriti plitami ryadkami sho nahodyat odna na inshu Promizhki mizh plitami stin i dahu zakladeni dribnimi kamenyami Nebizhchiki horonilis sidyachi kolinami do pidboriddya Pomerlih suprovodzhuvala pohoronne nachinnya zokrema posud inodi bronzovi shpilki Zridka zustrichayutsya kam yani znaryaddya DzherelaTschopik H An Andean Ceramic Tradition in Historical Porspective Am An XV 3 1950 Bruhns Karen Olsen 1994 Ancient South America Cambridge University Press p 311 ISBN 0 521 27761 2